Рішення від 27.10.2020 по справі 905/1965/19

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,

гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,

код ЄДРПОУ: 03499901, UA628999980313141206083020002

РІШЕННЯ

іменем України

27.10.2020 Справа № 905/1965/19 (905/1175/20)

Господарський суд Донецької області у складі судді Зекунова Е.В., за участю секретаря судового засідання Новікової К.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Акціонерного товариства «К.Енерго» про стягнення 26 488,00 грн. виплаченого страхового відшкодування,-

За участю представників сторін:

від позивача - не з'явились;

від відповідача - не з'явились;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Українська страхова група» звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Акціонерного товариства «К.Енерго» про стягнення 26 488,00 грн. виплаченого страхового відшкодування.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 06.07.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі 905/1965/19 (905/1175/20) за правилами спрощеного позовного провадження. Судове засідання призначено на 04.08.2020 року.

24.07.2020 через електронну пошту суду від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності представника.

27.07.2020 до Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та про продовження строків на подання відзиву на позовну заяву на строк дії карантину.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 04.08.2020 задоволено клопотання Акціонерного товариства «К.Енерго» про продовження строку на подання відзиву. Справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження. Продовжено строк розгляду справи на стадії підготовчого провадження на тридцять днів до 04.10.2020. Судове засідання призначено на 15.09.2020.

08.09.2020 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі останнього.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 15.09.2020 відкладено підготовче засідання на 05.10.2020.

29.09.2020 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі останнього.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 05.10.2020 закрито підготовче провадження у справі №905/1965/19 (905/1175/20) та призначено розгляд справи по суті на 27.10.2020 року.

22.10.2020 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від представника позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі останнього.

27.10.2020 на електронну пошту Господарського суду Донецької області від представника відповідача надійшли письмові пояснення.

У судове засідання 27.10.2020 представники позивача та відповідача не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлені належним чином.

Статтями 42 та 43 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прийняття участі у судовому засіданні є правом сторони. Учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У пункті 3.9.2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» роз'яснено, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. З огляду на вищевикладене, господарський суд розглядає справу в порядку ст.ст.80, 178 ГПК України за наявними в ній матеріалами.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, господарський суд,

ВСТАНОВИВ:

02.04.2018 ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” (Страховик) уклала Договір добровільного страхування майна фізичних осіб та цивільної відповідальності перед третіми особами № 99-0101-18-00007 з ОСОБА_1 (Страхувальник).

Предметом Договору страхування є, зокрема, майнові інтереси пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням застрахованим майном, а саме нежитлове приміщення підвалу №№ 1-11 (літ.А) загальною площею 109,10 кв.м., яке розташоване у будинку № 5 по вулиці Глінки у місті Київ.

11.05.2018 із застрахованим майном Страхувальника трапився страховий випадок: пошкодження застрахованого майна внаслідок його залиття, а саме пошкодження в бойлерній ПАТ “Київенерго” (з 09.08.2019 Акціонерне Товариство "К.ЕНЕРГО") трубопроводу холодного водопостачання.

24.05.2018 комісією у складі головного інженера ЖЕД №902 Л. Корнієнко, майстра технічної дільниці А. Кривопишин, майстра ремонтної дільниці П. Чорна, слюсара сантехника О. Заіка, складено акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого або холодного водопостачання, згідно з яким 11.05.2018

в будинку № 5 по вулиці Глінки у місті Київ у підвалі трапилось залиття, аварія на системі центрального опалення (гарячого, холодного водопостачання, рушникосушарці). Причиною залиття, аварії, що трапилася на системі ЦО, ГВС (або ХВП), є пошкодження в бойлерній ПАТ «Київенерго» трубопроводу холодного водопостачання.

06 червня 2018 року було проведено незалежну оцінка вартості пошкодженого майна за результатами якої складено звіт про незалежну оцінку вартості матеріального збитку пошкодженого майна що знаходиться за адресою: м. Київ вулиця Гліник,5 від 14.05.2018.

14.06.2018 було складено страховий акт № ДКЦВ-15653 та зроблений розрахунок ДКЦВ-15653 остаточної суми страхового відшкодування у розмірі 26 488, 00 грн.

13 червня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування у зв'язку із настанням страхового випадку.

Позивач на виконання умов Договору виплатив страхувальнику страхове відшкодування у сумі 26 488, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12437 від 18.06.2018.

04.12.2018 позивач направив на адресу АТ «К.Енерго» претензію №949/УСГ про повернення заборгованості у розмірі 26 488,00 грн.

Вважаючи порушеним своє право, ПАТ “Страхова компанія “Українська страхова група” звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Акціонерного товариства «К.Енерго» страхового відшкодування в розмірі 26 488,00 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Дослідивши зміст Договору №№ 99-0101-18-00007, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором страхування.

Згідно із частиною першою статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати інші умови договору. Дана норма кореспондується із статтею 979 Цивільного кодексу України, якою визначено, що за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити страхувальникові або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з: 1) життям, здоров'ям, працездатністю та пенсійним забезпеченням (особисте страхування); 2) володінням, користуванням і розпоряджанням майном (майнове страхування); 3) відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності) (стаття 980 Цивільного кодексу України; далі - ЦК України).

Судом встановлено, що 24.05.2018 комісією у складі головного інженера ЖЕД №902 Л. Корнієнко, майстра технічної дільниці А. Кривопишин, майстра ремонтної дільниці П. Чорна, слюсара сантехника О. Заіка, складено акт про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого або холодного водопостачання, згідно з яким 11.05.2018 в будинку № 5 по вулиці Глінки у місті Київ у підвалі трапилось залиття, аварія на системі центрального опалення (гарячого, холодного водопостачання, рушникосушарці). Причиною залиття, аварії, що трапилася на системі ЦО, ГВС (або ХВП), є пошкодження в бойлерній ПАТ «Київенерго» трубопроводу холодного водопостачання.

Згідно зі статтею 20 Закону України "Про страхування" страховик зобов'язаний при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.

Статтею 9 Закону України "Про страхування" визначено, що страховою виплатою є грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

У відповідності до частини 1 статті 25 Закону України "Про страхування" здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Як встановлено судом, на підставі страхового акту №ДКЦВ-15653 від 14.06.2018 позивачем здійснено страхове відшкодування ОСОБА_1 за Договором страхування у розмірі 26 488,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням №12437 від 18.06.2018.

У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором страхування, позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України "Про страхування" до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до позивача перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Як зазначав позивач у позові в обґрунтування заявлених позовних вимог про стягнення суми виплаченого страхового відшкодування до відповідача, що згідно з Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затвердженими наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства №76 від 17.05.2005 покладено обов'язок по забезпеченню умов для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, норм та правил.

Так, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, які затверджені наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17.05.2005 № 76 (надалі - Правила № 76) встановлено, що балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (даті - балансоутримувач) це власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом. Зазначені Правила № 76 регулюють технічне обслуговування жилих будинків - комплекс робіт, спрямованих на підтримку справності елементів будівель чи заданих параметрів та режимів роботи технічного обладнання.

За змістом ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд (далі - балансоутримувач) - власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Відповідно до приписів ст. 24 зазначеного Закону балансоутримувач, зокрема, зобов'язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил; забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його балансі.

Рішенням Київської міської ради від 09 жовтня 2014 року № 270/270 «Про удосконалення структури управління житлово-комунальним господарством міста Києва» Комунальне підприємство «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації перейменоване на комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва», та віднесено до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації; Комунальному підприємству «Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду» передано до сфери управління Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації та знаходиться у них на балансі, а також інше нерухоме та рухоме майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та перебуває на їх балансі станом на 01.08.2014. Згідно публічної інформації на сайті Керуючої компанії з обслуговування житлового фонду Солом'янського району м. Києва (http://kpsolor.com.ua/dyslokatsiya-zhytlovogo-fondu-zhytlovo-ekspluatatsijnoyi-dilnytsi-902) житловий будинок за адресою м. Київ, вул. Глінки, 5 відносить до дислокації житлового фонду та перебуває на обслуговуванні ЖЕД № 902, який є його балансоутримувачем.

Вищезазначені обставини спростовують доводи позивача щодо порушення його права Акціонерним товариством «К.Енерго». Відтак, виходячи з підстав позову - неналежне виконання балансоутримувачем будинку за адресою м. Київ, вул. Глінки, 5 своїх зобов'язання з його утримання - такий позов (з таким предметом та підставами) пред'явлено до неналежного відповідача.

При цьому, позивачем не було заявлено клопотань про заміну неналежного відповідача/залучення іншого відповідача в порядку, визначеному ст. 48 Господарського процесуального кодексу України, тоді-як суд позбавлений процесуальної можливості здійснити заміну неналежного відповідача чи залучити співвідповідача за власною ініціативою.

Крім того, відповідно до типової форми Акту про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання), що міститься в Додатку до Правил № 76, у акті чітко зазначаються причини залиття. Також, у акті вказується висновки та рекомендації комісії та з актом ознайомлюється власники приміщень.

Тобто, факт залиття та його наслідки фіксуються актом комісійного обстеження за участю представників організації, яка відповідно до укладеної угоди є виконавцем послуг з утримання будинків та споруд та прибудинкової території; представників організації, яка згідно з укладеною угодою обслуговує внутрішньобудинкові системи опалення та водопостачання; представника власника приміщення та затверджується начальником організації, яка відповідно до укладеної угоди надає послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території. Присутність зацікавлених осіб від потерпілої сторони та з боку винної є обов'язковою. Акт має бути підписаний всіма членами комісії.

Однак, як вбачається з акту від 24.05.2018, вказаний акт складений без участі ПАТ «Київенерго», оскільки про його участь у складанні акту не зазначено; в акті чітко не зазначено яким чином вода потрапила до нежитлового приміщення, тобто, зазначеним актом підтверджується виключно факт залиття нежитлового приміщення, а не причини його залиття.

Отже, судом становлено, що акт від 24.05.2018 складений в односторонньому порядку без запрошення АТ «К.Енерго», крім того, в акті не зазначено яким чином вода потрапила до нежитлового приміщення, тобто зазначеним актом підтверджується виключно факт залиття нежитлового приміщення.

У відповідності до статті 4 Господарського процесуального кодексу України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Частиною 1 статті 5 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

За змістом ст.15 Цивільного кодексу України та ст.20 Господарського кодексу України можливість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у Позивача захищуваного субєктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного Відповідача та належність (адекватність характеру порушення та вимогам діючого законодавства) обраного способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для Позивача, унеможливлює задоволення позову.

Відповідно до ст.129 Конституції України та ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Згідно ст.ст. 73, 74, 77, 79 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Усупереч вказаним нормам, позивач не надав господарському суду доказів, які обґрунтовують його доводи, отже позовні вимоги ПрАТ «Страхова компанія «Українська страхова група» до Акціонерного товариства «К.Енерго» про стягнення 26 488,00 грн. виплаченого страхового відшкодування задоволенню не підлягає.

У відповідності до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору залишити за Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «Українська страхова група».

Керуючись ст.ст.12, 13, 73, 74, 76, 77, 79, 86, 91, 129, 236-238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Українська страхова група» до Акціонерного товариства «К.Енерго» про стягнення 26 488,00 грн. виплаченого страхового відшкодування - відмовити повністю.

Рішення прийняте у нарадчій кімнаті, його вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 27 жовтня 2020 року.

Повний текст рішення складено та підписано 03.11.2020 року.

Рішення господарського суду Донецької області набирає законної сили за правилами, встановленими статтею 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду в порядку, передбаченому главою 1 розділу ІV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Е.В. Зекунов