04 листопада 2020 р.Справа №693зп-20/160
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Єфанова О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову до подання позовної заяви
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій заявник просить:
зупинити стягнення на підставі Постанови головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. від 29 березня 2019 року, про стягнення з мене, ОСОБА_1 , виконавчого збору в розмірі 3582476,40 грн. (ВП №48085285), до закінчення розгляду справи по суті Дніпропетровським окружним адміністративним судом.
Вказана заява про забезпечення позову подана заявником до подання позовної заяви до суду.
Заява про забезпечення позову мотивована позивачем тим, що 09 липня 2015 року відкрито виконавче провадження №48085285 по виконанню виконавчого листа 207/3450/13 про звернення стягнення на предмет іпотеки, виданого Баглійським районним судом м.Дніпродзержинська 10 червня 2015 року, і державним виконавцем здійснювались заходи примусового виконання рішення.
Оскільки до виконання був пред'явлений виконавчий лист про звернення стягнення на предмет іпотеки, зміст якого не відповідав змісту рішення суду, то у подальшому, на підставі заяви від 11 березня 2019 року, поданої начальником філії - Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» Губановим С.М., виконавчий документ був повернутий стягувачу, відповідно до ч. 1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження».
29 березня 2019 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Рубель І.В. було винесено Постанову про стягнення з позивача виконавчого збору в розмірі 3582476,40 грн. (ВП №48085285).
03 квітня 2019 року Постановою головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Кузьменко О.С. було відкрито виконавче провадження №58791950 про примусове виконання вищезазначеної Постанови №48085285 від 29 березня 2019 року.
У вересні 2019 року позивач отримав із Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виклик державного виконавця і вимогу щодо надання декларації про доходи.
Позивачем надано декларацію про майновий стан, при цьому повідомлено, що ПАТ «Державний Ощадний банк України» пред'явив до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України виконавчий лист на виконання неіснуючого рішення суду, і саме ця обставина у подальшому стала підставою для подачі начальником філії-Дніпропетровське обласне управління АТ «Ощадбанк» Губановим С.М заяви про повернення виконавчого документу стягувачу.
Для уникнення подальшого стягнення з позивача грошових коштів, а також проведення інших виконавчих дій (арешт майна, реалізація майна тощо) на виконання Постанови про стягнення з мене виконавчого збору в розмірі 3582476,40 грн. (ВП №48085285) від 29 березня 2019 року та Постанови від 03 квітня 2019 року про відкриття виконавчого провадження №58791950 про примусове виконання вищезазначеної Постанови №48085285 від 29 березня 2019 року, позивач просить суд зупинити стягнення за виконавчим документом.
Також, заявник зазначив, що в своїй позовній заяві буде просити суд визнати протиправними дії Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо винесення 29 березня 2019 року Постанови про стягнення з мене виконавчого збору в розмірі 3582476,40 грн. (ВП №48085285) та винесення 03 квітня 2019 року Постанови про відкриття виконавчого провадження №58791950 про примусове виконання вищезазначеної Постанови №48085285 від 29 березня 2019 року, а також зобов'язати Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повернути ОСОБА_1 грошові коштів в розмірі 132403 євро 72 цента, які були зняті 01 листопада 2019 року з банківського рахунку№ НОМЕР_1 , та 100232 гривні 59 копійок, які були зняті 04 листопада 2019 з банківського рахунку№ НОМЕР_2 .
Відповідно до частин першої та другої статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
В силу приписів частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Частиною другою цієї ж статті передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Аналізуючи вказані вище норми у сукупності, суд дійшов висновку, що заходи забезпечення адміністративного позову мають вживатись виключно у двох випадках: 1) якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача (фізичної або юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), яка в майбутньому зробить неможливим їх захист або ускладнить виконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; 2) якщо є очевидні ознаки протиправності рішень, дій та бездіяльності суб'єктів владних повноважень, що призводить до порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Таким чином, забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову. Для задоволення судом поданої позивачем заяви про забезпечення адміністративного позову останній має довести, що невжиття обраних заходів призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 КАС України.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд враховує інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Суд зазначає, що згідно даних єдиного державного реєстру судових рішень справа №207/3450/13-а розглянута та рішенням Баглійського районного суду м.Дніпродзержинська від 20.05.2014 року позов задоволено, рішення суду набрало законної сили 31.03.2017 року.
Таким чином, посилання позивача не неіснуюче рішення, а відтак, на очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень (особа, яка може набути статус учасника справи) судом не приймаються.
Щодо відповідності змісту рішення суду змісту виконавчого листа, а відтак і правомірність дій державного виконавця в майбутньому будуть предметом розгляду справи по суті.
Крім того, заявником не надано будь-яких доказів, які на даний час вказують на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, враховуючи дату винесення постанов (березень 2019 року), які заявник буде в майбутньому оскаржувати.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що рішення та дії, які заявник в майбутньому буде оскаржувати, датовані березнем 2019 року, а тому суду, який в майбутньому буде розглядати поданий заявником позов необхідно буде перевірити строки звернення до суду з урахуванням вимог ст.287 КАС України.
Отже, заявником не доведено обґрунтованими доказами існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам заявника до ухвалення рішення по адміністративній справі, або, що захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Приймаючи до уваги викладене, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено наявності у даній адміністративній справі хоча б однієї з вичерпного переліку підстав, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України та не надано відповідних доказів на підтвердження існування небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення у цій справі для постановлення судом ухвали про забезпечення позову.
З урахуванням викладеного суд не знайшов достатніх підстав вважати, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154, 248, 256 КАС України
Відмовити в задоволенні заяви про забезпечення позову.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 294-297 Кодексу адміністративного судочинства України.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи ухвала суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Єфанова