Справа № 755/15246/20
про залишення позовної заяви без руху
"26" жовтня 2020 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Гаврилова О.В. вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , редакції тижневика «Чернігівшина», в особі реактора та видавця фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , про захист честі та гідності,-
До Дніпровського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовною заявою до ОСОБА_2 , редакції тижневика «Чернігівшина», в особі реактора та видавця фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , про захист честі та гідності.
Згідно заявлених вимог позивач, серед іншого, просить суд:
«1.Визнати недостовірною та такою, що порушує мої права на повагу до гідності та честі, наступну інформацію, розповсюджену ОСОБА_2 , тижневиком «Чернігівщина» та бюлетенем «Спілки власників земельних ділянок Борзнянщини» «Голос громади»:
-про те, що я в 2006р. через своїх знайомих вийшов на ОСОБА_2 і запропонував зайнятись сільським господарством у селі Плиски та до цього я запрошував п'ять агрофірм, але з ними не складалося;
-в минулому (з 2006 по 2014 роки) я займався аграрним бізнесом (у селі Плиски з ОСОБА_2 ). що ми (я і ОСОБА_2 ) домовилися і діяли на паритетних умовах, а коли добрали землі і треба було нести витрати виявилося, що я до такого - нести витрати не був готовий і в 2014р. я продав свої активи ( ОСОБА_2 ) за названу мною ціною, але через деякий час проявив бажання повернутися, але ( ОСОБА_2 ) моє бажання не підтримав і з тих часів я маю (до ОСОБА_2 ) претензії;
-що я (у 2014р.) згортав увесь свій бізнес (у селі Плиски) і продавав активи;
-що я така людина, яка важко спрацьовуюся з людьми на горизонтальному рівні, що мені потрібні або підлеглі, або я взагалі не працюю;
-що я, ОСОБА_1 власник села Плиски;
-депутатами Плисківської сільської ради стали люди, які так чи інакше пов'язані зі мною, ОСОБА_1 ;
-що ОСОБА_6 (голова Плисківської сільської ради та Об'єднаної територіальної громади села Плиски та навколишніх сіл) це креатура ОСОБА_1 ;
-що я, ОСОБА_1 запросив ОСОБА_6 свого часу в село директором клубу, після цього головою сільради, а потім вже головою громади;
-що в селі є належний мені (на праві власності) стадіон, до якого прокладена дорога за кошти Об'єднаної територіальної громади села Плиски та навколишніх сіл;
-про те, що у Плисках з'явився перший серйозний землевласник і прізвище його ОСОБА_1 ;
-що керівництво ОТГ (Об'єднана територіальна громада села Плиски та навколишніх сіл) знаходиться під моїм керівництвом;
-що керівництво ОТГ (Об'єднаної територіальної громади села Плиски та навколишніх сіл), під моїм керівництвом, причетне до закладення (у вересні 2020р.) вибухівки у вантажний автомобіль (який належить ГОВ «Плиски Агро», співзасновником якого є ОСОБА_2 )».
Вказану позовну заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати вимогам, викладеним уст. 175 ЦПК України, а також вимогам ст. 177 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали поданої позовної заяви, вважаю, що вона не відповідає вимогам цивільного процесуального законодавства України, з огляду на наступне.
Згідно ч. 3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява, серед іншого, повинна містити: зміст позовних вимог; спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
Подана ОСОБА_1 позовна заява не відповідає наведеним вище вимогам ч. 3 ст. 175 ЦПК України.
В роз'ясненнях, викладених у Постанові Пленуму Верховного Суду України №2 від 12.06.2009 р. «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» зазначено, що суди мають звертати особливу увагу, зокрема, на те, що у позовній заяві повинні не лише міститися позовні вимоги, а й бути викладені обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, і зазначені докази, що підтверджують кожну обставину.
Зміст позовних вимог - це певна форма захисту, яку просить позивач від суду. Під підставами позову, як вказує Верховний Суд України, слід розуміти обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги. Виклад обставин та підстав також необхідний для визначення тотожності позову, захисту відповідача від позову, зміни позову позивачем і, найголовніше, - для визначення предмета доказування по даній справі.
Підстави позову становлять обставини (фактична підстава), якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу, і норми права (юридична підстава), які у своїй сукупності дають право особі звернутися до суду з позовними вимогами до відповідача.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.
Згідно закону, особа може звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Проте вимоги позовної заяви не конкретизовані. В позові, серед іншого, викладена вимога про визнання недостовірною та такою, що порушує права позивача на повагу до гідності та честі, наступної інформації, розповсюдженої ОСОБА_2 , тижневиком «Чернігівщина» та бюлетенем «Спілки власників земельних ділянок Борзнянщини» «Голос громади», проте не зазначено дату на номер випуску тижневика та бюлетеня.
Також, зі змісту позовної заяви не вбачається обґрунтування позовних вимог до редакції тижневика «Чернігівшина», а саме - в особі реактора та видавця фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 .
При цьому, слід зазначити, що відповідачами у справі можуть бути фізичні або юридичні особи, а не одна особа в особі іншої.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 177 ЦПК України позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно ч. 8 ст. 43 ЦПК України, якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Частиною 5 статті 95 ЦПК України передбачено, що учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Проте, жоден із долучених до позовної заяви документів не містить підпису позивача із зазначенням дати, - на підтвердження відповідності копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у позивача.
Відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України, до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єктів та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, регулюються положеннями Закону України «Про судовий збір».
Платником судового збору виступає особа (фізична або юридична), яка звертається до суду (ст.2 Закону України «Про судовий збір»).
Пільги щодо сплати судового збору, визначені у статті 5 Закону України «Про судовий збір».
Положеннями пунктів 2 ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою, ставка судового збору становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та складає 840,80 грн.
До матеріалів позовної заяви додано квитанцію про сплату судового збору в розмірі 840,80 грн.
Однак прохальна частина позовної заяви фактично містить дві самостійні вимоги немайнового характеру: про визнання інформації недостовірною та про зобов'язання вчинити дії.
Зі змісту вимог ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Отже, на виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про доплату судового збору за вимогами немайнового характеру в розмірі
840,80 грн (840,80 грн *2 - 840,80 грн ).
При зверненні з позовом до Дніпровського районного суду міста Києва судовий збір сплачується за наступними реквізитами: рахунок №UA478999980313141206000026005, код банку отримувача №899998, отримувач УК у Дніпровському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38012871.
Відповідно до ч.1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява підлягає залишенню без руху, позивачу необхідно в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути зазначені в ній недоліки. Для усунення недоліків позовної заяви позивач має подати до суду позовну заяву в новій редакції, з урахуванням наведених в даній ухвалі недоліків щодо її змісту та надати копії долучених до позовної заяви документів, оригінали яких знаходять у позивача, посвідчені належним чином із проставленням дати, подати до суду оригінал платіжного документа про доплату судового збору за вимогами немайнового характеру в розмірі 840,80 грн.
До виправленої позовної заяви необхідно додати її копію для вручення відповідачам.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 4, 5, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя,
постановив:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , редакції тижневика «Чернігівшина», в особі реактора та видавця фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , про захист честі та гідності - залишити без руху та запропонувати позивачу в десятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.
У випадку неусунення недоліків, заява вважається неподаною і повертається заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.