Справа № 216/7107/19
провадження 2/216/1581/20
іменем України
22 вересня 2020 року місто Кривий Ріг
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, у складі: головуючого судді Кузнецова Р.О.
за участю секретаря судового засідання Кузь А.Ю.,
заочно розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні місцевого суду в м. Кривому Розі, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , законним представником якого є ОСОБА_7 із залученням до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, служби у справах дітей виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради про захист права власності,-
встановив:
21 листопада 2019 року позивачі звернулися до суду з позовом до ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , із залученням до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, служби у справах дітей виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради про захист права власності. В обґрунтування позовних вимог зазначили, що на праві приватної спільної часткової власності їм та відповідачам належить кожному по 1/5 частки квартири АДРЕСА_1 . Окрім позивачів та відповідачів у вказаній квартирі зареєстрована ОСОБА_7 з малолітнім сином ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Відповідач ОСОБА_4 з 2016 року не мешкає у вказаній квартирі, у зв'язку з тим, що виїхав на заробітки до Бельгії. ОСОБА_7 та її малолітній син ОСОБА_6 , а також відповідач ОСОБА_3 також у вказаній квартирі не мешкають, так як виїхали на постійне місце проживання до Росії. Перебування відповідачів на реєстраційному обліку створює для позивачів необґрунтовані матеріальні втрати з комунальних платежів, крім цього, позивачі не мають можливості звернутися за отриманням субсидії. Оскільки, відповідачі в спірній квартирі не проживають, житло за призначенням не використовують понад один рік без поважних причин, будь-якої домовленості між сторонами щодо користування житлом немає, відповідно вони можуть бути визнані такими, що втратили право користування житловим приміщенням. Враховуючи викладене, позивач просить усунути перешкоди у здійсненні ними права користування та розпорядження майном, визнавши відповідачів такими, що втратили право користування зазначеним житловим приміщенням, знявши їх з реєстраційного обліку.
12 грудня 2019 року на підставі ухвали суду з метою виконання вимог частини 1 статті 189 Цивільного процесуального кодексу України розпочато підготовче провадження у справі, розгляд якої здійснюється у загальному порядку.
31 березня 2020 року на підставі ухвали суду закрито підготовче провадження у справі, призначено розгляд справи по суті. Окрім цього, приймаючи до уваги, що вирішення справи по суті може вплинути на майнові та житлові права неповнолітньої дитини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зобов'язано Орган опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі Дніпропетровської області надати висновок щодо розв'язання спору.
17 червня 2020 року ухвалою суду залучено в якості співвідповідачів по справі неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , законним представником якого є ОСОБА_7 .
У судове засідання позивачі не з'явилися, кожен окремо, надали заяви, в яких просять розглянути справу за їх відсутності, позовні вимоги підтримують та наполягають на їх задоволенні, проти ухвалення заочного рішення не заперечують.
Відповідачі належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, у судове засідання не з'явилися, про причини своєї неявки не повідомили, відзиву та заперечень проти позову не надали. Будь-яких заяв та клопотань зі сторони відповідачів до суду не надходило.
Представник третьої особи, органу опіки та піклування виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради у судове засідання не з'явилася, про час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином, відповідно до вимог ЦПК України, надала заяву про розгляд справи за відсутності представника органу опіки та піклування, також надала висновок, щодо розв'язання спору.
У зв'язку з цим, зі згоди позивачів, судом ухвалено здійснювати заочний розгляд справи без участі відповідачів відповідно до вимог ст.ст. 279-281 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши наведені докази у їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
За приписами ст. 263 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При цьому, згідно роз'яснень, наданих Пленумом Верховного Суду України у п. 2 постанови від 18.12.2009 №14 «Про судове рішення у цивільній справі» рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства відповідно до статті 3 ЦПК, вирішив справу згідно з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин відповідно до статті 10 ЦПК, а також правильно витлумачив ці норми. Обґрунтованим визнається рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, які були досліджені в судовому засіданні і які відповідають вимогам закону про їх належність та допустимість, або обставин, що не підлягають доказуванню, а також якщо рішення містить вичерпні висновки суду, що відповідають встановленим на підставі достовірних доказів обставинам, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За правилами ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Судом встановлено, що позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , а також відповідачі ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є власниками квартири АДРЕСА_1 , що підтверджується Витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно серія НОМЕР_1 від 27.04.2007.
З довідок наданих на запит суду відділом реєстрації місця проживання громадян виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради від 11.12.2019, вбачається, що за адресою: АДРЕСА_2 зареєстровані відповідачі по справі.
Відповідно до акту обстеження квартири у житловому приміщенні по факту проживання, складеного зі слів мешканців буд. АДРЕСА_3 - ОСОБА_8 (кв. АДРЕСА_4 ), ОСОБА_9 (кв. АДРЕСА_5 ), ОСОБА_10 (кв. АДРЕСА_6 ), посвідченим майстром (технік) дільниці ТОВ "Дивобуд" Дробот Т.Г. та затвердженим директором ТОВ "Дивобуд" Куделя В.Н. від 12.09.2019, у квартирі АДРЕСА_7 , зареєстровані, але не проживають ОСОБА_4 з 2016 року, ОСОБА_3 з 1998 року, ОСОБА_5 з 2007 року, ОСОБА_7 та малолітній ОСОБА_6 з 2014 року.
Вказане також підтверджується копіями паспортів ОСОБА_3 , ОСОБА_7 та ОСОБА_5 , з яких вбачається, що останні які є громадянами РФ та зареєстровані та території РФ.
Водночас, досліджуючи висновок виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради, як органу опіки та піклування, щодо розв'язання спору, судом встановлено, що гр. ОСОБА_7 надала заяву від 16.06.2020 №77АГ 4357135, посвідчену ОСОБА_11 , тимчасово виконуючою обов'язки нотаріуса м. Москви Уразової Р.Р., в якій зазначено, що вона не заперечує проти зняття її малолітнього сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 . Крім того, мати дитини у вищевказаній заяві зазначила, що вона з сином є громадянами РФ, мають реєстрацію за адресою: РФ, Рязанська обл, Касімовський район, с. Урядіно. Батько малолітньої дитини - ОСОБА_12 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 15.01.2020 серії НОМЕР_2 , виданого Центрально-Міським районним у м. Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро). Враховуючи викладене, виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, як орган опіки та піклування, не заперечує проти зняття малолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з реєстрації місця проживання за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно зі статтею 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном (стаття 317 ЦК України).
Згідно з положеннями статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Зазначена норма матеріального права визначає право власника, у тому числі житлового приміщення, будинку або квартири, вимагати будь-яких усунень свого порушеного права від будь-яких осіб будь-яким шляхом, який власник вважає прийнятним. Визначальним для захисту права на підставі цієї норми права є наявність у позивача права власності та встановлення судом наявності перешкод у користуванні власником своєю власністю. При цьому, не має значення, ким саме спричинено порушене право та з яких підстав.
Частиною першою статті 383 ЦК України та статтею 150 ЖК УРСР закріплені положення, відповідно до яких громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
У відповідності до ч. 1 ст. 71 ЖК УРСР, при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім'ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку.(ст. 72 ЖК УРСР)
З врахуванням встановлених обставин у справі та положень згаданих норм права, зокрема ст. 391 ЦК України, суд вважає, що реєстрація у житлову приміщенні відповідачів за відсутності для того передбачених законом підстав, позбавляє позивачів права вільного користування та розпорядження своїм майном.
Так, як відповідачі порушують права позивачів, позов про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном, шляхом визнання осіб такими, що втратили право користування житловим приміщенням підлягає задоволенню.
Разом з цим, суд зазначає, що зняття з реєстрації відповідачів не потребує судового захисту, так як є похідним від задоволення судом вимоги про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням та є підставою для зняття відповідачів з реєстрації. Даний висновок ґрунтується на положеннях п. 26 Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02 березня 2016 року №207, де серед підстав зняття з реєстрації місця проживання особи є наявність рішення суду, яке набрало законної сили, про позбавлення права користування житловим приміщенням.
Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ставка судового збору за подання до суду позовної заяви про розірвання шлюбу складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява подається до суду, та становить 768,40 грн.
Отже, з урахуванням наведеного з відповідачів на користь позивачів підлягає відшкодуванню судовий збір в розмірі 768,40 грн.
Керуючись ст.ст. 316, 319, 321, 383, 391, 406 ЦК України, ст. 71,72, 150, 156 ЖК УРСР, ст.ст. 12, 13, 81, 89, 258, 259, 263-265, 279-280, 352, 354, 355 ЦПК України суд,
ухвалив:
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , законним представником якого є ОСОБА_7 із залученням до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, служби у справах дітей виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради про захист права власності,- задовольнити.
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , визнати такими, що втратили право користування житловим приміщенням (квартирою), за адресою: АДРЕСА_2 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , у рівних частинах з кожного, на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , судові витрати по справі, у вигляді судового збору в сумі 768,40 грн. (сімсот шістдесят вісім гривень сорок копійок).
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано.
Відомості про учасників справи згідно з п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
- позивачі: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , зареєстровані та проживають за адресою: АДРЕСА_2 ;
- відповідачі: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП: НОМЕР_4 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_5 , зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 ;
- треті особи: виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті ради, служба у справах дітей виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті Кривому Розі ради, код ЄДРПОУ 04052560, місце знаходження: м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27.
Рішення надруковане суддею в одному примірнику.
Суддя Р.О.Кузнецов