03 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 925/35/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Жукова С.В. - головуючого, Банаська О.О., Ткаченко Н.Г.
розглянувши матеріали касаційної скарги Першого заступника керівника Київської міської прокуратури
на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.08.2019
та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020
у справі
за позовом заступника керівника Черкаської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції Центрального округу
до Приватного підприємства "Виробничо-комерційна фірма "Твій Стиль"
про стягнення 162 893,15 грн,-
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 28.08.2019 у справі № 925/35/19, у задоволенні позову про стягнення 162 893,15 грн збитків - відмовлено повністю.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 апеляційну скаргу заступника прокурора Черкаської області на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.08.2019 у справі № 925/35/19 залишено без задоволення. Резолютивну частину рішення Господарського суду Черкаської області від 28.08.2019 у справі № 925/35/19 залишено без змін; мотивувальну частину змінено повністю.
01.10.2020, поштовим відправленням, першим заступником керівника Київської міської прокуратури подано через Північний апеляційний господарський суд до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі № 925/35/19, в якій скаржник просить суд скасувати вищевказані судові рішення та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
На підставі пункту 17.5 Розділу ХІ "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), супровідним листом № 925/35/19/09.01-23/1/1119/20 від 12.10.2020 Північний апеляційний господарський суд направив вказану касаційну скаргу разом з матеріалами справи № 925/35/19 до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи
№ 925/35/19 визначено колегію суддів у складі: Жукова С.В. - головуючого,
Банаська О.О., Ткаченко Н.Г., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи (касаційної скарги, апеляційної скарги, заяви) між суддями від 22.10.2020.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 925/35/19 за касаційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури № 15/1-5165-19 від 01.10.2020 на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020, виходячи з наступного.
Статтею 129 Конституції України передбачено, що однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 293 ГПК України, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Відповідно до пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Частиною 5 статті 12 ГПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини 7 статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
У пункті 1 частини 1 статті 163 ГПК України зазначено, що у позовах про стягнення грошових коштів ціна позову визначається сумою, яка стягується, або сумою, оспорюваною за виконавчим чи іншим документом, за якими стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 установлено у розмірі 2 102,00 грн.
Предметом позову у справі № 925/35/19 є відшкодування завданої шкоди в розмірі 162 893,15 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (210 200,00 грн - станом на 2020 рік), а тому у розумінні Господарського процесуального кодексу України ця справа є малозначною.
Колегія суддів звертає увагу скаржника, що в силу зазначеної вище вимоги пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України випадки відкриття касаційного провадження у справах з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залежать виключно від обставин конкретної справи та значення кожної з них для формування єдиної правозастосовчої практики.
В той же час, необхідність відкриття касаційного провадження у справі з ціною позову, що не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, скаржник - перший заступник керівника Київської міської прокуратури обґрунтовує тим, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а також справа становить значний суспільний інтерес.
Вищевказані доводи касаційної скарги щодо наявності підстав для відкриття касаційного провадження у справі № 925/35/19 за касаційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури № 15/1-5165-19 від 01.10.2020 колегія суддів оцінює критично та вважає, що доводи касаційної скарги скаржника про значний суспільний інтерес цієї справи (в обґрунтування чого скаржником зазначено, що порушення проти довкілля посягають на суспільні відносини у сфері охорони конституційного права громадян на безпечне довкілля), а також її значення для формування єдиної правозастосовчої практики не є належним чином обґрунтованими, а отже, відсутні підстави для висновку про наявність підстав для відкриття касаційного провадження у цій справі, з огляду на таке.
Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Отже, кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, спрямовані на недопущення безладного перебігу судового процесу. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" [рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57)].
У рішенні Європейського суду з прав людини від 23.10.1996 "Справа "Леваж Престасьон Сервіс проти Франції" (Levages Prestations Services v. France, заява № 21920/93, пункт 48) вказано, що зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, роль якого обмежено перевіркою правильності застосування норм закону, процесуальні процедури у такому суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється після його розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
Використання оціночних чинників, зокрема, таких понять, як: "суспільний інтерес", "значення для формування єдиної правозастосовчої практики", "малозначні справи" тощо, не повинні викликати думку про наявність певних ризиків, адже виходячи з високого статусу Верховного Суду, у деяких випадках вирішення питання про можливість касаційного оскарження має відноситися до його дискреційних повноважень, оскільки розгляд скарг касаційним судом покликаний забезпечувати сталість судової практики, а не можливість проведення "розгляду заради розгляду".
Касаційний господарський суд зазначає, що учасники судового процесу мають розуміти, що визначені підпунктами "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України випадки є виключенням із загального правила, й необхідність відкриття касаційного провадження у справі на підставі будь-якого з них потребує належних, фундаментальних обґрунтувань, оскільки в іншому випадку буде порушено принцип "правової визначеності".
Сама лише вказівка на те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, та становить значний суспільний інтерес, а також, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, без належного та фундаментального такого обґрунтування, та за відсутності належних та допустимих доказів, не може бути визнана судом підставою, що підпадає під дію підпунктів "а" та "в" пункту 2 частини 3 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
Вказана касаційна скарга першого заступника керівника Київської міської прокуратури
№ 15/1-5165-19 від 01.10.2020 не містить належних обґрунтувань, які могли б підпадати під дію підпунктів "а"-"г" пункту 2 частини 3 статті 287 ГПК України, а суд з власної ініціативи таких умов також не вбачає. До того ж зазначені у касаційній скарзі доводи зводяться до заперечення встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи з одночасним тлумаченням стороною власного їх викладення, зводиться до спроби переконати суд у необхідності втрутитися у зміст рішень, ухвалених судами попередніх інстанцій, й в цілому до заперечення результату розгляду справи судом, однак Верховний Суд не може ставити під сумнів законність рішень судів попередніх інстанцій тільки через те, що такі рішення оскаржено і скаржник вважає їх такими що прийняті з порушенням норм процесуального права та не застосуванням Методики розрахунку розмірів відшкодування збитків, а тому підстав для відкриття касаційного провадження у даній справі за касаційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури № 15/1-5165-19 від 01.10.2020 немає.
З урахуванням наведеного, колегія суддів суду касаційної інстанції дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у справі № 925/35/19 за касаційною скаргою першого заступника керівника Київської міської прокуратури № 15/1-5165-19 від 01.10.2020 на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020, оскільки касаційна скарга подана на судові акти, що не підлягають касаційному оскарженню.
На підставі викладеного та керуючись статтями 12, 163, 234, 235, пунктом 2 частини 3 статті 287, пунктом 1 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною першого заступника керівника Київської міської прокуратури на рішення Господарського суду Черкаської області від 28.08.2019 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 02.09.2020 у справі № 925/35/19.
2. Касаційну скаргу та додані до неї документи (у тому числі платіжне доручення № 1346 від 02.10.2020 на суму 4 886,80 грн) повернути заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає.
Головуючий С.В. Жуков
Судді О.О. Банасько
Н.Г. Ткаченко