Справа № 617/855/19 Провадження № 2/617/78/20
іменем України
04 листопада 2020 року Вовчанський районний суд Харківської області у складі:
головуючого - судді Глоби М.М.,
за участю секретаря судового засідання - Радченко І.Ю.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Вовчанську Харківської області в загальному порядку цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання за співзабудовником права на Ѕ частину збудованого у шлюбі, але не прийнятого в експлуатацію, житлового будинку,
ОСОБА_2 у травні 2019 року звернулась до суду із вказаним позовом, в якому просила визнати за нею як співзабудовником право на Ѕ частину збудованого нею у шлюбі із ОСОБА_1 , але не прийнятого в експлуатацію, двоповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 , загальною площею 220,8 кв.м. та житловою 123 кв.м.; стягнути судові витрати.
Ухвалою суду від 31.05.2019 року відкрито у загальному порядку провадження у справі.
В підготовчі судові засідання, призначені на 17.03.2020 року, 07.04.2020 року, 30.04.2020 року, 27.08.2020 року, 08.10.2020 року, 04.11.2020 року позивач та її представник не з'явились, повідомлялись про час та місце їх проведення завчасно та належним чином, позивач про поважність причин неявки суд не повідомила. Клопотань про розгляд справи за її відсутності, позивач не подавала, як і доказів поважності неявки в підготовчі судові засідання. Представник позивача надав телефонограму про неможливість його прибуття в підготовче судове засідання в зв'язку із карантинним положенням в Україні.
Відповідач вважав неможливим проведення підготовчого судового засідання за відсутності позивача.
Суд, вислухавши думку відповідача та перевіривши матеріали цивільної справи приходить до наступного.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ч. 2 ст. 211 ЦПК України про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє учасників справи.
Як зазначено у ч. 2 ст. 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.
Згідно ч. 5 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки належним чином повідомлений позивач вдруге в підготовче судове засідання не з'явився, доказів поважності неявки в судове засідання не надав, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, відсутні випадки, перелічені у ч. 2 ст. 223 ЦПК України, тому немає підстав для відкладення розгляду справи.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява ОСОБА_2 підлягає залишенню без розгляду в зв'язку з повторною неявкою в підготовче судове засідання без поважних причин позивача, з наступних підстав.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою ст. 257 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року.
При цьому законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (незалежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду з правом на компенсацію витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч. 5 ст. 142 ЦПК України), а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України).
Отже, згідно із вимогами ЦПК України суд не повинен з'ясовувати причини повторної неявки належним чином повідомленого позивача в судове засідання.
Згідно з ч. 4 ст. 10 ЦПК України та ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод (далі - Конвенція), встановлено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Ратифікуючи Конвенцію, Україна взяла на себе обов'язки гарантувати кожній особі права та свободи, закріплені в Конвенції, включаючи право на справедливий судовий розгляд протягом розумного строку.
Крім того, слід зазначити, що Практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19.06.2001 року. У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Як зазначив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 07.07.1989 року у справі «Юніон Аліментарія Сандерс С.А. проти Іспанії» заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04.10.2001 року у справі «Тойшлер проти Германії» (Тeuschler v. Germany)).
З аналізу зазначених норм Конвенції та практики ЄСПЛ вбачається, що питання про порушення ст. 17 Конвенції, яка закріплює один із основоположних принципів Конвенції принцип неприпустимості зловживання правами, може поставати лише у сукупності з іншою статтею Конвенції, положення якої у конкретному випадку дають підстави для висновку про зловживання особою наданим їй правом та потребою з боку держави регулювання доступу до суду.
Наказом ДСА від 01 червня 2013 № 73 було затверджено Порядок надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень (далі - Порядок).
Згідно п. 2 Порядку, текст судової повістки може бути надісланий судом учаснику SMS-повідомленням після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздрукування та заповнення учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
Позивач надала 27.05.2019 року суду відповідну заявку про надсилання їй судової повістки в електронній формі за допомогою SMS - повідомлення на її мобільний номер телефону НОМЕР_1 . Про зміну номеру мобільного телефону та обставин, які перешкоджатимуть отриманню SMS - повідомлень, зобов'язалась повідомити суд (а.с. 40).
З наявних в матеріалах справи довідок про доставку SMS вбачається, що позивач ОСОБА_2 фактично отримала судові повістки в електронній формі 28.01.2020 року на судове засідання 17.03.2020 року, 18.03.2020 року на судове засідання 07.04.2020 року, 07.04.2020 року на судове засідання 30.04.2020 року, 21.07.2020 року на судове засідання 27.08.2020 року, 27.08.2020 року на судове засідання 08.10.2020 року, 09.10.2020 року на судове засідання 04.11.2020 року - завчасно.
Щодо запровадження на території України карантинних заходів, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 20.05.2020 року за № 392 «Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів» запроваджено послаблення протиепідемічних заходів, передбачених п. 3 цієї постанови, на території регіонів із сприятливою епідемічною ситуацією. Зокрема, дозволено: з 22.05.2020 року регулярні та нерегулярні пасажирські перевезення автомобільним транспортом у міському, приміському, міжміському внутрішньообласному та міжнародному сполученні.
Крім того, Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020 року № 540-IX ст. 212 ЦПК України доповнено ч. 4, відповідно до якої під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
Наведене свідчить про усунення перешкод у реалізації учасниками справи своїх процесуальних прав. Вказане узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеного у постанові від 16.07.2020 року у справі № 924/369/19. Позивач не була позбавлена можливості подати до суду клопотання про проведення підготовчого судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів, однак такою можливістю не скористалася.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що процесуальна бездіяльність позивача не може бути перешкодою для здійснення судочинства судом першої інстанції у визначені чинним Цивільно-процесуальним законодавством строки.
Таким чином, оскільки належним чином повідомлений позивач повторно не з'явилася в підготовче судове засідання і не повідомила про причини неявки, від неї не надійшла заява про розгляд справи за її відсутності, будь-яких доказів відсутності у неї можливості прибути до суду через поважні причини не надано, за результатами провадження належить постановити ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду.
Крім того, суд звертає увагу, що постановлення судом даної ухвали не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя, оскільки вона має право на повторне звернення до суду з таким самим позовом на загальних підставах.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 13, 223, 257, 259-261, 352, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання за співзабудовником права на Ѕ частину збудованого у шоюбі, але не прийнятого в експлуатацію, житлового будинку- залишити без розгляду.
Роз'яснити ОСОБА_2 , що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє її права повторного звернення до суду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи.
Роз'яснити, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення.
Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Вовчанський районний суд Харківської області.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя -