Україна
Донецький окружний адміністративний суд
про відмову у забезпеченні позову
04 листопада 2020 р. Справа №200/10120/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Шинкарьової І.В., розглянувши без повідомлення учасників до подання позовної заяви заяву позивача про забезпечення позову,-
Товариство з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ЛІДЕР ГРУП" (далі - ТОВ "БІЗНЕС ЛІДЕР ГРУП") звернулося до суду із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, в якій просить суд вижити заходи забезпечення позову шляхом:
- Постановити ухвалу, якою заборонити Замовнику процедури закупівлі UA-2020-08-12-007271-а ККП «Маріупольавтодор» вчиняти будь-які дії та приймати будь-які дії та вчиняти будь-які рішення за результатами процедури закупівлі UA-2020-08-12-007271 -а, зокрема, укладати договір за результатами процедури закупівлі UA-2020-08-12-007271-а, до результатів оскарження Позивачем рішення згідно Протоколу № 748/20 від 29.09.2020 засідання тендерного комітету ККП «Маріупольавтодор» щодо розгляду тендерних пропозицій та прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю.
- Постановити ухвалу, якою заборонити Замовнику процедури закупівлі UA-2020-08-12-007271-а ККП «Маріупольавтодор» вчиняти будь-які дії щодо виконання договору закупівлі за результатами процедури закупівлі UA-2020-08-12-007271-а до результатів оскарження Позивачем рішення згідно Протоколу № 748/20 від 29.09.2020 засідання тендерного комітету ККП «Маріупольавтодор» щодо розгляду тендерних пропозицій та прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю, у разі якщо такий договір вже було укладено ККП «Маріупольавтодор» на момент розгляду даної заяви.
В обґрунтування заяви представник ТОВ "БІЗНЕС ЛІДЕР ГРУП" зазначає, що предметом майбутнього адміністративного позову ТОВ "БІЗНЕС ЛІДЕР ГРУП є визнання нечинним та скасування рішення згідно Протоколу № 748/20 від 29.09.2020 засідання тендерного комітету ККП «Маріупольавтодор» щодо розгляду тендерних пропозицій та прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю (далі - Протокол № 748/20), згідно якого Товариство з обмеженою відповідальністю «Аріал Альянс» (далі - ТОВ «Аріал Альянс») визнано переможцем процедури закупівлі (відкриті торги з публікацією на англійській мові), ідентифікатор закупівлі: UA-2020-08-12-007271-а (далі - процедури закупівлі UA-2020-08-12-007271-а) за предметом ДК 021:2015 «44110000-4 Конструкційні матеріали» «Асфальт холодний», а також скасувати повідомлення від 29.09.2020 про намір укласти договір з ТОВ «Аріал Альянс».
Зазначає, що відповідно до частини 24 статті 18 Закону України «Про публічні закупівлі» право на оскарження не обмежує права суб'єкта оскарження звернення до суду без попереднього звернення до органу оскарження.
Вказує, що Закон України «Про публічні закупівлі» не містить норм, які забороняють Замовнику процедури закупівлі та учаснику торгів, якого цим Замовником визнано переможцем процедури закупівлі, укладати договір про закупівлю та його виконувати під час оскарження в судовому порядку рішення Замовника процедури закупівлі.
Враховуючи викладене представника ТОВ "БІЗНЕС ЛІДЕР ГРУП", що на сьогодні між Замовником процедури закупівлі UА-2020-08-12-007271-а ККП «Маріупольавтодор» та учасником торгів ТОВ «Аріал Альянс», якого цим Замовником визнано переможцем процедури закупівлі UA-2020-08-12-007271-а, ще не укладено договір на поставку холодного асфальту, то існує висока вірогідність того, що до закінчення судового розгляду за адміністративним позовом ТОВ "БІЗНЕС ЛІДЕР ГРУП", договір на закупівлю між Замовником процедури закупівлі UА-2020-08-12-007271-а ККП «Маріупольавтодор» та учасником торгів ТОВ «Аріал Альянс», буде укладено та виконано в повному обсязі, а саме: поставку здійснено та оплачено.
Таким чином, представник ТОВ "БІЗНЕС ЛІДЕР ГРУП" вважає, що із за неправомірного рішення ККП «Маріупольавтодор», буде позбавлений у майбутньому, у разі задоволення його адміністративного позову, укласти договір закупівлі, так як потреби у цій закупівлі вже не буде, закупівлю, при визначенні переможця якої було порушено умови тендерної документації та Закон України «Про публічні закупівлі», буде здійснено, а публічні кошти на товар сумнівної якості вже будуть нераціонально витрачені і втрачені.
Вирішуючи по суті заву про забезпечення позову, суд виходить з наступного.
Так, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Згідно з ч. 1 ст. 151 КАС України забезпечення позову має стосуватися предмету позову. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом без повідомлення учасників справи.
Виходячи із змісту обґрунтування заяви про забезпечення позову, дослідивши наявні матеріали, суд, станом на час постановлення даної ухвали, приходить до висновку про відсутність підстав для забезпечення позову, оскільки судом не встановлено обставин крайньої необхідності та підстав, з якими наведені вище норми КАС України пов'язують можливість забезпечення позову.
Суд зазначає, що протиправність рішення ККП «Маріупольавтодор» при визначенні переможця, якої було порушено умови тендерної документації та Закону України «Про публічні закупівлі» підлягає встановленню судом при вирішенні справи по суті.
Зважаючи на викладене, у суду відсутні належні правові підстави для задоволення заяви позивача.
В той же час, позивачем не надано доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду, стане неможливим без вжиття таких заходів.
Верховний Суд у постанові від 24.12.2019 у справі № 826/16888/18 вказав, що при розгляді заяв про забезпечення позову суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам.
За Рекомендацією №R(89)8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
Водночас заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з правовими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Тому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування обставин, що свідчать про істотне ускладнення чи неможливість виконання рішення суду або ефективного захисту та поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся чи має намір звернутися до суду, або про очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю до ухвалення рішення у справі. А також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов'язані з відновленням прав, будуть значними.
Суд звертає увагу на те, що загроза повинна бути прямо пов'язана з об'єктом спору та мають бути обґрунтовані підстави вважати, що внаслідок невжиття заходів забезпечення позову настануть обставини, встановлені в частині другій статті 150 КАС України.
В заяві про забезпечення позову не наведено конкретних обґрунтувань порушення прав позивача із обов'язковим підтвердженням цього відповідними доказами, оскільки йдеться лише про ймовірність та припущення можливості настання таких порушень.
В обґрунтування заяви позивач також посилається на порушення процедури винесення оскаржуваного доручення, що може бути встановлене лише під час розгляду справи по суті.
Частинами 5 та 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу, яку може бути оскаржено.
Керуючись ст. 150-154, п. 9 ч. 5 ст. 243, ст. 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Відмовити Товариству з обмеженою відповідальністю "БІЗНЕС ЛІДЕР ГРУП" у задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала складена в повному обсязі і підписана суддею 04 листопада 2020 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя І.В. Шинкарьова