Номер провадження: 21-з/813/53/20
Номер справи місцевого суду: 508/353/16-к
Головуючий у першій інстанції
Доповідач ОСОБА_1
30.10.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючий - суддя ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
за участю:
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
засудженого - ОСОБА_5 ,
захисника - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовомузасіданні в режимі відео конференції між Одеським апеляційним судом та ДУ «Вінницька установа виконання покарань №1» заяву засудженого ОСОБА_5 про виправлення описки у вироку Одеського обласного суду від 05.07.2001 року, -
встановив:
Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями Одеського апеляційного суду від 10.09.2020 року в провадження складу колегії суддів: головуючий - суддя ОСОБА_1 , судді: ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , розподілені матеріали справи за заявою засудженого ОСОБА_5 про виправлення описки у вироку Одеського обласного суду від 05.07.2001 року (номер провадження апеляційного суду №21-з/813/53/20).
Вироком Одеського обласного суду від 05.07.2001 року у складі колегії суддів: ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та народних засідателів: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , засуджено ОСОБА_5 за п.п. «б», «з», ст.ст. 17, 93, ч.3 ст.140, ч.2 ст.143, ч.3 ст.141, п.п. «б», «з» ст.93, п.п. «ж», «з», ст.ст. 17, 93 КК України (в ред. 1960 року) до довічного позбавлення волі.
Засуджений ОСОБА_5 звернувся до апеляційного суду із заявою про виправлення описки у вироку Одеського обласного суду від 05.07.2001 року, в порядку ч.1 ст.379 КПК України, мотивуючи свою заяву тим, що у мотивувальній частині вироку невірно вказано місце вчинення кримінального правопорушення.
В судовому засіданні апеляційного суду, до початку судового розгляду, засуджений ОСОБА_5 заявив відвід суддям: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , посилаючись при цьому на те, що автоматичний розподіл справи здійснено без урахування положень ст.379 КПК України, з огляду на те, що його заява про виправлення описку у судовому рішенні має розглядатися тим складом суду, який ухвалив вирок, а тому суддя Одеського апеляційного суду ОСОБА_7 має входити до складу колегії суддів, оскільки входив до складу колегії суддів при ухваленні вироку Одеського обласного суду від 05.07.2001 року.
Заслухавши засудженого ОСОБА_5 та його захисника, які підтримали заявлений відвід; перевіривши матеріали справи та вивчивши доводи заяви засудженого про відвід колегії суддів; апеляційний суд приходить до висновку про таке.
Відповідно до положень п.4 ч.1 ст.75 КПК України слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості .
Доводи засудженого ОСОБА_5 про неправильний авторозподіл матеріалів провадження та визначення складу колегії суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , апеляційний суд визнає безпідставними, оскільки розподіл справи здійснений у відповідності до положень ст.35 КПК України та засад АСДС Одеського апеляційного суду, а колегія суддів, в свою чергу, не має жодних важелів впливу на здійснення такого розподілу.
Разом з тим, враховуючи той факт, що у засудженого ОСОБА_5 виникли сумніви щодо неупередженості та безсторонності суддів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в прийнятті рішення в даному апеляційному проваджені, які на його думку обумовлені тим, що даний склад суду не повноважний розглядати його заяву з урахуванням положень ч.1 ст.379 КПК України, а намагання суду розглянути його заяву в даному складі суду свідчить про упередженість суддів, апеляційний суд не повинен переконувати засудженого щодо відсутності упередженості та безсторонності суддів в розгляді даного провадження.
Одночасно, вирішуючи питання про заявлений відвід, апеляційний суд враховує, що засуджений ОСОБА_5 категорично наполягає на відводі колегії суддів та наполегливо стверджує про існування у нього сумнівів в неупередженості та безсторонності суддів.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що засуджений ОСОБА_5 , заявляючи відвід складу колегії суддів, свідомо створює ситуацію, яка беззаперечно свідчить про те, що у разі подальшої участі суддів: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у розгляді даного апеляційного провадження, у сторін кримінального провадження, або у будь-якого стороннього спостерігача, незважаючи на результати такого розгляду, можуть виникнути сумніви в неупередженості суддів при прийнятті рішення, яке у будь-якому випадку може не задовольнити сторони провадження.
За наведених вище обставин, апеляційний суд приходить до висновку про неможливість переконати засудженого, з урахуванням його фактичного небажання усвідомити та прийняти процесуальний порядок розгляду заяви ОСОБА_5 у відповідності до положень КПК України, у відсутності обставин, які на думку засудженого свідчать про неупередженість та безсторонність суддів.
За таких обставин, апеляційний суд вважає за необхідне задовольнити заявлений відвід.
Апеляційний суд, прийшовши висновку щодо наявності підстав для задоволення заявленого колегії суддів відводу, окрім вимог п.4 ч.1 ст.75, ст.80 КПК України, також враховує положення ст.126 Конституції України, роз'яснення Пленуму Верховного Суду України, викладені в п.11 Постанови «Про незалежність судової влади» №8 від 13.06.20007 року, ст.15 Кодексу суддівської етики, - відповідно до яких неупереджений розгляд справ є обов'язком судді.
Відповідно до ст. 15 Кодексу суддівської етики, неупереджений розгляд справ є обов'язком судді. Відповідно до цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів поведінки суддів, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН №2006/23 від 27.07.2006 року, неупередженість є необхідною умовою належного виконання суддею своїх обов'язків.
Згідно з п. 2.5. застосування цінності 2 принципу «Неупередженість» Бангалорських принципів, суддя повинен взяти самовідвід від участі від участі в будь-якому процесі, коли для нього неможливе винесення неупередженого рішення у справі або коли сторонньому спостерігачеві може видатись, що суддя не здатен винести неупередженого рішення.
Європейський суд з прав людини щодо тлумачення понять «незалежний», «безсторонній» та щодо визначення критеріїв неупередженості (безсторонності): суб'єктивний та об'єктивний у рішенні у справі «Агрокомплекс» проти України» (рішення від 06.10.2011 р., заява № 23465/03) зазначив: «…незалежність та неупередженість судів, із об'єктивної точки зору, вимагає, щоб кожен окремий суддя був вільним він неналежного впливу».
З огляду на зазначене, апеляційний суд вважає, що у разі не задоволення заявленого відводу від розгляду даної справи та її розгляду по суті незалежно від прийнятого рішення, засуджений ОСОБА_5 , інші учасники судового розгляду, або інші сторонні спостерігачі, можуть стверджувати, що таке рішення апеляційного суду, є наслідком упередженості суддів.
З урахуванням існуючої недовіри засудженого ОСОБА_5 до складу колегії суддів та його твердження про існування обставин, які свідчать про упередженість суддів, а також приймаючи до уваги наведені вище вимоги законодавства України, практики Європейського суду з прав людини та Бангалорських принципів поведінки суддів, керуючись положеннями ст.ст. 75, 81 КПК України, з метою дотримання, в першу чергу, прав засудженого ОСОБА_5 на неупереджений розгляд справи, а також для забезпечення виконання положень ст.ст. 2, 7, 8, 9, 21, 28 КПК України, якими регламентовані завдання кримінального провадження, загальні засади кримінального судочинства, зокрема: верховенство права, доступ до правосуддя та розумність строків розгляду справи, а також для повного, всебічного та неупередженого розгляду справи, запобігання виникненню будь-яких сумнівів у учасників процесу щодо безсторонності суду, що у подальшому може бути розцінене як порушення п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод, колегія суддів вважає за можливе задовольнити заявлений відвід.
Матеріали кримінального провадження №21-з/813/53/20 підлягають передачі до апарату Одеського апеляційного суду для визначення іншої колегії суддів в порядку, передбаченому ст.35 КПК України.
Керуючись ст.ст. 75, 81, 82, 376, 419 КПК України, апеляційний суд, -
постановив:
Задовольнити заявлений засудженим ОСОБА_5 відвід суддям ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від розгляду заяви засудженого про виправлення описки у вироку Одеського обласного суду від 05.07.2001 року.
Матеріали справи №21-з/813/53/20 передати до апарату Одеського апеляційного суду для визначення іншої колегії суддівв порядку, передбаченому ст.35 КПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3