Ухвала
03 листопада 2020 року
м. Київ
справа № 371/663/20
провадження № 61-15050ск20
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Хопти С. Ф. (суддя-доповідач), Синельникова Є. В., Шиповича В. В.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - Ткаченка Сергія Олександровича на ухвалу Київського апеляційного суду
від 16 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна, набутого за час шлюбу, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,
У липні 2020 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до
ОСОБА_1 про визнання майна, набутого за час шлюбу, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Ухвалою Миронівського районного суду Київської області від 16 липня
2020 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна, набутого за час шлюбу, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та призначено справу до розгляду за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - Ткаченка С. О. на ухвалу Миронівського районного суду Київської області від 16 липня 2020 року повернуто особі, яка подала апеляційну скаргу.
У жовтні 2020 року до Верховного Суду засобами поштового зв'язку представник ОСОБА_1 -адвокат Ткаченко С. О. подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Київського апеляційного суду від 16 вересня
2020 року.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла наступного висновку.
08 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року
№ 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ».
Згідно зі статтею 129 Конституції України та статей 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною першою статті 394 ЦПК України передбачено, що одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Законом України № 460-IX від 15 січня 2020 року «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», який набув чинності 08 лютого 2020 року, внесені зміни до частини першої статті 353
ЦПК України
Разом з цим, пункт 8 частини першої статті 353 ЦПК України - ухвала суду першої інстанції про відкриття провадження у справі з порушенням правил підсудності, було виключено на підставі Закону № 460-IX від 15 січня
2020року.
Отже, з аналізу частини першої статті 353 ЦПК України (в редакції, чинній на момент подання апеляційної скарги) вбачається, що процесуальним законодавством не передбачено можливості апеляційного оскарження окремо від рішення суду ухвали суду першої інстанції про відкриття провадження у справі.
Відповідно до пункту 4 частини п'ятої статті 357 ЦПК України апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції також, якщо скаргу подано на ухвалу, що не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що ухвала Миронівського районного суду Київської області
від 16 липня 2020 року про відкриття провадження у справі не підлягає апеляційному оскарженню.
Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
З огляду на вищенаведене, доводи касаційної скарги є безпідставними, висновків суду апеляційної інстанції не спростовують та на законність і обґрунтованість ухваленого судового рішення не впливають.
Частиною четвертою статті 394 ЦПК України визначено, що у випадку оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.
Згідно з частиною шостою статті 394 ЦПК України ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.
Зі змісту касаційної скарги та оскарженого судового рішення не виявлено порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
Керуючись частинами першою, четвертою та шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - Ткаченка Сергія Олександровича на ухвалу Київського апеляційного суду від 16 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про визнання майна, набутого за час шлюбу, об'єктом права спільної сумісної власності подружжя відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: С. Ф. Хопта
Є. В. Синельников
В. В. Шипович