Справа: № 2-а-13421/08/2570 Головуючий у 1-й інстанції: Соломко І.І.
Суддя-доповідач: Малинін В.В.
Іменем України
"15" квітня 2010 р.
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого: Малиніна В.В.,
суддів: Горяйнова А.М., Маслія В.І.,
розглянувши у м. Києві в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року у справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги як дитині війни, -
У грудні 2008 року ОСОБА_2 (далі-позивач) звернулася до Чернігівського окружного адміністративного суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області (далі - відповідач, УПФУ), в якому просила визнати неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні їй перерахунку та виплаті надбавки до пенсії у розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком за 2006-2007 роки. Також просить поновити строк звернення до суду.
Позовні вимоги мотивує тим, що вона належить до категорії громадян, на яких поширюються соціальні пільги та гарантії, передбачені Законом України «Про соціальний захист дітей війни», а тому має право на отримання щомісячного підвищення до пенсії у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком, проте відповідачем вказана норма закону не була врахована при обчисленні розміру її пенсії.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково.
Стягнуто з відповідача недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу на користь позивача за 2007 рік, починаючи з 09.07.2007р. по 31.12.2007р.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року та постановити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при ухваленні судового рішення було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.201 КАС України підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права.
Приймаючи рішення, суд першої інстанції вірно врахував клопотання відповідача щодо застосування до спірних правовідносин, які виникли у 2006 році, строку на звернення до адміністративного суду, передбаченого ст.99 КАС України.
Колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції, але приймаючи рішення, суд першої інстанції не врахував клопотання відповідача щодо застосування до спірних правовідносин, які виникли у 2007 році, строку на звернення до адміністративного суду, передбаченого ст.99 КАС України.
Колегія суддів не погоджується з такою позицією суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Згідно ч.2 ст.99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач про порушення свого права на отримання грошової допомоги відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за 2006-2007 роки дізнався у 2007 та 2008 році відповідно, однак позов подав лише у грудні 2008 року, тобто з пропуском річного строку, встановленого ч.2 ст.99 КАС України.
Відповідно до ч.1 ст.100 КАС України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач наполягав на застосуванні цього процесуального строку, а тому задоволенню не підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача недоплаченої щомісячної державної допомоги відповідно до вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни» на підставі ч.1 ст.100 КАС України щодо спірних відносин які виникли у 2006 році та у 2007 році до грудня 2007 року, тобто до моменту звернення позивача до адміністративного суду.
Що стосується позовних вимог за грудень 2007 року, необхідно зазначити, що судом першої інстанції вірно було застосовано норми матеріального права в даній частині позову.
З урахуванням законодавчо визначеного розміру щомісячного підвищення до пенсії, що встановлюється для громадян віднесених до категорії «діти війни», судова колегія вважає обґрунтованими та такими, що частково підлягають задоволенню позовні вимоги в частині зобов'язання проведення перерахунку пенсії позивача з урахуванням щомісячного підвищення у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком за грудень 2007 року.
Згідно з статтею 6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, правильно по суті вирішив справу, але із помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, що є підставою для зміни судового рішення.
Згідно п.2 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.
Керуючись ст. ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року, - задовольнити частково.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 13 лютого 2009 року,
змінити, виклавши резолютивну частину наступним чином.
Адміністративний позов ОСОБА_2, - задовольнити частково.
Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Талалаївському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплатити пенсію ОСОБА_2 з урахуванням підвищення до пенсії, передбаченого ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком за період з 11 грудня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
В іншій частині позову, - відмовити.
Судові витрати, пов'язані з розглядом справи, віднести на рахунок Державного бюджету України.
Матеріали справи повернути до Чернігівського окружного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України.
Головуючий:
Судді: