Справа №:755/14264/20
Провадження №: 1-кс/755/4444/20
"03" листопада 2020 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 від 24.06.2020 року про закриття кримінального провадження №12019100040011731, внесеного до ЄРДР 30.11.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України,
ОСОБА_3 звернулась до слідчого судді, в порядку ст. 303 КПК України, зі скаргою на постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 24.06.2020 року про закриття кримінального провадження №12019100040011731, внесеного до ЄРДР 30.11.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, оскільки, на її переконання, вона винесена без належної перевірки обставин справи, недотримання вимог ст.ст. 9, 25, 110 вказаного Кодексу, а тому просить це рішення скасувати.
Скарга мотивована тим, що 30.11.2019 року, було відкрито кримінальне провадження за її заявою в якій вона повідомляла про вчинення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 злочину, покарання за яке передбачене ч.1 ст. 164 Кримінального кодексу України (злісне ухилення від сплати встановлених рішенням суду коштів на утримання дітей (аліментів)).
Вказана вище заява про вчинення кримінального правопорушення була внесена до ЄРДР за № 12019100090011731, 30.11.2019 року та передана слідчій Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_6 , яка повинна була розслідувати дану справу. Коли вона прийшла до слідчої на прийом, в червні місяці 2020 року, слідча вказала, що такі справи закривають ще до суду та по справі не проведено жодних дій, у зв'язку із навантаженням.
Неодноразово, скаржниця зверталась на гарячу лінію МВС України зі скаргами на бездіяльність слідчої ОСОБА_7 та запитами про роботу, що була зроблена слідчим по даній справі. Але змістовних відповідей я так і не отримала. А потім, справу було передано у відділ дізнання, слідчій ОСОБА_4 , яка також не зробила жодної належної дії та жодним чином не проінформувала скаржницю про закриття кримінального провадження.
24.06.2020 року слідчим ОСОБА_4 Дніпропетровського УП ГУ НП в м. Києві, було винесено постанову про закриття кримінального провадження, в якій вказано на відсутність в діях ОСОБА_5 складу злочину, оскільки не було встановлено свідків-очевидців, вказаної події, в ході проведених першочергових слідчих дій, та відсутні підстави для складання повідомлення про підозру. Саму постанову про закриття кримінального провадження, скаржниці не було надіслано і взагалі. Отримати постанову змогла лише після письмового запиту рекомендованим листом до УП ГУНП Дніпровського району від 01.09.2020.
Скаржниця не погоджується з висновком слідчого, оскільки ОСОБА_5 не сплачує аліменти належним чином вже більш ніж протягом 4 років і за період з 06.08.2015 по 01.11.2019 року здійснив лише декілька платежів, згідно довідки з ДВС України, тим самим, злісно ухиляючись від сплати аліментів та систематично порушуючи закон України, не виконуючи рішення суду. Слідчим невірно було застосовано норми статті 164 КК України. Зазначила. що законом № 1404-VІІІ від 02.06.2016 було внесено зміни до примітки до зазначеної статі.
Вказала, що у даному кримінальному провадженні наявна заборгованість платника аліментів за 4 роки у сумі 32 106,10 гривень. Крім того, слідчим не було вчинено жодних дій щодо розшуку майна боржника та місця його роботи, повністю проігнорована слідчим довідка про наявну заборгованість станом на 01.11.2019, що була видана державним виконавцем ОСОБА_8 . Боржник працює в м .Київ, регулярно перетинав державний кордон України з метою робочих поїздок до інших країн та сплачує за орендоване житло в м. Києві. Про ці факти їй повідомляли слідчі ОСОБА_7 та ОСОБА_9 , однак вони не здійснили жодних запитів до Державної прикордонної служби і не зробили зовсім нічого, аби визначити матеріальні статки і доходи ОСОБА_5 . Станом на день закриття кримінального провадження, заборгованість ОСОБА_5 , значно перевищує суму виплат які він мав здійснити за три місяці нарахування аліментів. Більше того, слідча ОСОБА_6 була проінформована про те, що в реєстрі судових рішень наявне рішення суду Солом'янського району про стягнення пені, на суму 32 106, 10 грн , і що ця заборгованість виникла саме з вини ОСОБА_5 . Але слідча проігнорувала і цей факт, та жодним чином не дослідила його під час слідства.
Скаржниця та прокурор у судове засідання будучи повідомленими про нього, згідно положень ст. 135 КПК України, не прибули, клопотання про відкладення розгляду скарги суду не надали, у зв'язку з чим слідчий суддя беручи до уваги положення ст.ст. 22, 26 даного Кодексу в частині того, що сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом, з урахуванням строків розгляду скарг даного типу, вважає за можливе, у даному конкретному випадку, перейти до розгляду скарги по суті.
Як вбачається з матеріалів долучених до скарги, слідчим СВ Дніпровського ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 здійснювалось досудове розслідування у кримінальному провадженні №12019100040011731, внесеного до ЄРДР 30.11.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Постановою слідчого СВ Дніпровського ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 24.06.2020 року закрито кримінальне провадження №12019100040011731, внесеного до ЄРДР 30.11.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України.
Як вбачається з мотивувальної частини оскаржуваної постанови слідчого, підставою для закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019100040011731, внесеного до ЄРДР 30.11.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, слугувало те, що при проведенні досудового розслідування було встановлено, що колишній чоловік ОСОБА_10 перебуває на випробувальному терміні та офіційно не працевлаштований. Також було встановлено, що ОСОБА_10 грошові кошти висилає, та намагається виплатити заборгованість.
Статтею 24 Кримінального процесуального кодексу України законодавчо передбачено гарантоване право кожного на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
За вимог ст. 110 КПК України, постанова слідчого має бути мотивованою, її зміст повинен відповідати фактичним обставинам справи, зокрема, в ній має бути викладено зміст обставин, які є підставами для прийняття постанови; мотиви прийняття постанови, їх обґрунтування та посилання на положення цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 94 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Згідно із ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається в разі, якщо: встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Таким чином, закриття кримінального провадження являється формою закінчення досудового розслідування, за наявності обставин, що виключають кримінальне провадження, в свою чергу прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, безпосереднього дослідження та оцінки слідчим доказів, які стосуються цього провадження у своїй сукупності.
В той же час, в розрізі оцінки оскаржуваної постанови слідчого про закриття кримінального провадження, з позиції обґрунтованості винесення такої постанови, вбачається, що слідчим в оскаржуваній постанові не обґрунтовано та не зазначено, на підставі яких проведених слідчих та процесуальних дій він дійшов висновку про необхідність закриття кримінального провадження на підставі положень ч. 1 ст. 284 КПК України, не були перевірені обставини зазначені у заяві про вчинення кримінального правопорушення, у зв'язку з чим слідчий дійшов до висновку про необхідність закриття кримінального провадження.
Також із матеріалів кримінального провадження №12019100040011731, наданих суду для ознайомлення, не вбачається проведення слідчим слідчих та процесуальних дій для всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження.
Вказані обставини в сукупності дають обґрунтовані підстави вважати, що досудове розслідування у кримінальному провадженні проведено без всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи та оцінки слідчим всіх зібраних та перевірених доказів, у зв'язку з чим висновок слідчого про закриття кримінального провадження є передчасним, а постанова про закриття кримінального провадження підлягає скасуванню.
Статтею 8 Кримінального процесуального кодексу України передбачено, що кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні Бєлоусов проти України заява № 4494/07 від 7 листопада 2013 року у п.55 зазначив: мінімальні стандарти ефективності, визначені практикою Суду, включають в себе вимоги, що розслідування має бути ретельним, незалежним, безстороннім та підконтрольним громадськості, а також, що компетентні органи влади повинні діяти зі зразковою ретельністю і оперативністю (див., наприклад, рішення від 19 липня 2012 року у справі «Алексахін проти України» (Aleksakhin v. Ukraine), заява № 31939/06, п. 55).
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
За таких обставини, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, які йому відомі, на час розгляду скарги, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ, що наявний у провадженні, з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що скарга підлягає задоволенню шляхом скасування постанови слідчого СВ Дніпровського ГУНП у м. Києві ОСОБА_4 від 24.06.2020 року про закриття кримінального провадження №12019100040011731, внесеного до ЄРДР 30.11.2019 року у зв'язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, так як такий спосіб захисту порушених прав є єдино ефективним засобом юридичного захисту в національному органі у світлі норм ст. 307 даного Кодексу.
З цих підстав слідчий суддя, керуючись ст. ст. 303-307, 369-372, 376, 534 КПК України,
постановив
Скаргу ОСОБА_3 на постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 від 24.06.2020 року про закриття кримінального провадження №12019100040011731, внесеного до ЄРДР 30.11.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України - задовольнити.
Постанову слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_4 від 24.06.2020 року про закриття кримінального провадження №12019100040011731, внесеного до ЄРДР 30.11.2019 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України у зв'язку з відсутністю в діяннях складу кримінального правопорушення - скасувати.
Ухвала оскарженню не підлягає та є обов'язковою до виконання на всій території України.
Слідчий суддя: