Постанова від 20.04.2010 по справі 2-а-9/09

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-9/09 Головуючий у 1-й інстанції: Костенко А.І.

Суддя-доповідач: Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" квітня 2010 р.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Шведа Е.Ю., Попович О.В.

при секретарі: Плаксі В.І.

розглянувши в залі суду апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Маньківському районі Черкаської області на постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Маньківському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної державної соціальної допомоги дітям війни,-

ВСТАНОВИЛА:

У лютому 2009 року ОСОБА_2 звернувся до Маньківського районного суду Черкаської області з позовом про зобов'язання перерахувати пенсію з урахуванням підвищення як дитині війни у 2006-2008 роках. Просив суд зобов'язати відповідача нарахувати на його користь недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни за 2006-2008 роки. Свої вимоги мотивує тим, що відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» він відноситься до осіб, які є дітьми війни, а тому має право на державну соціальну підтримку у вигляді щомісячної доплати до пенсії (щомісячного довічного утримання чи державної соціальної допомоги) в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.

Постановою Маньківського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2009 року позов задоволено. Визнано протиправними дії Управління Пенсійного Фонду України в Маньківському районі Черкаської області щодо ненарахування ОСОБА_2 щомісячної державної соціальної допомоги, як особі, що підпадає під дію Закону України «Про соціальний захист дітей війни». Зобов'язано Управління Пенсійного Фонду України в Маньківському районі Черкаської області нарахувати на користь ОСОБА_2 недоплачену як дитині війни щомісячну державну соціальну допомогу за 2006-2007-2008 роки в сумі 3891 грн. 91 коп.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в Маньківському районі Черкаської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова суду - частковому скасуванню з наступних підстав.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 198, пункту 4 частини 1 статті 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачу підвищення до пенсії як дитині війни має розраховуватися відповідно до мінімальної пенсії за віком, згідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

З таким висновком суду колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що позивач є дитиною війни, про що зроблено відповідну відмітку в посвідченні пенсіонера.

Відповідно до ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, який набрав чинності з 01.01.2006 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Статтею 110 Закону України „Про Державний бюджет України на 2006 рік” було встановлено, що пільги дітям війни, передбачені абзацом сьомим статті 5 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”, запроваджуються з 1 січня 2006 року, а статтею 6 - протягом 2006 року поетапно, за результатами виконання бюджету в першому півріччі, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету.

У 2006 році урядом не впроваджувався порядок надання пільг, передбачених статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Водночас ст. 7 цього Закону передбачено, що фінансове забезпечення соціальних гарантій, передбачених зазначеним законом, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету України.

Пунктом 12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" з урахуванням ст. 111 цього Закону.

Обговорюючи питання про можливість застосування до спірних правовідносин Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», колегія суддів виходить з наступного.

Конституційний Суд України у рішенні від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) сформулював правову позицію, згідно з якою законом про Державний бюджет України, який має особливий предмет регулювання, не можуть вноситися зміни, зупинятися дія чинних законів України, а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України.

Оскільки предмет закону про Державний бюджет України чітко визначений у Конституції України, Бюджетному кодексі України, Конституційний Суд України зауважив, що цей закон не може скасовувати чи змінювати обсяг прав і обов'язків, пільг, компенсацій і гарантій, передбачених іншими законами України.

З урахуванням зазначеного, пункт 12 статті 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», яким зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", з урахуванням статті 111 цього Закону, визнано Конституційним Судом України таким, що не відповідає Конституції України.

Ураховуючи положення Конституції України щодо дії нормативно-правових актів у часі, положення статті 6 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” у редакції 2004 року поновили свою дію у 2007 році - з 09.07.2007 року, отже, право на здійснення перерахунку підвищення до пенсії у розмірах, визначених Законом України “Про соціальний захист дітей війни”, мають діти війни у 2007 році з 09.07.2007 року до 31.12.2007 року.

Таким чином, у 2007 році у період із 01.01.2007 року до 08.07.2007 року положення закону про Державний бюджет на цей рік були чинними та підлягали виконанню.

З огляду на вищевикладене, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог в частині зобов'язання відповідача виплатити позивачу підвищення до пенсії, правомірно керувався положеннями Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не положеннями Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», які з 9 липня 2007 року втратили чинність.

У свою чергу, Законом України "Про соціальний захист дітей війни" передбачено, що розмір підвищення пенсій має обраховуватися у відсотковому відношенні до мінімального розміру пенсії за віком.

Крім того, судовою колегією враховується, що відповідно до ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» основні державні соціальні гарантії встановлюються законами з метою забезпечення конституційного права громадян на достатній життєвий рівень. До числа основних державних соціальних гарантій включається мінімальний розмір пенсії за віком.

При цьому, статтею 19 вказаного закону передбачено, що виключно законами України визначається мінімальний розмір пенсії за віком.

Оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», мінімальний розмір пенсії не встановлений, судова колегія дійшла висновку про відсутність правових підстав для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим законом, для розрахунку підвищення пенсії позивача як дитині війни.

Відповідно до ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.

Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.

Відтак, з урахуванням того, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною радою України на період з 1 січня по 31 грудня відповідного року, судова колегія дійшла висновку, що позивач має право на перерахунок пенсії з урахуванням проведених виплат і з урахуванням її підвищення на 30% в розмірі мінімальної пенсії за віком на 2007 рік, передбаченої ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» починаючи з 9 липня 2007 року, тобто з дати винесення рішення № 6-рп/2007 Конституційним судом України по 31 грудня 2007 року.

Нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» зупинено дію статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення, зокрема, п. 42 розділу ІІ „Внесення змін до деяких законодавчих актів України Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”.

Отже, з 22.05.2008 року відновлена дії ст. 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни” в редакції до 01.01.2008 року, відповідно до якої дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідач, не нараховуючи належну суму доплати до пенсії, посилається на положення ст. 28 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, частиною 3 якої передбачено, що мінімальний розмір пенсії за віком (у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність) застосовується виключно для розмірів пенсій, призначених згідно з цим Законом. Тобто, як зазначає відповідач, ця норма забороняє застосовувати мінімальний розмір пенсії, встановлений цією статтею, для визначення розмірів пенсій відповідно до ст.6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Це посилання є хибним, оскільки ст. 5 Закону України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” вказано, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Отже, положення ч. 1 ст. 28 вказаного Закону стосовно визначення мінімального розміру пенсії, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, повинні розповсюджуватися і на положення Закону України „Про соціальний захист дітей війни”.

Крім того, з огляду на положення статей 21, 105, 162 КАС України адміністративний позов може містити вимоги щодо визнання незаконними рішення, дії чи бездіяльності відповідача, зобов'язання його вчинити певні дії, відшкодувати шкоду, заподіяну незаконними рішенням, дією або бездіяльністю. Встановивши, що відповідач порушив норми права, які регулюють спірні правовідносини, адміністративний суд повинен був визнати такі дії незаконними і зобов'язати відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не брати на себе повноваження по перерахунку та ухвалювати рішення з зазначенням конкретних сум, які підлягають виплаті на користь позивача.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення без додержання норм процесуального права, у зв'язку з чим вимоги апеляційної скарги підлягають задоволенню частково, а рішення суду першої інстанції частковому скасуванню за 2006-2008 роки.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207 КАС України та ст. ст. 319, 323, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Маньківському районі Черкаської області - задовольнити частково.

Постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2009 року - скасувати в частині зобов'язання Управління Пенсійного Фонду України в Маньківському районі Черкаської області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 за 2006 рік, за період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року.

Постановити в цій частині нову постанову, якою відмовити ОСОБА_2 у задоволенні позову до Управління Пенсійного Фонду України в Маньківському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за 2006 рік, за період з 01 січня 2007 року по 08 липня 2007 року та з 01 січня 2008 року по 21 травня 2008 року.

Визнати незаконною бездіяльність Управління Пенсійного Фонду України в Маньківському районі Черкаської області щодо відмови у здійсненні перерахунку пенсії ОСОБА_2 за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року.

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Маньківському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року - задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Маньківському районі Черкаської області здійснити з урахуванням проведених виплат перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року з розрахунку її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».

Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в Маньківському районі Черкаської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни за період з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року - задовольнити.

Зобов'язати Управління Пенсійного Фонду України в Маньківському районі Черкаської області здійснити з урахуванням проведених виплат перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року з розрахунку її підвищення на 30% мінімальної пенсії за віком, встановленого ст. 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік».

В решті постанову Маньківського районного суду Черкаської області від 24 лютого 2009 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Е.Ю. Швед

О.В. Попович

Попередній документ
9261878
Наступний документ
9261880
Інформація про рішення:
№ рішення: 9261879
№ справи: 2-а-9/09
Дата рішення: 20.04.2010
Дата публікації: 09.07.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: