Номер провадження: 33/813/833/20
Номер справи місцевого суду: 521/8253/20
Головуючий у першій інстанції Сегеда О.М.
Доповідач Драгомерецький М. М.
27.10.2020 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі судді судової колегії судової палати у цивільних справах Драгомерецького М.М.,
при секретарі Фабіжевській Т.С.,
за участю ОСОБА_1 та його адвоката Морозова В.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 03 червня 2020 року по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №177879 від 03.05.2020р., ОСОБА_1 03 травня 2020 року о 22.40 год. у м. Одесі по вул. Тираспольське шосе, 22/8 керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», д/н НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в присутності двох свідків із застосуванням приладу «Alcotest Drager 6810», результат якого - 1,53 %. Такими діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а ПДР України (а. с. 3).
Постановою Малиновського районного суду м. Одеси від 03 червня 2020 року ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 10 200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, також стягнуто судовий збір у розмірі 420,40 гривень (а. с. 14-16).
Не погоджуючись з вказаною постановою суду, ОСОБА_1 подав на неї апеляційну скаргу, в якій зазначає, що постанова Малиновського районного суду м. Одеси від 03 червня 2020 року є незаконною, необґрунтованою та такою, що винесена з порушенням норм процесуального та матеріального права, тому просить її скасувати, а провадження по справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП (а. с. 21-27).
Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його адвоката Морозова В.Ю., які підтримали доводи апеляційної скарги та просили її задовольнити, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
У відповідності до положень ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» передбачено, що при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з'ясовувати всі обставини, перелічені у ст. ст. 247, 280 КУпАП. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283, 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Визнаючи винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладаючи відповідне адміністративне стягнення, суд першої інстанції згідно вимог ст. ст. 245, 247, 251, 252, 280 КУпАП належним чином встановив чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, з'ясував всі фактичні обставин, що мають істотне значення для її розгляду, ухваливши законне та обґрунтоване рішення.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення встановлюється шляхом дослідження доказів.
Згідно із ч. 1 ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів.
Пунктами 1.3 та 1.9 ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.
Пункт 2.9 а ПДР України забороняє водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невиконання пункту 2.9 а ПДР України має наслідком притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проведення огляду на стан сп'яніння здійснюється в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, з дотриманням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року №1452/735, а також Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103.
Відповідно до вимог ст. 266 КУпАП, вищезазначених Інструкції і Порядку, особи, які керують транспортними засобами, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння, підлягають огляду на стан алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів , показники яких після проведення тесту мають цифровий показник більше 0,2 проміле алкоголю в крові.
У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я. З метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.
Поліцейським на місці зупинки транспортного засобу проводиться огляд з використанням спеціальних технічних засобів, лише відносно осіб, щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння.
Апеляційним судом встановлено, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується, наявними в матеріалах справи доказами, а саме:
1)протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №177879 від 03.05.2020р. (а. с. 3);
2)поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а. с. 8-9);
3)висновком приладу «Alcotest Drager 6810», тест №2853, яким зафіксовано вміст алкоголю в організмі ОСОБА_1 в розмірі 1,53 проміле, дата проведення тесту - 03.05.2020р. о 22.50 год. (а. с. 4-5);
4)відеозаписом з нагрудних відеокамер працівників поліції (а. с. 10).
Відповідно до вимог ст. ст. 31, 40 Закону України «Про національну поліцію», поліція може застосовувати превентивні заходи, зокрема застосування технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису.
Поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.
Апеляційним судом був досліджений наданий працівниками патрульної поліції відеозапис з нагрудних відеокамер, з якого чітко вбачається, що працівники поліції докладно та чітко роз'яснили ОСОБА_1 суть адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, його права та обов'язки, наявність в нього конкретних ознак алкогольного сп'яніння, далі ОСОБА_1 , в присутності двох свідків, було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», поліцейський проінформував про порядок застосування спеціального технічного засобу, ОСОБА_1 погодилась пройти огляд, після чого було зафіксовано в його організмі вміст алкоголю у розмірі 1,53 проміле, будь яких заперечень щодо результатів огляду на місці зупинки ОСОБА_1 на надавав (а. с. 10).
Зазначений відеозапис події відповідає вимогам ст. 251 КУпАП, відповідно до якої доказом є показання технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису. Обов'язок збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення. Отже, надання поліцейським до суду доказів є виконанням покладеного на нього обов'язку і не свідчить про недопустимість таких доказів.
Зазначений відеозапис стосується ОСОБА_1 , дії якого на ньому зафіксовані, та переданий до суду для розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 , отже він зроблений з метою забезпечення доказів у справі відповідно до ст. 251 КУпАП.
Обсяг запису відображає із достатньою повнотою стан водія, його поведінку та дотримання працівниками поліції вимог закону. Доказів, що цей відеозапис сфальсифіковано чи на ньому відображено інші обставини, матеріали справи не містять.
Оцінка доказів, відповідно до ст. 252 КУпАП, відбувається за внутрішнім переконанням особи, що приймає рішення та ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному досліджені всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю, а жодний доказ не має наперед встановленої сили.
Відеозапис з нагрудних відеокамер працівників поліції, є об'єктивним доказом по справі, незалежним від суб'єктивного сприйняття будь якої особи та на якому зафіксовано достовірну, повну та переконливу фіксацію відповідних подій. Крім того, підтверджує обставини, викладенні в протоколі про адміністративне правопорушення, та обґрунтовано взятий судом до уваги.
Апеляційний суд відноситься критично до доводів апеляційної скарги, та вважає їх надуманими, відносно того, що протокол є недопустимим доказом по справі, з огляду на наступне.
Протокол про адміністративне правопорушення - це документ, який офіційно засвідчує факт вчинення особою неправомірних дій і є одним із джерел доказів та підставою подальшого провадження у справі, однак може бути доказом у справі лише у разі відповідності вимогам ст. 256 КУпАП.
Згідно зі ст. 256 КУпАП, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.
У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання.
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов'язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №177879 від 03.05.2020р., ОСОБА_1 03 травня 2020 року о 22.40 год. у м. Одесі по вул. Тираспольське шосе, 22/8 керував транспортним засобом «ВАЗ 21063», д/н НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння проводився в присутності двох свідків із застосуванням приладу «Alcotest Drager 6810», результат якого - 1,53 %. Такими діями водій ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а ПДР України.
Вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення, складений уповноваженою особою, а його зміст повністю відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, при цьому протокол підписаний особою, яка його склала, двома свідками, та безпосередньо ОСОБА_1 ..
В зазначеному протоколі чітко викладено суть вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, а саме керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, зазначено пункт Правил дорожнього руху України, який був порушений та норму КУпАП, якою встановлено адміністративна відповідальність.
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги про те, що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутній опис ознак алкогольного сп'яніння, оскільки в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів зазначено, що огляд проведений у зв'язку з виявленими в ОСОБА_1 ознаками, а саме запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, зміна забарвлення шкіряного покриву обличчя (а. с. 6-7). Крім того, згідно відеозапису вбачається, що працівники поліції докладно та чітко роз'яснили ОСОБА_1 наявні в нього конкретних ознак алкогольного сп'яніння.
Апеляційний суд також відхиляє доводи апеляційної скарги, відносно того що в протоколі про адміністративне правопорушення відсутні телефонні номери свідків, оскільки ст. 256 КУпАП не передбачено зазначення в протоколі таких даних, крім того всі необхідні особисті дані про свідків, в тому числі їх телефонні номери, містяться на окремих аркушах - письмових пояснення свідків (а. с. 8-9).
Таким чином, апеляційний суд в силу вимог ст. ст. 251-252 КУпАП визнає протокол про адміністративне правопорушення серії ОБ №177879 від 03.05.2020р. належним, допустимим та достовірним доказом по справі.
Апеляційний суд відноситься критично до доводів апеляційної скарги, та вважає їх надуманими, відносно того, що пояснення свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_2 не можуть бути належними та допустимими доказами по справі, оскільки вони не надавались в судовому засіданні під присягою, з наступних підстав.
Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України №1395 від 07.11.2015р., визначено процедуру оформлення поліцейськими підрозділів патрульної поліції та поліцейськими, на яких покладаються обов'язки із забезпечення безпеки дорожнього руху в окремих регіонах та населених пунктах, де тимчасово відсутня патрульна поліція (далі - поліцейський), матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі.
Згідно із Розділом ІІ п. 1 вказаної вище Інструкції, до протоколу про адміністративне правопорушення долучаються, зокрема й письмові пояснення свідків правопорушення у разі їх наявності.
Вказані вимоги Інструкції працівниками поліції виконані, письмові пояснення свідків, були долучені.
При цьому, згідно відеозапису з нагрудних камер поліцейських чітко вбачається присутність двох свідків під час проходження ОСОБА_1 огляду на стан алкогольного сп'яніння із застосуванням приладу «Alcotest Drager».
З метою об'єктивного з'ясування всіх обставин по справі, суд апеляційної інстанції задовольнив клопотання ОСОБА_1 про викликав в судове засідання зазначених в протоколі про адміністративне правопорушення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ..
27 жовтня 2020 року в судовому засіданні апеляційного суду був допитаний свідок ОСОБА_3 , який в повному підтвердив обставини викладені в своїх поясненнях від 03 травня 2020 року та в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №177879 від 03.05.2020р..
Свідок ОСОБА_2 на виклик до суду не з'явився, однак після допиту свідка ОСОБА_3 , ОСОБА_1 та його адвокат Морозов В.Ю. не заперечували на подальшому розглядові справи, та не наполягали на допиті свідка ОСОБА_2 ..
Крім того, пояснення свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 містять необхідні реквізити, підписані свідками та не суперечать фактичним обставинам події, викладених в протоколі про адміністративне правопорушення, тому апеляційний суд не вбачає підстав ставити їх під сумнів.
Доводи апеляційної скарги про те, що на теперішній час прилад «Drager Alkotest 6810» відсутній в списку дозволених Міністерством охорони здоров'я, а тому працівники поліції не мали права проводити за допомогою нього огляд на стан алкогольного сп'яніння, не приймаються апеляційним судом до уваги, з наступних підстав.
Відповідно до листа Українського медичного центру сертифікації МОЗ України №45 від 18.01.2018р., виріб медичний Drager Alkotest 6810 був зареєстрований в Україні згідно Порядку державної реєстрації медичної техніки та виробів медичного призначення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 09.11.2004р. №1497 (далі - Постанова КМУ №1497), що підтверджується наявністю даних у архіві щодо свідоцтва про державну реєстрацію №7261/2007 від 10.02.2010р., термін дії до 10.02.2015р..
01 липня 2015 року введений в дію Технічний регламент щодо медичних виробів (далі - ТР), затверджений Постановою КМУ від 02.10.2013р. №753, згідно якого введення в обіг та/або в експлуатацію медичних виробів дозволяється після підтвердження відповідності їх вимогам цього ТР, а Постанова КМУ №1497 втратила чинність. Реєстр медичної техніки та виробів медичного призначення згідно ТР не ведеться.
Використання медичних виробів «Газоаналізатори Drager Alkotest 6810», виробництва Drager Safety AG & Co. KGaA, Німеччина, які були завезені та реалізовані на територію України та введені в експлуатацію користувачем протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його у реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення у період з 10.02.2010р. по 10.02.2015р. є можливим, а закінчення терміну дії свідоцтва означало припинення можливості їх ввезення та введення в експлуатацію, але не впливало на вироби, які вже були введені в експлуатацію - використовувались у практиці.
Відповідно до Технічного регламенту, оцінку відповідності проходить медична техніка, яка вводиться в обіг/експлуатацію. Газоаналізатор «Драгер» відповідає затвердженому типу, був зареєстрований в Державному реєстрі засобів вимірювальної техніки і отримав «сертифікат відповідності засобів вимірювальної техніки затвердженого типу». На підставі цього, газоаналізатор «Драгер 6810» з 10.02.2010р. по 10.02.2015р. було дозволено ввозити на митну територію України та вводити їх в експлуатацію (початок використання). Закінчення терміну дії цих документів не впливає на техніку, яка вже використовується. Таким чином газоаналізатори «Драгер», які були завезені і реалізовані на території України і введені в експлуатацію протягом терміну дії Свідоцтва та знаходження його в реєстрі медичної техніки та виробів медичного призначення з 10.02.2010р. по 10.02.2015р., дозволені до використання МОЗ на день проведення огляду ОСОБА_1 на стан сп'яніння.
Згідно із роздруківки результату технічного приладу «Drager Alkotest 6810» тест №2853, дата проведення тесту - 03.05.2020р. о 22.50 год., в організмі ОСОБА_1 зафіксовано 1,53 проміле алкоголю.
Таким чином, працівниками поліції правомірно був застосований під час огляду на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 «Drager Alkotest 6810» та його показники є допустимими доказом в справі.
Безпідставними також є посилання ОСОБА_1 на те, що його не відсторонили від керування транспортним засобом та що йому не видали тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, чим було порушено процедуру проведення огляду на стан сп'яніння. Апеляційний суд зазначає, що законом не передбачено, що в разі складання протоколу про адміністративне правопорушення є обов'язковим відсторонення від керування транспортним засобом.
Також слід зазначити, що згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ №177879 від 03.05.2020р. в ОСОБА_1 не вилучались його документи, а тому підстав видавати йому тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом не було підстав.
Крім того, не відсторонення від керування транспортним засобом та не надання тимчасового дозволу на право керування транспортним засобом, апеляційний суд не може визнати підставами для звільнення водія від адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апеляційної скарги про те, що справа всупереч вимогам закону була розглянута за відсутності ОСОБА_1 , також не можуть вважатися підставою для скасування постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 03 червня 2020 року та закриття провадження по справі на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 події та складу адміністративного правопорушення. Оскільки в даному випадку вказані доводи апелянта не мають суттєвого значення та не впливають на факт вчинення адміністративного правопорушення.
Згідно зі ст. 268 КУпАП, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до ст. 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи у суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
З матеріалів справи встановлено, працівники поліції під час складання протоколу про адміністративне правопорушення повідомили ОСОБА_1 про розгляд справи 03 червня 2020 року о 10.00 год. у Малиновському районному суді м. Одеси, про що міститься відмітка в протоколі про адміністративне правопорушення серії ОБ №177879 від 03.05.2020р., крім того, зазначене зафіксовано нагрудними камерами поліцейських.
Як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, проте знаючи про складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно нього, ОСОБА_1 не вживав жодних дій, щоб дізнатися про стан розгляду справи.
Крім того, згідно вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи за ч. 1 ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
При цьому, апеляційний суд зазначає, що відповідно до ст. 129 Конституції України основною засадою судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
Право на оскарження судових рішень у судах апеляційної інстанцій є складовою конституційного права особи на судовий захист. Перегляд судових рішень в апеляційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
Таким чином, ОСОБА_1 скористався своїм правом на оскарження судового рішення в суді апеляційної інстанції, особисто брав участь в судових засіданнях розгляду справи, надавав свої пояснення, подавав клопотання, користувався юридичною допомогою адвоката, належно та своєчасно сповіщався про дату та час судових засідань суду апеляційної інстанції, таким чином в повній мірі скористався правами передбаченими ст. 268 КУпАП.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за порушення ним вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, оскільки водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння.
Доводи, наведені в апеляційній скарзі, висновку суду першої інстанції не спростовують, оскільки є необґрунтованими, спростовуються матеріалами справи та оцінюються судом як такий спосіб захисту, що має на меті безпідставне уникнення від відповідальності за вчинене правопорушення.
Згідно зі ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007р., Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Тому, наведені обставини вказують на відсутність в апеляційного суду підстав для скасування постанови Малиновського районного суду м. Одеси від 03 червня 2020 року.
У відповідності до ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін .
Керуючись ст. 294 КУпАП, Одеський апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Малиновського районного суду м. Одеси від 03 червня 2020 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Одеського апеляційного суду М.М. Драгомерецький