Справа: № 2-а-3130/09 Головуючий у 1-й інстанції: Ярмола О.Я.
Суддя-доповідач: Малинін В.В.
"15" квітня 2010 р.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Малиніна В.В.,
суддів: Горяйнова А.М., Маслія В.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження у м. Києві апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області про визнання бездіяльності щодо відмови у виплаті допомоги неправомірною, зобов'язання вчинити певні дії, -
У лютому 2009 року ОСОБА_2 (надалі - позивач) звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовом до управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області (далі - відповідач, УСЗН), в якому просила стягнути з відповідача на її користь заборгованість по нарахуванню та виплаті щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2007-2008 роки, починаючи з грудня 2007 року по грудень 2008 рік включно.
Обґрунтовуючи свої вимоги тим, що вона має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, проте відповідачем вказана допомога за вказаний період виплачувалася їй в значно меншому розмірі, ніж передбачено положенням ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Визнано бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплаті ОСОБА_2 грошової допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, неправомірними. Зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату щомісячної допомоги по догляду за дитиною на користь ОСОБА_2 за період з січня 2008 року по грудень 2008 року включно відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2009 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.
Заперечень на апеляційну скаргу від позивача до суду не надходило.
В судове засідання сторони не з'явилися, просили розглядати справу без їх участі.
Відповідно до п.1 ст. 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження, якщо всі особи, які беруть участь у справі, заявили клопотання про вирішення справи за їхньої відсутності.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити, а постанову суду першої інстанції - скасувати, виходячи з наступного.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.202 КАС України підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач є матір'ю малолітньої дитини, ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження Серії НОМЕР_1 від 11.05.2007 року, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану Білоцерківського міськрайонного управління юстиції Київської області (а.с.7). Згідно довідки ВАТ «Білоцерківський кар'єр» (а.с.18), позивач є застрахованою особою, в зв'язку з чим застрахована в системі загальнообов'язкового державного страхування.
Позивач звернувся з відповідним позовом до суду у лютому 2009 року.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Матеріалами справи встановлено, що відповідач наполягав на застосуванні до вказаних правовідносин річного строку та просив відмовити у задоволенні позову з цих підстав.
Так, відповідно до ст.99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Колегія суддів приходить до висновку, що позивачем пропущено, передбачений ст.99 КАС України, річний строк звернення до суду з відповідним позовом без поважних причин, оскільки докази на підтвердження поважних причин пропуску такого строку матеріали справи не містять.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги ОСОБА_2 за 2007 рік, з врахуванням строку позовної давності, задоволенню не підлягають, оскільки позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду.
Що стосується позовних вимог за 2008 рік, необхідно зазначити, що ОСОБА_2, обґрунтовуючи позовні вимоги, невірно посилалась на статтю 15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», оскільки вказана норма регулює питання виплати допомоги не застрахованим особам.
Суд першої інстанції на таку обставину уваги не звернув та помилково зобов'язав відповідача виплатити позивачу допомогу відповідно до ст.15 Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми».
Між тим неправильне посилання суду на норму закону не змінює суті спірних правовідносин, а тому, керуючись принципом захисту прав фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, колегія суддів вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги частково, зобов'язавши відповідача здійснити перерахунок та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» від 28.12.2007 р. N 107-VI, зокрема підпункт 12 пункту 25 розділу II, було зупинено на 2008 рік дію статті 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням».
Рішенням Конституційного суду України від 22.05.2008р. №10-рп було визнано неконституційними положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» та відновлено дію ст.ст. 41 та 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням» щодо встановлення розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, а тому дії відповідача щодо не нарахування відповідно допомоги у встановленому Законом розмірі є протиправними.
Згідно ст. 152 Конституції України закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, що також визначено в Рішення Конституційного Суду України від 22.05.2008 року №10-рп.
Колегія суддів частково погоджується з позовом в частині зобов'язання проведення перерахунку та виплати щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, оскільки право на отримання вказаної допомоги позивач набув саме з 22.05.2008р., тобто з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення.
Таким чином, висновок суду першої інстанції в частині задоволення позову про визнання неправомірними дій та стягнення невиплаченої суми щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, слід визнати помилковим з підстав вищевикладених обставин.
Згідно зі ст.159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, а тому вбачається підстави для її скасування та ухвалення нового рішення.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 197, 198, 200, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2009 року, - задовольнити частково.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 16 березня 2009 року, - скасувати та постановити нове рішення, яким позов ОСОБА_2, - задовольнити частково.
Визнати неправомірними дії управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області по не нарахуванню та невиплаті ОСОБА_2 щомісячної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік, визначеної ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням».
Зобов'язати управління соціального захисту населення Білоцерківської міської ради Київської області здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_2 грошову допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 рік згідно з вимогами ст.43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та виплатами, зумовленими народженням та похованням», виходячи з розміру прожиткового мінімуму на одну особу в розрахунку на місяць, встановленому статтею 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» для дітей віком до 6 років: з 22.05.2008 року по 01.07.2008 року - 538,00 грн., з 01.07.2008 року по 01.10.2008 року - 540,00 грн., 01.10.2008 року по 31.12.2008 рік - 557,00 грн. з урахуванням проведених виплат.
В решті позовних вимог, - відмовити.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, віднести на рахунок Державного бюджету України.
Матеріали справи повернути до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
Головуючий :
Судді: