Справа: № 2-а-689/09 Головуючий у 1-й інстанції: Невгад Л.М.
Суддя-доповідач: Малинін В.В.
"15" квітня 2010 р.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Малиніна В.В.,
суддів: Горяйнова А.М., Маслія В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про стягнення заборгованості по щомісячній грошовій допомозі по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, -
У грудні 2008 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області (далі - відповідач, УСЗН), в якому просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по нарахуванню та виплаті щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки, починаючи з 09 липня 2007 року по грудень 2008 року включно.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, проте відповідачем вказана допомога за вказаний період виплачувалася їй в значно меншому розмірі, ніж передбачено положенням ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2009 року позов задоволено. Зобов'язано відповідача провести перерахунок позивачу суму державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, виходячи з розміру прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років за період з 09 липня 2007 року по грудень 2008 рік включно згідно ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відповідач, не погоджуючись рішенням суду подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.
Заперечень на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходило.
В судове засідання сторони не з'явилися, заперечень щодо розгляду справи в порядку письмового провадження не надсилали.
Відповідно до п.1 ст.197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції - змінити, виходячи з наступного.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
З матеріалів справи вбачається, що позивач є матір'ю малолітньої дитини - ОСОБА_2, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії 1-ОК №НОМЕР_1, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області (а.с.12), у зв'язку з чим знаходиться на обліку у відповідача та отримує від нього виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. Згідно довідки ВАТ «Білоцерківський консервний завод» №11 від 27.01.2009р. ОСОБА_1 є працюючою особою, в зв'язку з чим застрахована в системі загальнообов'язкового державного страхування.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, невірно посилалась на статтю 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», оскільки вказана норма регулює питання виплати допомоги не застрахованим особам.
Суд першої інстанції на таку обставину уваги не звернув та помилково зобов'язав відповідача виплатити позивачу допомогу відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Між тим, неправильне посилання суду на норму закону не змінює суті спірних правовідносин, а тому, керуючись принципом захисту прав фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Згідно ч.1 ст.42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» право на допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку має застрахована особа (один із батьків дитини, усиновитель, баба, дід, інший родич або опікун), яка фактично здійснює догляд за дитиною.
Таким чином, позивач, як особа, що застрахована в системі загальнообов'язкового державного страхування, має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням».
Допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми» виплачується особам, які не застраховані в системі загальнообов'язкового державного страхування.
У відповідності до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» у редакції від 09 липня 2007 року допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається застрахованій особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Статтею 62 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» встановлено прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років: з 1 січня - 434 гривні, з 1 квітня - 463 гривні, з 1 жовтня - 470 гривень.
Абзацом третім частини другої статті 56 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», на 2007 рік встановлена допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку - у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Дію положень ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням»згідно з п.7 ст.71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено.
Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007р. №6-рп визнано неконституційними деякі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», в тому числі п. 7 статті 71 цього Закону, щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, яким було зупинено дію статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», а також визнано неконституційним та таким, що втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України вказаного рішення абзац третій частини другої статті 56 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік».
Таким чином, позивач має право на виплату допомоги по догляду за дитиною за 2007 рік з моменту винесення Конституційним Судом рішення № 6-рп/2007 від 09.07.2007р. по 31.12.2007р.
Необхідно зазначити, що позивач звернувся з відповідним позовом до суду у грудні 2008 року, тобто з порушенням встановленого законом річного строку звернення.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач наполягав на застосуванні до вказаних правовідносин річного строку та просив відмовити в задоволенні позову з цих підстав.
Так, відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів приходить до висновку, що позивачем пропущено, передбачений ст.99 КАС України, річний строк звернення до суду з відповідним позовом без поважних причин, оскільки докази на підтвердження поважних причин пропуску такого строку матеріали справи не містять.
Таким чином, позовні вимоги ОСОБА_1 за 2007 рік підлягають задоволенню в межах річного строку звернення до адміністративного суду.
Що стосується позовних вимог в частині визнання неправомірними дій та стягнення невиплаченої суми щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. N 107-VI, зокрема підпункт 12 пункту 25 розділу II, було зупинено на 2008 рік дію статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням».
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008р. №10-рп було визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та відновлено дію ст.ст. 41 та 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому дії відповідача щодо не нарахування відповідно допомоги у встановленому Законом розмірі є протиправними.
Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, що також визначено в Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп.
Колегія суддів частково погоджується з позовом в частині зобов'язання проведення перерахунку та виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, оскільки право на отримання вказаної допомоги позивач набув саме з 22.05.2008р., тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення.
Таким чином, висновок суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання неправомірними дій та стягнення невиплаченої суми щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки, слід визнати помилковим в частині періоду, з якого необхідно перерахувати та виплатити позивачу грошову допомогу по догляду за дитиною, з підстав вищевикладених обставин.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення.
Згідно п.2 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.
Керуючись ст.ст. 196, 197, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2009 року, - задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 січня 2009 року, - змінити, виклавши резолютивну частину наступним чином:
Визнати неправомірними дії управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_1 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007 - 2008 роки, визначеної визначеної ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням».
Зобов'язати управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 09.12.2007 року по 31.12.2007 рік, згідно з вимогами ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням», виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленому статтею 62 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік» для дітей віком до 6 років: з 01.12.2007 року по 31.12.2007 року - 470,00 грн., з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язати управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік, згідно з вимогами ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням», виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленому статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» для дітей віком до 6 років: з 22.05.2008 року по 01.07.2008 року - 538,00 грн., з 01.07.2008 року по 01.10.2008 року - 540,00 грн., 01.10.2008 року по 31.12.2008 рік - 557,00 грн. з урахуванням проведених виплат.
В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, віднести на рахунок Державного бюджету України.
Матеріали справи повернути до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
Головуючий :
Судді: