Постанова від 15.04.2010 по справі 2-а-3379/09

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 2-а-3379/09 Головуючий у 1-й інстанції: Ярмола О.Я.

Суддя-доповідач: Малинін В.В.

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" квітня 2010 р.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: Малиніна В.В.,

суддів: Горяйнова А.М., Маслія В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення заборгованості по щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2009 року ОСОБА_2 (далі - позивач) звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області (далі - відповідач, УСЗН), в якому просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по нарахуванню та виплаті щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки, починаючи з вересня 2007 року по грудень 2008 року включно.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2009 року позов задоволено. Зобов'язано відповідача провести перерахунок позивачу суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з вересня 2008 року по грудень 2008 рік.

Відповідач, не погоджуючись рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Заперечень на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходило.

В судове засідання сторони не з'явилися, просили розглядати справу без їх участі.

Відповідно до п.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.

Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню, з ухваленням нового рішення у справі, виходячи з наступного.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с.7), у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує від нього виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», позивач має право на соціальну допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яка надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років.

Однак, п.14 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було призупинено дію статті 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Абзацом 3 частини 2 ст. 56 цього ж Закону було встановлено, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідач здійснював виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно до вищезазначеного порядку та розмірів (а.с.11).

Рішенням Конституційного суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 були визнані неконституційним та втратили чинність.

У відповідності до статті 8 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Приймаючи до уваги той факт, що ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» про зупинення дії ст.12, ч.1 ст.15 та п.3 розділу VIII «Прикінцеві положення» Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» втратила чинність з 09.07.2007р., колегія суддів приходить до висновку про протиправність дій відповідача щодо несвоєчасного перерахунку та виплати (після 09.07.2007р.) позивачці допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку в розмірі, передбаченому ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».

Оскільки рішенням Конституційного Суду України від 9 липня 2007 року N 6-рп/2007 положення статей 29, 36, абзацу третього частини другої статті 56, частини першої статті 66, пунктів 7, 9, 12, 13, 14, 23, 29, 30, 39, 41, 43, 44, 45, 46 статті 71, статей 98, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» визнані неконституційними, вони втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.

Необхідно зазначити, що позивач звернувся з відповідним позовом до суду у лютому 2009 року, тобто з порушенням встановленого законом річного строку звернення.

Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач наполягав на застосуванні до вказаних правовідносин річного строку та просив відмовити в задоволенні позову з цих підстав.

Колегія суддів приходить до висновку, що позивачем пропущено, передбачений ст.99 КАС України, річний строк звернення до суду з відповідним позовом без поважних причин, оскільки докази на підтвердження поважних причин пропуску такого строку матеріали справи не містять.

Що стосується позовних вимог в частині визнання неправомірними дій та стягнення невиплаченої суми щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що як зазначалось вище, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку у розмірі прожиткового мінімуму для дітей віком до 6-ти років повинна бути призначена позивачці тільки з 09.07.2007 р. по 31.12.2007 р., а з 1 січня 2008 року згідно п. 23 Розділу II Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» було внесено зміни до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», відповідно до яких допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі, що дорівнює різниці між прожитковим мінімумом, встановленим для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 130 грн., вказане положення Закону діє у часі, неконституційним не визнавалось і тому в задоволенні позовних вимог в цій частині слід відмовити.

Таким чином, висновок суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання неправомірними дій та стягнення невиплаченої суми щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, слід визнати помилковим з підстав вищевикладених обставин.

Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

З підстав вищенаведеного, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції невірно встановив фактичні обставини справи, та прийняв рішення без дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому є всі підстави для його скасування та прийняття нового рішення по справі.

Керуючись ст.ст.195, 196, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2009 року, - задовольнити.

Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2009 року, - скасувати та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення заборгованості по щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, віднести на рахунок Державного бюджету України.

Матеріали справи повернути до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України протягом одного місяці після набрання законної сили.

Головуючий :

Судді:

Попередній документ
9261691
Наступний документ
9261693
Інформація про рішення:
№ рішення: 9261692
№ справи: 2-а-3379/09
Дата рішення: 15.04.2010
Дата публікації: 09.07.2010
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: