Справа: № 2-а-597/09/1003 Головуючий у 1-й інстанції: Таран Н.Г.
Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
"20" квітня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Шведа Е.Ю., Попович О.В.
при секретарі: Плаксі В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про зобов'язання провести перерахунок та виплату недоотриманої суми одноразової допомоги на оздоровлення за 2008 рік, -
У грудні 2008 року ОСОБА_2 звернувся до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом про стягнення недоотриманих сум одноразової допомоги на оздоровлення. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач в порушення вимог статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачує компенсацію за шкоду, заподіяну здоров»ю, як особі, що є учасником ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії, що не співвідноситься з мінімальною заробітною платою, внаслідок чого за 2008 рік утворилась заборгованість у відповідному розмірі яку і просить стягнути.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2009 року позов задоволено. Зобов'язано Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області провести перерахунок та виплату суми одноразової грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік на користь ОСОБА_2, в розмірі 2525 грн.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, неповно з»ясовано обставини справи, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, що призвело до неправильного її вирішення, та ухвалити нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести виплату грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік є обґрунтованою, оскільки відповідачем порушено його право на отримання такої допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З таким висновком суду не можливо не погодитися з огляду на наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи 2-ї категорії, що підтверджується відповідним посвідченням.
Статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що щорічна допомога на оздоровлення виплачується постраждалим внаслідок аварії на ЧАЕС в розмірі п»яти мінімальних заробітних плат.
Відповідачем зазначена допомога була виплачена позивачу у розмірі, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення грошової допомоги на оздоровлення за 2008 рік відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з наступного.
Зміни, внесені підпунктом 11 пункту 28 розділу ІІ Закону України «Про Державний бюджет на 2008 рік», визнано такими, що не відповідають Конституції України згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року № 10-рп/2008.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Відтак, орган державної влади, до компетенції якого віднесено здійснення виплат громадянам в порядку, передбаченому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», не зобов'язаний проводити зазначені виплати у будь-який інший спосіб та в розмірах, окрім тих, що передбачені Законом України «Про Державний бюджет на 2008 рік» до моменту прийняття рішення Конституційним Судом України.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що допомога на оздоровлення ОСОБА_2 фактично була перерахована - 18.06.2008 року.
Отже, відповідач, здійснивши позивачу виплату допомоги на оздоровлення за 2008 рік - у червні 2008 року у розмірі, передбаченому Постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року №562, порушив права позивача на отримання щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі, встановленому Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», положення якого мають пріоритет над підзаконним нормативно-правовим актом та були чинними на момент виплати позивачу допомоги на оздоровлення.
Зі змісту ст. 159 КАСУ України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України та ст. ст. 319, 323, 324, 325, 327 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області - залишити без задоволення, а постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 лютого 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двох місяців з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Е.Ю. Швед
О.В. Попович