Господарський суд Рівненської області
вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013
"03" листопада 2020 р. м. Рівне Справа № 918/881/20
Господарський суд Рівненської області у складі судді Романюк Ю.Г. при секретарі судового засідання Ножняк Л.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи за позовом Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" до відповідача фізичної особи - підприємця Богданець Івана Федоровича про стягнення заборгованості в сумі 75 316,66 грн.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
У вересні 2020 року Акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до фізичної особи - підприємця Богданець Івана Федоровича про стягнення заборгованості в сумі 75 316,66 грн.
Ухвалою суду від 03 вересня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження, судове засідання для розгляду справи призначено на 23.09.2020 року.
Ухвалою суду від 23.09.2020 року заяву фізичної особи - підприємця Богданець Івана Федоровича про розгляд справи за правилами загального позовного провадження залишено без задоволення. Розгляд справи відкладено на 13.10.2020 року.
Ухвалою суду від 13.10.2020 року розгляд справи відкладено на 03.11.2020 року.
02 листопада 2020 року від представника позивача надійшли додаткові пояснення.
У судове засідання 03.11.2020 року представник позивача не з'явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином.
У судове засідання 03.11.2020 року представник відповідача не з'явився, відзиву на позовну заяву не надав. Про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду повідомлявся належним чином, про що свідчать повідомлення поштового зв'язку, які знаходиться в матеріалах справи.
Судом були вчинені всі належні дії для повідомлення відповідача про прийняття позовної заяви до розгляду, відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду - ухвали суду надсилалися на адресу зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: АДРЕСА_1.
Ухвала суду від 03.09.2020 року про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі була отримана відповідачем 08.09.2020 року, що підтверджується повідомленням поштового зв'язку, яке знаходиться в матеріалах справи.
Органом поштового зв'язку повернуто ухвали суду від 23.09.2020 року з відміткою "за закінченням встановленого строку зберігання" та від 13.10.2020 року з відміткою "відсутній", що підтверджується повідомленнями поштового зв'язку, які знаходиться в матеріалах справи.
Згідно з ч. 7 ст. 120, п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.
У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місце проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Відповідно до п. 99 постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", рекомендовані поштові відправлення, у тому числі рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка", які не були вручені під час доставки, повторні повідомлення про надходження реєстрованих поштових відправлень, під час доставки за зазначеною адресою або під час вручення в об'єкті поштового зв'язку вручаються адресату.
У разі відсутності адресата до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення.
Відповідно до п.п. 116, 117 розділу "Строк зберігання поштових відправлень, поштових переказів" постанови КМУ від 05.03.2009 № 270 "Про затвердження Правил надання послуг поштового зв'язку", у разі невручення рекомендованого листа з позначкою "Судова повістка" з поважних причин рекомендований лист разом з бланком повідомлення про вручення повертається за зворотною адресою не пізніше ніж через 5 календарних днів з дня надходження листа до об'єкта поштового зв'язку місця призначення із зазначенням причини невручення.
Поштові відправлення, поштові перекази повертаються також у разі неможливості вручити їх через неправильно зазначену адресу або її відсутність (змита, відірвана чи пошкоджена в інший спосіб) та з інших причин, які не дають змоги оператору поштового зв'язку виконати обов'язки щодо пересилання поштових відправлень, поштових переказів.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що неотримання ухвал суду у даній справі відповідачем та повернення їх до суду з відповідними відмітками є наслідками діяння (бездіяльності) відповідача щодо його належного отримання та повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження, тобто його власною волею.
З огляду на наведене, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначення справи до судового розгляду у судовому засіданні і причини неподання відповідачем відзиву на позовну заяву не визнаються поважними.
Разом з цим, слід зазначити, що на офіційному сайті Господарського суду Рівненської області були розміщенні повідомлення про час та місце розгляду даної справи.
Таким чином, відповідач вважається повідомленим про відкриття провадження у справі та призначене судове засідання належним чином і причини неявки представника відповідача у засідання судом не визнаються поважними.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (п. 1 ч. 3 ст. 202 ГПК України).
Справа підлягає вирішенню за наявними матеріалами відповідно до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.
Відповідно до ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 вказаної статті).
Враховуючи належне повідомлення учасників справи про судове засідання, призначене на 03.11.2020 року, суд дійшов висновку про розгляд справи за відсутності представників сторін.
У судовому засіданні 03.11.2020 року судом прийнято рішення у даній справі.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з огляду на наступне.
Судом встановлено, що 09.10.2019 фізичною особою-підприємцем Богданцем Іваном Федоровичем подано до Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" підписану електронно-цифровим підписом Заяву про приєднання (далі - Заява) до розділу "1.1. Загальні положення" та підрозділу "3.2.8. Умови та правил надання послуги "КУБ" Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на офіційному веб- сайт АТ КБ "ПриватБанк" http://privatbank.ua на дату укладення Договору (а.с. 17-20). Ця заява та Умови разом складають кредитний договір між Банком та Клієнтом.
Підписавши заяву, відповідач приєднався і зобов'язався виконувати умови, викладені в Умовах та правилах надання банківських послуг, тарифах позивача.
Частиною 1 ст. 634 Цивільного кодексу України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно ч. 2. ст. 639 Цивільного кодексу України, якщо сторони домовились укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Таким чином, 09.10.2019 між фізичною особою - підприємцем Богданцем Іваном Федоровичем та АТ КБ "Приватбанк" було укладено Кредитний договір б/н (далі - Кредитний договір), який за своєю правовою природою є договором приєднання, та складається із вищевказаних Заяви та Умов.
За приписами п. 1.1 Заяви, Банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим Договором терміни.
Згідно п. 1 зазначеної Заяви істотними умовами кредитного договору є: розмір кредиту 100 000,00 грн.; строк кредиту: 12 місяців з моменту видачі коштів; проценти за користування кредитом: перші 6 місяців 1,8% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,6% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашення кредиту); порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця рівними частинами до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно з цим числом; проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором становлять 4% від суми простроченої заборгованості.
Здійснивши перехід за посиланням, вказаним в Заявці на отримання послуг (http://privatbank.ua/terms), судом встановлено, що Умови та правила надання банківських послуг місять різні часові редакції, при цьому в матеріалах справи відсутні докази погодження сторонами змін Умов та правил надання банківських послуг, чи докази повідомлення відповідача про такі зміни, відтак судом враховуються редакція Умови та правила надання банківських послуг, яка була чинна станом на час підписання заявки на отримання послуг, тобто станом на 10 жовтня 2019 року.
При цьому, наданий позивачем Витяг з умов та правил надання банківських послуг (а.с. 22-27) належним доказом бути не може, оскільки, суд встановив, що матеріали справи не містять підтверджень, що саме цей витяг розумів відповідач та ознайомився і погодився з ним, підписуючи Заяву про приєднання до умов та правил надання банківських послуг, а також те, що цей документ на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містив умови, зокрема й щодо сплати процентів за користування кредитними коштами у зазначених у цьому документі розмірах і порядку.
Згідно з висновками, викладеними у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 342/180/17-ц, у разі заявлення банком позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості на підставі кредитного договору, необхідним є доведення позивачем належними та допустимими доказами того, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка установлена у вигляді сплати процентів за користування кредитом, комісії за використання ліміту, а також відповідальності у вигляді неустойки за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Відтак, при розгляді справи суд бере до уваги умови, що викладені у Заяві про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ", підтвердження підписання яких наявні в матеріалах справи.
Відповідно до п. 3.2.8.1. Заяви визначено, що банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати Клієнту строковий "Кредит КУБ" для фінансування поточної діяльності Клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим Договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати ) вказуються в Заяві про приєднання по Умов та правил надання послуги "КУБ", а також в системі Приват24. Клієнт приєднується до Послуги шляхом підписання кваліфікованим електронним підписом Заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства-продавця за товари та послуги.
Пунктом 3.2.8.2. Заяви сказано, що розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги, складає від 50 000,00 грн. до 1 000 000,00 грн.
Надання кредитів в рамках послуги здійснюється на умовах: повернення кредиту здійснюється шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві (п. 3.2.8.3.1. Заяви).
Згідно п. 3.2.8.3.1.4. Заяви Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в Заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі. Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата погашення кредиту. Згідно ст. 212, 651 ЦКУ при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим Договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому, банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку і клієнта (системи клієнт-банк, Інтернет клієнт банк, sms-повідомлення чи інших). При непогашенні заборгованості за цим Договором в термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.
Згідно п. 3.2.8.5.2. Заяви клієнт зобов'язаний оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно до п. 3.2.8.3.2.
За приписами п. 3.2.8.3.2. Заяви зазначено, що за користування послугою клієнт платить щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах. При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання Договору відповідно до п. 3.2.8.6.2.).
Так, Додатком №1 до Заяви про приєднання до Умов та правил надання послуги "КУБ" від 10.10.2019 (а.с. 20) сторони погодили Графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом в розмірі: 8 333,34 грн. в рахунок погашення суми кредиту, розмір процентів - 1 800,00 грн. з першого по шостий місяць та 1 600,00 грн. з сьомого місяця.
Відповідно до п. 3.2.8.3.3. Заяви, у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором Клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом в розмірі, встановленому Тарифами.
Пунктом 3.2.8.3.4. сторони узгодили, серед іншого, що в разі порушення строку повернення кредиту, визначеного п. 1.3. Заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку Клієнт зобов'язується сплатити на користь Банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного Кодексу України встановлюються за домовленістю Сторін у розмірі 4 % в місяць від простроченої суми заборгованості.
При цьому, порядок розрахунків між сторонами визначений у п. 3.2.8.9 Заяви.
Відповідно до п. 3.2.8.9.1. Заяви за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього Договору Клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2.
Згідно п. 3.2.8.9.2. Заяви, нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується.
Пунктом 3.2.8.9.3., 3.2.8.9.4. Заяви передбачено, що сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у Заяві (п. 3.2.8.3.1). Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту. У разі, якщо дата погашення кредиту та/або сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки за цим Договором припадає на вихідний або святковий день, зазначені платежі повинні бути здійснені в банківський день, що передує вихідному або святковому дню. Банківський день - день, у який банківські установи України відкриті для проведення операцій з переказу грошових коштів із використанням каналів взаємодії з НБУ.
Відповідно до п. 3.2.8.9.5 Заяви, погашення кредиту, сплата процентів за цим Договором здійснюються у валюті кредиту. Погашення неустойки за цим Договором здійснюються у гривні відповідно до умов цього Договору.
Пунктом 3.2.8.9.6 Заяви визначено, що зобов'язання за цим Договором виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від Клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим Договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат/збитків Банку згідно з п.п. 3.2.8.5.14 цього Договору, далі для погашення неустойки згідно з підрозділом 3.2.8.10 цього Договору, далі - процентів згідно з п. 3.2.8.3.4. цього Договору, далі - прострочених процентів згідно п. 3.2.8.3.3. цього Договору, далі - простроченого кредиту, далі - процентів, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим Договором проводиться не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.8.9.3. цього Договору. У разі несплати процентів у відповідні дати сплати, визначені в цьому Договорі, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат Банку згідно з п.п.3.2.8.5.14. цього Договору за згодою сторін можлива зміна термінів погашення кредиту.
Згідно п. 3.2.8.9.7 Заяви, розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в Заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання Клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем надано відповідачу кредит та перераховано грошові кошти у розмірі 100 000 грн. 00 коп., що підтверджується випискою про рух коштів по рахунку відповідача (а.с. 30-34).
Як зазначає позивач, відповідач не здійснив повернення банку в повному обсязі використаних кредитних коштів, у зв'язку з чим за відповідачем рахується заборгованість, що підтверджується виписками по рахунку та розрахунком заборгованості.
Станом на 05.08.2020 року заборгованість Відповідача за Договором становить 75 316,66 грн., а саме: 66 666,68 грн. - заборгованість за кредитом; 8 399,66 грн. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 250,32 грн. - заборгованість по пені.
Відповідно до ст. 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Статтею 1049 Цивільного кодексу України встановлео, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення договору про позику, якщо інше не випливає із суті кредитного договору.
Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України закріплено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В свою чергу згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Судом встановлено, що відповідач, прийняті на себе зобов'язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів не виконав, в обумовлені строки кредитні кошти за вказаним договором не повернув, у зв'язку з чим за ним рахується заборгованість перед позивачем з погашення отриманого кредиту в розмірі 66 666,68 грн. Отже, вказана позовна вимога підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині стягнення заборгованості по відсоткам за користування кредитом та пені, господарський суд зазначає наступне.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, останній має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Як зазначалось вище, судом встановлено, що Заявою від 09.10.2019 року сторони погодили всі істотні умови кредитного договору, такі як: розмір відсотків, пеню та інші штрафні санкції за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
Доказів на спростування вищевикладеного чи будь-яких заперечень по суті спору відповідач суду не надав.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення 8 399,66 грн. заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 250,32 грн. заборгованості з пені - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України дотримуючись принципу змагальності, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
За змістом ч. 1, 2 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Відповідно до ч. 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи те, що сума заборгованості за вищезазначеним кредитним договором, яка становить 75 316 грн. 66 коп., з яких 66 666 грн. 68 коп. - заборгованості за кредитом, 8 399 грн. 66 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість та 250 грн. 32 коп. - пені, підтверджена належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, і відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження погашення вказаної заборгованості перед позивачем, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за вищенаведеним кредитним договором у вказаному розмірі підлягають до задоволення в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України оплата судових витрат покладається на відповідача в розмірі 2102 грн. 00 коп. судового збору.
Керуючись статтями 13, 73-80, 86, 123, 129, 196, 202, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" - задовольнити.
2. Стягнути з фізичної особи - підприємця Богданець Івана Федоровича ( АДРЕСА_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на користь на користь Акціонерного товариства комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованості за кредитним договором № б/н від 09.10.2019 року в розмірі 75 316 (сімдесят п'ять тисяч триста шістнадцять) грн. 66 коп., з яких 66 666 (шістдесят шість тисяч шістсот шістдесят шість) грн. 68 коп. - заборгованості за кредитом, 8 399 (вісім тисяч триста дев'яносто дев'ять) грн. 66 коп. - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочену заборгованість, 250 (двісті п'ятдесят) грн. 32 коп. - пені та 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. - витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення господарського суду Рівненської області може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Північно-західного апеляційного господарського суду в порядку встановленому ст.ст. 254, 256 - 259 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено та підписано 04 листопада 2020 року.
Суддя Романюк Ю.Г.