Справа № 333/6037/20
Провадження № 1-кс/333/1001/20
29 жовтня 2020 року м. Запоріжжя
Слідча суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , прокурора ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , захисника підозрюваного ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі Комунарського районного суду м. Запоріжжя клопотання начальника слідчого відділу Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорозькій області ОСОБА_7 , погоджене прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12020080040002534 від 22 жовтня 2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, та додані до нього матеріали відносно:
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який народився в Україні у місті Запоріжжі, українця, громадянина України, який має середню освіту, офіційно не працевлаштованого, який зареєстрований та мешкає: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,
29.10.2020 року начальник слідчого відділу Комунарського відділення поліції Дніпровського відділення поліції Головного управління Національної поліції в Запорізькій області звернувся до суду із даним клопотанням, в якому просить обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Вимоги клопотання обґрунтовані наступним.
Досудовим розслідуванням встановлено, що 21.10.2020 приблизно об 23:10, ОСОБА_5 , знаходячись в приміщенні супермаркету «АТБ» розташованого по вул. Водограйній, 14А у м. Запоріжжі, маючи прямий умисел, направлений на відкрите викрадення чужого майна, діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою наживи та особистого збагачення, поєднаного з застосуванням насильства, яке не є небезпечним для життя та здоров'я, перебуваючи поряд стелажу з алкоголем, взяв дві пляшки шотландського віскі торгового виробника SPEYMHOR ємкість 0,7 літра кожна, вартістю 293 гривні 58 копійок кожна без урахування ПДВ, при цьому не реагуючи на зауваження робітника вказаного супермаркету - ОСОБА_8 , продовжуючи реалізацію свого прямого умислу з метою безперешкодного залишення місця злочину, шляхом застосування фізичної сили відштовхнув останнього від себе та покинув місце вчинення злочину разом зі спиртним, тим самим розпорядився викраденим на власний розсуд.
Своїми умисними діями ОСОБА_5 спричинив супермаркету «АТБ» матеріальну шкоду на загальну суму 567 гривень 14 копійок.
Дії ОСОБА_5 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч. 2 ст. 186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого.
Вина ОСОБА_5 , у скоєнні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, в повній мірі підтверджується зібраними в ході досудового розслідування матеріалами кримінального провадження, а саме: заявою про вчинення кримінального правопорушення; протоколом огляду місця події за адресою м. Запоріжжя, вул. Водограйна, 14А; протоколом допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протоколом пред'явленням особи для впізнання за фотознімками, свідку ОСОБА_8 ; протоколом допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколом огляду відео з камер відео спостереження супермаркету «АТБ» розташованого по вул.. Водограйній, 14А у м. Запоріжжі.
23.10.2020 року ОСОБА_10 було вручено письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Обґрунтованість підозри у кримінальному провадженні підтверджуються встановленими органом досудового розслідування доказами.
ОСОБА_5 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 186 КК України, який згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років.
Зібранні слідством докази по справі, достатньо вказують на винність ОСОБА_5 у скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України
ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, що може свідчити про те, що єдиним джерелом його доходів є протиправна діяльність пов'язана з вчиненням кримінальних правопорушень.
Враховуючи характер та обставини вчиненого кримінального правопорушення, є підстави вважати, що ОСОБА_5 в разі обрання йому більш м'якого запобіжного заходу, користуючись безконтрольністю та розуміючи, що він на свободі та впливових заходів контролю до нього не застосовано зможе продовжити злочинну діяльність та вчиняти інші кримінальні правопорушення.
ОСОБА_5 усвідомлюючи тяжкість вчиненого ним кримінального правопорушення та невідворотності його покарання безперешкодно зможе покинути своє місце мешкання тим самим ухилятиметься від органу досудового розслідування та суду.
Крім того, ОСОБА_5 зможе впливати на свідка шляхом залякування, підкупу тощо.
З урахуванням вищезазначеного, слідство приходить до висновку, що для забезпечення належної явки підозрюваного ОСОБА_5 в слідчі органи і суд, можливості виконання у відношенні нього процесуальних рішень, необхідно обрати йому як запобіжний захід - тримання під вартою, оскільки під час проведення досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. п. 1, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме ОСОБА_5 може:
-переховуватися від органів досудового розслідування таабо суду;
-вчинити інше кримінальне правопорушення;
-впливати на свідка та потерпілого.
Жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вищевказаним ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
У судовому засіданні слідча ОСОБА_3 , який входить в групу слідчих, уповноважених здійснювати досудове розслідування по даному кримінальному провадженню, підтримав клопотання у повному обсязі та послалась на обставини, які були викладені в клопотанні, вважає, що вжиття більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого та просив його задовольнити з підстав, зазначених слідчим у клопотанні.
Підозрюваний та його захисник заперечували відносно задоволення даного клопотання, просили застосувати до нього більш м'який запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Захисник також просила врахувати, що її підзахисний є раніше не судимою особою, тому не має підстав застосувати винятковий запобіжний захід.
Вислухавши пояснення слідчого, думку прокурора, підозрюваного, його захисника, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задовольнити клопотання та обрати відносно підозрюваного ОСОБА_5 , по цьому кримінальному провадженню запобіжний захід у виді тримання під вартою.
Слідчим суддею встановлено, що в провадженні Комунарського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області перебуває кримінальне провадження №12020080040002534 від 22 жовтня 2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, скоєного при вищезазначених обставин.
23.10.2020 року на адресу проживання ОСОБА_5 направлене письмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.185 КК України.
25.10.2020 р. орган досудового розслідування звернувся до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 по даному кримінальному провадженню та з клопотанням про його затримання та приводу до суду для розгляду клопотання про обрання вищевказаного запобіжного заходу. Ухвалою слідчого судді Комунарського районного суду м. Запоріжжя ОСОБА_11 задоволено клопотання слідчого про затримання підозрюваного ОСОБА_5 та його приводу до суду для розгляду клопотання про обрання вищевказаного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах цього кримінального провадження.
28.10.2020 р. о 18:20 год. ОСОБА_5 було фактично затримано на підставі вищезазначеної ухвали суду слідчого судді ОСОБА_11
28.10.2020 р. ОСОБА_5 , в присутності понятих, відмовився від фактичного отримання письмового повідомлення про підозри у вчиненні вищезазначеного кримінального правопорушення. Дане повідомлення було вручене під розпис його адвокату.
29.10.2020 р. орган досудового розслідування звернувся до суду з новим клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , в межах цього кримінального провадження.
29.10.2020 р. ОСОБА_5 доставлено до Комунарського районного суду м. Запоріжжя для участі в судовому засіданні з розгляду клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Клопотання слідчого оформлене відповідно до вимог ст. 184 Кримінального процесуального кодексу України.
До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяги з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінальних проваджень.
Підозрюваному ОСОБА_5 28.10.2020 р. вручені під розпис, клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, а також копії матеріалів, якими обґрунтовується необхідність застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд повинен також врахувати обставини, зазначені в ст.178 КПК України, а саме:
- вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
- тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
- вік і стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого. Необхідно брати до уваги те, що особа є неповнолітньою чи похилого віку, наявність тяжких хвороб, інвалідності чи нездатність самостійно пересуватися;
- міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність у нього родини й утриманців. Слід враховувати сімейний стан цієї особи, стан здоров'я членів сім'ї, кількість та вік дітей, строк фактичного проживання у цій місцевості;
- наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
- репутацію підозрюваного, обвинуваченого. Необхідно брати до уваги надані характеристики підозрюваному, обвинуваченому з місця роботи, навчання, проживання, дані, що свідчать про перебування підозрюваного, обвинуваченого на обліку у наркологічному, психоневрологічному диспансері;
- майновий стан підозрюваного, обвинуваченого. Дана обставина має важливе значення при обранні запобіжного заходу у вигляді застави. Тому, доцільно враховувати наявність належних цій особі грошових банківських вкладів, їх розмір чи наявність нерухомого майна, транспортних засобів тощо;
- наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
- дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше. Слід врахувати дані про застосування інших запобіжних заходів як у цьому кримінальному провадженні, так і в інших;
- наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
- розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 178 КПК України слідчий суддя при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний оцінити вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення.
Відповідно до пункту 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п.32, Series A, № 182).
Отже на досудовому розслідуванні встановлення обґрунтованості підозри оцінюється в сукупності наданих слідчим матеріалів та їх переконливості у тому, що підозрювана особа могла вчинити інкримінований їй злочин.
На підтвердження обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого йому кримінального правопорушення, слідчим надано копії: заяви про вчинення кримінального правопорушення; протоколу огляду місця події за адресою м. Запоріжжя, вул. Водограйна, 14А; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_9 ; протоколу пред'явленням особи для впізнання за фотознімками свідку ОСОБА_8 ; протоколу допиту свідка ОСОБА_8 ; протоколу огляду відео з камер відео спостереження супермаркету «АТБ» розташованого по вул.. Водограйній, 14А у м. Запоріжжі; витягу з ЄРДР, повідомлення про підозру.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення злочину вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.
Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового слідства відносно ОСОБА_5 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив. На думку слідчого судді, слідчим надані вагомі докази на підтвердження наявності обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_5 інкримінованого кримінального правопорушення.
Підозрюваний ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушень, максимальне покарання за яке, передбачене у вигляді позбавлення волі до 6 років.
У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У рішенні по справі «Ілійков проти Болгарії» №33977/96 від 26 липня 2001 року, на яке послався слідчий суддя, Європейський суд з прав людини зазначив, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів.
Підозрюваний офіційно не працевлаштований, неодружений, малолітніх чи неповнолітніх дітей на утриманні не має, тобто міцні соціальні зв'язки відсутні.
Враховуючи вищезазначені обставини, слідча суддя дійшла висновку, що існує заявлений слідчим ризик, що підозрюваний може переховуватись від суду.
Наразі в Орджонікідзевському районному суді м. Запоріжжя на розгляді перебуває кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.28 ч.2 ст.125 КК України (справа № 335/9353/19). Дана обставина вказує на наявність ризику, що підозрюваний може вчинити нове кримінальне правопорушення.
Враховуючи особу підозрюваного, конкретні обставини інкримінованого кримінального правопорушення, слідча суддя також погоджується зі слідчим щодо наявності ризику, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків по даному кримінальному провадженню.
З урахуванням положень ст. 89 КК України підозрюваний ОСОБА_5 раніше не судимий, постійно мешкає за місцем реєстрації в квартирі, яка належить його батькам, що підтверджується витягом з Єдиного реєстру речових прав. В матеріалах доданих до клопотання відсутні докази, що підозрюваний не з'являвся до органу досудового розслідування на виклики слідчого.
Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Слідчим та прокурором в судовому засіданні не доведено, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
З огляду на вищезазначене, слідчий суддя враховуючи особу підозрюваного, конкретні обставини інкримінованого злочину, а також обставини, передбачені ст. 178 КК України, дійшла висновку, що заявлені слідчим та встановлені слідчим суддею ризики, передбачені ст. 177 КПК України, можуть бути забезпечені шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу, зокрема цілодобового домашнього арешту.
Відповідно до ст.194 ч.4 КПК України якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч.1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені п.3 ч.1 цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені ч.5 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Відповідно до ст.181 КПК України в якості запобіжного заходу може бути застосований домашній арешт, який полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.
Виконання ухвал про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту покладається на орган Національної поліції за місцем проживання підозрюваного, обвинуваченого, працівники якого з метою контролю за поведінкою підозрюваного, обвинуваченого, який перебуває під домашнім арештом, мають право з'являтися в житло цієї особи, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань, пов'язаних із виконанням покладених на неї зобов'язань, використовувати електронні засоби контролю.
Строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати 2-х місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому ст.199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати 6-и місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Враховуючи наявність ризиків передбачених ст.177 КПК України, тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_5 враховуючи дані про його особу, слідчий суддя дійшов висновку про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, з покладенням певних обов'язків відповідно до ч.5 ст.194 КПК України.
Відповідно до ст. 198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень.
Керуючись, ст. ст. 3, 176, 177, 178, 182, 183, 184, 194, 196 КПК України слідчий суддя, -
Відмовити в задоволенні клопотання начальника слідчого відділу Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорозькій області ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12020080040002534 від 22 жовтня 2020 року, за ознаками злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України відносно ОСОБА_5 .
Застосувати до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з цілодобовим перебуванням останнього за місцем свого проживання: АДРЕСА_1 , строком на два місяці, починаючи з 29.10.2020 р. до 29.12.2020 року включно, без застосування електронних засобів контролю.
Заборонити підозрюваному ОСОБА_5 цілодобово залишати своє місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без дозволу слідчого, прокурора або суду залежно від стадії кримінального провадження.
Покласти на підозрюваного ОСОБА_5 наступні обов'язки:
1. Прибувати до слідчого Комунарського відділення поліції Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорозькій області, який проводить досудове розслідування кримінального правопорушення, прокурора чи суду за першою вимогою.
2. Повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання.
3. Утримуватись від спілкування зі свідком ОСОБА_8 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її проголошення, подання апеляційної скарги не зупиняє її виконання.
Виконання ухвали доручити співробітникам Комунарського відділення Дніпровського відділу поліції ГУНП в Запорізькій області.
Контроль за виконанням домашнього арешту покласти на слідчого, який здійснює досудове розслідування даного кримінального провадження.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'яти днів з дня її винесення до Запорізького апеляційного суду.
Слідчий суддя: ОСОБА_1