Провадження №2/748/760/20
Єдиний унікальний № 748/1923/20
03 листопада 2020 рокум. Чернігів
Чернігівський районний суд Чернігівської області в складі:
головуючого - судді Майбороди С.М.,
при секретарі: Оніщенко Ю.В.,
з участю позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача - адвоката Прохоренко О.Є.,
відповідача ОСОБА_2 ,
представника відповідача - адвоката Потапової С.М.,
проводячи в залі суду в місті Чернігові підготовче засідання в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору : Служба у справах дітей Чернігівської районної державної адміністрації, Орган опіки та піклування в особі Новобілоуської сільської ради Чернігівського району Чернігівської області, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною та визначення порядку участі батька у вихованні дитини, -
21 серпня 2020 року, ОСОБА_1 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просив зобов'язати відповідача не чинити перешкоди у спілкуванні з неповнолітнім сином ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та встановити певний порядок його участі у вихованні дитини.
Судом встановлено, що ухвалою суду від 03 вересня 2020 року провадження у зазначеній справі відкрито.
Відповідач надала відзив на позов, в якому вказала, що позивач не підтвердив наявності спору щодо його участі у вихованні дитини та існування перешкод у його спілкуванні з дитиною. Вказуючи на відсутність предмета спору просила закрити провадження у справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Позивач та представник позивача заперечували щодо закриття провадження, вказуючи на наявність спору щодо участі батька у вихованні дитини.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Верховний Суд у постанові від 13.05.2020 у справі № 686/20582/19-ц вказав, що необхідність запровадження такого правила обумовлена тим, що відповідно до статті 124 Конституції України юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір.
Проте поняття «юридичного спору» має тлумачитися широко, виходячи з підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, Європейський суд з прав людини зазначає, що відповідно до духу Конвенції поняття «спору про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.
Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін, чи настання обставин, якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання.
Верховний суд у постанові від 10 квітня 2019 року (справа № 456/647/18, провадження №61-2018св19) вказав, що суд може закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору, якщо встановить, що предмет спору був відсутній на час пред'явлення позову.
Якщо предмет спору став відсутній після відкриття провадження у справі, то залежно від обставин, що призвели до зникнення такого предмета, та стадії цивільного процесу, на якій він припинив своє існування, сторони мають цілий ряд передбачених законом процесуальних можливостей припинити подальший розгляд справи, зокрема шляхом залишення позову без розгляду, відмови від позову або від поданих апеляційних чи касаційних скарг, визнання позову відповідачем, укладення мирової угоди тощо.
У справі «Bellet v. France», Європейський Суд з прав людини зазначив, що стаття 6 параграфу 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві.
Право на справедливий судовий розгляд також закріплено Міжнародним пактом про громадянські і політичні права та Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод (частина 1 статті 6). Право на справедливий судовий розгляд охоплює і право кожного на доступ до правосуддя.
Таким чином, враховуючи подану позивачем позовну заяву, між сторонами існує спір щодо участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, не встановлено, що на час звернення з позовом до суду питання, які порушує позивач у позові були врегульовані, оскільки позивач порушує у позові питання щодо іншого порядку його участі у вихованні та спілкуванні з дитиною, ніж той, що було узгоджено сторонами, на який вказує у відзиві на позов відповідач.
Виходячи з наведеного відсутні правові підстави для закриття провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Представник позивача надала заяву про збільшення позовних вимог в частині участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею.
Відповідач та представник заперечували щодо прийняття поданої заяви, вказуючи, що подана заява не містить вимог, які збільшено, а в ній наводиться перелік обов'язків батька у вихованні дитини.
Заява про збільшення позовних вимог подана з дотриманням положень ст.49 ЦПК України, її зміст свідчить про розширення порядку участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, а отже в цій частині вимоги позивачем збільшено, а тому у суду відсутні підстави для відмови у прийнятті заяви про збільшення позовних вимог.
За таких підстав подана заява про збільшення позовних вимог підлягає прийняттю до розгляду.
Разом з тим, враховуючи прийняття заяви про збільшення позовних вимог, суд з метою дотримання принципу змагальності сторін, вважає за необхідне встановити відповідачу додатково строк для надання відзиву на подану заяву про збільшення позовних вимог.
Представником позивача заявлено клопотання про долучення до матеріалів справи копії довідки про результати перевірки інформації, викладеної у звернення № 1296 від 11.09.2020, копію листа Чернігівського закладу дошкільної освіти № 19 від 21.10.2020, копію розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 62161427.
Представник відповідача заперечувала щодо долучення вказаних доказів, вказуючи, що позивач мав надати докази разом з позовною заявою.
Відповідно до ч.2 ст.83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатись до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. У ч.1 ст.84 ЦПК України вказано, що учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази, вправі подати клопотання про витребування доказів судом.
Враховуючи, що заява ОСОБА_1 була подана до Чернігівського РВП ЧВП ГУНП в Чернігівській області 30.08.2020, суд відмовляє у прийнятті поданого доказу, що свідчить про обставини, які мали місце після звернення позивача до суду з позовною заявою.
Разом з тим, копія листа Чернігівського закладу дошкільної освіти № 19 від 21.10.2020, копія розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 62161427 надані стороною позивача як заперечення щодо викладених обставин у відзиві на позовну заяву, а отже зазначені докази слід долучити до матеріалів справи.
Як слідує з ч.5 ст.19 Сімейного кодексу України орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, які бажають брати участь у вихованні дитини, а також на підставі інших документів, які стосуються справи. За таких підстав слід доручити Новобілоуській сільській раді Чернігівського району Чернігівської області як органу опіки та піклування надати відповідний письмовий висновок щодо участі батька у вихованні дитини.
На підставі викладеного, керуючись ст.2, 13, 83, 84, 197-200, 260, 261 ЦПК України,-
Відмовити в задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження по справі на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України.
Прийняти до розгляду заяву ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог.
Роз'яснити відповідачу та представнику право протягом п'ятнадцяти днів з дня проведення даного засідання на подачу відзиву на заяву про збільшення позовних вимог.
Відмовити у прийнятті як доказу довідки про результати перевірки інформації, викладеної у звернення № 1296 від 11.09.2020.
Долучити до матеріалів справи копію листа Чернігівського закладу дошкільної освіти № 19 від 21.10.2020, копію розрахунку заборгованості зі сплати аліментів № 62161427.
Новобілоуській сільській раді Чернігівського району Чернігівської області як органу опіки та піклування надати до суду письмовий висновок щодо участі батька ОСОБА_1 у вихованні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в порядку, передбаченому ч.5 ст.19 Сімейного кодексу України.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя С.М.Майборода