Справа № 755/12954/20
№ 1-кс/755/4101/20
"27" жовтня 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12020100040004992 від 07.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України,
за участю:
представника власника майна
- адвоката ОСОБА_4 ,
Слідча СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 звернулася до суду з клопотанням про накладення арешту на майно, у рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12020100040004992 від 07.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Клопотання погоджено з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 ОСОБА_5 .
Клопотання мотивоване тим, що 07.09.2020 року, о 16 годині 00 хвилин, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , грубо порушував громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства із застосуванням вогнепальної зброї.
У ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходився за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де останній зберігав предмет, зовні схожий на автомат чорного кольору із накладками коричневого кольору із маркуванням «ВІ038708», «АКМС М90 7,62х39,01», « НОМЕР_1 », який перебуває у його користуванні. Вийшовши із квартири свого проживання, ОСОБА_6 направив предмет, зовні схожий на автомат, на ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які в той момент знаходилися на коридорі загального користування вищевказаного будинку.
07 вересня 2020 року слідчим слідчого відділу Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 було проведено обшук в приміщені квартири АДРЕСА_2 . В ході обшуку було виявлено та вилучено: 30 набоїв мідного кольору із маркуванням «7,62х39 07»; магазин коричневого кольору від автомату; предмет, зовні схожий на автомат чорного кольору із накладками коричневого кольору із маркуванням «ВІ038708», «АКМС М90 7,62х39,01», « НОМЕР_1 »; ксерокопію договору (дозволу на зброю № НОМЕР_2 ) на ім'я ОСОБА_6 .
Вилучені речі мають значення речового доказу в кримінальному провадженні, а отже, з метою забезпечення збереження речових доказів, а також, повного та неупередженого розслідування, встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, виникла необхідність у застосуванні в одному із видів заходів забезпечення кримінального провадження - арешт майна.
Слідча у судове засідання вкотре не з'явилася, про причини неявки суд не повідомила, про розгляд клопотання повідомлялася належним чином, матеріали кримінального провадження № 12020100040004992 від 07.09.2020 року до суду не надала, а тому, слідчий суддя приходить до висновку про розгляд клопотання на наявності долучених до нього матеріалів, керуючись вимогами ст. ст. 28, 172 КПК України.
У судове засідання з'явилася представник власника майна ОСОБА_6 - адвокат ОСОБА_4 , проти задоволення клопотання заперечила та зазначила, що вилучене в ході обшуку квартири майно, як вбачається із клопотання, є речовим доказом, однак, у матеріалах, які долучені до клопотання, немає ухвали слідчого судді про дозвіл на обшук або щодо легалізації обшуку та взагалі відсутня постанова про визнання речових доказів. Обшук проводився із істотним порушенням прав та свобод людини. Зокрема, пояснила, що в клопотанні зазначено, що в ході обшуку 07.09.2020 року слідчим СВ Дніпровського управління поліції ГУ НП в м. Києві ОСОБА_9 було проведено обшук у приміщенні квартири АДРЕСА_2 (квартира, в якій мешкає ОСОБА_6 ) у ході якого виявлено та вилучено: 30 набоїв, мідного кольору із маркуванням «7,62x39 07»; магазин коричневого кольору від автомату; предмет, зовні схожий на автомат чорного кольору з накладками коричневого кольору із маркуванням «ВІ1038708», «АКМС М90 7,62x39 07», «0965МІО2525»; ксерокопію договору (дозвіл на зброю № НОМЕР_2 ) на ім'я ОСОБА_6 . Як зазначено у клопотанні, майно має ознаки речових доказів у кримінальному провадженні, а тому, виникла потреба у їх арешті з метою забезпечення збереження речових доказів. Таким чином, з обґрунтування клопотання вбачається, що вилучене в ході обшуку квартири ОСОБА_6 майно є речовими доказами у кримінальному провадженні, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, а тому, з метою збереження, підлягає арешту. Тобто, майно, що зазначено в клопотанні, повинно бути знаряддям вчинення хуліганства із застосуванням вогнепальної зброї, адже, саме за ч. 4 ст. 296 КК України було розпочате кримінальному провадження.
Відповідно до матеріалів, що додані слідчим до клопотання, зокрема, витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань, підставою для реєстрації кримінального провадження № 12020100040004992 від 07.09.2020 року став рапорт невідомої особи (у даному витягу ця особа не зазначена) про те, що 07.09.2020 року, перебуваючи за адресою АДРЕСА_1 , було виявлено ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який із застосуванням предмету, схожого на автомат, вчинив хуліганські дії відносно працівників Київської електромережі (ЄО61297). Також, в матеріалах наявний протокол заяви про кримінальне правопорушення, відповідно до якого, ОСОБА_7 повідомив, що 07.09.2020 року, о 16 годині, за адресою: АДРЕСА_1 , мешканець погрожував зброєю.
Допитані в якості свідків ОСОБА_7 (який є працівником ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» та ОСОБА_8 (який є сантехником та заступником голови ОК ЖБК «Дельфін», що обслуговує будинок, де проживає ОСОБА_6 ) у своїх протоколах допиту повідомили, що вони, з метою припинити постачання світла у квартирі АДРЕСА_2 , у зв'язку із наявністю заборгованості ОСОБА_6 за електропостачання, прибули на 9-й поверх зазначеного будинку. Потрапили за зачинені двері загального тамбуру квартир, при цьому, двері їм відчинила, нібито, власниця квартири 49, та під час знаходження ними у приміщенні з обмеженим доступом (тамбур, вхід до якого обмежено власниками квартир відповідними дверима) біля розподільчого щита, з квартири 50 вийшов ОСОБА_6 , який у руках тримав предмет, схожий на вогнепальну зброю, яким погрожував у їхній бік, при цьому, нецензурно лаявся. Крім того, жодний із свідків не повідомляє, що ними було пред'явлено ОСОБА_6 свої, нібито, законні повноваження на припинення у його квартирі електропостачання, службові посвідчення, наряди, тощо. Тобто, немає доказів того, що ОСОБА_6 достовірно знав, що перед його квартирою, у тамбурі, з обмеженим для власників квартир доступом, перебувають особи на законних підставах та із законною метою. Також, немає доказів, що двері до тамбуру загального коридору відчинила сусідка ОСОБА_6 - власниця кв. 49, адже ця особа не встановлена та не допитана. Саме тому, будь-яких інших доказів щодо грубого порушення громадського порядку та мотиву щодо таких дій ОСОБА_6 , у справі немає.
При цьому, відповідно до протоколу обшуку від 07.09.2020 року, майно, зазначене у клопотанні, вилучено при обшуку, що проходив з 21 години 06 хвилин до 21 години 58 хвилин у приміщенні квартири АДРЕСА_2 , і знаходилося воно у прихожій, тобто, всередині квартирі, що належить ОСОБА_6 , будь-якого опору при обшуку та вилученні свого майна останній не чинив, встановлений порядок не порушував. Вказані факти (а саме вилучення майна у квартирі ОСОБА_6 без будь-якого опору) також підтверджують свідки, що були понятими під час зазначеного обшуку. А тому, незрозуміло, на підставі яких доказів розпочинається кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, щодо вчинення хуліганських дій ОСОБА_6 Адже, хуліганством - це грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжується особливою зухвалістю чи винятковим цинізмом, вчиненим із застосуванням вогнепальної зброї. Таким чином, події, які й відбувалися 07.09.2020 року по АДРЕСА_3 , відбувалися у приміщенні з обмеженим доступом власників квартир 50, 49 (тамбур, вхід до якого обмежено власниками квартир відповідними дверима), а сам ОСОБА_6 та належні йому предмети, схожі на автоматичну зброю, знаходилися взагалі у його квартирі АДРЕСА_4 , і власника квартири не доведено до обізнаності щодо законних підстав та мотивів знаходження сторонніх осіб біля його квартири. А тому, не зрозуміло, яким чином порушувався громадський порядок та в чому полягають мотиви явної неповаги до суспільства.
Крім того, не зрозуміло, чому залишається поза увагою версія ОСОБА_6 щодо вищезазначених подій, що викладена ним у його поясненнях, а саме: що 07.09.2020 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин, до нього у квартиру спробували вдертися невідомі особи. У камеру домофону він побачив, як якась особа шорхається біля нижнього замка його квартири. Коли він почув спроби відкриття замків, він відкрив двері і побачив незнайомих чоловіків у кількості трьох осіб, які були у масках. Ці особи заблокували йому вихід із квартири, не давали зачинити двері до його помешкання, почали штовхатися і погрожувати. Йому вдалося зачинити внутрішні дерев'яні двері до квартири, при цьому, незнайомі особи почали гамселити в них. О 16 годині 15 хвилин, він вперше сам викликав поліцію за телефоном «102» та повідомив про цю подію, а саме те, що він знаходиться у своїй квартирі з дитиною і до нього намагаються вдертися незнайомі особи. Вдруге, зателефонував через 5 хвилин. Тільки після виклику поліції, після того, коли почали тріщати його вхідні двері, він був змушений взяти зареєстровану зброю та підійти до дверей, а невідомі побачивши зброю в його руках, почали тікати. Приблизно о 16 годині 38 хвилин приїхали працівники поліції. Один із патрульних поліцейських зайшов до його квартири, перевірив дозвіл на зброю та карабін. У подальшому, в цей день, ОСОБА_6 два рази телефонував до поліції та скаржився на те, що у нього не прийняли заяву про кримінальне правопорушення. Наведена позиція ОСОБА_6 підтверджується об'єктивними доказами та є всі докази з цього приводу, однак, це не досліджується і не перевіряється.
Так, відповідно до відповіді ГУ НП у місті Києві УОАЗОР від 18.09.2020 року, що була надана ОСОБА_6 , у базі даних Інформаційного порталу Національної поліції зафіксовані повідомлення щодо подій, які відбувалися в проміжок часу з 16 години 15 хвилин до 20 години 48 хвилин 07.09.2020 року, за адресою АДРЕСА_1 . З цієї відповіді вбачається, що саме ОСОБА_6 звертається до поліції перший, о 16 годині 15 хвилин та повідомляє, що невідомі колупають замок дверей, що ведуть до тамбуру, а другий його дзвінок о16 годині 20 хвилин, де він також повідомляє, що невідомі намагаються попасти до належної йому квартири і просить допомоги у поліції. Тільки о 16 годині 28 хвилин до поліції звертається керівник цеху Київські електричні мережі та повідомляє, що вони проводили вимкнення світла у боржників та з квартири АДРЕСА_2 , вискочив невідомий чоловік зі зброєю, схожою на автомат. Також, ОСОБА_6 звертався до поліції о 19 годині 36 хвилин та о 20 годині 48 хвилин і скаржився на те, що у нього не прийняли заяву про кримінальне правопорушення. У подальшому, ОСОБА_6 оскаржив дії поліції щодо невнесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань про кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 162 КК України та ст. 356 КК України. Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 08.10.2020 року скаргу ОСОБА_6 задоволено, зобов'язано Дніпровське УП ГУ НП в м. Києві вчинити відповідні дії. Таким чином, версія ОСОБА_6 щодо зазначених подій повністю підтверджується об'єктивними доказами, а отже, в діях ОСОБА_6 не було мотиву грубо порушувати громадський порядок, а були спроби захистити своє житло від посягань невідомих йому осіб, що він й намагався зробити неодноразово, викликаючи поліцію, і тільки після цього, взяв до рук законно зареєстровану зброю. Тобто, в його діях очевидний мотив необхідної оборони, а не як мотив явної неповаги до суспільства. Таким чином, зважаючи на вищевикладене, на майно, що є предметом клопотання про накладення арешту в кримінальному провадженні №12020100040004992 від 07.09.2020 року, що розпочате за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України, не може накладатися арешт з метою збереження речових доказів, адже це майно не відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу, не є речовими доказами скоєння хуліганства. Адже дії, що відбувалися 07.09.2020 року по АДРЕСА_3 , у приміщенні з обмеженим доступом власників квартир 50, 49 (тамбур, вхід до якого обмежено власниками квартир відповідними дверима), у самій квартирі АДРЕСА_4 за вказаною адресою, не містять ознак хуліганства.
За відсутності відповідного мотиву (грубого порушення громадського порядку) вчинення дій, у тому числі, що можуть кваліфікуватися як протиправні, з іншою метою (наприклад, як у цьому випадку з метою необхідної оборони) сам собою факт вчинення таких дій у громадському місці в присутності сторонніх осіб не дає достатніх підстав для кваліфікації їх як хуліганства. Саме тому, клопотання про арешт майна, з метою збереження речових доказів, що відповідно до вимог КПК України, не є доказами у кримінальному провадженні завдяки тому, що в діях ОСОБА_6 відсутній складу кримінального правопорушення, передбаченого статтею 296 КК України (хуліганство). Вказане, також підтверджує те, що з дати цих подій (07.09.2020 року) минуло майже 2 місяці, а підозра ОСОБА_6 у скоєнні хуліганських дій досі не вручена, хоча його особу було встановлено безпосередньо на місті.
Крім того, адвокат ОСОБА_4 надала для долучення письмові пояснення власника майна - ОСОБА_6 , в яких останній пояснив, що 07.09.2020 року, приблизно о 16 годині 10 хвилин, до нього у квартиру спробували вдертися невідомі. У камеру домофону він побачив, як якась особа корпається біля нижнього замка дверей до його квартири. Коли він почув спроби відкриття замків, він відкрив двері та побачив незнайомих чоловіків у кількості трьох осіб, які знаходилися у масках. Ці особи заблокували йому вихід із квартири, не давали йому зачинити двері до його помешкання, почали штовхатися і погрожувати, а одна з тих осіб вдарила його ліктем в обличчя. Йому вдалося зачинити внутрішні дерев'яни двері до квартири, але незнайомі особи почали в них бити. Десь о 16 годині 13-15 хвилин він вперше викликав поліцію за телефоном «102» та повідомив про цю подію, а також про те, що він знаходиться у своїй квартирі з дитиною і до нього намагаються вдертися незнайомі особи. Потім, він телефонував ще двічі за телефоном «102» о 16 годині 17 хвилин та 16 годині 19 хвилин. Оскільки двері почали тріщати, він був змушений взяти зареєстровану зброю і підійти до дверей. Раптом, двері відчинилися, невідомі побачили зброю у його руках та почали тікати. Приблизно о 16 годині 38 хвилин приїхав патруль поліції. Один із патрульних поліцейських зайшов до його квартири, перевірив дозвіл на зброю та карабін, сказав, щоб він чекав слідчу групу. Перша слідча група з'явилася приблизно о 18 годині 00 хвилин. До цього часу, ним було надруковано заяву про злочин, однак, співробітники поліції приймати її відмовились. Один із поліцейських сказав, що відносно нього буде складено протокол за ст. 191 КУпАП. Після того, як він його повідомив, що вказаний протокол буде оскаржено, він пішов з його квартири. О 18 годині 55 хвилин він зателефонував на гарячу лінію Національної поліції та залишив скаргу на бездіяльність співробітників Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві, а також, на їх незрозумілу поведінку. За порадою співробітника гарячої лінії Національної поліції він зателефонував черговому по місту о 19 годині 11 хвилин за телефоном НОМЕР_3 , який сказав, щоб він іще раз зателефонував на номер «102» із проханням про виїзд слідчо-оперативної групи та реєстрації його повідомлення про злочин. Цей дзвінок він зробив о 19 годині 32 хвилини. Близько 21 години 00 хвилин, приїхала слідчо-оперативна група та її керівник - слідчий СВ Дніпровського УП ГУ НП ОСОБА_9 , який телефонував при ньому черговому та реєстрував подію до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ч. 4 ст.296 КК України, здійснював на нього психологічний тиск та наполягав на обшуку його квартири. Дозволу слідчого судді у ОСОБА_9 на проведення вказаної дії не було, він наполягав на тому, що ч. 3 ст. 233 КПК України дає йому таке право, погрожував йому спецназом, його арештом та відібранням його сина. Після цього, провів незаконний обшук і вилучив належну йому зареєстровану зброю та набої до неї. Також, ніхто зі слідчою групи не повідомив йому про його право на адвоката, чим порушено його права, про що він зазначив у протоколі обшуку. Оскільки із 2017 року з ПрАТ «Київенерго» та його правонаступником ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» у нього відбуваються судові спори, в яких вищезазначені організації намагаються стягнути з нього борги колишніх власників квартири. Тобто, із 2017 року по теперішній час, мають місце цивільно-правові відносини між ним та ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі», які розглядаються судами. 12 вересня 2020 року о 04 годині 32 хвилини, всупереч діючому Закону України № 530- IX, який прямо забороняє відключення комунальних послуг на період дії карантину, дистанційно було припинено енергопостачання його квартири. 14 вересня 2020 року за допомогою месенджера в офіційному обліковому аккаунті ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» ним було задано питання про підстави відключення. Представник компанії повідомив його, що його квартиру було дистанційно відключено від енергопостачання 04.09.2020 року. Крім того, відносно нього та його сина вже були напади та погрози невідомих осіб, відомості про які були внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № № 12017100040006442, 120191000400002898 і він докладає максимум зусиль для захисту свого сина та себе. Оскільки, він захищав життя свого неповнолітнього сина, своє життя та своє майно від протиправного посягання невідомих осіб у масках, які фактично без пояснень вдиралися у його квартиру, хуліганського мотиву у його діях немає, а також, немає у нього ознак неповаги до суспільства. Наміру вчинити постріл у приміщенні під'їзду, завдати комусь шкоду, він не мав і не має. Він перебував у стані необхідної оборони, вважаючи неправомірним посяганням на нього та його сім'ю невідомими особами у масках. Також, у матеріалах справи є протокол допиту свідка, в якому він повідомляє, що він погрожував особисто йому. Це не відповідає дійсності, оскільки під час події о 16 годині 10 хвилин його не було, а біля квартири він з'явився тільки коли приїхала слідчо-оперативна група близько 21 години 00 хвилин та хотів бути понятим, на що він заперечив, оскільки останній є зацікавленою особою. Голова ЖБК незаконно зняв з реєстрації його дітей, не передав картки обліку до органу ведення демографічного реєстру. З приводу цих незаконних дій до Дніпровського управління поліції 20.05.2020 року ним було подано повідомлення про злочин, передбачений статтею 190 КК України, який було зареєстровано у журналі єдиного обліку за номером 83531 та у Єдиному реєстрі досудових розслідувань. Також, Голова ЖБК є спільником «чорних нотаріусів», які шахрайським шляхом продали квартиру АДРЕСА_5 його сусіда. Щодо цих подій, також було порушено кримінальне провадження № 120151000040016210 за ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України. Покази ОСОБА_8 щодо його зловживання алкоголем та неправильної поведінки щодо його сина спростовуються характеристикою з місця проживання за підписами сусідів, які характеризують його позитивно. Вказані дії ОСОБА_8 із фальшування доказів у справі мають на меті введення слідства в оману та дискредитацію його як громадянина. Зокрема, є наявною бездіяльність Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві щодо його заяв про погрози на його адресу з боку колишньої дружини та пов'язаних з нею осіб. Справи тривалий час не розслідується, допити свідків у справах - не проводились. У березні місяці була спроба чергової провокації з метою його дискредитації з боку вказаних осіб із залученням співробітників Служби у справах сім'ї та дітей. Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно нього постановою Дніпровського районного суду було закрито у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Вивчивши та дослідивши матеріали клопотання, долучені до нього копії документів, заслухавши представника власника майна - адвоката ОСОБА_4 , слідчий суддя приходить до висновку про відмову у задоволенні клопотання.
Так, у провадженні СВ Дніпровського УП ГУ НП у м. Києві перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100040004992 від 07.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України.
Як вбачається з протоколу обшуку від 07.09.2020 року, за адресою: АДРЕСА_1 , було виявлено та вилучено: 30 набоїв мідного кольору із маркуванням «7,62х39 07»; магазин коричневого кольору від автомату; предмет, зовні схожий на автомат чорного кольору із накладками коричневого кольору із маркуванням «ВІ038708», «АКМС М90 7,62х39,01», « НОМЕР_1 »; ксерокопію договору (дозволу на зброю № НОМЕР_2 ) на ім'я ОСОБА_6 .
Згідно з п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна.
Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 167 КПК України, тимчасово вилученим може бути майно у вигляді речей, документів, грошей, тощо, щодо яких є достатні підстави вважати, що вони підшукані, виготовлені, пристосовані чи використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення та (або) зберегли на собі сліди вчинення кримінального правопорушення.
Частиною 2 ст. 168 КПК України визначено, що тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ч. 5, ч. 7 ст. 237 КПК України, при проведенні огляду дозволяється вилучення лише речей і документів, які мають значення для кримінального провадження, та речей, вилучених з обігу. Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном.
Згідно з ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Відповідно до ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України, у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.
Таким чином, як вбачається зі змісту клопотання, метою застосування арешту майна, яке вилучене в ході проведення обшуку від 07.09.2020 року, є збереження речового доказу, однак, до клопотання слідча не надала жодного доказу, що дане майно є речовим доказом та не долучила відповідну постанову, а також, не надала для дослідження матеріали кримінального провадження № 12020100040004992 від 07.09.2020 року, що вказує на недоведеність необхідності у накладенні арешту на вказане майно, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання, хоча розгляд клопотання було відкладено неодноразово для надання вказаного вище провадження, однак, інших матеріалів, слідчому судді так і не було надано.
Враховуючи розумність строків, передбачених ст. ст. 28, 172 КПК України, та на підставі викладеного, керуючись ст. 170, 171, 173, 309 КПК України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчої СВ Дніпровського УП ГУ НП в м. Києві ОСОБА_3 про накладення арешту на майно, у рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР № 12020100040004992 від 07.09.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 296 КК України - відмовити.
Ухвала слідчого судді про відмову в арешті майна може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня проголошення.
Слідчий суддя: