іменем України
02 листопада 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 740/2071/19
Головуючий у першій інстанції - Ковальова Т. Г.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/914/20
Суд у складі:
головуючого - судді Євстафіїва О.К.,
суддів: Бечка Є.М., Шарапової О.Л.,
за участі секретаря Позняк С.М.,
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
особа, яка подала апеляційну скаргу - ОСОБА_2 ,
на рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 травня 2020 року; час, місце ухвалення і дата складання повного його тексту: 26 травня 2020 року, м. Ніжин,
25.04.2019 ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2 , в якому просила визнати спільною сумісною власністю її та відповідача трактор колісний МТЗ-82, 1984 року випуску, заводський № НОМЕР_1 , свідоцтво про його державну реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , і стягнути з відповідача на її користь компенсацію вартості 1/2 частки цього трактора. Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що під час перебування у шлюбі ОСОБА_1 з ОСОБА_2 за спільні кошти ними придбано вищевказаний трактор, який було зареєстровано на відповідача. Після розірвання шлюбу сторони продовжували проживати в одному житловому будинку, але кожен з них проживав у тій його частині, яка була виділена йому в натурі рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 09.11.2017. До квітня 2018 р. вищевказаний трактор знаходився на подвір'ї їхнього будинку, проте в квітні 2018 р. він зник. ОСОБА_2 повідомив позивачеві, що трактор деякий час знаходитиметься у його батька. На початку 2019 р., під час сварки, відповідач повідомив позивачеві, що трактор ним продано та знято з обліку. У зв'язку з цим, відповідно до ст. 70 СК України, ОСОБА_1 має право на компенсацію 1/2 частки вартості трактора.
Оскаржуваним рішенням позов задоволено: визнано трактор колісний МТЗ-82, 1984 року випуску, заводський № НОМЕР_1 , свідоцтво про його державну реєстрацію НОМЕР_2 , номерний знак НОМЕР_3 , спільною сумісною власністю сторін та стягнуто з відповідача на користь позивача компенсацію вартості його 1/2 частини в сумі 67895 грн 50 коп., витрати на проведення автотоварознавчої експертизи в сумі 1884 грн 00 коп. та судовий збір в сумі 768 грн 40 коп. Ухвалюючи це рішення, суд І інстанції виходив з того, що трактор, який є об'єктом судового розгляду, є спільним сумісним майном сторін як такий, що придбаний ними в період шлюбу, що у 2006 р. він був проданий відповідачем своєму батькові проти волі позивача і що трактор був проданий не в інтересах сім'ї та не на її потреби, а тому відповідач зобов'язаний сплатити позивачеві компенсацію вартості 1/2 його частини.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення й ухвалити рішення, яким у задоволенні вимог ОСОБА_1 відмовити. Доводи скарги зводяться до такого:
- суд не встановив обсяг спільно нажитого сторонами майна, наявного на час розірвання шлюбу, та точний час відчуження трактора;
- суд на підставі наявних у справі доказів мав дійти висновку, що при перереєстрації транспортного засобу відбувається заміна його номерних знаків та що цього ніяк не можна приховати. Отже позивач з 2006, а не з 2019 року, була обізнана про продаж трактора і не заперечувала проти його продажу;
- на час продажу трактора сторони проживали однією сім'єю. ОСОБА_1 протилежного не доведено, як не доведено нею і те, що продаж трактора ОСОБА_2 здійснено в інтересах їхньої сім'ї за їх спільним рішенням, що договір купівлі-продажу ОСОБА_1 не оспорювала. Вирученими від продажу трактора коштами розпорядилася саме вона;
- так як у реєстраційних документах на трактор, про який йдеться, відповідач значиться як такий, що має право керування ним, то цей трактор періодично знаходився на подвір'ї відповідача. Але цю обставину не можна використати для задоволення позову, так як позивач не має права керування транспортними засобами і, відповідно, її не зазначено у правовстановлюючих документах на трактор. Отже він не перебував ні у володінні, ні в користуванні позивача, що суперечить її поясненням щодо обчислення строку позовної давності у справі, а тому в задоволенні позову ОСОБА_1 належить відмовити за пропуском строку звернення за захистом прав, які вона вважає порушеними;
- незважаючи на те, що задоволено не всі позовні вимоги, суд відшкодував ОСОБА_1 судові витрати у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, суд вважає, що вона підлягає відхиленню.
У справі встановлено таке.
З 17.02.1999 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 перебували в шлюбі, що розірваний рішенням Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 14.12.2006 у справі № 2-о-280, яке набуло законної сили 25.12.2006, що підтверджується копією виписки з цього рішення (арк. 9). Під час шлюбу за спільні кошти сторонами 15.10.1996 придбано трактор колісний МТЗ-82, заводський номер НОМЕР_1 , державний номерний знак НОМЕР_3 , який був зареєстрований за ОСОБА_2 , що жодна з них не заперечує і, крім того, це підтверджено вказаною нижче довідкою.
Згідно з довідкою Головного управління Держпродспоживслужби в Чернігівській області від 12.03.2019 № 01-13-29/1198, за даними уніфікованої автоматизованої електронно-облікової системи за ОСОБА_2 1996 році зареєстрований трактор колісний МТЗ-82, заводський номер НОМЕР_1 , який знято з обліку 28.08.2006 (арк. 10, 11). Тобто цей трактор відчужено ОСОБА_2 дещо менше, ніж за 4 місяці до набрання законної сили рішенням суду про розірвання шлюбу з ОСОБА_1 .
Остання стверджує, що про відчуження трактора вона взнала у квітні 2018 р.; це її твердження ніяк не спростовано.
Як вбачається з письмових пояснень ОСОБА_2 , трактор ним продано у 2006 р. своєму батькові, а виручені від його продажу кошти сторонами витрачено на спорядження доньки до школи (арк. 25).
Відповідно до висновку експерта Чернігівського відділення КНДІСЕ від 25.02.2020 № 5385/19-24, ринкова вартість трактора колісного МТЗ-82, 1984 року випуску, на час розгляду справи становить 135791 грн 00 коп. (арк. 48-66).
Аналіз норм права, що регулюють спірні правовідносини, і обставин справи доводить апеляційний суд таких висновків.
В силу ч. 1 ст. 60 СК України, трактор, що є об'єктом судового розгляду, на момент його відчуження був спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як такий, що набутий ними за час шлюбу за спільні кошти. Тож в силу ст. 63 цього ж Кодексу відповідач міг відчужити цей трактор лише зі згоди позивача. Але жодного доказу того, що вона давала відповідачеві згоду на відчуження трактора, у справі немає, як немає і доказів ціни його продажу та того, що виручені від продажу трактора кошти витрачено в інтересах сторін або членів їхньої сім'ї (зокрема на спорядження доньки до школи).
Відповідно до роз'яснень, викладених у п. 25 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 «Про практику застосування законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ сумісного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин четвертої, п'ятої статті 71 СК України щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації.
Висновок експерта Чернігівського відділення КНДІСЕ від 25.02.2020 № 5385/19-24 про ринкову вартість трактора ні у який спосіб не спростовано. Тож місцевий суд вірно з ним погодився.
З наведеного випливає, що оскаржуване рішення є законним.
Доводи апеляційної скарги судом відкидаються. Так:
- у ході розгляду справи не доведено про обізнаність позивача про продаж відповідачем трактора у 2006 році. Отже відсутні підстави стверджувати, що позивачем пропущено 3-річний строк позовної давності. Цей строк слід обчислювати з квітня 2018 р. - з часу, коли ОСОБА_1 взнала про відчуження трактора ОСОБА_2 ;
- посилання ОСОБА_2 на те, що суд не встановив обсяг спільно нажитого сторонами майна, наявного на час розірвання шлюбу, точного часу відчуження трактора, що ОСОБА_1 не зверталася до суду з вимогою визнати недійсною угоду про його відчуження та що у зв'язку з появою на тракторі нових державних реєстраційних номерних знаків вона не могла не знати про його відчуження, є неспроможними, так як ці обставини не мають значення для справи. Також не має значення для справи і момент припинення шлюбних відносин сторін, і те, що позивач не має права керування транспортними засобами, і те, що її не зазначено у правовстановлюючих документах на трактор як особу, яка має право ним розпоряджатися;
- позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено повністю, у зв'язку з чим є хибною позиція ОСОБА_2 про необхідність відшкодування їй судових витрат у неповному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, рішення Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 26 травня 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але вона може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, протягом 30 днів з дня її складення.
Головуючий: Судді: