Україна
Донецький окружний адміністративний суд
15 жовтня 2020 р. Справа№200/562/20-а
приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Грищенка Є.І., при секретарі судового засідання Воліковій О.О.,
за участю:
представника відповідача - Яковлєвої А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» (далі - позивач) звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДФС про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 23 серпня 2019 року № 0134964308.
В обґрунтування позову зазначено, що податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення яким зобов'язано сплатити штраф у розмірі 56000,96 грн. за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки, по-перше, воно прийнято за неіснуючим податковим зобов'язанням. Так згідно спірного рішення, податковим органом встановлено порушення строку сплати грошового зобов'язання з екологічного податку, однак позивач ніколи не сплачував та не зобов'язаний був сплачувати такий вид податку. Також позивач зазначив, що ним не подавалась декларація із розрахунком сплати з рентної плати за користування водою, що зазначено в акті перевірки. Крім того, позивач зауважив, що чинним законодавством України не передбачено вносити уточнення до акту перевірки, а також викладення його в новій редакції в окремих частинах, що було зроблено контролюючим органом.
По-друге, спірне прийнято із порушенням п.п 86.7, 86,8 ст. 86 Податкового кодексу України, оскільки відповідно до вказаних положень, податкове повідомлення-рішення приймається за наявності заперечень платника податків до акту перевірки протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання письмової відповіді. Проте письмова відповідь була надана разом з податковим повідомленням-рішенням.
Також податковим органом було порушено п. 58.1 ст. 58 ПК України щодо обґрунтованості підстав для нарахування податкового зобов'язання, оскільки зазначені у спірному рішенні підстави для нарахування податкового зобов'язання не відповідають дійсності. Так згідно положень чинного законодавства, якщо останній день строку сплати припадає на вихідний день, то останнім днем строку вважається операційний день, що настає за вихідним або святковим днем. Таким чином, доводи контролюючого органу про граничний термін сплати зобов'язання є необґрунтованими, а розрахунки кількості днів затримки не відповідають дійсності.
Крім того позивач зауважує, що факт порушення сплати зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 1 квартал 2017 року вже було встановлено судовим рішенням у справі №805/75/18-а, а відтак повторне проведення контролюючим органом перевірки термінів сплати зазначеного зобов'язання та притягнення до відповідальності є неправомірним.
Ухвалою суду від 16 січня 2020 року відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження, без проведення судових засідань та повідомлення (виклику) учасників справи.
07 лютого 2020 року на електрону адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник Головного управління ДФС у Донецькій області заперечував проти задоволення позовних вимог та зазначив, що, по-перше, під час проведення перевірки посадовими особами контролюючого органу дійсно допущено описку в таблиці 1 в назві розрахунку, однак така помилка не впливає на суть порушення. По-друге, перевіркою встановлено, що 18 квітня 2017 року позивачем подано до контролюючого органу декларацію з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за 1 квартал 2017 року з терміном сплати 19 травня 2017 року, в інтегрованій картці платника податків було нараховано плату за надра в розмірі 1 629 504,19 грн., з урахуванням передплати в сумі 40 045,65 грн. підлягає сплаті 1 589 458,52 грн. У зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, контролюючим органом сформовано вимогу №4492-17 від 12 липня 2017 року. У зв'язку з тим, що сума податкового боргу самостійно платником не сплачена, податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення податкового боргу. Рішенням суду позов було повністю задоволено. На виконання вказаного рішення з рахунків позивача було стягнуто податковий борг з рентної плати за надра в сумі 452 376,98 грн. Таким чином, підставою для проведення перевірки є факт несвоєчасності сплати позивачем рентної плати за надра в сумі 452 376,98 грн., а отже рішенням суду у справі №805/75/18-а було встановлено факт невиконання позивачем обов'язків щодо сплати податкового зобов'язання, що спростовує твердження позивача про проведення повторної перевірки та повторного притягнення до відповідальності. По-третє, позивачем було затримано сплату податку на більше ніж 30 календарних днів, а тому штрафну санкцію у розмірі 50006,96 грн. розраховано вірно.
17 лютого 2020 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив. Представник позивача зазначив, що процедурні порушення були здійсненні не лише під час проведення перевірки, а й під час складання спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки воно прийнято з неіснуючого податкового зобов'язання. Крім того, позивач зауважив, що із спірним податковим повідомленням-рішенням розрахунок податку не надсилався.
27 лютого 2020 року на електрону адресу суду надійшла відповідь на відзив. Представник відповідача зазначив, що в податковому повідомленні-рішенні вказано, що позивача по справі зобов'язано сплатити штраф за платежем «рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин», що виключає можливість застосування штрафних санкцій за неіснуюче податкове зобов'язання. Головне управління ДПС у Донецькій області заперечувало проти прийняття судом наданих до відповіді на відзив доказів, а саме податкового повідомлення-рішення №0001185141 від 11.01.2020 р., оскільки такий документ не має відношення до предмету спору.
Ухвалою суду від 02 березня 2020 року змінено первісного відповідача - Головне управління ДФС у Донецькій області на правонаступника - Головне управління ДПС у Донецькій області (далі - відповідач).
11 березня 2020 року на адресу суду надійшли додаткові пояснення від позивача.
Ухвалою суду від 16 березня 2020 року призначено розгляд справи за правилами загального позовного провадження, призначено судове засідання у справі та продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів.
03 серпня 2020 року на електрону адресу суду від позивача надійшли заперечення на додаткові пояснення відповідача. Позивач зазначив, що посилання відповідача на рішення у справі №200/2128/20-а не доцільні, оскільки вказане рішення не набрало законної сили.
Ухвалою суду від 28 вересня 2020 року закрито підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті.
15 жовтня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання представника позивача про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечувала проти задоволення позовних вимог, надала пояснення аналогічні тим, що викладені у відзиві на позовну заяву.
Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.
Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Шахоуправління «Донбас», код ЄДРПОУ 36982901, місцезнаходження: м. Селидове, вул. Щорса, 10/67.
18 квітня 2017 року ТОВ «Шахоуправління «Донбас» подало податкову декларацію з рентної плати за 1 квартал 2017 року, якою задекларовано податкове зобов'язання з рентної плати за звітний період у розмірі 1 629 504,19 грн.
З урахуванням переплати у сумі 40 045,67 грн., розмір податкового зобов'язання становив 1 589 458,52 грн. Дана обставина не є спірною.
У зв'язку з несплатою узгодженого податкового зобов'язання, податковий орган звернувся до суду із позовом про стягнення з ТОВ «Шахоуправління «Донбас» в рахунок погашення податкового боргу 1 589 458 (один мільйон п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 52 коп.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року у справі № 805/75/18-а позов задоволено, стягнуто з рахунків у банках, які обслуговують Товариство з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» (ЄДРПОУ 36982901, зареєстроване за адресою: 85400, Донецька область, м. Селидове, вул. Щорса, буд.10, кв. 67) в рахунок погашення податкового боргу 1 589 458 (один мільйон п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят вісім) грн. 52 коп. Рішення набрало законної сили.
На виконання вказаного рішення з рахунків позивача у період з 11 березня 2019 року, було стягнуто борг з рентної плати за надра за інкасовим дорученням у розмірі 452 376,98 грн. Зазначений факт знайшов своє відображення у відзиві на позовну заяву.
Податковим органом було проведено камеральну перевірку ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» з питань своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами за видобування корисних копалин загальнодержавного значення, за результатом якої складено акт від 09.07.2019 р. № 232/05-99-43-08/36982901.
Відповідно до вказаного акту, при перевірці податковим органом використано розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9067920702 від 18 квітня 2017 року за 1 квартал 2017 року.
Однак, як вбачається з таблиці 1 в акті перевірки від 09.07.2019 р., в графі «самостійне визначене платником грошове зобов'язання» зазначено «Розрахунок з рентної плати за користування води №9067920702 від 18 квітня 2017 року».
За результатами перевірки, контролюючим органом встановлено порушення терміну сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання по рентній платі за користування надрами за 1 квартал 2017 року, що визначений в п. 57.1 ст. 57 та п. 257.5 ст. 257 Податкового кодексу України (далі - ПК України). Кількість днів затримки 676, 689, 696, 697, 703, 704,725,728,738,766,769,773.
У серпні 2019 року позивачем було направлено на адресу податкового органу заперечення до вказаного акту, яке було отримано представником Головного управління ДФС у Донецькій області 12 серпня 2019 року, про що свідчить відповідний підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення.
Листом від 21 серпня 2019 року № 68498/1005-99-43-08 щодо розгляду заперечень, Головне управління ДФС у Донецькій області повідомило про викладення в новій редакції в таблиці 1 стовбці 1 «Розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин № 9067920660 від 18.04.2017» та про те, що висновки в акті перевірки відповідають вимогам чинного законодавства.
23 серпня 2019 року податковим органом було прийнято податкове повідомлення-рішення № 0134964308 відповідно до якого встановлено порушення строку сплати суму грошового зобов'язання з екологічного податку та за затримку сплати грошового зобов'язання в сумі 250034,85 грн. Зобов'язано сплатити штраф у розмірі 20% у сумі 56000, 96 грн. за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення.
У вересні 2019 року позивачем подано скаргу на вказане податкове повідомлення-рішення.
Рішенням Головного управління ДПС у Донецькій області від 17 жовтня 2019 року продовжено строк розгляду скарги позивача.
Рішенням Головного управління ДПС у Донецькій області від 21 листопада 2019 року про результати розгляду скарги, скаргу ТОВ «Шахтоуправління «Донбас» залишено без задоволення.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 61.1 статті 61 Податкового кодексу України, статті 94 Податкового кодексу України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Згідно з п.п. 20.1.4 п.20.1 ст.20 ПК України контролюючи органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Відповідно до п. 75.1 ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.
Відповідно до п. 75.1.1. ст. 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.
Відповідно до пункту 76.2 статті 76 Податкового кодексу України порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу.
Згідно пункту 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Як вже зазначалось раніше та вбачається з акту перевірки, податковим органом було проведено камеральну перевірку своєчасності сплати узгодженого податкового зобов'язання з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення. При цьому, з акту перевірки вбачається, що контролюючим органом при її проведенні було використано розрахунок з рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин №9067920702 від 18 квітня 2017 року за 1 квартал 2017 року.
Суд враховує посилання позивача на те, що в таблиці 1 у вищевказаному акті в графі «самостійно визначене платником грошове зобов'язання» вказано зобов'язання з розрахунку з рентної плати за користування води № 9067920702 від 18 квітня 2017 року, яке не визначалось позивачем, однак вважає це технічною помилкою, яка не спростовує порушення позивачем терміну сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання. Також суд звертає увагу позивача на те, що у вступній частині акту та у його висновках податковим органом вірно зазначено вид податкового зобов'язання.
З зазначених підстав суд також не приймає до уваги посилання позивача на те, що в спірному податковому повідомленні-рішенні вказано про встановлення порушення строку сплати грошового зобов'язання з екологічного податку та зазначає, що вказаним рішенням зобов'язано сплатити штраф за платежем рентна плата за користування надрами для видобування корисних копалин загальнодержавного значення, що відповідає встановленим у перевірці порушенням.
Крім того, суд зазначає, що відповідно до правової позиції Верховного Суду України, викладеної в постанові від 10 вересня 2013 року у справі № 21-237а13, акт перевірки є документом, який лише підтверджує факт проведення перевірки, містить доказову інформацію про виявлені правопорушення та може бути наданий суду під час вирішення спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акта і не зумовлює виникнення будь-яких прав та обов'язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася.
Акт перевірки не є правовим актом індивідуальної дії, оскільки не є актом застосування норм права та не встановлює конкретні приписи, звернені до окремої особи.
Тобто, акт перевірки - це службовий документ, який стверджує факт проведення перевірки суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства, а визнання його протиправним в частині наявності описок або будь-яких неспівпадань зі спірним податковим повідомленням-рішенням не призведе до поновлення прав позивача у спірних правовідносинах.
Таким чином недостовірних даних в акті та спірному податковому повідомленні-рішенні не є підставою для його скасування при встановлені факту порушення позивачем граничних строків сплати узгоджених податкових зобов'язань, які не спростовуються позивачем.
Відповідно до п. 86. 7 ст. 86 ПК України у разі незгоди платника податків або його представників з висновками перевірки чи фактами і даними, викладеними в акті (довідці) перевірки, вони мають право подати свої заперечення та/або додаткові документи в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, до контролюючого органу, який проводив перевірку платника податків, протягом 10 робочих днів з дня, наступного за днем отримання акта (довідки). Такі заперечення та/або додаткові документи розглядаються контролюючим органом протягом семи робочих днів, що настають за днем їх отримання (днем завершення перевірки, проведеної у зв'язку з необхідністю з'ясування обставин, що не були досліджені під час перевірки та зазначені у зауваженнях), та платнику податків надсилається відповідь у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень. Платник податків (його уповноважена особа та/або представник) має право брати участь у розгляді заперечень та/або додаткових документів, про що такий платник податків зазначає у запереченнях та/або листі про надання додаткових документів в порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу.
Відповідно до п. 86.8. ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Як вже зазначалось раніше, позивачем було направлено на адресу податкового органу заперечення на акт камеральної перевірки, яке було отримано 12 серпня 2019 року. Рішення щодо розгляду заперечень було прийнято 21 серпня 2019 року, тобто на 7 день з дня отримання заперечення позивача (з урахуванням вихідних днів 17 та 18 серпня). Спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято позивачем 23 серпня 2019 року, тобто протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень позивача. Проте з матеріалів справи вбачається, що рішення щодо розгляду заперечень на акт перевірки було прийнято відділенням поштового зв'язку 23 серпня 2019 року, тобто податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення не надіславши відповіді за результатом розгляду заперечень на акт перевірки у встановлений строк, чим порушив вимоги п. 86.8. ст. 86 ПК України.
Поряд з цим суд зазначає, що такі процедурні порушення не спростовують порушення позивачем термінів сплати самостійно визначеного податкового зобов'язання, а тому не приймаються судом як підставою для скасування спірного податкового повідомлення-рішення.
В обґрунтування позовних вимог позивачем також зазначено, що підставі нарахування податкового зобов'язання у податковому повідомленні-рішенні та акті перевірки не відповідають дійсності. Зокрема, граничний строк подання податкової декларації за 1 квартал 2017 року є 10 травня 2017 року, а тому строк сплати зобов'язання починається з 11 травня 2017 року та спливає 20 травня 2017 року, а не 19 травня 2017 року як зазначено в акті перевірки. Крім того, оскільки 20 травня 2017 року вихідний день, останній день строку сплати припадає на 22 травня 2017 року.
З цього приводу суд зазначає, що відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до приписів пункту 59.1 статті 59 ПК України, у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу. При цьому, відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, порядок надіслання платникові податків податкової вимоги є тотожним порядку надіслання податкового повідомлення-рішення. У свою чергу, відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) платнику податків, якщо його передано посадовій особі такого платника податків під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
Згідно з п.126.1 ст.126 ПК України у разі якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання та/або авансових внесків з податку на прибуток підприємств, рентної плати протягом строків, визначених цим Кодексом, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу у таких розмірах:
при затримці до 30 календарних днів включно, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 10 відсотків погашеної суми податкового боргу;
при затримці більше 30 календарних днів, наступних за останнім днем строку сплати суми грошового зобов'язання, - у розмірі 20 відсотків погашеної суми податкового боргу.
Суд зазначає, що чинним законодавством не передбачено перенесення граничних строків сплати податкового зобов'язання, якщо останній день строку припадає на вихідний або святковий день, а тому посилання позивача на те, що останній день строку припадає 22 травня 2017 року судом не приймається. Крім того, різниця граничного терміну сплати в один день, а саме 20 травня, а не 19 травня як зазначено в акті перевірки не змінить розмір штрафних санкцій з огляду на положення п.126.1 ст.126 ПК України.
Також судом не приймаються посилання позивача на повторне проведення контролюючим органом перевірки термінів сплати грошового зобов'язання та повторне притягнення до відповідальності, оскільки рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 14 лютого 2018 року у справі №805/75/18-а встановлено факт наявності узгодженого податкового боргу, який у зв'язку з його добровільною несплатою підлягає стягненню з рахунків у банках, які обслуговують позивача. В той час, предметом даної адміністративної справи є порушення позивачем строку сплати узгодженого зобов'язання, яке було стягнуто з позивача за інкасовим дорученням на виконання рішення суду у справі №805/75/18-а.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд, відповідно до положень частини п'ятої статті 77 КАС України, вирішує справу на підставі наявних доказів.
За таких обставин, беручи до уваги всі надані сторонами докази в їх сукупності, суд доходить висновку про безпідставність заявленого позову та відмову у задоволенні позовних вимог.
Враховуючи те, що у задоволенні позову відмовлено, судові витрати не відшкодовуються.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 139, 243 - 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Шахтоуправління «Донбас» до Головного управління ДПС у Донецькій області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.
Вступну та резолютивну частини рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті 15 жовтня 2020 року.
Повний текст рішення складено 23 жовтня 2020 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.
Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.
Суддя Є.І. Грищенко