Справа: № 22-а-34912/08 Головуючий у 1-й інстанції: Дєдов М.С.
Суддя-доповідач: Собків Я.М.
"15" квітня 2010 р.
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Собківа Я.М.
суддів: Зайцева М.П, Романчук О.М.,
при секретарі: Бадріашвілі К.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Вінницького обласного військового комісаріату на постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 23 квітня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Вінницького обласного військового комісаріату про визнання дій неправомірними, -
У березні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом до Вінницького обласного військового комісаріату про визнання його дій, пов'язаних з не зарахуванням терміну навчання у Київському суворовському училищі (ліцеї) з посиленою військово-фізичною підготовкою в загальний строк військової служби, неправомірними та зобов'язання відповідача зарахувати строк навчання у Київському суворовському училищі (ліцеї) з посиленою військово-фізичною підготовкою з 15.08.1989 року по 15.06.1991 року в загальний строк військової служби.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, на думку позивача, у порушення вимог Закону України "Про загальний військовий обов'язок і військову службу" від 25.03.1992 року № 2232-XII, відповідачем не було внесено до загального стажу військової служби позивача строку навчання у Київському суворовському військовому училищі з 15.08.1989 року.
Постановою Іллінецького районного суду Вінницької області від 23 квітня 2007 року позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову про відмову в позові. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що вона підлягає задоволенню, а постанова суду -скасуванню, з постановленням нової постанови, якою слід відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Суд першої інстанції в своєму рішенні прийшов до висновку про необхідність задоволення позовних вимог.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, виходячи з наступного.
Позивач з 15 серпня 1989 року по 15 червня 1991 року навчався у Київському суворовському військовому училищі, після закінчення якого був направлений до Київського вищого загальновійськового командного училища. З 1995 року по час звернення до суду позивач проходив військову службу за контрактом у Збройних силах України на офіцерських посадах.
З матеріалів справи вбачається, що час навчання у Київському суворовському військовому училищі з 15.08.1989 року по 15.06.1991 року до загального стажу військової служби позивача не зарахований, що і є предметом оскарження.
Період перебування на військовій службі визначається, зокрема, ч. 1 ст. 24 Закону "Про військовий обов'язок і військову службу", на яку, в редакції, що діяла з дати його прийняття 25.03.1992 року, посилається Позивач.
Відповідно до статті 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи. У зв'язку з цим, порушене питання має бути вирішене у відповідності до вимог законодавства, чинного на момент навчання позивача.
Таким чином, норми Закону України „Про загальний військовий обов'язок і військову службу” в редакції від 25.03.1992 року, на які посилається позивач у своєму позові, не діяли на час навчання позивача у Київському суворовському училищі (ліцеї) з посиленою військово-фізичною підготовкою.
На час зарахування позивача до Київського суворовського військового училища, а саме на 1989 рік, чинними були Закон СРСР "Про загальний військовий обов'язок", Положення про суворовські військові, Нахімовські військово-морські і Військово-музичні училища, що введене в дію наказом Міністерства оборони СРСР від 1981 року № 150 та Положення про вищі військово-навчальні заклади міністерства оборони СРСР від 1982 року № 260.
Відповідно до абзацу другого п. 5 Положення про суворовські військові, Нахімовські військово-морські і Військово-музичні училища, час навчання суворовців, нахімовців та вихованців у суворовських, Нахімовському та Військово-музичному училищах до строку дійсної військової служби не зараховується.
Таким чином підстави для зарахування строку навчання позивача в Київському суворовському військовому училищі з 15 серпня 1989 року по 15 червня 1991 року відсутні.
Згідно зі ст.198 ч.1 п.3 та ст. 202 КАС України, суд апеляційної інстанції скасовує постанову суду першої інстанції та приймає нове рішення, якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Таким чином, доводи апеляційної скарги частково спростовують висновок суду апеляційної інстанції, відповідають матеріалам справи та вимогам законодавства.
Керуючись ст.ст. 2,5, 198, 202, 205, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Вінницького обласного військового комісаріату -задовольнити.
Постанову Іллінецького районного суду Вінницької області від 23 квітня 2007 року -скасувати.
Постановити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовити повністю.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення.
Касаційну скаргу на постанову може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст.160 цього Кодексу - з дня його складення в повному обсязі.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст постанови виготовлено 20 квітня 2010 року