Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"02" листопада 2020 р.м. ХарківСправа № 922/2105/20
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Присяжнюка О.О.
при секретарі судового засідання Лепенець К.В.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Харківської міської ради (61003, м.Харків, майдан Конституції, 7)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Діла ЛТД" (61106, м. Харків, просп. Московський ,буд. 303)
про стягнення коштів
за участю представників:
позивача - Гостіщева О.О., довіреність №08-21/2084/2-20 від 18.08.20 ;
відповідача - Бондаренко Н.В. адвокат
Позивач, Харківська міська рада, звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Діла ЛТД" в якому просить суд стягнути з відповідача 1 203 974,0 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Московському, 303 у м. Харкові площею 4,2960 га відповідно до договору оренди від 26.01.2007, зареєстрованого за №740767100010. Судові витрати, понесені на оплату судового збору у розмірі 18059,61 грн. позивач просить покласти на відповідача.
Ухвалою господарського суду від 03.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу постановлено розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на "28" липня 2020р. о 12:30 год.
28.07.2020 протокольною ухвалою постановлено відкласти підготовче засідання до "02" вересня 2020 року о 12:00 год.
02.09.2020 року в судовому засіданні постановлено протокольну ухвалу, якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів; відкладено підготовче засідання до "29" вересня 2020 року об 11:00 год.
29.09.2020 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Діла ЛТД", м. Харків через канцелярію суду (вх. №22484) надійшла заява про відкладення розгляду справи.
В судовому засіданні 29.09.2020 постановлено протокольну ухвалу, якою відмовлено в задоволенні клопотання представника відповідача про відкладення судового засідання. Закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи у судовому засіданні по суті на "05" жовтня 2020 року об 11:00 год.
05.10.2020 року від представника відповідача, через канцелярію суду (вх.№22923) надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовив в задоволенні позовних вимог повністю, посилаючись на те, що приведений у позовній розрахунок не відповідає вимогам закону і порушує права відповідача.
05.10.2020 протокольною ухвалою відмовлено в задоволенні усного клопотання відповідача про повернення до стадії підготовчого провадження. На підставі ч.2 ст.216 ГПК України оголошено перерву в судовому засіданні до "21" жовтня 2020 року о 14:00 год.
В судовому засіданні 21.10.2020 постановлено протокольну ухвалу про відкладення розгляду справи по суті на підставі п.2 ч.2 ст.216 ГПК України до 02.11.2020 року.
В порядку ст.ст. 120-121 ГПК України сторони повідомлені на наступне судове засідання ухвалами від 21.10.2020.
В судовому засіданні 02.11.2020р. представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні 02.11.2020 року заперечив проти задоволення позовних вимог.
В ході розгляду даної справи, господарським судом Харківської області, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
В ході розгляду даної справи судом було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч. 1 ст. 210 ГПК України, а також з урахуванням положень ч. 2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Присутні в судовому засіданні представники позивача та відповідача погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано сторонами у відповідності до ст. 74 ГПК України.
Враховуючи положення ст.ст. 13, 74 ГПК України якими в господарському судочинстві реалізовано конституційний принцип змагальності судового процесу, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та заперечень та здійснені всі необхідні дії для забезпечення сторонами реалізації своїх процесуальних прав, а тому вважає за можливе розглядати справу по суті.
Відповідно до ст. 219 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.
У судовому засіданні 02.11.2020, відповідно до ст. 240 ГПК України, судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та дослідивши надані докази, суд встановив наступне.
Рішенням Харківської міської ради від 06.03.2006 № 61/06 «Про припинення та надання у користування земельних ділянок юридичним та фізичним особам для експлуатації та обслуговування будівель і споруд» Харківською міською радою (орендодавець) ТОВ «Українська технологічна компанія» (орендар) надано в оренду земельну ділянку загальною площею 4,2960 га по просп. Московському, 303 у м. Харкові для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і споруд (адміністративна, складські, виробничі та допоміжні).
На підставі вказаного рішення між Харківською міською радою та відповідачем укладено договір оренди землі від 26.01.2007, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» в Державному реєстрі земель за № 740767100010.
Пунктом 5 цього договору встановлено, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки на період експлуатації становить 8536857 грн.
Згідно з п. 8 Договору його укладено строком до 01.03.2031 року для експлуатації та обслуговування нежитлових будівель і споруд (адміністративна, складські, виробничі та допоміжні).
Згідно з п. 9 договору розмір орендної плати за земельну ділянку в місяць згідно з довідкою № 3978/06 від 14.09.2006 року на період експлуатації становить:
2006 р.-18113,08 грн.;
2007 р.-26250,84 грн.
Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно вбачається наступне:
TOB «ДІЛА ЛТД» набуло право приватної власності на нежитлові будівлі: літ. «Т-1» загальною площею 14,8 кв.м. на підставі договору купівлі- продажу від 05.04.2016 № 1151;
- літ. «С-1» загальною площею 140,3 кв.м. на підставі договору купівлі- продажу від 05.04.2016 № 1112;
- літ. «Р-1» загальною площею 117,8 кв.м. на підставі договору купівлі- продажу від 05.04.2016 № 1109;
- літ. «П-1» загальною площею 90,5 кв.м. на підставі договору купівлі- продажу від 05.04.2016 № 1106;
- літ. «Н-2» загальною площею 235,9 кв.м. на підставі договору купівлі- продажу від 05.04.2016 № 1103;
- літ. «М-2» загальною площею 516,8 кв.м. на підставі договору купівлі- продажу від 05.04.2016 № 1100;
- літ. «Л-1» загальною площею 1229,6 кв.м. на підставі договору купівлі- продажу від 05.04.2016 № 1097;
- літ. «К-1» загальною площею 58,6 кв.м. на підставі договору купівлі- продажу від 05.04.2016 № 1094;
- літ. «И-1» загальною площею 192,6 кв.м. на підставі договору купівлі- продажу від 05.04.2016 № 1091;
- літ. «3-1» загальною площею 42,4 кв.м. на підставі договору купівлі- продажу від 05.04.2016 № 1088;
- літ. «Ж-1» загальною площею 79,0 кв.м. на підставі договору купівлі- продажу від 05.04.2016 № 1085;
- літ. «Е-1» загальною площею 1030,6 кв.м. на підставі договору купівлі- продажу від 05.04.2016 № 1082;
- літ. «Д-3» загальною площею 1521,5 кв.м. на підставі договору купівлі- продажу від 05.04.2016 № 1079;
- літ. «Д1 -1» загальною площею 1615,8 кв.м. на підставі договору купівлі- продажу від 05.04.2016 № 1076.
Нежитлову будівлю літ. «Б-1» загальною площею 22,0 кв.м., яка входить до об'єктів нерухомого майна, що знаходяться на земельній ділянці відповідно до п. З договору оренди землі від 26.01.2007 № 740767100010, набув на праві приватної власності 13.12.2012 ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу від 08.12.2012 № 1518.
30.10.2018 право власності на нежитлову будівлю літ. «Б-1» загальною площею 22,0 кв.м., набула ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу від 30.10.2018 № 2319.
Як зазначає позивач у позовній заяві, виходячи із положень ст. 377 Цивільного кодексу України, ст. 120 Земельного кодексу України та ст. 7 Закону України «Про оренду землі» після переходу права власності (а саме з 05.04.2016) на нерухомість для обслуговування якої надавалась земельна ділянка, право користування за договором оренди землі від 26.01.2007 № 740767100010 перейшло до ТОВ «ДІЛА ЛТД» в обсязі та на умовах, встановлених договором оренди для ТОВ «Українська технологічна компанія», а отже перейшов і обов'язок зі сплати орендної в розмірах встановлених договором.
Отже, як вказує позивач, ТОВ «ДІЛА ЛТД» починаючи з 05.04.2016, тобто з дати реєстрації договорів купівлі-продажу №№ 1151, 1112, 1109, 1106, 1103, 1100, 1097, 1094, 1091, 1088, 1085, 1082, 1079, 1076 повинно було сплачувати новий розмір орендної плати з урахуванням індексів інфляції.
Позивач у позові зазначає, що цей позов стосується стягнення заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Московському, 303 у м. Харкові відповідно до договору оренди землі від 26.01.2007 року, зареєстрованого за №740767100010.
Пунктом 10 договору оренди землі від 26.01.2007 року, зареєстрованого за №740767100010 встановлено, що обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції.
Відповідно до п. 3 договору оренди землі від 26.01.2007 року, зареєстрованим за № 740767100010, на земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна - нежилі будівлі в літ. «Б-1», літ. «Д-3», літ. «Д1-1», літ. «Е-1», літ. «Ж-1», літ. «3-1», літ. «И-1», літ. «К-1», літ. «Л-1», літ. «М-2», літ. «Н-2», літ. «П-1», літ. «Р-1», літ. «С-1», літ. «Т-1», які належать орендареві на праві колективної власності, інших об'єктів інфраструктури немає.
Як вбачається із вищенаведеної інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, ТОВ «ДІЛА ЛТД» є власником нежилих будівель в літ. «Д-3», літ. «Д1-1», літ. «Е-1», літ. «Ж-1», літ. «3-1», літ. «И-1», літ. «К-1», літ. «Л-1», літ. «М-2», літ. «Н-2», літ. «П-1», літ. «Р-1», літ. «С-1», літ. «Т-1». Загальна площа нежилих будівель, якими володіє ТОВ «ДІЛА ЛТД», складає 6885,5 кв.м.
Загальна площа всіх нежитлових будівель, що розміщені за адресою: просп. Московський, 303 у м. Харкові - 6907,5 кв.м. Частка у процентному вираженні, якою володіє ТОВ «ДІЛА ЛТД» відносно усієї площі нежитлових будівель, що розміщені за вищевказаною адресою, складає:
6888,5 кв.м. - 6907,5 кв.м. * 100% = 99,681506 %.
Отже, як вказує позивач ТОВ «ДІЛА ЛТД» повинно було сплатити за період з 01.07.2017 по 31.05.2018, що складається з 6 місяців 2017 року та 5 місяців 2018 року становить:
1 207 821, 03 * 99,681506 % * 100% = 1 203 974, 19 грн.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку розмір орендної плати нарахованої за володіння і користування цією земельною ділянкою в період з 01.01.2017 по 31.05.2018 складає 1 203 974, 19р.
Такі обставини на думку позивача свідчать про порушення його прав та інтересів і є підставою для їх захисту шляхом стягнення з відповідача на користь позивача суми вартості належного позивачеві майна збереженого (заощадженого) відповідачем без достатніх правових підстав.
За змістом частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Статтею 792 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату. Відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.
Згідно зі статтею 2 Закону України "Про оренду землі", відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Статтею 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
За змістом статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 13 цього Закону передбачено, що договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
Використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону (стаття 206 Земельного кодексу України).
Відповідно до статті 21 Закону України "Про оренду землі", орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.
Згідно із статтею 24 Закону України "Про оренду землі" орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, своєчасного внесення орендної плати.
Предметом позову у даній справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за договором за період з 01.07.2017 року (момент переходу права власності на нерухомість) по 31.05.2018 року .
Відповідно до ст. 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Згідно зі ст. 120 Земельного кодексу України у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
У разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду кількома особами право на земельну ділянку визначається пропорційно до часток осіб у праві власності жилого будинку, будівлі або споруди.
Статтею 141 Земельного кодексу України передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є, зокрема, набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці.
Відповідно до ст. 7 Закону України "Про оренду землі" до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Так, питання щодо переходу права оренди землі до нового власника нерухомого майна неодноразового було предметом розгляду Верховного Суду, за результатами якого виникла судова практика.
Зокрема постановою Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 року у справі № 263/6022/16-ц викладена правова позиція Великої Палати Верховного Суду, яка полягає в наступному:
"...після відчуження об'єкта нерухомості, розташованого на орендованій земельній ділянці, договір оренди землі у відповідній частині припиняється щодо відчужувача, однак діє на тих самих умовах стосовно нового власника нерухомості, який з моменту набуття такого права набуває також права оренди земельної ділянки, на якій це майно розміщене. До особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Перехід права на земельну ділянку до нового набувача нерухомого майна відбувається в силу прямого припису закону, незалежно від волі органу, який уповноважений розпоряджатися земельною ділянкою. Іншими словами, з моменту переходу права власності на розташоване на земельній ділянці нерухоме майно до нового власника у правовідносинах користування земельною ділянкою, на якій знаходиться це майно, відбувається фактична заміна землекористувача: права й обов'язки землекористувача переходять до нового власника відповідного нерухомого майна. Перехід майнових прав до іншої особи зумовлює перехід до неї і прав на ту частину земельної ділянки, на якій безпосередньо розташований відповідний об'єкт нерухомості, та частини земельної ділянки, яка необхідна для його обслуговування."
Так, згідно із листом ТУ ДПС у Харківській області від 01.06.2020 № 11572/9/20-40-58-07-18 сплата ТОВ «ДІЛА ЛТД» в рахунок податку з орендної плати за 2017, 2018 та 2019 рік - відсутня.
Отже, сплата в рахунок податку з орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Московському, 303 у м. Харкові площею 4,2960 га за період з 01.07.2017 року по 31.05.2018 року відповідачем не здійснювалась.
За розрахунком позивача заборгованість зі сплати орендної плати відповідача, як землекористувача земельної ділянки по просп. Московському, 303 у м. Харкові площею 4,2960 га за період з 01.07.2017 року по 31.05.2018 року становить 1 203 974,19 грн.
Відповідач вважає, що позивачем не підтверджено заявлені до стягнення суми, проте суд не погоджується з такими твердженнями, виходячи з такого.
Відповідно до п. 2.3. Договору розмір грошової оцінки не є сталим і змінюється у зв'язку з проведениям її щорічної індексації на підставі інших вимог діючого законодавства. У зв'язку з проведенням щорічної грошової оцінки земельної ділянки розмір грошової оцінки земельної ділянки змінюватиметься без внесення змін, доповнень до цього договору.
Отже, умовами Договору передбачено, що орендна плата сплачується із застосуванням коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель.
Перевіривши розрахунок позивача, суд доходить висновку, що вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати у розмірі 1 203 974,19 грн. за договором за період з 01.07.2017 року по 31.05.2018 року є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 238 Господарського процесуального кодексу України у мотивувальній частині рішення зазначається, зокрема, мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення від 09.12.1994 року Європейського суду з прав людини у справі "Руїс Торіха проти Іспанії"). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією.
Враховуючи наведене, викладені доводи відповідача та їх відображення у судовому рішенні, суд дійшов висновку, що зробив Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення.
Статтею 73 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (стаття 74 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керуючись ст. 129 ГПК України, відповідно до якої витрати по сплаті судового збору у даній справі в розмірі 18059,61 грн. покладаються на відповідача.
На підставі ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України; ст.ст. 11, 377, 509, 525, 530, 610-611, ч. 1 ст. 759, ч. 5 ст. 762, ст. 782, 783, 785 Цивільного кодексу України; ст. 120, 141 Земельного кодексу України, ст. 173, ч. 1 ст. 174, ст. 232 Господарського кодексу України; та керуючись ст.ст. 4, 20, 73, 74, 77, 129, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Діла ЛТД" (61106, м. Харків, просп. Московський ,буд. 303 , код 40363868) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код 04059243)- 1 203 974,19 грн. заборгованості зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою по просп. Московському, 303 у м. Харкові площею 4,2960 га відповідно до договору оренди від 26.01.2007, зареєстрованого за №740767100010, судові витрати, понесені на оплату судового збору у розмірі 18059,61 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Позивач: Харківська міська рада (61003, м. Харків, майдан Конституції, 7, код 04059243).
Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Діла ЛТД" (61106, м. Харків, просп. Московський , буд. 303 , код 40363868).
Повне рішення складено "03" листопада 2020 р.
Суддя О.О. Присяжнюк