ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
29.10.2020Справа № 910/5979/20
Господарський суд міста Києва у складі судді Щербакова С.О., за участю секретаря судового засідання Філон І.М., розглянувши матеріали господарської справи
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваріум Плюс"
до Публічного акціонерного товариства" Акціонерний банк "Укргазбанк"
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача -
1) Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович,
2) Приватний виконавец виконавчого округу міста Києва Турчин Андрій Анатолійович
про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: Острянко Б.І.;
від третьої особи-1: не з'явився;
від третьої особи-2: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваріум Плюс" (далі-позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк "Укргазбанк" (далі-відповідач), в якому просить суд:
- поновити строк на оскарження виконавчих написів приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича за № 1216 від 28.08.2019, № 1235 та 1236 від 04.09.2019, № 335 від 12.03.2020, які стали підставою для зведеного виконавчого провадження № 60093791, визнавши поважними причини пропуску такого строку;
- визнати виконавчі написи приватного нотаріуса Київського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича за № 1216 від 28.08.2019, № 1235 та 1236 від 04.09.2019, № 335 від 12.03.2020, які стали підставою для зведеного виконавчого провадження № 60093791 такими, що не підлягають виконанню.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавчі написи були вчинені за договорами застави № 30/2016-З/5 від 06.10.2016, № 30/2016-З/2 від 23.09.2016, № 30/2016-З/1 від 23.09.2016 та договором іпотеки № 30/2016-І/2 від 23.09.2016, укладених на забезпечення виконання зобов'язань по генеральному кредитному договору № 30/2016 від 23.09.2016, проте, як зазначає позивач, в порушення норм чинного законодавства, що регулює порядок звернення стягнення на предмет застави, відповідачем не було надіслано позивачу письмове повідомлення про порушення забезпеченого обтяженням зобов'язання зі змістом, що відповідає Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та умовам договорів застави. Крім того, позивач зазначає, що відповідач не набув права звернення стягнення на предмет іпотеки, оскільки не реалізував своє право вимоги щодо дострокового виконання основного зобов'язання позивачем. Також, позивач вказує, що враховуючи факт володіння заставним майном заставодавцем (позивачем), звернення стягнення на рухоме майно за договорами застави не може бути здійснено в позасудовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.05.2020 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваріум Плюс" - залишено без руху. Встановлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Акваріум Плюс" строк для усунення недоліків позовної заяви.
25.05.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваріум Плюс" надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви (надіслана засобами поштового зв'язку - 22.05.2020).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи здійснюється в порядку загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 02.07.2020. Зокрема, залучено до участі у розгляді справи в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича (третя особа-1) та Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Турчина Андрія Анатолійовича (третя особа-2).
10.06.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду від Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Малого Олексія Сергійовича надійшли документи на виконання вимог ухвали суду від 26.05.2020.
02.07.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав клопотання, в якому у зв'язку з проведенням заходів з позасудового врегулювання спору з погашення заборгованості просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
02.07.2020 відповідач через відділ автоматизованого документообігу суду подав клопотання про відкладення розгляду справи, в якому у зв'язку з зайнятістю представника в іншому судовому процесі, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
У судовому засіданні 02.07.2020 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 20.08.2020.
20.08.2020 через відділ автоматизованого документообігу суду позивач подав клопотання про перенесення розгляду справи, в якому у зв'язку з перебуванням представника позивача на самоізоляції, просить суд відкласти розгляд справи на іншу дату.
У судовому засіданні 20.08.2020 розглянувши клопотання позивача про перенесення розгляду справи, суд зазначив, що виходячи приписів ст. 56 Господарського процесуального кодексу України, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді, а зазначені в клопотанні обставини не є підставою для його задоволення, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про перенесення розгляду справи.
Також, у судовому засіданні 20.08.2020 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 01.10.2020.
У судовому засіданні 01.10.2020 суд на місці ухвалив відкласти розгляд справи на 29.10.2020.
У дане судове засідання представник позивача повторно не з'явився, причин неявки суду не повідомив, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Представник відповідача заявив усне клопотання про залишення позову без розгляду, враховуючи повторну нявку представника позивача у судове засідання, без повідомлення причин такої неявки.
Представники третіх осіб у судове засідання також не з'явилися, однак про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Дослідивши матеріали справи, суд відзначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Частиною 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема верховенство права; рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; диспозитивність; пропорційність; обов'язковість судового рішення; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
За приписами пункту 2 частини 1 та пункту 3 частини 2 статті 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право, зокрема брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом, і разом з тим учасники справи зобов'язані з'явитися за викликом суду в судове засідання, якщо їх явка визнана обов'язковою.
Відповідно до частини першої статті 120 Господарського процесуального кодексу України, суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду в зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розглядові справи, але можуть бути усунуті в майбутньому.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Суд зазначає, що положення частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України не пов'язують можливості залишення позовної заяви без розгляду з необхідністю надання судом оцінки можливості вирішення спору за відсутності представника позивача, який не з'явився на виклик суду, не повідомив про причини неявки, був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду. Наведене, однак, не стосується випадків, коли позивач подав заяву про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору. Тобто оцінка можливості вирішення спору по суті за відсутності представника позивача має обов'язково надаватись судами у разі, якщо позивач не з'явився на виклик суду, але звернувся із заявою про розгляд цієї справи за його відсутності.
Поважними, з урахуванням конкретних обставин справи, вважаються причини, які за об'єктивних, тобто не залежних від позивача, обставин унеможливлювали або істотно утруднювали вчинення ним відповідних процесуальних дій; при цьому береться до уваги й те, чи вживав позивач заходів до усунення цих обставин або послаблення їх негативного впливу на виконання позивачем процесуальних обов'язків, покладених на нього судом.
Аналогічного висновку, щодо застосування положень частини 4 статті 202 та пункту 4 частини 1 статті 226 ГПК України дійшов Верховний Суд у постановах від 16.08.2018 року у справі №910/23344/17, від 22.01.2019 у справі № 922/2584/18, від 13.09.2019 у справі № 916/3616/15 та від 12.12.2019 у справі № 910/2722/19.
Судом встановлено, що представник позивача у підготовче засідання, призначене на 01.10.2020 також не з'явився, причини неявки суду не повідомив, однак про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, заяв про розгляд справи за його відсутності до суду не надіслав.
Крім того, суд зазначає, що п. 8 ухвали суду від 26.05.2020 про відкриття провадження у даній справі було зобов'язано Товариство з обмеженою відповідальністю "Акваріум Плюс" у строк до 30.06.2020 надати суду докази щодо наявності/відсутності заборгованості перед Публічним акціонерним товариством Акціонерний банк "Укргазбанк", її розміру станом на момент вчинення виконавчих написів.
Проте, позивач вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 26.05.2020 не виконав.
Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Приписами частин 1 та 2 статті 18 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на особу, в якої знаходиться доказ, перешкоджає вирішенню спору по суті, призводить до затримання процесу судового провадження.
Таким чином, суд зазначає, що неявка представника позивача перешкоджає з'ясуванню всіх обставин справи, всебічному та об'єктивному дослідженню правомірності позовних вимог по справі, з'ясуванню причин невиконання вимог ухвали суду від 26.05.2020, питання щодо підтримання заявлених позовних вимог, враховуючи що у поданому до суду 02.07.2020 клопотанні позивач зазначив про проведенням заходів з позасудового врегулювання спору з погашення заборгованості та питань визначених ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України, а також прийняттю правильного і обґрунтованого рішення в межах встановлених процесуальних строків.
Оскільки позивач не забезпечив явку свого представника в підготовчі засідання, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання або оголошення перерви, оскільки подальший розгляд справи є неможливим.
Враховуючи вищевикладене, оскільки позивач без поважних причин вдруге не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, враховуючи що його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору, суд залишає позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваріум Плюс" до Публічного акціонерного товариства" Акціонерний банк "Укргазбанк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович та Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Турчин Андрій Анатолійович про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню без розгляду відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету.
Згідно із п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір", сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Отже, у даному випадку, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд враховує, що у разі залишення позову без розгляду у зв'язку із повторним неприбуттям позивача, сплачена сума судового збору поверненню не підлягає.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до ч. 4 ст. 226 Господарського процесуального кодексу України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись п. 4 ч. 1 ст. 226, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Акваріум Плюс" до Публічного акціонерного товариства" Акціонерний банк "Укргазбанк", треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Малий Олексій Сергійович та Приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Турчин Андрій Анатолійович про визнання виконавчих написів такими, що не підлягають виконанню - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення.
Дата складання та підписання повного тексту ухвали: 03.11.2020.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України, ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку, протягом десяти днів з дня її проголошення, з урахуванням вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя С.О. Щербаков