07 серпня 2009 року м. Вінниця
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Вавшка В. С,
суддів: Іващука В.А., Медяного В.М.
при секретарі: Новотарській В. І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 липня 2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Державної автомобільної інспекції УМВС України у Вінницькій області, третьої особи на стороні відповідача без самостійних вимог ОСОБА_2 про визнання права власності на транспортний засіб та зобов'язання до вчинення певних дій,-
встановила:
Ухвалою Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 липня 2009 року вищезазначена справа була направлена за підсудністю до Вінницького окружного адміністративного суду.
В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направлення справи на новий розгляд, посилаючись на порушення судом норм процесуального права.
Колегія суддів, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Постановляючи ухвалу про направлення в порядку ст. 116 ЦПК України справи до Вінницького окружного адміністративного суду, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір є публічно-правовим та повинен вирішуватися в порядку адміністративного судочинства.
Проте з таким висновком суду погодитися неможна.
Відповідно до ч. 1 ст. 15 ЦПК України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства
Згідно з ст. 16 ЦПК України не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами різних видів судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Справа №22-1984 Суддя 1-ої інстанції: Овсюк Є.М.
Категорія: 5 Доповідач: Вавшко В.С.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 були заявлені вимога до Управління ДАІ УМВС України у Вінницькій області, третьої особи ОСОБА_2. про визнання за ним права власності на транспортний засіб; зобов'язання Управління ДАІ УМВС України у Вінницькій області повернути транспортний засіб та усунути перешкоди в користуванні та розпорядженні ним; звільнення від оплати за зберігання автомобіля на спеціальному майданчику тимчасового утримання; зобов'язання Управління ДАІ УМВС України у Вінницькій області надати дозвіл для звернення до спеціалізованих підприємств, що здійснюють нанесення спеціалізованого індивідуального номера кузова, з подальшою реєстрацією транспортного засобу.
Згідно із ст. 392 ЦПК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Дана вимога є одним із способів захисту особою свого майнового права, яке виникає з цивільно-правового правочину, а саме - визнання права власності на автомобіль , який був набутий ОСОБА_1 на підставі договору доручення, а тому повинна розглядатися в порядку цивільного судочинства.
Інші вимоги, заявлені ОСОБА_1 пов'язані, з оскарженням рішень, дій, бездіяльності суб'єкта владних повноважень - Управління ДАІ УМВС України у Вінницькій області щодо реалізації таких повноважень в сфері незаконного обігу транспортних засобів, а тому є публічно-правовим, який розглядається в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, відповідно до вимог п.1 ч. 1 ст. 205 ЦПК України суду першої інстанції необхідно було вирішити клопотання відповідача про закриття провадження у справі в частині вимог, які підлягають розгляду в порядку адміністративного судочинства та роз'яснити заявникові, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ та його право на звернення з такими вимогами до належного суду. Натомість суд вирішував клопотання про передачу справи за підсудністю, яке ніким із сторін не заявлялось.
Крім того, судом першої інстанції було неправильно застосовано норму ст.116 ЦКП України, оскільки передача справи на розгляд іншому суду, допускається якщо після відкриття провадження по справі і до початку судового розгляду виявилося, що заяву було прийнято з порушенням правил підсудності.
Тобто, такий порядок передачі справ до іншого суду передбачений для справ, які підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, а не до суду, який здійснює розгляд справ за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п.3 ч.1 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.
Враховуючи вищенаведене, керуючись ст.ст. 307, 312, 314, 317, 319 ЦПК України ,-
ухвалила:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Ухвалу Ленінського районного суду м. Вінниці від 02 липня 2009 року скасувати, а питання про закриття провадження у справі направити на новий розгляд до того ж суду.
Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили до Верховного Суду України.