03 листопада 2020 року
м. Київ
Справа № 925/1355/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Губенко Н. М. - головуючий, Кролевець О. А., Студенець В. І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв"
на постанову Північного апеляційного господарського суду
у складі колегії суддів: Козир Т. П., Коробенко Г. П., Кравчук Г. А.
від 09.06.2020
за позовом Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв"
про стягнення 159 833,24 грн
та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв"
до Комунального підприємства "Кременчукводоканал" Кременчуцької міської ради
про стягнення 943 689,02 грн,
13 липня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" вперше звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 925/1355/19.
Ухвалою від 10.08.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 925/1355/19.
Скаржнику надано строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали, для зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у спосіб, передбачений пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу.
Скаржника попереджено, що у разі неусунення недоліків касаційної скарги у встановлений судом строк така касаційна скарга вважається неподаною і підлягає поверненню скаржникові.
Ухвалою від 10.09.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду повернув касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 925/1355/19, у зв'язку із невиконанням вимог ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.08.2020 щодо визначення передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав) у спосіб, встановлений пунктом 5 частини 2 статті 290 цього Кодексу.
05 жовтня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" повторно звернулось до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 925/1355/19 із заявою про поновлення строків на касаційне оскарження.
Статтею 288 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, що оскаржується, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Строк на касаційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 4 статті 293 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 925/1355/19 складений 23.06.2020, отже з цього моменту почався перебіг двадцятиденного строку, встановленого для її оскарження в касаційному порядку. Таким чином, останнім днем для подання касаційної скарги на оскаржувану постанову було 13.07.2020 включно, після цього процесуальний строк вважається таким, що пропущений.
Із касаційною скаргою Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" повторно звернулось 05.10.2020, про що свідчить дата відомості Укрпошта Експрес на поштовому конверті, в якому касаційна скарга надійшла на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, тобто після перебігу строку встановленого для подання касаційної скарги, передбаченого Господарським процесуальним кодексом України, проте із заявою про його поновлення.
У заяві про поновлення строку на касаційне оскарження Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" зазначає, що повертаючи первісно подану касаційну скаргу Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду "не дослідив ту обставину, що в касаційній скарзі оскаржувалось різні порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права по яких одночасно відбулось відступлення від постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/11730/19 у подібних відносинах (що стосується застосування норм чинного законодавства в період їх зупинення), а по інших порушеннях норм матеріального права судом апеляційної інстанції - відсутні висновки вищестоящих судів, оскільки спірні правовідносини виникли виключно після внесення змін до Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (у редакції постанови НКРЕКП від 24.06.2019 № 1168) та після запровадження нової моделі ринку електричної енергії з 01.07.2019 шляхом внесення змін до Закону України від 13.04.2017 № 2019-V-ІІІ "Про ринок електричної енергії". Скаржник вважає, що в заяві про усунення недоліків чітко вказав які саме норми матеріального та процесуального права порушено, отже судом касаційної інстанції фактично позбавлено його права на касаційне оскарження по справі, в якій відсутня практика судів вищих інстанцій з аналогічних спорів.
Зважаючи на викладене Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду зазначає наступне.
Ухвалою від 10.08.2020 Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду залишив без руху касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 925/1355/19 у зв'язку з відсутністю зазначення підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 Господарського процесуального кодексу України підстави (підстав).
При цьому зазначив, що за приписами частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини 1 цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
При цьому наголосив, що пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини 2 статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
В заяві про усунення недоліків Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" зазначило, що постанова Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 925/1355/19 оскаржується з підстав, визначених у пункті 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України, оскільки протирічить висновкам щодо питання регулювання ринку електричної енергії при умові зупинення дії постанов НКРЕКП, викладеним в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.06.2020 у справі № 910/11730/19. Одночасно скаржник зазначив і про відсутність висновків Верховного Суду щодо цього ж питання (пункт 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином Судом встановлено, що скаржник не виконав вимоги ухвали Суду від 10.08.2020: зазначивши пункти 1, 3 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України як підстави для оскарження постанови в касаційному порядку, він не навів норму права, неправильно застосовану чи порушену судом апеляційної інстанції, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду про її застосування/без урахування висновку Верховного Суду, про застосування якої здійснено апеляційний перегляд справи, тобто не обґрунтував скаргу відповідно до вимог частини 2 статті 287 та пункту 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
В ухвалі від 10.09.2020 про повернення касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" Суд вказав на незрозуміле трактування скаржником підстав касаційного оскарження, яким зазначено одночасно дві взаємовиключні підстави: застосування апеляційним судом норми права без врахування висновку, викладеному в постанові Верховного Суду у подібних відносинах, та одночасно відсутність висновків Верховного Суду щодо того ж самого питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Відповідно до частини 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Для поновлення процесуального строку суд має встановити наявність об'єктивно непереборних обставин, які перешкоджали вчасному зверненню зі скаргою на судове рішення, у зв'язку з чим заявник має довести суду їх наявність та непереборність, оскільки, в іншому випадку нівелюється значення чіткого окреслення законодавчо закріплених процесуальних строків.
Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає причини пропущення строку на касаційне оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 925/1355/19 не поважними та об'єктивно непереборними і не пов'язаними з дійсними істотними перешкодами чи труднощами, оскільки залежали від самого скаржника.
Верховний Суд звертає увагу скаржника на те, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини щодо застосування статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визнає, що доступ до суду не є абсолютним і національним законодавством може обмежуватись, зокрема для дотримання правил судової процедури і це не є порушенням права на справедливий суд (рішення у справі "Станков проти Болгарії" від 12.07.2007).
Наведене повністю узгоджується з правовими позиціями, сформованими Європейським судом з прав людини у справах Levages Prestations Services v. France (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) та Brualla Gomez de la Torre v. Spain (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії), згідно з якими умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) також визначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28.05.1985 у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).
Частиною 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України визначено, що касаційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 288 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, наведені нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення касаційної скарги без руху особа має право звернутися до суду касаційної інстанції із заявою про поновлення строку або навести інші підстави для поновлення строку.
З огляду на викладене, касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 925/1355/19 підлягає залишенню без руху на підставі частини 3 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, із наданням скаржнику строку для усунення зазначених недоліків, шляхом наведення інших підстав/обґрунтувань для поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження.
Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 292 та пункту 4 частини 1 статті 293 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на касаційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на касаційне оскарження визнані судом неповажними.
На підставі викладеного та керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд, -
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 09.06.2020 у справі № 925/1355/19 залишити без руху.
2. Надати Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв" строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
3. Роз'яснити Товариству з обмеженою відповідальністю "Енергогазрезерв", що у разі не наведення інших підстав для поновлення строку на касаційне оскарження або визнання наведених інших підстав неповажними, суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Н. М. Губенко
Судді О. А. Кролевець
В. І. Студенець