Справа: № 2-а-15860/08 Головуючий у 1-й інстанції: Кошель Б.І.
Суддя-доповідач: Мамчур Я.С
Іменем України
"08" квітня 2010 р. м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Мамчура Я.С.,
суддів: Горбань Т.І., Малиніна В.В.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу відповідача -Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві про зобов'язання нарахувати недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу, -
Позивач звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві, посилаючись на те, що він як дитина війни у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»має право на підвищення пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2008 року - позов задоволено частково.
В апеляційній скарзі відповідач, вказуючи на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції і прийняти нове судове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що вимога позивача провести виплату підвищення до пенсії в розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком є обґрунтованою, оскільки відповідачем порушено право на отримання такої допомоги у розмірі, передбаченому Законом України «Про соціальний захист дітей війни».
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач відносяться до категорії «діти війни»і має право на підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Статтею 3 цього ж Закону встановлено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.
Пунктом 12 ст.71 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік»було зупинено на 2007 рік дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»в частині виплати підвищення до пенсії.
Разом з тим, рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року №6-рп/2007 положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік», якими зупинено дію ст.6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», визнано такими, що не відповідають Конституції України.
Проте, відповідно до резолютивної частини вищезазначеного рішення КС України визнані неконституційними положення Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік»втрачають чинність з дня ухвалення цього рішення, тобто з 09.07.2007 року.
Крім того, за загальновизнаним принципом права, закріпленим у ст.58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, а тому до певної події або факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали.
Отже, посилання відповідача, викладені в апеляційній скарзі з приводу того, що видатковою частиною Державного бюджету України на 2007 рік не було передбачене фінансування виплат у розмірах, заявлених позивачем, судовою колегією до уваги не приймаються з огляду на те, що не визначення відповідних бюджетних видатків у законі про Державний бюджет України не може призводити до обмеження загальносуспільних потреб, порушення прав людини і громадянина, встановлених Конституцією України.
З урахуванням того, що Державний бюджет України затверджується щорічно Верховною Радою України на період з 1 січня по 31 грудня відповідного року, наявні підстави для здійснення підвищення до пенсії, передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни», починаючи з 9 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що позивач має право на отримання підвищення до пенсії у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.6 Закону «Про соціальний захист дітей війни»з дня набрання чинності Рішенням КС України, однак враховуючи процесуальний строк звернення до суду з 30.09.2007р. по 31.12.2007 року.
На підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваної постанови вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку, та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд
Апеляційну скаргу відповідача -Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 26 листопада 2008 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України в порядок і строки, визначені ст.ст. 325, 327 ЦПК України.
Головуючий -суддя: Я.С. Мамчур
Судді: Т.І. Горбань
В.В. Малинін