Справа: № 3/490 (2а-7293/08) Головуючий у 1-й інстанції: Блажівська Н.Є.
Суддя-доповідач: Мельничук В.П.
Іменем України
"20" квітня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.
суддів: Шведа Е.Ю., Попович О.В.
при секретарі: Плаксі В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Українського фінансово-промислового концерну - Бєлкіна Леоніда Михайловича на ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2009 року у справі за адміністративним позовом Українського фінансово-промислового концерну до Голови Ради суддів Господарських судів України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії, -
У липні 2008 року Український фінансово-промисловий концерн звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Голови Ради суддів Господарських судів України про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2009 року провадження у вищевказаній адміністративній справі закрито.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2009 року, як таку, що постановлена з порушенням матеріального та процесуального права, та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування суддею суду першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала судді - скасуванню з огляду на наступне.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 199, п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу суду і постановити ухвалу з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду справи, якщо визнає, що судом першої інстанції порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Закриваючи провадження у справі за вищевказаною позовною заявою суд першої інстанції виходив з того, що справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки скарги на дії голів рад суддів, що пов'язані з діяльністю органів суддівського самоврядування, не підлягають розгляду в судовому порядку.
З таким висновком колегія суддів погоджується та вважає його обґрунтованим, виходячи з наступного.
Статтею 17 КАС України визначено компетенцію адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з Законом України «Про судоустрій України» рада суддів виконує функції суддівського самоврядування, а тому не є суб'єктом владних повноважень у розумінні норм КАС України.
Отже, виходячи з системного аналізу норм чинного законодавства колегія суддів зауважує, що органи суддівського самоврядування, їх уповноважені особи при здійсненні ними дій (бездіяльності) чи прийнятті рішень, пов'язаних із реалізацією функцій суддівського самоврядування, не є суб'єктами владних повноважень і не можуть бути відповідачами у відповідних адміністративних справах, а тому компетенція адміністративних судів відповідно до ст. 17 КАС України на розгляд таких спорів не поширюється.
Оскільки суть спору полягає у невчиненні відповідачем певних дій стосовно притягнення до відповідальності судді за його дії з приводу розгляду ним конкретної справи, то колегія суддів зауважує наступне.
Відповідно до ст. ст. 105-116 Закону України «Про судоустрій України» та згідно з нормами внутрішніх актів, які регламентують діяльність органів суддівського самоврядування, скарги на їх рішення, дії, бездіяльність і рішення головуючих на зборах суддів, конференціях суддів, з'їзді суддів України та їх членів (делегатів), голів, їх заступників і членів рад суддів, пов'язані з діяльністю органів суддівського самоврядування, розглядаються самими органами суддівського самоврядування.
Крім цього, згідно з п.п. 10.3.3 Типового регламенту роботи кваліфікаційної комісії суддів, рішення про порушення дисциплінарного провадження приймається кваліфікаційною комісією суддів господарських судів України, а не головою даної комісії, як наполягає в позові позивач. Також відповідно до п. 10.4.1 вказаного регламенту розгляд дисциплінарної справи по суті та прийняття відповідного рішення здійснюється кваліфікаційною комісією суддів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 157 КАС України суд закриває провадження в справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про закриття провадження в даній справі.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевикладеним, а тому вона є такою, що задоволенню не підлягає.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу представника Українського фінансово-промислового концерну - Бєлкіна Леоніда Михайловича - залишити без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду м. Києва від 11 лютого 2009 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом одного місяця з дня складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: Е.Ю. Швед
О.В. Попович