ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,
тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/
29 жовтня 2020 року, м. Херсон, справа № 923/936/20
Господарський суд Херсонської області у складі судді Соловйова К.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Приватного підприємства "ХЕРСОНКАРА", м. Херсон,
до: Приватного підприємства "Александр А.Синенко", с. Чулаківка Голопристанського району Херсонської області,
про стягнення 566 060,94грн
за участю секретаря судового засідання Рудченко І.О.,
представників сторін:
від позивача: уповн. представник Вініченко О.В., довіреність №17/09-20 від 17.09.2020;
від відповідача: не прибув.
Позиція та докази позивача
Правовими підставами позову Приватного підприємства "ХЕРСОНКАРА" (позивач) до Приватного підприємства "Александр А.Синенко" (відповідач) про стягнення 566060,94грн заборгованості, з яких 499999грн основна заборгованість (з оплати товару), 37284,34грн втрати від інфляції та 28777,60грн річні (3%), вказано ст.193 Господарського та ст.ст.526, 612, 625 Цивільного кодексів України, а в якості обставин, якими обґрунтовано позов зазначено про порушення відповідачем строків оплати товару позивача, які встановлено укладеними між ними договорами поставки від 18.07.2018 №ХК-1807/18 та від 02.08.2018 № ХК-0208/18. На підтвердження вказаних у позовній заяві обставин, якими обґрунтовано позовні вимоги, у позовній заяві зазначено та подано разом з нею (а.с.17-31): 1) копії договорів поставки від 18.07.2018 № ХК-1807/18, від 02.08.2018 № ХК-0208/18, з додатками-специфікаціями; 2) копії рахунків-фактур від 18.07.2018 №ХК-0000068, від 02.08.2018 №ХК-0000072; 3) копії видаткових накладних від 18.07.2018 №ХК-0000084, від 02.08.2018 №ХК-0000086; 4) виписки по банківському рахунку позивача; 5) претензію від 22.05.2020 № 22-05/20-2 позивача до відповідача.
Письмовою заявою (вх.№ 2286/20 від 29.10.2020) позивач зменшив розмір позовних вимог до 506061,94грн, з яких 440000грн основна заборгованість, 37284,34грн втрати від інфляції та 28777,60грн річні (3%), оскільки 23.09.2020 та 24.09.2020 відповідач сплатив позивачеві 59999грн з 499999грн заявленого до стягнення основного боргу, що підтверджено наданими суду разом з цією заявою позивача виписками по банківському рахунку позивача за 23.09.2020 та 24.09.2020.
Позиція та докази відповідача
Відповідач належним чином повідомлений судом про вказаний заявлений до нього позов та судовий розгляд цього позову: ухвалу суду від 21.09.2020 про відкриття провадження у справі надіслано відповідачу рекомендованим листом, з повідомленням, за вказаною у позовній заяві адресою відповідача, й 24.09.2020, згідно з поштовим повідомленням відповідач отримав даного листа (а.с.37). Проте, відповідач не проявив свого відношення до заявленого до нього позову: не подав у встановлений судом строк відзиву на позов, а також будь-яких інших заяв та клопотань по справі.
Процесуальні дії та рішення суду
Ухвалою суду від 21.09.2020 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, з повідомленням сторін, та встановлено відповідачу строк 13.10.2020 для надання відзиву на позов.
Позивачем дотримано вимоги ч.2 ст.80 Господарського процесуального кодексу України щодо подання доказів разом з поданням позовної заяви, а тому письмові докази, які подано разом з позовною заявою прийнято судом до розгляду. Розгляд справи у відповідності до ч.9 ст.165 цього ж Кодексу здійснено за наявними матеріалами справи.
Протокольною ухвалою суду в судовому засіданні 29.10.2020 судом прийнято до справи для розгляду письмову заяву (вх.№ 2286/20 від 29.10.2020) позивача про зменшення позовних вимог, після чого новою ціною позову є 506061,94грн, а її складові 440000грн основної заборгованості, 37284,34грн втрат від інфляції, 28777,60грн 3% річних.
Після завершення розгляду справи в судовому засіданні 29.10.2020 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Обставини, які встановлено судом
Приватне підприємство "ХЕРСОНКАРА" (надалі - позивач), як продавець, та Приватне підприємство "Александр А.Синенко"(надалі - відповідач), як покупець, уклали між собою 18.07.2018 договір поставки № ХК-1807/18 та 02.08.2018 договір поставки за №ХК-0208/18, на умовах яких позивач зобов'язався передати відповідачеві протягом трьох робочих днів після часткової попередньої оплати товар, а саме, два автонавантажувачі HUAHE HH30Z-W1-D, вантажопідйомністю 3,0 тони, висота підйому 4,5 м з боковим зміщенням каретки, двигун ISUZU Є-240, серійний номер 17157415 вартістю 472000грн, з урахуванням податку на додану вартість, та серійний номер 17157414 вартістю 487720рн, з урахуванням цього ж податку, а відповідач, в свою чергу, зобов'язався прийняти та оплатити цей товар наступним чином: шляхом попередньої оплати 100000грн з вартості першого з цих автонавантажувачів, з здійсненням повної оплати вартості цього автонавантажувача до 01.10.2018, а також, шляхом попередньої оплати 100000грн з вартості другого з цих автонавантажувачів, з здійсненням повної оплати цього автонавантажувача до 01.12.2018.
На виконання умов цих двох договорів позивач передав відповідачеві, який, в свою чергу, прийняв від позивача за видатковими накладними від 18.07.2018 №ХК-0000084 на суму 472000грн та від 02.08.2018 №ХК-0000086 на суму 487720грн два вказані автонавантажувачі HUAHE HH30Z-W1-D. На оплату цього товару позивач виставив відповідачеві рахунки-фактури від 18.07.2018 №ХК-0000068 на суму 472000грн та від 02.08.2018 №ХК-0000072 на суму 487720грн, які у 2018-2019рр були сплачені відповідачем лише частково, у сумі 459 721грн, а саме: 80000грн - 20.07.2018р, 80000грн - 02.08.2018, 270000грн - 10.12.2018, 29721грн - 19.12.2019р, що підтверджується виписками по банківському рахунку позивача. Після чого, несплачений відповідачем залишок вартості вказаних двох автонавантажувачів склав 499999,00грн.
У зв'язку з здійсненням відповідачем розрахунків з позивачем за товар по договорах поставки від 18.07.2018 № ХК-1807/18 та від 02.08.2018 №ХК-0208/18 несвоєчасно та не в повному обсязі позивачем нараховані відповідачеві 37284,34грн втрат від інфляції та 28777,60грн річних (3%).
Після відкриття судом провадження у даній справі відповідачем сплачено на користь позивача у загальній сумі 59999грн з 499999грн заявленого до стягнення основного боргу, що підтверджено виписками по банківському рахунку позивача за 23.09.2020 та 24.09.2020, а саме, 29999грн - 23.09.2020 та 30000грн - 24.09.2020.
Відповідач не надав доказів сплати а ні повністю, а ні частково заявлених до стягнення з нього 37284,34грн втрат від інфляції та 28777,60грн річних (3%), а також 440000грн залишку основної заборгованості.
Правові норми, що підлягають застосуванню
Відповідно до ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі, боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі, кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
За ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір.
Відповідно до ч.1 ст.193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону та договору.
Згідно з ч.2 ст.193 Господарського кодексу України кожна сторона зобов'язання повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони і забезпечення загальногосподарського інтересу.
Згідно з ч.7 ст.193 Господарського кодексу України одностороння відмова від виконання умов договору не допускається.
Відповідно ж до ч.1 ст.203 Господарського кодексу України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч.1 ст.265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар, а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар та сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч.6 ст.265 Господарського кодексу України, до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Відповідно до ч.1, ч.2 ст.692 Цивільного кодексу України покупець після прийняття товару (або товаророзпорядчих документів на товар) зобов'язаний сплатити продавцю повну ціну переданого товару, якщо договором не встановлений інший строк оплати.
Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також річні (3%) від простроченої суми, якщо інший розмір річних не встановлено договором.
Оцінка судом встановлених обставин, з урахуванням положень правових норм, що підлягають застосуванню при вирішенні спору
Наявність укладених між сторонами справи договорів поставки від 18.07.2018 № ХК-1807/18 та 02.08.2018 № ХК-0208/18 свідчить на користь виникнення між ними майново-господарських зобов'язань, в силу яких, як-то встановлено приписами ст.ст.173-175 Господарського кодексу України, одна сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони, а інша управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Видаткові накладні від 18.07.2018 №ХК-0000084 та від 02.08.2018 №ХК-0000086 були підписані відповідачем без будь-яких зауважень та заперечень щодо кількості або якості товару, з скріпленням підпису відповідача у цих накладних відбитком печатки відповідача. Тобто, вказаний у видаткових накладних від 18.07.2018 №ХК-0000084 та від 02.08.2018 №ХК-0000086 товар загальною вартістю 959720грн (два автонавантажувачі HUAHE HH30Z-W1-D, серійні номери 17157414 та 17157415) прийнято відповідачем від позивача за цими накладними без зауважень та заперечень. Докази іншого відсутні.
Тобто, позивач виконав встановлений для нього законом (ст.265 Господарського кодексу України) та умовами цих договорів поставки від 18.07.2018 № ХК-1807/18 та 02.08.2018 № ХК-0208/18 (п.1.1., п.4.2.), як для постачальника товару, обов'язок щодо поставки товару відповідачеві на умовах кожного з цих договорів. Проте, відповідачем не виконано встановлений для нього законом (ст.265 Господарського та ст.692 Цивільного кодексів України) та умовами вказаних договорів поставки від 18.07.2018 № ХК-1807/18 та 02.08.2018 № ХК-0208/18 (п.1.1., п.3.1.), як для покупця товару позивача, обов'язок по оплаті вартості прийнятого від позивача товару, у встановлені цими двома договорами відповідні строки. Несплачений відповідачем за станом на теперішній час залишок вартості товару позивача, який відповідач отримав від позивача на підставі договорів поставки від 18.07.2018 № ХК-1807/18 та від 02.08.2018 № ХК-0208/18, складає 440000,00грн, та утворює прострочену заборгованість відповідача перед позивачем за другим з зазначених двох укладеним між ними договорів поставки.
Щодо нарахування річних та інфляційних втрат
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена згідно з положеннями ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, не є штрафною санкцією, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо договором або законом не встановлений іншій розмір процентів річних), так само як й інфляційні нарахування, не мають характеру штрафних санкцій, а є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідач не надав суду контррозрахунків заявлених до стягнення з нього 37284,34грн інфляційних втрат та 28777,60грн річних (3%).
Розрахунки заявлених до стягнення 37284,34грн інфляційних втрат та 28777,60грн річних (3%) судом перевірено. За результатами цієї перевірки встановлено, що розрахунок 28777,60грн річних (а.с.14) не містить арифметичних помилок, а також не є завищеними, оскільки виконаний у відповідності до положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України та з урахуванням фактичних обставин виконання відповідачем грошових зобов'язань за договорами поставки від 18.07.2018 № ХК-1807/18 та 02.08.2018 № ХК- 0208/18.
Також, за результатами цієї перевірки встановлено, що розрахунок 37284,34грн інфляційних втрат (а.с.13) містить наступні недоліки, які призвели до заявлення до стягнення з відповідача інфляційних втрат у завищеному розмірі:
- при розрахунку інфляційних втрат за жовтень та листопад 2018 року неправильно застосований середній індекс інфляції в розмірі 103,12 % (або 1,0312) за цей період, замість 103,1% (або 1,031) - правильного (належного до застосування у розрахунку середнього індексу інфляції за цей період), оскільки розмір (індекс) інфляції (за кожен місяць та сукупний (зокрема, за рік)) визначаються Державною службою статистики України у відсотках, з округленням до десятих отриманого значення розміру (індексу) інфляції, а не до сотих, як такий індекс розрахований позивачем;
- при розрахунку інфляційних втрат з січня 2019 року по серпень 2020 року, позивачем застосований середній індекс інфляції в розмірі 105,51% (або 1,0551) за цей період, без округлення отриманого значення середнього розміру (індексу) інфляції до десятих та, поряд з цим, без урахування при розрахунку даного середнього індексу інфляції значення (розміру) індексу інфляції за грудень 2019, а саме, 99,8% (або 0,998).
Судом здійснений власний розрахунок інфляційного збільшення 312000,00грн заборгованості за жовтень та листопад 2018 року. Середній індекс інфляції за жовтень та листопад 2018 року, після округлення отриманого в результаті значення середнього індексу інфляції 103,1238% до десятих, складає 103,1% (або 1,031). Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції за вказаний період часу: 101,7% за жовтень 2018 року та 101,4% за листопад 2018року: 1,031 = (1,017 х 1,014)
Сума інфляційного збільшення суми боргу становить 9672,00грн.
9672,00грн = 312000,00грн х 1,031 - 312000,00грн
Також, судом здійснений власний розрахунок інфляційного збільшення 499999,00грн заборгованості з січня 2019 року по серпень 2020 року. Середній індекс інфляції за цей період, після округлення отриманого в результаті значення середнього індексу інфляції 105,2497% до десятих, складає 105,2% (або 1,052). Це значення середнього індексу інфляції розраховано судом шляхом множення відповідних щомісячних індексів інфляції: за 2019 рік (101% за січень, 100,5% за лютий, 100,9% за березень, 101% за квітень, 100,7 за травень, 99,5% за червень, 99,4% за липень, 99,7% за серпень, 100,7% за вересень, 100,7% за жовтень, 100,1% за листопад, 99,8% за грудень) та за 2020 рік (100,2% за січень, 99,7% за лютий, 100,8% за березень, 100,8% за квітень, 100,3% за травень, 100,2% за червень, 99,4% за липень, 99,8% за серпень).
1,052 = 1,01 х 1,005 х 1,009 х 1,01 х 1,007 х 0,995 х 0,994 х 0,997 х 1,007 х 1,007 х 1,001 х 0,998 х 1,002 х 0,997 х 1,008 х 1,008 х 1,003 х 1,002 х 0,994 х 0,998
Сума інфляційного збільшення суми боргу становить 25999,95грн
25999,95грн = 499999,00грн х 1,052 - 499999,00грн
Загальна сума вказаних інфляційних втрат складає 35671,95грн.
35671,95грн = 9672,00грн + 25999,95грн
Висновки суду
З урахуванням вказаних встановлених судом фактичних обставин та на підставі наведених правових норм, у зв'язку з невиконанням відповідачем грошових зобов'язань перед позивачем, які виникли за договорами поставки від 18.07.2018 № ХК-1807/18 та 02.08.2018 № ХК-0208/18, щодо оплати товару позивача у встановлені цими договорами строки, позовні вимоги в частині стягнення 440000,00грн основної заборгованості та 28777,60грн річних (3%) підлягають задоволенню в повному обсязі, а позовні вимоги про стягнення 37284,34грн втрат від інфляції підлягають частковому задоволенню, в сумі 35671,95грн. У стягненні 1612,39грн інфляційних втрат має бути відмовлено.
Розподіл судових витрат
За подання у 2020 році до господарського суду позовної заяви з вимогами про стягнення 566060,94грн (первинна ціна позову) підлягав сплаті у відповідності до закону (п.п.1 п.2 ч.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір"), судовий збір у сумі 8490,91грн, який, фактично, й сплачений позивачем за платіжним дорученням № 182 від 18.09.2020.
За подання у 2020 році до господарського суду позовної заяви з вимогами про стягнення 506061,94грн (ціна позову після прийняття судом заяви позивача від 28.10.2020 (вх.№2286/20 від 29.10.2020) про зменшення позовних вимог) підлягає сплаті у відповідності до цієї ж норми закону 7590,93грн судового збору.
У відповідності до положень п.2 ч.1 ст.129 ГПК України, а саме "у спорах, що виникають при виконанні договорів... судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог" за результатами вирішення судом спору про стягнення 506061,94грн судовий збір в сумі 7566,64грн підлягає стягненню з відповідача, а в іншій частині (24,29грн) відноситься на позивача, у зв'язку з задоволенням позову на 99,68%.
99,68% = 504449,55грн(розмір задоволених вимог)/506061,94грн(розмір заявлених вимог)
7566,64грн = (506061,94грн /100%) х 99,68%
Керуючись ст.ст. 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Александр А.Синенко" (місцезнаходження: 75635, Херсонська обл., Голопристанський р-н, с. Чулаківка, вул. Калініна, буд.61; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 31652568) на користь Приватного підприємства "ХЕРСОНКАРА" (місцезнаходження: 73042, Херсонська обл., м. Херсон, вул. Жуковського, буд.89; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 32479550) 440000,00грн основної заборгованості, 28777,60грн відсотків річних, 35671,95грн інфляційних втрат та 7566,64грн компенсації по сплаті судового збору.
3. Відмовити у стягненні 1612,39грн інфляційних втрат.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення подається протягом двадцяти днів з дня складення повного рішення.
Повне рішення складено 03.11.2020
Суддя К.В. Соловйов