Справа № 2-219/10 р.
22 квітня 2010 року Ємільчинський районний суд Житомирської області в складі:
Головуючого - судді Греська В.А.
при секретарі Сорока М.М.
з участю позивачки ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт Ємільчине справу за позовом ОСОБА_1 до управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації в Житомирській області про визнання дій неправомірними та стягнення коштів, -
22 березня 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської РДА Житомирської області, в якому просила визнати дії відповідача неправомірними та стягнути на її користь недоплачену грошову допомогу в сумі 4194, 00 грн., передбачену ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.2008 року по 31.12.2009 року, та заборгованість по доплаті до пенсії в сумі 35824,66 грн., передбачену ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 01.01.1998 року по 31.12.2009 року. Вимогу мотивує тим, що вона має статус потерпілої внаслідок Чорнобильської катастрофи, працювала та постійно проживає на території, яка віднесена до зони посиленого радіоекологічного контролю внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС, що надає їй право користуватися пільгами та компенсаціями, передбаченими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Щомісячна грошова допомога та доплата до заробітної плати, відповідно до ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», повинна проводитись в розмірі 30% від мінімальної заробітної плати та доплата до пенсії повинна проводитись в розмірі однієї мінімальної заробітної плати відповідно, а не в розмірі 1,60 грн. та 5,20 грн. щомісячно, визначеному Постановою КМУ №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». А тому позивачка вважає, що сума заборгованості невиплачених коштів становить 40 018,66 грн. за період з 01.01.1998 року по 31.12.2009 року.
У судовому засіданні позивачка позов підтримала.
Представник Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської РДА у судове засідання не з'явився, надіслав до суду заперечення, в якому вказав, що позов не визнає, та просив справу розглядати без його участі.
Вислухавши пояснення позивачки, дослідивши письмові докази, проаналізувавши і оцінивши їх в сукупності, суд дійшов висновку про наступне:
Судом встановлено, що позивачка є громадянкою, яка працювала та постійно проживає в зоні гарантованого добровільного відселення, що підтверджується посвідченням Серії В-І №НОМЕР_1 та пенсіонеркою відповідно до посвідчення серії ААБ №НОМЕР_2.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року громадянам, які проживають у зоні посиленого радіоекологічного контролю виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 30% від мінімальної заробітної плати
Відповідно до ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року, громадянам, які працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю проводиться доплата до заробітної плати у розмірі однієї мінімальної заробітної плати.
Відповідач нараховуючи позивачу допомогу у розмірах, визначених Постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не в кратному відношенні до мінімальної заробітної плати, діяв протиправно.
Дію ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на 2007 рік було зупинено Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19.12.2006 року, і дію яких рішенням Конституційного Суду України №06-рп/2007 від 09.07.2007 року було відновлено, та на 2008 рік було зупинено Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28.12.2007 року, і дію яких рішенням Конституційного Суду України № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року було відновлено.
Щодо вимог позивачки про визнання дій відповідача протиправними та стягнення з останнього недоплачену суму коштів за період з 01.01.1998 року по 22.03.2007 року, слід зазначити наступне.
Відповідно до ст.256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Тобто, внаслідок пропущення позовної давності до суду для позивача наступають негативні юридичні наслідки.
Таким чином про порушення своїх прав позивачка була обізнана безпосередньо після отримання допомоги за кожен конкретний часовий період - відповідний місяць відповідного року. Вимога про стягнення не виплачених коштів, передбачених ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» може бути розглянута в межах трирічного строку.
За таких обставин вимоги позивача підлягають задоволенню за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року.
Сторони звільнені від сплати судового збору.
Оскільки згідно ст.19 ч. 2 Конституції України орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України, дії відповідача, які виразились в нарахуванні та виплаті позивачці допомоги в розмірах менших законодавчо встановлених, є неправомірними та порушують її права та законні інтереси.
Розпорядником коштів і в спірний період часу і на даний час є управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської РДА, тому стягнення заборгованості підлягає з нього.
З врахуванням вищевказаного, рішень Конституційного Суду України №06-рп/2007 від 09.07.2007 року, № 10-рп/2008 від 22.05.2008 року, ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 року, керуючись ст.ст. 253, 256, 257, 267 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 212-215 ЦПК України України, суд, -
Позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської РДА щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 коштів не у відповідності до ст.ст. 37, 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» - неправомірними.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Ємільчинської районної державної адміністрації Житомирської області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 недоплачену грошову допомогу, передбачену ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року , та доплату до заробітної плати передбачену ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за період з 09.07.2007 року по 31.12.2007 року, з 22.05.2008 року по 31.12.2009 року, відмовивши в решті позовних вимог в зв'язку з пропущенням позовної давності та безпідставністю позовних вимог за період з 22.03.2007 року по 09.07.2007 року та з 01.01.2008 року по 22.05.2008 року.
На рішення суду може бути подано заяву про апеляційне оскарження або апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня його проголошення.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Житомирської області через Ємільчинський районний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий - суддя В.А. Гресько