іменем України
30.10.2020 Справа № 905/1595/20
Суддя - Говорун О.В.
Секретар судового засідання - Коновалова А.І.
Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля".
Відповідач - Акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця"
Про стягнення 7079,07 грн.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (далі-позивач) звернулось до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до Акціонерного товариства "Українська залізниця" в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (далі - відповідач) про стягнення 7079,07 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначає, що вантаж прибув на станцію призначення з недостачею, у зв'язку з чим були складені відповідні комерційні акти. Недостача виникла у зв'язку з незбереженням вантажу перевізником під час перевезення.
Ухвалою суду від 02.09.2020 вирішено розглядати справу у порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Учасники розгляду справи були повідомлені належним чином про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Відповідач відзив на позовну заяву не надав.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, встановив наступні факти та відповідні ним правовідносини.
10.12.2019 за залізничною накладною №52927647, у вагоні №62255963 на станцію Роя Донецької залізниці зі станції Добропілля Донецької залізниці, на адресу ДТЕК Курахівська ТЕС був відправлений вантаж вугіль кам'яний марки г-газовий (вантаж в твердому стані), завантаження нижче бортів насипом, відправник ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" (а.с.8).
19.12.2019 за залізничною накладною №53050811, у вагоні №60309721 на станцію Роя Донецької залізниці зі станції Добропілля Донецької залізниці, на адресу ДТЕК Курахівська ТЕС був відправлений вантаж вугіль кам'яний марки г-газовий (вантаж в твердому стані), завантаження нижче бортів насипом, відправник ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" (а.с.10).
27.12.2019 за залізничною накладною №53142766, у вагоні №56869464 на станцію Роя Донецької залізниці зі станції Добропілля Донецької залізниці, на адресу ДТЕК Курахівська ТЕС був відправлений вантаж вугіль кам'яний марки г-газовий (вантаж в твердому стані), завантаження нижче бортів насипом, відправник ТОВ "ДТЕК Добропіллявугілля" (а.с.12).
На станції Роя Донецької залізниці, були складені комерційні акти №481001/469 від 12.12.2019, №481001/549 від 23.12.2019, №481001/558 від 29.12.2019 (а.с.5-7).
В розділі "Д" комерційного акту №481001/469 від 12.12.2019 зазначено: "На підставі актів загальної форми №67216 від 11.12.2019 ст.Покровськ було проведено комісійне зважування вантажу у вагоні. В документі зазначено: брутто відсутнє, тара вагона 23600 кг, нетто 70000 кг. При зважуванні на тензометричних вагах ЛАХТА-У СВ-15000ВД/2 (остання повірка 16.08.2019) виявилось, що фактична вага склала: брутто 92750 кг, тара з ПД 23600 кг, нетто 69150 кг, що менше документа на 850 кг. В результаті комерційного огляду встановлено в вагоні поверхня нижче бортів на 10 см, не розрівняна з нерівномірними скосами до бортів. Над 1 люком є виїмка 130*280*40 см. Маркування в місті виїмки відсутнє. Люка закриті, течі вантажу немає. У технічному відношенні вагон №62255963 справний" (а.с.5 зворотна сторона).
В розділі "Д" комерційного акту №481001/549 від 23.12.2019 зазначено: "На підставі актів загальної форми №38890 від 21.12.2019 ст.Покровськ було проведено комісійне зважування вантажу у вагоні. В документі зазначено: брутто відсутнє, тара вагона 23400 кг, нетто 69300 кг. При зважуванні на тензометричних вагах ЛАХТА-У СВ-15000ВД/2 (остання повірка 16.08.2019) виявилось, що фактична вага склала: брутто 88200 кг, тара з ПД 23400 кг, нетто 64800 кг, що менше документа на 4500 кг. В результаті комерційного огляду встановлено в вагоні поверхня нижче бортів на 10 см, ущільнена, слабе маркування тирсою порушене. Над 1 люком є виїмка 150*280*30 см, над 6-7 люками 300*280*60-70 см. Маркування в місті виїмки відсутнє. Люка закриті, течі вантажу немає. У технічному відношенні вагон №60309721 справний" (а.с.6 зворотна сторона).
В розділі "Д" комерційного акту №481001/558 від 29.12.2019 зазначено: "На підставі актів загальної форми №478 від 28.12.2019 ст.Роя було проведено комісійне зважування вантажу у вагоні. В документі зазначено: брутто відсутнє, тара вагона 22400 кг, нетто 69000 кг. При зважуванні на тензометричних вагах ЛАХТА-У СВ-15000ВД/2 (остання повірка 16.08.2019) виявилось, що фактична вага склала: брутто 89400 кг, тара з ПД 22400 кг, нетто 67000 кг, що менше документа на 2000 кг. В результаті комерційного огляду встановлено в вагоні поверхня нижче бортів на 10 см, розрівнена, маркування прокольними бороздами, потоптано. З 4 по 7 люк є виїмка 280*100*60 см. Маркування порушене. Люка закриті, течі вантажу немає. У технічному відношенні вагон №56869464 справний" (а.с.7 зворотна сторона).
Відповідно до ч.1 ст.909 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), за договором перевезення перевізник зобов'язаний доставити довірений йому відправником вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Укладення договору перевезення вантажу, відповідно до ч.3 ст.909 ЦК України та ч.2 ст.307 Господарського кодексу України (далі - ГК України), підтверджується складанням транспортної накладної.
Згідно з ч.2 ст.924 ЦК України, перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Статтею 920 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).
Відповідно до ч.1 ст.12 Закону України "Про залізничний транспорт", залізниці забезпечують збереження вантажів на шляху слідування та на залізничних станціях згідно з чинним законодавством України.
Згідно з ч.1 ст.23 вищевказаного Закону, перевізники несуть відповідальність за зберігання вантажу з моменту його прийняття і до видачі одержувачу в межах, визначених Статутом залізниць України.
Стаття 110 Статуту залізниць України (далі - Статут) передбачає, що залізниця несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття до перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Згідно з ст.113 Статуту, за незбереження (втрату, нестачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, багажу, вантажобагажу залізниці несуть відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведуть, що втрата, нестача, псування, пошкодження виникли з не залежних від них причин.
Відповідно до ч.1 ст.129 Статуту, обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Пунктом а) ч. 2 ст. 129 Статуту встановлено, що для засвідчення невідповідності маси і кількості вантажу з даними, зазначеними у транспортних документах, складається комерційний акт.
Пунктами 5,6 Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу затверджених наказом Мінтрансу України № 542 від 20.08.2001 встановлено, що у разі навантаження у вагони відкритого типу вантажів, які містять дрібні фракції, відправник повинен вжити заходів щодо запобігання видуванню або просипанню дрібних часток вантажу під час перевезення, особливо у випадках навантаження вище рівня бортів вагона (із "шапкою"). Такі заходи розроблюються відправником окремо для кожного виду вантажу. Поверхня вантажу у всіх випадках розрівнюється і ущільнюється. Для розрівнювання і ущільнення вантажу відправник може використовувати механізовані установки та інші пристрої. З метою забезпечення збереженості всіх вантажів, що перевозяться у вагонах відкритого типу, на їх поверхню відправником наноситься захисне маркування або застосовується покриття плівкою (емульсією) чи інше закріплення верхнього шару вантажу.
Згідно з ч.1 ст.31 Статуту, залізниця зобов'язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери.
Відповідно до ч.3 ст.32 Статуту залізниць України, відправник зобов'язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Згідно з абз. 4 пункту 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Мінтрансу України № 644 від 21.11.2000, вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.
Відповідно до накладних №52927647, №53050811, №53142766, вантаж завантажено у вагон відправником, поверхня вантажу маркована. На станції відправлення залізницею будь-яких зауважень до стану вантажу та вагонів не було, що свідчить про те, що відправником були виконані вищезазначені вимоги Правил перевезення вантажів у вагонах відкритого типу.
Досліджені докази, які містяться у справі, свідчать про те, що нестача виникла під час перевезення, оскільки після візуального огляду вагонів №62255963, №60309721, №56869464, вантажу, його маркування та кріплення у вагоні, залізницею, на станції відправлення, вантаж був прийнятий без зауважень, розсипання вантажу не було виявлено, про наявність заглиблень у вагонах залізницею зазначено не було, не зазначалось і про порушення маркування, що в свою чергу, свідчить про відсутність вини вантажовідправника у нестачі вантажу.
Порушення маркування свідчить про втрату частини вантажу під час перевезення.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що недостача вантажу сталась внаслідок незабезпечення залізницею збереження вантажу на шляху слідування. Залізниця не довела, що нестача вантажу виникла з незалежних від неї причин.
Відповідно до частини 3 статті 314 ГК України, за шкоду, заподіяну при перевезенні вантажу, а саме, у разі втрати або недостачі вантажу, перевізник відповідає в розмірі вартості вантажу, який втрачено або якого не вистачає.
Частиною 1 статті 115 Статуту передбачено, що вартість вантажу визначається на підставі загальної суми рахунка або іншого документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, відповідно до ч.2 ст.114 Статуту, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Вартість вантажу, якого не вистачає у вагонах №62255963, №60309721, №56869464, з урахуванням норми природної втрати відповідно до п.27 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 № 644 становить 7079,07 грн.
За таких обставин позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Згідно з ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ч.ч.1,2 ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу.
Відповідно до ст.129 ГПК України, судові витрати покладаються на відповідача.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 129, 236-238 ГПК України, господарський суд
В И Р I Ш И В :
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м.Київ, вул.Єжи Гедройця, 5, ідентифікаційний код юридичної особи - 40075815) в особі Регіональної філії "Донецька залізниця" Акціонерного товариства "Українська залізниця" (84400, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, 22, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу - 40150216) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДТЕК Добропіллявугілля" (85043, Донецька область, м.Лиман, вул.Привокзальна, б.22, ідентифікаційний код юридичної особи - 40150216) вартість вантажу, якого не вистачає в розмірі 7079 (сім тисяч сімдесят дев'ять) грн 07 коп. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2102 (дві тисячі сто дві) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається в порядку встановленому ст. 257 ГПК України, з урахуванням п.п.17.5) п.п.17 п.1 Розділу ХІ Перехідні положення ГПК України, протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 04.11.2020.
Суддя О.В. Говорун