Справа № 638/9306/20
Провадження № 1-кп/638/1278/20
04 листопада 2020 року Дзержинський районний суд м.Харкова у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
секретаря ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою за обвинувальним актом кримінального провадження № 12020220480001924 від 19.05.2020 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України,-
В провадженні Дзержинського районного суду м. Харкова перебуває обвинувальний акт кримінального провадження № 12020220480001924 від 19.05.2020 року за підозрою ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
В судовому засіданні прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_5 з посиланням на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Захисник обвинуваченого заперечувала проти заявленого клопотання, просила змінити запобіжний захід на цілодобовий домашній арешт, вказавши про те, що її підзахисному інкримінований не тяжкий злочин, останній раніше не судимий, наявне постійне місце проживання, має на утриманні сімох дітей, відсутні відомості про наявність закордонного паспорту, що позбавить можливості перетнути межі України.
Обвинувачений ОСОБА_5 просив змінити запобіжний захід на домашній арешт, вказавши про визнання вини у вчиненні інкримінованого злочину.
Вислухавши учасників процесу, дослідивши обвинувальний акт з додатками, суд прийшов до наступного.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Крім того, при вирішенні питання про обрання, продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд повинен врахувати обставини, передбачені ст.178 КПК України, зокрема, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого обвинувачується особа та дані, які її характеризують і можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Судом визнаються обґрунтованими доводи прокурора про те, що ризики, які були підставою для застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_5 , зокрема ризики, передбачені п.п. 1, 5 ч.1 ст.177 КПК України, не припинили свого існування.
Обґрунтованість цього висновку стверджується даними про особу обвинуваченого, який обвинувачується у вчиненні злочину, який відноситься до злочину середньої тяжкості, крім того, суд, визнає таким, що не зменшився від часу прийняття рішення про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, ризик того, що ОСОБА_5 буде переховуватися від суду.
В контексті практики ЄСПЛ, ризик втечі обвинуваченого оцінюється не лише на основі суворості можливого вироку, а має досліджуватися з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі, або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня. Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню.
Оцінивши зазначені ризики, суд приходить до переконання про необхідність продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою строком на 60 днів.
Разом з тим, суд залишає без задоволення клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу через необґрунтованість, відсутність доказів які б свідчили про наявність обставин, на які вони посилались як на підставу зміни запобіжного заходу.
Керуючись ст.ст.177,314 -317,331 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора Харківської місцевої прокуратури № 1 ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , - задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 60 діб - до 03 січня 2021 року.
Клопотання захисника ОСОБА_4 та обвинуваченого ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу - залишити без задоволення.
Оголосити перерву у судовому засіданні до 10:00 години 04 грудня 2020 року.
Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом семи днів з дня проголошення.
Головуючий: