Ухвала від 03.11.2020 по справі 917/1500/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

про залишення заяви без руху

03.11.2020 Справа № 917/1500/18

Суддя Паламарчук В.В., розглянувши кредиторську вимогу Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вхід. №1887/20 від 30.10.2020р.) по справі №917/1500/18

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпровський трубний завод", м.Дніпро, вул.Євпаторівська, 40, оф.7, ідентифікаційний код 36053445

до Товариства з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент", м.Полтава, вул.Конституції, 13, ідентифікаційний код 37710195

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду Полтавської області від 17.10.2019р. у справі №917/1500/18 Товариство з обмеженою відповідальністю "УПСК Діамент" визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру останнього та призначено ліквідатора банкрута - арбітражного керуючого Хорошевську Т.В., яку зобов'язано забезпечити виконання вимог, передбачених ст.ст.38, 41 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" і подати суду звіт та ліквідаційний баланс.

30.10.2020р. до суду надійшла кредиторська вимога Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вхід. №1887/20 від 30.10.2020р.).

Дослідивши матеріали заяви, суд встановив, що остання подана без дотримання вимог Кодексу України з процедур банкрутства.

За приписами ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Відповідно до ст.45 Кодексу України з процедур банкрутства, до заяви кредитора в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України "Про судовий збір", судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом справляється судовий збір у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що з урахуванням положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" становить 4204,00 грн.

Заявник, доказів сплати судового збору у зазначеній сумі не надав та до заяви з кредиторськими вимогами до боржника надав клопотання про відстрочку сплати судового збору.

Суд відмовляє в задоволенні вказаного клопотання виходячи з наступного:

За ч.1 ст.8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або

2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.

Відповідно ч. 2 ст.8 Закону, суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Отже, відстрочення чи звільнення від сплати судового збору може мати місце лише за наявності вищезазначених умов. Обґрунтування вказаного клопотання заявник не надає. До того ж, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення від сплати судового збору.

Крім того суд зазначає, що у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява №24402/02) визначено, що право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (п. 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення названого Суду від 28.05.1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (п. 57).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 зазначено, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв'язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду (п. 60).

За таких обставин, враховуючи положення ст. 129 Конституції України, відповідно до яких основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, вказане клопотання ГУ ПФУ в Полтавській області - не підлягає задоволенню.

Таким чином, Головним Управлінням Пенсійного фонду України в Полтавській області при зверненні до суду з кредиторською вимогою по справі №917/1500/18 не додержано вимог, встановлених ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, а саме не надано доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку і розмірі та не надано доказів надсилання копії заяви ліквідатору боржника.

Згідно ч.1 ст.46 Кодексу України з процедур банкрутства, господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу.

У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути.

Якщо конкурсний кредитор усунув недоліки заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до суду. В іншому разі господарський суд постановляє ухвалу про повернення заяви.

Враховуючи наявність недоліків заяви про визнання кредиторських вимог, якими є не подання доказів сплати судового збору (враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні клопотання про відстрочку сплати судового збору), не надання доказів надсилання копії заяви ліквідатору боржника, суд кредиторську вимогу Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області по справі №917/1500/18 - залишає без руху.

Керуючись ст.ст. 45, 46 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 234, 235 ГПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про відстрочку сплати судового збору - відмовити.

2. Кредиторську вимогу Головного Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області по справі №917/1500/18 - залишити без руху.

3. Головному Управлінню Пенсійного фонду України в Полтавській області усунути недоліки заяви шляхом подання доказів:

- сплати судового збору в сумі 4204,00 грн.;

- надсилання копії заяви (кредиторської вимоги) ліквідатору боржника арбітражному керуючому Хорошевській Т.В.

недоліки усунути у строк - 10 днів з дня вручення ухвали суду.

4. В разі не усунення недоліків заяви у встановлений судом строк, кредиторська вимога буде повернута заявнику.

5. Копію ухвали надіслати заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду (ст.ст.235,255 ГПК України).

Суддя В.В. Паламарчук