іменем України
02 листопада 2020 року м. Чернігів
Унікальний номер справи № 750/3151/20
Головуючий у першій інстанції - Логвіна Т. В.
Апеляційне провадження № 22-ц/4823/1030/20
ЧЕРНІГІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої - судді Мамонової О.Є.,
суддів - Бобрової І.О., Шитченко Н.В.,
учасники справи:
позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,
відповідач: ОСОБА_1 ,
розглянув у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2020 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
У квітні 2020 року АТ КБ «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просило стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.02.2008 у розмірі 138 597,99 грн станом на 22.03.2020 та судові витрати у розмірі 2 102 грн.
Позов обґрунтовувало тим, що відповідач звернувся до Банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав заяву № б/н від 18.02.2008.
Відповідач при підписанні анкети-заяви підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком Договір про надання банківських послуг, що підтверджується його підписом у заяві. Банком на підставі Договору про надання банківських послуг було відкрито картковий рахунок із початковим кредитним лімітом у розмірі, що зазначений у довідці про зміну умов кредитування та обслуговування картрахунку, який в подальшому збільшився до 26 000 грн, а відповідачу надано у користування кредитні картки, що підтверджується доданими до позову довідками.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за Договором виконало в повному обсязі та надало відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених Договором та в межах встановленого кредитного ліміту. Відповідач в порушення умов Договору, ст.ст. 509, 526, 629, 1054 ЦК України, зобов'язання за вказаним договором не виконав та в процесі користування кредитним рахунком не надав своєчасно Банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, у зв'язку з чим, станом на 22.03.2020 утворилась заборгованість у розмірі 146 827,10 грн, яка складається з:
65 403,63 грн - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.:
0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту;
65 403,63 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками;
0,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками;
26 151,17 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України;
55 272,30 грн - нарахована пеня;
0,00 грн - нараховано комісії.
У зв'язку із тим, що кредитодавець на свій розсуд може вимагати від боржника будь-яку частину суми заборгованості за кредитом, позивач визначив до стягнення заборгованість у розмірі 138 597,99 грн, яка складається з:
65 403,63 грн - заборгованість за кредитом;
26 151,17 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом;
47 043,19 грн - заборгованість за пенею та комісією за період з 18.02.2008 по 01.09.2019.
Заочним рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 10.06.2020 позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитом в сумі 65 403,63 грн та судовий збір в сумі 991,93 грн, а всього 66 395,56 грн.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі АТ КБ «ПриватБанк» просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині відмовлених позовних вимог щодо стягнення відсотків за користування кредитом та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками у сумі 16 658,52 грн, в іншій частині рішення залишити без змін, посилаючись на його незаконність, необґрунтованість, неповне з'ясування обставин справи, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, порушення та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що сторони погодили всі істотні умови договору, у заяві позичальника від 18.02.2008 позичальник погодився, що за користування кредитним лімітом він сплачує базову процентну ставку в розмірі 3% на місяць на залишок заборгованості, а також штраф за порушення термінів платежів, а тому твердження суду про непогодження сторонами договору істотних умов про розмір процентів та неустойки є необґрунтованим та не відповідає обставинам справи.
Заявник вказує, що відповідач особистим підписом у заяві засвідчив, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами складає між ним і Банком договір про надання банківських послуг. Зазначені Умови і Правила надання банківських послуг, а також Тарифи банку є загальнодоступною інформацією, яка розміщена у відділеннях Банку та на офіційному сайті.
Заявник зазначає, що разом з апеляційною скаргою додатково надає розрахунок процентів за користування кредитними коштами, виходячи з погодженої сторонами процентної ставки - 36% річних відповідно до умов заяви позичальника від 18.02.2020.
Вислухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в апеляційній скарзі доводи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ч. 4 ст. 376 ЦПК України зміна судового рішення може полягати в доповненні або зміні його мотивувальної та (або) резолютивної частини.
Рішення суду в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» заборгованості у сумі 65 403,63 грн (заборгованість за тілом кредиту) та у частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України і заборгованості за пенею та комісією за період з 18.02.2008 по 01.09.2019 позивачем не оскаржується та, відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України, в апеляційному порядку не переглядається.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 03.10.2018 у справі № 186/1743/15-ц, яка, зокрема зазначає, що у разі якщо апеляційна скарга подана на рішення щодо частини вирішених вимог, суд апеляційної інстанції відповідно до принципу диспозитивності не має права робити висновків щодо неоскарженої частини ні в мотивувальній, ні в резолютивній частині судового рішення, а в описовій частині повинен зазначити, в якій частині вимог судове рішення не оскаржується.
Таким чином, апеляційний суд переглядає рішення суду у даній справі лише в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Банку про стягнення з відповідача заборгованості за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, і заборгованості за пенею та комісією, суд першої інстанції, виходив з того, що у заяві відповідача від 18.02.2008 процентна ставка і комісія не зазначені, а також відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру, при цьому, матеріали справи не містять підтверджень того, що саме з наданим Банком до позову Витягом з Тарифів та Витягом з Умов було ознайомлено відповідача, який при цьому погодився з ними, підписуючи Заяву.
Судом у справі встановлено, що 18.02.2008 ОСОБА_1 було підписано заяву в якій, заповнивши розділи щодо його персональних даних (паспортних даних, місця проживання, сімейного стану та освіти), контактної інформації, інформації про працевлаштування та додаткових відомостей, він вказав, що, ознайомившись з Умовами та Правилами надання банківських послуг, тарифами ПриватБанку, просить відкрити рахунок і надати перераховані нижче послуги (а.с. 89-90).
У розділі «Виявляю бажання оформити на своє ім'я кредитку» проставлено відмітки у графах «кредитка «Універсальна», «30 днів пільгового періоду».
У тексті вказаної заяви зазначено, що ОСОБА_1 ознайомився і згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді. Своїм підписом він підтверджує факт отримання повної інформації про умови кредитування у ПриватБанку, а також його місцезнаходження. У разі порушення позичальником термінів платежів за будь-яким із грошових зобов'язань, передбачених договором, більше ніж на 120 днів, у зв'язку з чим Банк змушений буде звернутися до суду, позичальник зобов'язався сплатити Банку штраф у розмірі 250 грн + 5% від суми позову. ОСОБА_1 згоден з тим, що ця заява разом з Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також тарифами складає між ним і банком договір про надання банківських послуг. Банк має право у будь-який момент збільшити, зменшити чи скасувати кредитний ліміт. Банк інформує щодо розміру спершу встановленого кредитного ліміту в Пам'ятці клієнта.
У графі «кредитну картку та ПІН отримав» проставлено дату 27.02.2008 та підпис відповідача.
У розділі «Банківські послуги» проставлено відмітки у графах «Кредитка «Універсальна», «30 днів пільгового періоду», у графах «кредитний ліміт у сумі» та «вибір валюти» вказано - 250 грн, базова процентна ставка за кредитом встановлена у розмірі 3% на місяць на залишок заборгованості.
У розділі «Відмітки Банку» зазначено, що правильність і достовірність відомостей перевірені посадовою особою банку, ідентифікація клієнта проведена згідно з Порядком ідентифікації клієнта під час відкриття рахунків і випуску платіжних карт, зазначено посади працівника Банку та проставлено підписи. У графах «номер картки» зазначено « НОМЕР_1 », «дата відкриття рахунку» зазначено «18.02.2008».
З довідок Банку про надані кредитні картки і про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки на ОСОБА_1 вбачається, що відповідачу були видані картки: № НОМЕР_1 дата відкриття 16.02.2008 термін дії до 02/12, № НОМЕР_2 дата відкриття 29.02.2012 термін дії до 08/15, № НОМЕР_3 дата відкриття 13.05.2013 термін дії до 05/17, № НОМЕР_4 дата відкриття 17.06.2013 термін дії до 06/17, № НОМЕР_5 дата відкриття 28.02.2017 термін дії до 07/20, № НОМЕР_6 дата відкриття 07.09.2017 термін дії до 05/21; 27.02.2008 встановлено кредитний ліміт в сумі 250 грн, 07.07.2010 збільшено кредитний ліміт до 500 грн, 23.10.2010 збільшено кредитний ліміт до 600 грн, 25.02.2011 збільшено кредитний ліміт до 700 грн, 24.03.2011 збільшено кредитний ліміт до 3 500 грн, 17.12.2012 зменшено кредитний ліміт до 2 960 грн, 07.03.2013 зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн, 07.09.2017 зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн, 13.03.2018 збільшено кредитний ліміт до 26 000 грн, 13.03.2018 зменшено кредитний ліміт до 500 грн, 18.07.2018 зменшено кредитний ліміт до 0,00 грн (а.с. 87-88).
До позову Банком додано виписку по рахунку ОСОБА_1 станом на 24.03.2020 за період з 27.02.2008 по 01.03.2020, картки № НОМЕР_1 , № НОМЕР_2 , № НОМЕР_3 , № НОМЕР_4 , № НОМЕР_5 , № НОМЕР_6 (а.с. 33-86).
Також Банком додано до позовної заяви витяг з Умов та правил надання банківських послуг без зазначення дат, які відповідачем не підписані (а.с. 91-109).
Згідно наданого Банком розрахунку заборгованості за договором № б/н від 18.02.2008 станом на 22.03.2020 загальна заборгованість за наданим кредитом становить 146 827,10 грн, з яких:
65 403,63 грн - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч.:
0,00 грн - заборгованість за поточним тілом кредиту;
65 403,63 грн - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
0,00 грн - заборгованість за нарахованими відсотками;
0,00 грн - заборгованість за простроченими відсотками;
26 151,17 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України;
55 272,30 грн - заборгованість по пені;
0,00 грн - заборгованість по комісії.
Заборгованість, яку просив стягнути позивач відповідно до своїх позовних вимог, становить 138 597,99 грн, з яких:
65 403,63 грн - заборгованість за тілом кредиту;
26 151,17 грн - заборгованість за відсотками, нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України;
47 043,19 грн - заборгованість по пені за період з 18.02.2008 по 01.09.2019 (а.с. 8-32).
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.
Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч. 1 , п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України сторони користуються рівними процесуальними правами.
Крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу позивач, зокрема, вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Частинами 1, 2, 4 ст. 174 ЦПК України встановлено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом.
Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву.
Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Згідно із ч. 1, п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування. Позовна заява повинна містити, крім іншого, зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Відповідно до ч. 2 ст. 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Як зазначалось вище, у своєму позові АТ КБ «ПриватБанк» просило стягнути на його користь зі ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором № б/н від 18.02.2008 у розмірі 138 597,99 грн станом на 22.03.2020, яка складається з:
65 403,63 грн - заборгованість за кредитом;
26 151,17 грн - заборгованість по процентам за користування кредитом, а саме заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України;
47 043,19 грн - заборгованість за пенею та комісією за період з 18.02.2008 по 01.09.2019.
Розрахунок суми заборгованості в цілому та її складових окремо наведений у розрахунках Банку, доданих до позовної заяви, та, що стосується відсотків, містить лише розрахунок заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України (а.с. 8-32).
Позов Банку не містить вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, виходячи з погодженої сторонами у заяві від 18.02.2008 процентної ставки 3% на місяць на залишок заборгованості (36% річних), у позові та у доданих до нього розрахунках заборгованості за договором відсутній їх обґрунтований розрахунок.
Крім того, у розрахунках заборгованості за договором зазначено, що заборгованість за нарахованими відсотками та заборгованість за простроченими відсотками становить 0,00 грн.
У законодавчо визначені строки заяв про збільшення чи зменшення розміру позовних вимог від позивача не надходило.
Судом першої інстанції не приймалось рішення про відмову в задоволенні позовних вимог про стягнення відсотків за користування кредитом, яке оскаржується позивачем.
Згідно із ч. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Таким чином, заявлені в апеляційній скарзі вимоги Банку про стягнення заборгованості за відсотками в сумі 16 658,52 грн не підлягають розгляду в порядку апеляційного провадження, оскільки такі вимоги не були заявлені останнім у позові та не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Однак заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги Банку про те, що є необґрунтованими твердження суду про непогодження сторонами договору істотних умов про розмір процентів та неустойки, зважаючи на погодження сторонами всіх істотних умов договору в заяві позичальника від 18.02.2008, в якій позичальник погодився, що за користування кредитним лімітом він сплачує базову процентну ставку в розмірі 3% на місяць на залишок заборгованості, а також штраф за порушення термінів платежів.
Зважаючи на викладене з мотивувальної частини рішення суду на підставі ч. 4 ст. 376 ЦПК України підлягає виключенню абзац 22 наступного змісту:
«У Заяві відповідача від 18.02.2008 процентна ставка і комісія не зазначені, у цій Заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру».
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376 ч. 4, 381-384, 389 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» - задовольнити частково.
Заочне рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 10 червня 2020 року змінити, виключивши з його мотивувальної частини абзац 22 наступного змісту:
«У Заяві відповідача від 18.02.2008 процентна ставка і комісія не зазначені, у цій Заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру».
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуюча Судді: