Ухвала
04 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 522/4175/14-к
провадження № 51-5075 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 31 липня 2020 року щодо ОСОБА_5 ,
встановив:
У касаційній скарзі потерпіла порушує питання про перегляд вказаного судового рішення у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів приходить до наступного.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 427 КПК України, у касаційній скарзі зазначається найменування суду касаційної інстанції.
Однак потерпіла, всупереч вимогам ч. 3 ст. 33 КПК України, якою передбачено, що кримінальне провадження у касаційній інстанції здійснює Верховний Суд, звернулась з касаційною скаргою, яку адресувала Касаційному кримінальному суду Верховного Суду України.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України в касаційній скарзі зазначається обґрунтування вимог особи, яка її подає, із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Тобто, таке обґрунтування має узгоджуватися з положеннями ч. 1 ст. 438 КПК України, згідно з якими підставами для скасування або зміни судового рішення судом касаційної інстанції є лише: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону (ст. 412 КПК України); 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність (ст. 413 КПК України); 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого (ст. 414 КПК України).
Отже, посилаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судового рішення і які, на її думку, були допущені судами при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи обґрунтувавши їх.
Відповідно до ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
З касаційної скарги вбачається, що потерпіла ОСОБА_4 взагалі не вказує в чому полягає незаконність, необґрунтованість оскаржуваної ухвали, які норми права порушено апеляційним судом, в чому конкретно полягають такі порушення.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка її подала, із зазначенням того, яке рішення має прийняти суд касаційної інстанції.
Такі вимоги мають відповідати приписам ст. 436 КПК України, згідно з якими суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Так, потерпіла ОСОБА_4 просить Суд змінити ухвалу Одеського апеляційного суду від 31 липня 2020 року в частині зменшення строку покарання засудженому, в іншій частині залишити ухвалу без змін, а також залишити без змін вирок Приморського районного суду м. Одеси від 18 березня 2020 року та застосувати у повному обсязі.
Вказана вимога потерпілої щодо результатів розгляду поданої касаційної скарги, не узгоджується з приписами ст. 436 КПК України, та з урахуванням положень ст. 437 КПК України, виходить за межі компетенції суду касаційної інстанції.
Наявність вказаних недоліків унеможливлює відкриття провадження за касаційною скаргою потерпілої.
На підставі викладеного, керуючись вимогами ч. 1 ст. 429 КПК України, суд касаційної інстанції вважає, що касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 слід залишити без руху, надавши їй п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення зазначених недоліків.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 на ухвалу Одеського апеляційного суду від 31 липня 2020 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху, надавши їй п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення вказаних недоліків.
У разі неусунення в установлений строк недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, така скарга повертається особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3