Справа № 932/11539/20
Провадження №1-кс/932/6055/20
26 жовтня 2020 року м.Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська ОСОБА_1 , ознайомившись із скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 в межах кримінального провадження №12016040030000547 від 20.07.2016, -
26.10.2020 ОСОБА_2 звернувся до суду із даною скаргою, зазначає в ній, що 22.10.2020 ним подано клопотання до Дніпропетровської місцевої прокуратури в якому він просив зобов'язати орган досудового розслідування повернути ОСОБА_2 та ОСОБА_4 тимчасово вилучене майно підчас обшуку 25.07.2016 за адресою: АДРЕСА_1 . Вказане клопотання залишилось без розгляду, тому скаржник звернувся до слідчого судді на підставі ст.ст. 220, 303 КПК України.
Вирішуючи питання прийняття скарги до провадження, дослідивши скаргу та додані до неї матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
До скарги долучено клопотання, адресоване прокурору. Із вказаного клопотання вбачається, що скаржник просить прокурора зобов'язати орган досудового розслідування повернути тимчасово вилучене майно. Тобто скаржником фактично подано прокурору скаргу на бездіяльність слідчого щодо неповернення тимчасово вилученого майна. Предметом скарги до слідчого судді є бездіяльність прокурора щодо не розгляду такої скарги на бездіяльність слідчого.
Дійсно згідно приписів ст.220 КПК України клопотання сторони захисту, потерпілого і його представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, про виконання будь-яких процесуальних дій та у випадках, установлених цим Кодексом, іншої особи, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування, або її представника слідчий, дізнавач, прокурор зобов'язані розглянути в строк не більше трьох днів з моменту подання і задовольнити їх за наявності відповідних підстав.
Разом із тим ст.303 КПК України визначено рішення, дії чи бездіяльність слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування. Зокрема може бути предметом оскарження: бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.
Відповідно до ч.1 ст.169 КПК України тимчасово вилучене майно повертається особі, у якої воно було вилучено: 1) за постановою прокурора, якщо він визнає таке вилучення майна безпідставним; 2) за ухвалою слідчого судді чи суду, у разі відмови у задоволенні клопотання прокурора про арешт цього майна; 3) у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 171, частиною шостою статті 173 цього Кодексу; 4) у разі скасування арешту; 5) за вироком суду в кримінальному провадженні щодо кримінального проступку.
Частина п'ята статті 171, частина шоста статті 173 КПК України стосуються випадків несвоєчасного звернення сторони обвинувачення до слідчого судді із клопотанням про арешт майна після його вилучення та несвоєчасного вирішення такого клопотання слідчим суддею.
З аналізу вказаних норм вбачається, що захист прав власника майна у випадку неповернення тимчасово вилученого у нього майна відбувається у спосіб звернення до слідчого судді із скаргою на бездіяльність слідчого, прокурора яка полягає у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а не шляхом оскарження факту не розгляду клопотання про повернення тимчасово вилученого майна чи тим більше факту не розгляду скарги прокурором на неповернення майна слідчим.
І саме зобов'язання слідчого, прокурора повернути тимчасово вилучене є ефективним та належним способом захисту прав особи.
Звернення ж із скаргою щодо неповернення тимчасово вилученого майна до прокурора та оскарження бездіяльності прокурора щодо не розгляду скарги не відповідає вказаним нормам процесуального закону та суперечить завданню кримінального провадження.
У відповідності до ч.4 ст.304 КПК України слідчий суддя, суд відмовляє у відкритті провадження лише у разі, якщо скарга подана на рішення, дію чи бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, що не підлягає оскарженню.
При цьому слідчий суддя роз'яснює скаржнику можливість захистити порушені права у вищенаведений спосіб. Також слідчий суддя роз'яснює, що тимчасово вилучене майно повертається особі у якої таке було вилучене, а правом на оскарження бездіяльності наділений власник майна. Як вбачається із скарги та клопотання власником тимчасово вилученого майна є юридична особа ТОВ «Реммосттонель», а майно вилучено у ОСОБА_4 . Відтак скаржник ОСОБА_2 не обґрунтував права ставити перед прокурором питання про повернення тимчасово вилученого майна.
Враховуючи, що клопотання прокурору подано саме ОСОБА_2 відсутні підстава для повернення даної скарги, яка визначена п.1 ч.2 ст.304 КПК України. Відтак правильним є відмовити у відкритті провадження за скаргою на підставі ч.4 ст.304 КПК України.
Керуючись ст.ст. 18. 26, 169, 171, 173, 220, 303, 304, 371, 372 КПК України -
У відкритті провадження за скаргою ОСОБА_2 на бездіяльність прокурора Дніпропетровської місцевої прокуратури №2 ОСОБА_3 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом п'яти днів з дня її оголошення. Якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Слідчий суддя ОСОБА_1