Рішення від 23.10.2020 по справі 921/121/20

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

23 жовтня 2020 року м. ТернопільСправа № 921/121/20

Господарський суд Тернопільської області у складі судді Сидорук А.М.

при секретарі судового засідання Шмир А.І.

розглянув матеріали справи

за позовом: Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури / 46000, м.Тернопіль, бульвар Т.Шевченка,7/ в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби /79007, м.Львів, вул. Костюшка,8, ЄДРПОУ 40479801/

до відповідачів: 1. Комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Тернопільської обласної ради /46020, м.Тернопіль, вул. Репіна,11, ЄДРПОУ 14054198/; 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬФСОН" /69063, Запорізька область, м.Запоріжжя, Олександрівський район, вул.Олександрівська,3, ЄДРПОУ 39582451/

про: визнання недійсними додаткових угод № 1 від 20.02.2017, № 2 від 01.03.2017, № 3 від 10.03.2017 до договору про закупівлю товару за державні кошти № 34 від 13.02.2017 року та стягнення коштів.

За участю представників сторін:

Прокурор: Борщевська Г.Є.;

Позивача: Ковалено О.І. - представник Західного офісу Держаудитслужби

Відповідача: Канафар Л.Я - представник КНП "Центр екстреної медичної допомоги".

Суть справи: Заступник керівника Тернопільської місцевої прокуратури, 46000, Тернопільська область, м. Тернопіль, бульвар Т.Шевченка, 7, в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитсужби /79007, м.Львів, вул.Костюшка, 8, ЄДРПОУ 40479801/ звернувся до Господарського суду Тернопільської області з позовом до Відповідачів 1.Комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Тернопільської обласної ради /46020, м. Тернопіль, вул.Рєпіна,11, ЄДРПОУ 14054198/; 2.Товариства з обмеженою відповідальною "Вольфсон" /69063, Запорізька область, м. Запоріжжя, Олександрівський район, вул.Олександрівська,3, ЄДРПОУ 39582451/ про визнання недійсними додаткових угод №1 від 20.02.2017,№2 від 01.03.2017, №3 від 10.03.2017 до договору про закупівлю товару за державні кошти № 34 віл 13.02.2017 та стягнення коштів.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 24.02.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/121/20 за правилами загального позовного провадження. Призначено у справі підготовче засідання на 24 березня 2020 року.

11.03.2020 року від комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Тернопільської обласної ради надійшов відзив № 116 від 10.03.2020 на позову заяву, в якому просив в позові відмовити, мотивуючи тим, що підписуючи додаткові угоди до Договору та змінюючи ціну на одиницю товару , сторони жодним чином не мали на меті будь-що приховати чи укласти інші угоди, а керувались виключно об'єктивними обставинами, що впливають на зміну ціни за одиницю товару.

Крім цього, зазначив, що в наслідок додаткового укладених угод було зекономлено в результаті мінімальної ціни, передбаченої на ринку в кожному конкретному випадку - 19 170,00грн.

Постановою Кабінету Міністрів України № 211 від 11.03.2020 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19" з метою запобігання поширенню на території України коронавірусу з 12.03.2020 на всій території України встановлено карантин.

16.03.2020 року на адресу суду від Тернопільської місцевої прокуратури надійшли уточнення № 2373 вих. 20 від 13.03.2020 року.

31.03.2020 року на адресу суду від Західного офісу Держаудитслужби /79007, м. Львів, вул. Костюшка, 8, ЄДРПОУ 40479801/ надійшла відповідь на відзив, в якому позивач просить позовні вимоги заступника керівника Тернопільської міської прокуратури задовольнити в повному обсязі.

06.05.2020 року на адресу суду від Тернопільської місцевої прокуратури надійшла відповідь на відзив, в якому прокурор, звернув увагу, що ні вимогами ст. 36 Закону України „Про публічні закупівлі", якою передбачено випадки зміни умов договору в частині ціни за одиницю товару, ні п. 11.3. договору не передбачено можливості зміни обсягу та кількісного вираження товару без відповідного документального підтвердження саме коливання (стрімкого збільшення) ціни такого товару на ринку.

При обґрунтуванні представницьких функцій, прокурор зазначив, що Західним офісом Державної аудиторської служби, як органом уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо припинення та визнання недійсним додаткових угод №1, №2, №3 до договору про закупівлю товарів за державні кошти №34 від 13.02.2017р. не вживалися. При цьому, посилається на лист Західного офісу Державної аудиторської служби від 03.12.2019р. №13-19-13-17/5610-2019, як доказ нездійснення захисту інтересів держави суб'єктом владних повноважень.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 15.06.2020 року призначено у справі підготовче засідання на 30.06.2020 року.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 30 червня 2020 року зупинено провадження у справі №921/121/20 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного суду справи № 921/2385/18 та складання повного тексту постанови суду.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 18 серпня 2020 року провадження у справі № 921/121/20 поновлено та призначено підготовче засідання на 4 вересня 2020.

Ухвалою Господарського суду Тернопільської області від 04.09.2020 закрито підготовче засідання у справі № 921/121/20 та призначити до судового розгляду по суті на 06 жовтня 2020 року .

У судовому засіданні 06.10.2020 було оголошено перерву до 23 жовтня 2020 року .

В судовому засіданні 23.10.2020 господарський суд продовжив розгляд справи №921/121/20.

В судовому засіданні прокурор підтримала позовні вимоги посилаючись на те, що відповідачами всупереч інтересів держави без будь-яких належних на те підстав в порушення норм Закону України „Про публічні закупівлі" та положень договору від 13.02.2017р., укладено додаткові угоди№1,№2, №3 згідно яких суттєво зменшено кількість предмету закупівлі та безпідставно збільшено ціну за одиницю товару, використання надміру бюджетних коштів, що в свою чергу є порушенням фінансово-економічних інтересів держави, що в свою чергу не відповідає вимогам тендерної документації.

Представник Західного офісу Держаудитсужби в судовому засіданні 23.10.2020 позовні вимоги підтримала в повному обсязі.

Представник КНП "Центр екстреної медичної допомоги" Тернопільської обласної ради проти позовних вимог заперечила з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Представник ТзОВ "Вольфсон" в судове засідання не прибув про причини неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши наявні у справі матеріали, заслухавши пояснення представників учасників процесу та дослідивши в судовому засіданні докази у справі, господарський суд встановив:

В грудні 2016 року комунальним закладом Тернопільської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" в мережі Інтернет на веб-сайті "Prozorro-публічні закупівлі" опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів за UA-2016-12-12-002261-b про закупівлю товару за кодом ДК 021:2015-09130000-9- нафта і дистилятори; ДК 016:2010:19.20.2 - Паливо рідинне та газ; оливи мастильні (Бензин та дизельне паливо) за шістьма лотами, зокрема:Лот 1 - бензин А-92 - 90 000о. дизельне паливо - 90 000л.;Лот 2 - бензин А-95 - 1 000 л.; дизельне паливо - 5 000л.;Лот 3 - бензин А-92 - 40 000л.; дизельне паливо - 16 000л.;Лот 4 - бензин А-92 - 40 000л.; дизельне паливо - 30 000л.;Лот 5 - бензин А-92 - 38 000л.; дизельне паливо - 16 000л.;Лот 6 - бензин А-92 - 40 000л.; дизельне паливо - 19 000л.

Рішенням тендерного комітету комунального закладу Тернопільської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", оформленим протоколом засідання тендерного комітету № 10/3 від 20 січня 2017 року, до аукціону допущено двох учасників ТзОВ "АВТО-ОЙЛ" та ТзОВ "ТЕХОЙЛ РІТЕЙЛ".

Переможцем торгів визнано товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХОЙЛ РІТЕЙЛ", згідно рішення тендерного комітету комунального закладу Тернопільської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф", оформленим протоколом засідання тендерного комітету № 10/4 від 27 січня 2017 року. Також прийнято рішення про намір укласти договір з переможцем торгів.

Як вбачається зі Звіту про результати проведення процедури закупівлі UA2016-12-12-002261-b від 13 лютого 2017 року 27.01.2017 року було оприлюднено повідомлення про намір укласти договір з переможцем торів.

13 лютого 2017 року між ТзОВ "ТЕХОЙЛ РІТЕЙЛ" та комунальним закладом Тернопільської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" по Лоту 4 укладено договір про закупівлю товарів за державні кошти № 34, за умовами якого учасник зобов'язується протягом 016-210-19.20.2 "Паливо рідинне та газ; оливи мастильні" (код ДК 021:2015-09130000-9 "Нафта і дистиляти"), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити такі товари. Згідно пункту 10.1 договору строк його дії встановлено до 31 грудня 2017 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов'язань.

Кількість товару за договором згідно п.2.2 договору становить : бензин А-92 в кількості - 40 000 літрів та дизельне паливо в кількості - 30 000 літрів.

Сума (ціна) договору (пункт 3.1 договору) становить 1 179 600,00гривень і включає в себе (згідно специфікації): бензин А-92 за ціною 16,98 гривень за 1 л., дизельне паливо за ціною 16,68 гривень за 1л. Загальна вартість бензину А-92 становить 679 200,00гривень, дизельного палива 500 400, 00грн.

Відповідно до п.4.2. договору ціна за одиницю товару вказана в специфікації може бути збільшена не більше як на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у п.3.1. договору.

Підпунктами 1,2 пункту 11.2 договору передбачено, що істотні умови цього договору не можуть здійснюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами у повному обсязі, крім випадків: зменшення обсягів закупівлі, зокрема з урахуванням фактичного обсягу видатків замовника; зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10% у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови , що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначено в договорі.

Згідно п.11.3 договору зміни істотних умов договору може здійснюватися за згодою сторін у випадках, що передбачені ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі", про що укладається додаткова угода їх подальшим оприлюдненням таких змін відповідно до вимог ст.10 Закону України "Про публічні закупівлі" .

Пунктом 12.1 договору, передбачено, що Додаток №1 Специфікація товару є його невід'ємною частиною.

На виконання вказаного договору учасник згідно видаткової накладної № ТРН-000364 від 14.02.2017 (платіжне доручення №85 від 17.02.2017) поставив замовнику Бензин А-92 в кількості 1500 літрів по ціні 16,98 грн./л. на загальну суму 25 470,00грн. та дизельне паливо в кількості 1 000літрів по ціні 16,68грн.на загальну суму 16 680,00грн.

В подальшому 20.02.2017 року, 01.03.2017 та 10.03.2017 відповідачами укладено додаткові угоди № 1, №2, № 3, якими внесено зміни до істотних умов договору.

Так, після укладення 13.02.2017 договору № 34 про закупівлю товарів за державні кошти учасник - ТзОВ "ТЕХОЙЛ РІТЕЙЛ" звернувся до замовника комунального закладу Тернопільської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" із листом щодо збільшення ціни на паливно-мастильні матеріали та надав листа ДП "Держзовнішінформ" № 116/241 від 14.02.2017 року про розрахунковий рівень цін на нафтопродукти за пропозиціями та на постачання нафтопродуктів в роздрібній торгівлі на ринку Тернопільської області станом на 10.02.2017 року.

20.02.2017 року між сторонами укладено додаткову угоду № 1, відповідно до умов якої до договору про закупівлю товарів за державні кошти від 13 лютого 2017 року № 34, у зв'язку зі зміною ціни на ринку нафтопродуктів , згідно п.11 п.п.2 Договору та відповідно до ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони вирішили збільшити ціну за одиницю товару не більше як на 10 відсотків від ціни визначеної в Договорі, без збільшення загальної суми Договору та встановили ціну на рівні по Лоту 4 - Бензин А-92- 18,68 грн за літр з ПДВ та Дизельне пальне - 18,35грн за літр з ПДВ.

На виконання договору з урахуванням змін внесених Додатковою угодою №1 учасник поставив замовнику, згідно видаткової накладної № ТРН-011279 від 20.02.2017 (платіжне доручення № 88 від 22 лютого 2017 року), бензин А-92 в кількості 1 000 літрів по ціні 18,68грн/л. (18 680,00:1000-18,68) на загальну суму 18 680,00грн та дизельне пальне в кількості 700 літрів по ціні 18,35грн/л. (12845,00:700=18,35) на загальну суму 12 845,00грн.

В подальшому до договору № 34 про закупівлю товарів за державні кошти від 13.02.2017 року внесено зміни щодо збільшення ціни на паливно-мастильні матеріали.

Зокрема,01.03.2017 року ТзОВ "ТЕХОЙЛ РІТЕЙЛ" звернулося до замовника комунального закладу Тернопільської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" щодо збільшення ціни на паливно-мастильні матеріали та надало листа ДП "Держзовнішінформ" № 116/294 від 27.02.2017 про розрахунковий рівень цін на нафтопродукти за пропозиціями та на постачання нафтопродуктів в роздрібній торгівлі на ринку Тернопільської області станом на 23.02.2017 року.

З урахуванням зазначеного, сторонами 01.03.2017 року укладено Додаткову угоду №2 до договору про закупівлю № 34 від 13.02.2017 року зі змінами, внесеними Додатковою угодою №1 від 20.02.2017 року.

Зокрема, у Додатковій угоді №2 до договору про закупівлю товарів за державні кошти, зазначено, що у зв'язку зі зміною ціни на ринку нафтопродуктів , згідно п.11 п.п.2 Договору та відповідно до ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони вирішили збільшити ціну за одиницю товару не більше як на 10 % від ціни визначеної в Договорі , без збільшення загальної суми Договору та встановили ціну на рівні по Лоту 4 - Бензин А-92 - 20,55грн за літр з ПДВ та дизельне пальне - 20,19 грн за літр з ПДВ.

На виконання договору з урахуванням змін, внесених Додатковою угодою № 2, учасник поставив замовнику, згідно видаткової накладної № ТРН-000535 від 01.03.2017 (платіжне доручення №124 від 03 березня 2017), бензин А-92 в кількості 1000 літрів по ціні 20,55 грн за літр на загальну суму 20 550,00грн та дизельне паливо в кількості 500 літрів по ціні 20,19 грн за літр на загальну суму 10 095,00грн.

Після укладення Додаткової угоди №2 до договору про закупівлю ТзОВ "ТЕХОЙЛ РІТЕЙЛ" звернувся до замовника комунального закладу Тернопільської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" щодо збільшення ціни на паливно-мастильні матеріали та надало листа ДП "Держзовнішінформ" № 116/321 від 07.03.2017 про розрахунковий рівень цін на нафтопродукти за пропозиціями та на постачання нафтопродуктів в роздрібній торгівлі на ринку Тернопільської області станом на 06.03.2017 року.

10.03.2017 року між сторонами укладено Додаткову угоду №3, відповідно до умов якої договору про закупівлю товарів за державні кошти № 34, у зв'язку із зміною ціни на ринку нафтопродуктів, згідно п.11 п.п.2 Договору та відповідно до ч.4 ст.36 Закону України "Про публічні закупівлі" сторони вирішили збільшити ціну за одиницю товару не більше як на 10 відсотків від ціни визначеної в Договорі, без збільшення загальної суми Договору та встановили ціну на рівні по Лоту 4-бензин А-92- 22,61грн за літр з ПДВ та дизельне пальне - 22,21грн за літр з ПДВ.

На виконання договору з урахуванням змін внесених Додатковою угодою №3 учасник поставив замовнику наступну кількість товару: Згідно видаткової накладної № ТРН-000602 від 10.03.2017 (платіжне доручення №81 від 17.03.2017) бензин А-92 в кількості 2250 літрів по ціні 22,61грн/літр на загальну суму 50 872,50грн та дизельне паливо в кількості 750 літрів по ціні 22,21грн. на загальну суму 16 657,50грн; Згідно видаткової накладної № ТРН-011824 від 03.04.2017 (платіжне доручення №251 від 06.04.2017) бензин А-92 в кількості 1000 літрів по ціні 22,61грн/літр на загальну суму 22 610,00грн та дизельне паливо в кількості 750 літрів по ціні 22,21грн. на загальну суму 16 657,50грн; Згідно видаткової накладної № ТРН-000762 від 05.04.2017 (платіжне доручення №229 від 07.04.2017) бензин А-92 в кількості 3000 літрів по ціні 22,61грн/літр на загальну суму 67 830,00грн та дизельне паливо в кількості 1250 літрів по ціні 22,21грн. на загальну суму 27 762,50грн; Згідно видаткової накладної № ТРН-000867 від 25.04.2017 (платіжне доручення №277 від 27.04.2017) бензин А-92 в кількості 600 літрів по ціні 22,61грн/літр на загальну суму 13 566,00грн та дизельне паливо в кількості 1500 літрів по ціні 22,21грн. на загальну суму 33 315,00грн.

Додатковою угодою №4 від 27.04.2017 сторонами внесено зміни до договору № 34 про закупівлю товарів за державні кошти від13.02.2017 року збільшено ціну за одиницю товару (бензин А-92-23,70грн/літр та дизельне паливо - 22,21грн/літр).

17 липня 2017 року сторонами Додатковою угодою №5 внесено зміни до договору №34 про закупівлю товарів за державні кошти від 13.02.2017 року у зв'язку зі зміною назви замовника з комунального закладу Тернопільської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" на "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" .

Додатковою угодою №6 від 26.12.2017 сторони внесли зміни до основного договору №34 від 13.02.2017, якою зменшили суму договору до 1 179 380,00грн.

Таким чином, з урахуванням змін, внесених Додатковими угодами №1 від 20.02.2017, №2 від 01.03.2017 та №3 від 10.03.2017 до договору про закупівлю за державні кошти №34 від 12.03.2017 року, кількість товару, який був поставлений та мав поставити учасник, становили бензин А-92 - 37 419 літрів на загальну суму 679 200,00грн, дизельне паливо - 28 415 літрів на загальну суму 500 400,00грн.

Внаслідок укладення додаткових угод фактично підвищено ціну за одиницю товару на бензин А-92 на 5,62грн(відповідно до додаткової угоди №1 - на 1,70грн, до додаткової угоди №2 - на 1,87грн, до додаткової угоди №3 на 2,06грн), на дизельне паливо на 5,53грн(відповідно до Додаткової угоди №1 на 1,67грн, до додаткової угоди №2 - на 1,84грн, додаткової угоди №3 - на 2,02грн), при цьому зменшено кількість предмету закупівлі за договором про закупівлю за державні кошти ; 34 від 13.02.2017 року, а саме бензину-А-92 на 2581літр, дизельного палива на 1 585 літри.

Як вбачається із доданих до позовної заяви матеріалів, комунальним закладом Тернопільської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" за період з 20.02.2017 по 01.03.2017 з урахуванням змін внесених до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 34 від 13.02.2017 Додатковою угодою №1 проведено оплату за поставлені бензин А-92 в кількості 1000 літрів в сумі 18 680,00грн по ціні 18,68 грн за літр, дизельного палива в кількості 700 літрів в сумі 12 845,00грн по ціні 18,35грн. При виконанні умов зазначеного договору при закупівлі бензину А-92 по ціні 16,98 грн за літр та дизельного палива по ціні 16,68 грн за літр сплаті підлягало 16 980,00грн за бензин А-92 та 11 676,00 грн за дизельне паливо, що свідчить про переплату 1700,00грн за бензин А-92та 1169,00грн за дизельне паливо.

За період з 01.03.2017 по 10.03.2017 замовником з урахуванням змін внесених до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 34 від 13.02.2017 Додатковою угодою №2 проведено оплату за поставлені бензин А-92 в кількості 1000 літрів в сумі 20 550,00грн по ціні 20,55 грн за літр, дизельного палива в кількості 500 літрів в сумі 10 095,00грн по ціні 20,19 грн. При виконанні умов зазначеного договору при закупівлі бензину А-92 по ціні 16,98 грн за літр та дизельного палива по ціні 16,68 грн за літр сплаті підлягало 16980,00 грн за бензин А-92 та 8340,00 грн за дизельне пальне , що свідчить про переплату 3570,00 грн за бензин А-92 та 1755,00 грн за дизельне паливо.

За період з 10.03.2017 по 27.04.2017 замовником з урахуванням змін внесених до договору про закупівлю товарів за державні кошти №34 від 13.02.2017 Додатковою угодою №3 проведено оплату за поставлений бензин А-92 в кількості 6850 літрів в сумі 154878,50 грн по ціні 22,61 грн за літр, дизельного палива в кількості 4250 літрів в сумі 94392,50 грн по ціні 22,21 грн. При виконанні умов зазначеного договору при закупівлі бензину А-92 по ціні 16,98 грн за літр та дизельного палива по ціні 16,68 грн за літр сплаті підлягало 116313,00грн за бензин А-92 та 70890,00грн за дизельне паливо, що свідчить про переплату 38565,50грн за бензин А-92 та 23502,50грн за дизельне паливо.

Таким чином, внаслідок укладення неправомірних додаткових угод № 1, №2, №3 до договору про закупівлю товарів за державні кошти № 34 від 13.02.2017 надмірно сплачено грошові кошти за паливно-мастильні матеріали в сумі 70 262,00 грн, зокрема за додатковою угодою №1 - 2878,00 грн (бензин А-92 - 1700,00грн, дизельне паливо - 1169,00грн), за додатковою угодою №2 - 5325,00 грн. (бензин А-92 - 3570,00 грн, дизельне паливо - 1755,00 грн), додатковою угодою № 3 - 62068,00 грн (бензин А-92 - 38565,50 грн, дизельне паливо - 23502,50 грн).

Згідно Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань від 21.01.2020 товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕХОЙЛ РІТЕЙЛ" код ЄДРПОУ 39582451 29 травня 2019, відповідно до ч.3 ст.90 ЦПК України, внесло зміни щодо місцезнаходження та назви на товариство з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬФСОН", юридична адреса: 69063, Запорізька область, м.Запоріжжя, Олександрівський район, вул.Олександрівська,3, що відноситься до категорії змін до статутних документів.

Як стверджує Прокурор, при укладені комунальним закладом Тернопільської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" та товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХОЙЛ РІТЕЙЛ" Додаткових угод № № 1-3, не дотримано вимог п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", оскільки безпідставно змінено істотні умови Договору, кожного разу при укладенні всіх Додаткових угод сторонами Договору жодним чином не обґрунтовано та документально не підтверджено коливання ціни в період виконання умов договору, а тому такі Додаткові угоди мають бути визнані судом недійсними, а сплачені за такими Додатковими угодами грошові кошти підлягають поверненню на користь бюджету.

- В частині першій ст. 175 Господарського кодексу України майново - господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 185 Господарського кодексу України до укладення господарських договорів на біржах, оптових ярмарках, публічних торгах застосовуються загальні правила укладення договорів на основі вільного волевиявлення, з урахуванням нормативно-правових актів, якими регулюється діяльність відповідних бірж, ярмарків та публічних торгів.

Статтею 655 Цивільного кодексу України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з частинами 4, 5 ст. 656 Цивільного кодексу України, до договору купівлі-продажу на біржах, конкурсах, аукціонах (публічних торгах), договору купівлі-продажу валютних цінностей і цінних паперів застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено законом про ці види договорів купівлі-продажу або не випливає з їхньої суті. Особливості договору купівлі-продажу окремих видів майна можуть встановлюватися законом.

Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначено Законом України "Про публічні закупівлі".

Вказаний Закон передбачає, що договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом (ч. 1 ст. 36 Закону).

В силу вимог частини 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції за результатами аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі або ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури. Істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків, зокрема, зміни ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків у разі коливання ціни такого товару на ринку, за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі (п. 2 ч. 4 ст. 36 Закону).

У абзаці 2 частини 3 ст. 6 Цивільного кодексу України визначено, що сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

Отже, Закон України "Про публічні закупівлі" встановлює імперативну норму, згідно з якою зміна істотних умов договору про закупівлю може здійснюватися виключно у випадках, визначених ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі", а саме за пунктом 2 частини 4 наведеної норми - у випадку коливання цін на ринку товару чи то у бік збільшення, чи у бік зменшення, що надає сторонам право змінювати умови договору щодо ціни товару, при цьому не більше ніж на 10% та не збільшуючи загальну суму договору.

З укладених між комунальним закладом Тернопільської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" та товариством з обмеженою відповідальністю "ТЕХОЙЛ РІТЕЙЛ" Додаткових угод №№1,2,3 до Договору вбачається, що вказаними Додатковими угодами збільшено ціну на нафтопродукти в межах 10% кожного разу по кожній окремій угоді, та відповідно, зменшено кількість нафтопродуктів (Бензин А-92 та дизельне паливо), за рахунок чого дотримано загальну ціну Договору.

З наданих до матеріалів справи доказів слідує, що підставою збільшення ціни на нафтопродукти (Бензин А-92 та дизельне паливо) згідно укладених Додаткових угод є листів (довідок) ТОВ "Держзовнішінформ", в яких міститься інформація щодо коливання ціни на нафтопродукти (Бензин А-92 та дизельне паливо).

Господарський суд зазначає, що згідно роз'яснень Міністерства економічного розвитку і торгівлі України "Щодо зміни істотних умов договору про закупівлю" від 07.04.2015 №3302-05/11398-07 у залежності від коливання ціни товару на ринку сторони протягом дії договору про закупівлю можуть вносити зміни декілька разів в частині ціни за одиницю товару не більше ніж на 10 відсотків кожного разу з урахуванням попередніх змін, внесених до нього, сукупність яких може перевищувати 10 відсотків від ціни за одиницю товару, визначеної сторонами на момент укладання договору про закупівлю та за умови, що зазначена зміна не призведе до збільшення суми, визначеної у договорі, і виконати свої зобов'язання відповідно до такого договору з урахуванням зазначених змін. Враховуючи викладене, при кожному внесенні змін до договору про закупівлю у вищезазначеному випадку шляхом укладання додаткової угоди до договору, сторони договору зобов'язані належним чином виконувати умови такого договору з урахуванням змінених його умов кожного разу. Водночас внесення таких змін до договору про закупівлю повинно бути обґрунтованим та документально підтвердженим.

Згідно з підпунктом 57 пункту 4 Положення про Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 N 459, Міністерство надає роз'яснення щодо застосування законодавства у сфері державних закупівель.

Отже, сторони у випадку коливання цін на ринку наділені правом вносити зміни до ціни товару декілька разів, але не більше, ніж на 10% від ціни за одиницю товару, і такі зміни сторони вносять з урахуванням вже внесених попередніх змін. Тобто, кожного разу сторони мають право збільшити ціну за одиницю товару не більше, ніж на 10% з урахуванням попередніх змін, однак у випадку коливання цін, тобто з урахуванням показників коливання цін, що стали підставою для здійснення попередніх змін до договору. Кожна зміна до договору має містити окреме документальне підтвердження.

Як встановлено вище та що не заперечується учасниками процесу, підставою для укладення Додаткових угод № 1-3 до договору № 34 про закупівлю товарів за державні кошти від 13.02.2017 року, стали листи ТОВ "ТЕХОЙЛ РІТЕЙЛ" про збільшення ціни на паливно-мастильні матеріали та листи ДП "Держзовнішінформ" про рівень цін на нафтопродукти.

Слід відмітити, що згідно ст. 3 Закону України "Про публічні закупівлі" принципами закупівлі є, зокрема, максимальна економія та ефективність. Згідно веб-сайту "Prozorro - публічні закупівлі" критерієм вибору переможця у проведеній закупівлі є ціна.

Виходячи зі змісту частини 3 ст. 32 Закону України "Про публічні закупівлі" переможець торгів має право відмовитись від підписання договору про закупівлю.

Між тим, ТОВ "ТЕХОЙЛ РІТЕЙЛ", володіючи інформацією щодо ціни на природний газ згідно листа ДП "Держзовнішінформ, підписує 13.02.2017 Договір про закупівлю товарів за державні кошти №34, а після підписання Договору подає до КЗТОР "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" і 20.02.2017 сторони підписують Додаткову угоду № 1 про збільшення ціни за одиницю товару не більше як на 10 відсотків від ціни визначеної в Договорі, без збільшення загальної суми Договору встановивши ціну на рівні по Лоту 4 - Бензин А-92- 18,68 грн за літр з ПДВ та Дизельне пальне - 18,35грн за літр з ПДВ.

В подальшому сторонами 01.03.2017 року укладено Додаткову угоду №2 до договору про закупівлю № 34 в якій сторони вирішили збільшити ціну за одиницю товару не більше як на 10 % від ціни визначеної в Договорі , без збільшення загальної суми Договору та встановили ціну на рівні по Лоту 4 - Бензин А-92 - 20,55грн за літр з ПДВ та дизельне пальне - 20,19 грн за літр з ПДВ.

10.03.2017 року сторонами укладено Додаткову угоду №3 до договору №34 про закупівлю товарів за державні кошти, про збільшення ціни за одиницю товару не більше як на 10 відсотків від ціни визначеної в Договорі, без збільшення загальної суми Договору та встановили ціну на рівні по Лоту 4-бензин А-92- 22,61грн за літр з ПДВ та дизельне пальне - 22,21грн за літр з ПДВ.

З підстав викладеного господарський суд дійшов висновку, що Додаткові угоди №, № 1-3 укладені за відсутності законодавчо визначених підстав та суперечать приписам пункту 2 частини 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Окрім того, укладення при вказаних обставинах Додаткових угод №,№ 1-3 суперечить принципам закупівлі, а саме принципу максимальної економії.

З підстав викладеного господарський суд дійшов висновку, що Додаткові угоди № № 1,2,3 укладено за відсутності законодавчо визначених підстав, коливання ціни на природний газ в період виконання Договору не підтверджено.

Окрім того, вказані Додаткові угоди укладено в один день з Додатковою угодою № 1 - 24.10.2017. Отже, при наявності станом на 24.10.2017 (день підписання Додаткових угод № № 1-3) інформації в зазначеній вище сукупності (декілька листів) щодо коливання ціни на природний газ, яка мала місце до укладення Договору, укладається декілька Додаткових угод про підвищення ціни на природний газ. В сумарній кількості зазначених Додаткових угод на підставі обставин коливання ціни на природний газ, що мало місце до укладення Договору, ціна на природний газ підвищується сторонами Договору більш ніж на 10%.

Враховуючи вищенаведене господарський суд дійшов висновку, що Додаткові угоди № № 1,2, 3 суперечать п.2 ч. 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі".

Стаття 204 Цивільного кодексу України визначає, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлено загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Таким чином, порушення при укладенні Додаткових угод № 1-3 пункту 2 частини 4 ст. 36 Закону України "Про публічні закупівлі" є підставою для визнання таких Додаткових угод недійсними.

Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України визначено, що одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

За правилами частини 3 ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом ч. ч. 3-5 ст. 53 ГПК України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.

У випадку відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.

У Рішенні від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави", висловив позицію про те, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).

Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств.

Оскільки "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 131 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Отже, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією із засад правосуддя (п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України).

Законом України "Про прокуратуру" визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України. Зокрема, за змістом статті 1 зазначеного Закону прокуратура України становить єдину систему, яка в порядку, передбаченому цим Законом, здійснює встановлені Конституцією України функції з метою захисту прав і свобод людини, загальних інтересів суспільства та держави.

Статтею 23 Закону України "Про прокуратуру" передбачено, що представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Згідно з частиною третьою цієї статті, прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому ч. 4 цієї статті.

За змістом ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді. Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва. Прокурор зобов'язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб'єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб'єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб'єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

У разі відсутності суб'єкта владних повноважень, до компетенції якого віднесений захист законних інтересів держави, а також у разі представництва інтересів громадянина з метою встановлення наявності підстав для представництва прокурор має право: 1) витребовувати за письмовим запитом, ознайомлюватися та безоплатно отримувати копії документів і матеріалів органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ і організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, що знаходяться у цих суб'єктів, у порядку, визначеному законом; 2) отримувати від посадових та службових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, військових частин, державних та комунальних підприємств, установ та організацій, органів Пенсійного фонду України та фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування усні або письмові пояснення. Отримання пояснень від інших осіб можливе виключно за їхньою згодою.

Аналіз частини 3 статті 23 Закону України „Про прокуратуру" дає підстави стверджувати, що прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох "виключних" випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.

Для представництва у суді інтересів держави прокурор за законом має визначити та описати не просто передумови спору, який потребує судового вирішення, а й виокремити ті ознаки, за якими його можна вважати винятком, повинен зазначити, що відбулося порушення або є загроза порушення економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються у відносинах між ними або з державою.

З огляду на викладене необхідно зазначити, що закон не передбачає права прокурора на представництво інтересів суспільства загалом, у цілому.

Процесуальні та матеріальні норми, які регламентують порядок здійснення прокурором представництва у суді, чітко й однозначно визначають наслідки, які настають і можуть бути застосовані у разі, якщо звернення прокурора відбулося із порушенням установленого законом порядку.

При цьому захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні компетентні органи, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимог закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Прокурор не повинен вважатися альтернативним суб'єктом звернення до суду і замінювати компетентний орган, який може і бажає захищати інтереси держави.

Більше того, саме лише посилання в позовній заяві на те, що уповноважений орган не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження, для прийняття заяви до розгляду недостатньо.

Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18, постанові Верховного Суду від 03.08.2020р. у справі №925/44/19.

В обґрунтування підстав звернення з даним позовом до суду в особі позивача, прокурор зазначає, що Західним офісом Держаудитслужби як органом, уповноваженим державою здійснювати функції у спірних правовідносинах, заходи щодо припинення та визнання недійсним додаткових угод №1, №2, №3 до договору про закупівлю товарів за державні кошти не вживалися, оскільки вважає, що у нього відсутні відповідні повноваження. Як на доказ нездійснення захисту інтересів держави суб'єктом владних повноважень, прокурор посилається на лист Західного офісу Держаудитслужби від 03.12.2019 року №13-19-13-17/5610.

Як вбачається з матеріалів справи, Західний офіс Держаудитслужби листом від 03.12.2019 року №13-19-13-17/5610 повідомив прокурора, що проведеним аналізом процедури закупівлі підтверджено факт порушення законодавства у сфері публічних закупівель у частині укладення додаткової угоди до договору без наявних на те підстав, чим порушено пункт 2 частини четвертої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі". При цьому, у листі зазначено що Західним офісом Держаудитслужби позови щодо оскарження в судовому порядку додаткових угод не подавались.

Згідно із статтею 1 Закону України "Про публічні закупівлі" уповноважений орган - це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері публічних закупівель.

Згідно зі статтею 7-1 Закону України "Про публічні закупівлі" моніторинг закупівель проводить центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його органи на місцях.

Пунктом 1 Положенням про Державну аудиторську службу України, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2016 № 43 визначено, що Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Положення Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань реалізує державний фінансовий контроль через здійснення, зокрема, перевірки закупівель.

Західний офіс Державної аудиторської служби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом, основним завданням якого є реалізація повноважень Держаудитслужби на території Львівської, Волинської, Закарпатської, Івано-Франківської, Рівненської, Тернопільської, Чернівецької, Хмельницької областей (п. 1, 3 Положення про Західний офіс Держаудитслужби, затвердженого Наказом Держаудитслужби №23 від 02.06.2016р.).

Підпунктом 9 пункту 4 Положення про Державну аудиторську службу України, Державна аудиторська служба України вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб, зокрема звертається до суду в інтересах держави у разі незабезпечення виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів

Таким чином, Держаудитслужба набуває статусу позивача внаслідок звернення до суду з метою усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів.

Отже, Держаудитслужба має право на звернення до суду з даним позовом. Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 29.07.2020р. у справі №924/316/18.

З огляду на зазначене спростовуються твердження позивача про відсутність у нього права на звернення до суду з позовами про визнання відповідних договорів чи додаткових угод недійсними.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі набуває статусу позивача (правова позиція, викладена в постановах Верховного Суду від 20.09.2018 р. у справі №924/1237/17, від 10.05.2018 р. у справі №918/323/17, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17).

Під час дослідження питання представництва прокурора судом враховуються правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Так, звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України „Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу. Розумність строку визначається судом з урахуванням того, чи потребували інтереси держави невідкладного захисту (зокрема, через закінчення перебігу позовної давності чи можливість подальшого відчуження майна, яке незаконно вибуло із власності держави), а також таких чинників, як: значимість порушення інтересів держави, можливість настання невідворотних негативних наслідків через бездіяльність компетентного органу, наявність об'єктивних причин, що перешкоджали такому зверненню тощо.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України „Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва.

Відповідно до правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду від 16.04.2019 р. у справі № 910/3486/19 прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Як вбачається з матеріалів справи, після звернення прокурора 03.12.2019р. позивач незважаючи на підтвердження факту порушення законодавства у сфері публічних закупівель у частині укладення додаткових угод до договору, самостійно з відповідним позовом до суду не звернувся. При цьому, інтереси держави потребували невідкладного захисту, оскільки з наступного дня після підписання додаткової угоди від 20.02.2017р. поставка бензину А-92 та дизельного палива здійснювалася за іншою ціною, ніж було передбачено тендерною документацією, про що свідчать видаткові накладні на поставку бензину А-92 та дизельного палива, зокрема: №ТРТ-011279 від 20.02.2017р. на суму 31 525,00грн., № ТРН-000535 від 01.03.2017р. на суму 30 645,00 грн., №ТРН-000602 від 10.03.2017р. на суму 67530,00 грн., № ТРТ-011824 від 03.04.2017р. на суму 39 267,50грн., №ТРН-000762 від 05.04.2017р. на суму 95 592,50грн., № ТРН-000867 від 25.04.2017 р., на суму 46 881,00грн.

З огляду на викладене, господарський суд дійшов висновку про правомірність та обґрунтованість звернення Прокурора в інтересах держави в особі Західного офісу Державної аудиторської служби України з даним позовом та наявність у Прокурора підстав для представництва інтересів держави в суді.

Доводи комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" з приводу відсутності підстав представництва інтересів держави в особі визначених позивачів спростовується викладеним вище.

- За приписами частини 1 ст. 236 Цивільного кодексу України нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення.

Згідно з частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Частиною 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України передбачено, що особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. При цьому, згідно із пунктом 1 частини

3 ст. 1212 Цивільного кодексу України положення цієї глави застосовуються також до вимог про повернення виконаного за недійсним правочином.

Загальна умова частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов'язальних (договірних) відносинах, або отримане однієї із сторін у зобов'язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Тобто у разі коли поведінка набувача, потерпілого, інших осіб або подія утворюють правову підставу для набуття (збереження) майна, стаття 1212 Цивільного кодексу України може бути застосована тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинення або була відсутня взагалі.

Вказаний правовий висновок міститься у поставах Верховного Суду України від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13, від 24.09.2014 у справі № 6-122цс14 та у постанові Верховного Суду від 04.12.2018 у справі № 918/101/18.

Прокурором заявлено до стягнення надміру сплачених бюджетних коштів на суму 70 262,00 грн.

Так, вартість переданого відповідачу товару з урахуванням цін за додаткову угодою №1 становить 31 525,00 грн (за бензин А-92-18680,00 грн, дизельне паливо - 12845,00 грн).

Натомість вартість переданого товару без урахування додаткової угоди №1 становить 28656,00 грн (бензин А-92- 16 980,00 грн та дизельне паливо - 11 676,00 грн).

Таким чином, для застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину у вигляді реституції ТзОВ "Вольфсон" має повернути сплачені на підставі Додаткової угоди №1 до договору про закупівлю за державні кошти №34 від 13.02.2017 року кошти в сумі, що складають різницю 2869,00 грн (31525,00 грн - 28656,00 грн =2869,00 грн).

Вартість переданого відповідачу товару з урахуванням цін за додатковою угодою №2 становить 30645,00грн (за бензин А-92-20550,00 грн, дизельне паливо - 10095,00 грн).

Натомість вартість переданого товару без урахування додаткових угод №1 №2 становить 25320,00 грн (за бензин А-92-16980,00 грн, за дизельне паливо - 8340,00 грн).

Таким чином, для застосування наслідків недійсності оспорюваного правочину у вигляді реституції ТзОВ "Вольфсон" має повернути сплачені на підставі Додаткової угоди №2 до договору про закупівлю за державні кошти №34 від 13.02.2017 кошти в сумі, що складають різницю 5325,00 грн (30645,00 грн- 25320,00 грн = 5325,00грн).

Вартість переданого відповідачу товару з урахуванням цін за додатковою угодою №3 становить 249271,00 грн (за бензин А-92 - 154 878,50 грн, дизельне паливо - 94 392,50 грн).

Натомість вартість переданого товару без урахування додаткових угод №1,№2 та №3 становить 187 203,00 грн (за бензин А-92- 116313,00 грн, за дизельне паливо 708890,00 грн).

Поставка нафтопродуктів здійснена за ціною бензин А-92 в сумі 22,61 грн за літр та дизельне паливо в сумі 22,21 грн за літр, що є більшою від встановлених цін згідно Додаткових угод, що надає підстави для застосування положень ст. 1212 Цивільного кодексу України.

Таким чином, Комунальним некомерційним підприємством "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" надміру сплачено бюджетні кошти в сумі 70 262,00 грн (загальна сума сплачених коштів 311 441,00 грн - (обсяг поставлених нафтопродуктів Бензин А-92 - 8 850 літрів на суму 194 108,50 грн та дизельне пальне 5 450 літрів на суму 117 332,50 грн).

Враховуючи наведене, господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 70 262,00грн та наявність підстав для їх задоволення.

Враховуючи, що в даному випадку закупівля нафтопродуктів здійснювалась Комунальним некомерційним підприємством "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" за рахунок бюджетних коштів, то відповідні кошти підлягають поверненню на користь бюджету.

Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь - які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (стаття 77 Господарського процесуального кодексу України).

Приписами статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.

Пунктами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Заступника керівника Тернопільської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі Західного офісу Держаудитслужби до Комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Тернопільської обласної ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬФСОН" про визнання недійсними додаткових угод № 1 від 20.02.2017, № 2 від 01.03.2017, № 3 від 10.03.2017 до договору про закупівлю товару за державні кошти № 34 від 13.02.2017 року та стягнення коштів, - є обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи, та такими, що підлягають до задоволення.

За правилами ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на відповідачів та розподіляється між ними наступним чином: на Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬФСОН" 6 306,00 грн (50% судового збору); на Комунальне некомерційне підприємство "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Тернопільської обласної ради 6 306,00 грн (50% судового збору).

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.42, 46, 73, 74, 76-79, 91, 123,129, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Визнати недійсною додаткову угоду № 1 від 20.02.2017 року в частині внесення змін до договору про закупівлю товарів за державні кошти (лот 4) № 34 від 13.02.2017 року, укладену між комунальним закладом Тернопільської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техойл Рітейл".

3. Визнати недійсною додаткову угоду № 2 від 01.03.2017 року до договору про закупівлю товарів за державні кошти (лот 4) № 34 від 13.02.2017 року, укладену між комунальним закладом Тернопільської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техойл Рітейл".

4. Визнати недійсною додаткову угоду № 3 від 10.03.2017 року до договору про закупівлю товарів за державні кошти (лот 4) № 34 від 13.02.2017 року, укладену між комунальним закладом Тернопільської обласної ради "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Техойл Рітейл".

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВОЛЬФСОН", 69063, Запорізька область, м.Запоріжжя, Олександрівський район, вул.Олександрівська,3, ідентифікаційний код 39582451 на користь Комунального некомерційного підприємства "Центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф" Тернопільської обласної ради, 46020, м.Тернопіль, вул. Репіна,11, ідентифікаційний код 14054198 /р/р UA768201720344340001003044222 ДКСУ м.Київ, МФО 838012/ сплачені за додатковою угодою № 1 від 20.02.2017 кошти в сумі 2 869,00 грн.