Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"21" квітня 2010 р. Справа № 17/16-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Цвірі Д.М.
за участю представників сторін:
позивача: Кисельов В.М., довіреність № 1 від 26.01.2010 р.,
відповідача: Золотухін Л.Я. -голова правління,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-Будіндустрія», м. Суми (вх. № 84 С/3 від 18.01.2010 р). на рішення господарського суду Сумської області від 17.12.2009р. у справі № 17/16-09
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Озеленитель»м. Севастополь,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-Будіндустрія», м. Суми,
третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Державний вищий учбовий заклад «Українська академія банківської справи НБУ», м. Суми
про стягнення 1 243 632,86 грн.,
встановила:
В листопаді 2009 р. Відкритого акціонерного товариства «Озеленитель»м. Севастополь (далі позивач, ВАТ «Озеленитель») звернулось до господарського суду Сумської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-Будіндустрія», м. Суми (далі відповідач, ТОВ «Фрунзе-будіндустрія») 1 023 360,12 грн. основного боргу за виконані роботи за договором підряду № 070/08/СП0003-08, 134 116,74 грн. пені, 75 135,21 грн. штрафу, 11 020,79 грн. 3% річних, а також судові витрати.
Рішенням господарського суду Сумської області від 17.12.2009 р. (суддя Коваленко О.В.) позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 1 023 360,12 грн. основного боргу, 76 855,01 грн. пені, 11 020,79 грн. 3% річних, 11 111,86 грн. витрат по державному миту та 210,87 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Рішення обґрунтоване тим, що відповідач не виконав належним чином свого обов'язку по оплаті виконаних та прийнятих підрядних робіт.
Відповідач з рішенням господарського суду Сумської області не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить оскаржуване рішення від 17.12.2009 р. скасувати, зупинити провадження у справі № 17/16-09 до розгляду Сумським окружним адміністративним судом пов'язаної з нею справи № 2а-4868/1870. Так, відповідач зазначає, що на даний час питання виконання позивачем обсягів робіт за договором підряду є предметом судового спору між ДПІ в м. Суми та відповідачем, який знаходиться на розгляді Сумського окружного адміністративного суду, і наслідком якої може бути задоволення вимог ДПІ та визнання недійсним (фіктивним) Акту приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2008 р. на суму 2 199 918,00 грн. Апелянт зазначає, що в порушення вимог ст.614 ЦК України суд стягнув з відповідача пеню та 3 % річних за умови відсутності вини відповідача у простроченні виконання грошового зобов'язання. Апелянт зазначає, що в порушення вимог ст.79 ГПК України суд не зупинив провадження у даній справі до розгляду Сумським окружним адміністративним судом пов'язаної з нею справи № 2а-4868/1870. Отже, на думку відповідача, оскаржуване рішення не можна вважати законним і обґрунтованим, оскільки воно винесене з порушенням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для його скасування.
Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду від 19.01.2010 р. апеляційну скаргу відповідача прийнято до провадження, розгляд скарги призначено на 15.02.2010 р., запропоновано позивачу та третій надати відзив на апеляційну скаргу з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження своїх заперечень, відповідачу запропоновано надати суду письмові пояснення з посиланням на відповідні норми чинного законодавства в обґрунтування своєї позиції по справі та докази на підтвердження фактів, викладених в апеляційній скарзі.
На виконання вимог ухвали від 15.02.2010 р. відповідач надав відзив на апеляційну скаргу позивача, де просив рішення господарського суду Сумської області від 17.12.2009р. у даній справі залишити без змін.
В судове засідання 15.02.2010 р. з'явилися уповноважені представники сторін і надали пояснення по справі.
Ухвалою апеляційного господарського суду від 15.02.2010 р. розгляд справи відкладено на 22.03.2010 р. та запропоновано сторонам та третій особі надати додаткові пояснення та документи, що мають значення для розгляду справи.
Сторони виконали вимоги ухвали від 15.02.2010 р. та надали додаткові документи.
В судове засіданні 22.03.2010 р. з*явилися уповноважені представники сторін і надали пояснення по суті спору.
В судовому засіданні 22.03.2010 р. розгляд справи відкладено на 21.04.2010 р.
В судове засіданні 21.04.2010 р. з*явилися уповноважені представники сторін і надали пояснення по суті спору.
Представник третьої особи в судові засідання 15..02.2010 р., 22.03.2010 р. та 21.04.2010 р. не з*явився, про причини неявки не повідомив.
Враховуючи належне повідомлення третьої особи про час та місце засідання суду, відсутність будь-яких клопотань, а також те, що явка представників у судове засідання не була визнана обов'язковою, вислухавши думку представників сторін, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутність представників третьої особи.
Колегія суддів, зважаючи на те, що норми ст.38 ГПК України щодо обов'язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, дійшла висновку про можливість розгляду справи за наявними у справі документами і додатково наданими сторонами на вимогу судової колегії документами.
Перевіривши повноту встановлених судом обставин справи та наданих сторонами в підтвердження обставин справи доказів, надану в рішенні суду їх юридичну оцінку, дослідивши матеріали справи та правильність застосування господарським судом норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги та повторно розглянувши справу відповідно до ч.1 ст.101 ГПК України, колегія суддів встановила наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, 18.11.2008 р. між ТОВ «Фрунзе-Будіндустрія»(Генпідрядник) та ВАТ «Озеленитель»(Підрядник) укладено договір підряду № 070/08/СП0003-08 (далі Договір), відповідно до п.1.1. якого Генпідрядник (відповідач) доручив, а Підрядник (позивач) прийняв на себе зобов'язання власними силами і засобами виконати підрядні роботи по реконструкції Парку Перемоги в м. Севастополь в обсязі, визначеному кошторисним розрахунком з дотриманням діючих державних нормативних документів по будівництву.
Згідно з п.2.1. Договору, загальна вартість робіт склала 11 785 497,00 грн., є твердою (п.2.2.).
Послуги Генпідрядник оплачуються Підрядником в розмірі 4 % від виконаних робіт. (п.2.4.)
П.3.2. Договору обумовлено, що розрахунки за виконані роботи здійснюються Генпідрядником щомісячно на підставі підписаних Актів приймання виконаних підрядних робіт (Форма КБ-2) та Довідок про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3), наданих Підрядником.
Генпідрядник зобов'язаний розглянути і підписати Акти виконаних робіт протягом 5 робочих днів з моменту їх надання Підрядником. (п.3.3.)
Порядок приймання-здачі виконаних робіт врегульовано розділом 10 Договору, відповідальність сторін -розділом 11 Договору.
Згідно ст.837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.
Для виконання окремих видів робіт, встановлених законом, підрядник (субпідрядник) зобов'язаний одержати спеціальний дозвіл.
До окремих видів договорів підряду, встановлених параграфами 2-4 цієї глави, положення цього параграфа застосовуються, якщо інше не встановлено положеннями цього Кодексу про ці види договорів.
Згідно ст.838 ЦК України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.
Оцінюючи істотні умови укладеного між сторонами Договору (предмет договору, права і обов'язки сторін, порядок обліку робіт, приймання-передачі підрядних робіт), судова колегія приходить до висновку про те, що укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором будівельного підряду.
Згідно зі ст.875 ЦК України за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.
Договір будівельного підряду укладається на проведення нового будівництва, капітального ремонту, реконструкції (технічного переоснащення) підприємств, будівель (зокрема житлових будинків), споруд, виконання монтажних, пусконалагоджувальних та інших робіт, нерозривно пов'язаних з місцезнаходженням об'єкта.
До договору будівельного підряду застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом.
Оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Ст.882 ЦК України регламентує порядок передання та прийняття робіт.
Так, згідно з ч.1 вказаної статті замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття.
Замовник організовує та здійснює прийняття робіт за свій рахунок, якщо інше не встановлено договором. У прийнятті робіт мають брати участь представники органів державної влади та органів місцевого самоврядування у випадках, встановлених законом або іншими нормативно-правовими актами.
Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.
Акт, підписаний однією стороною, може бути визнаний судом недійсним лише у разі, якщо мотиви відмови другої сторони від підписання акта визнані судом обґрунтованими.
Замовник має право відмовитися від прийняття робіт у разі виявлення недоліків, які виключають можливість використання об'єкта для вказаної в договорі мети та не можуть бути усунені підрядником, замовником або третьою особою.
Відповідно до ст.323 ГК України договори підряду (субпідряду) на капітальне будівництво укладаються та виконуються на загальних умовах укладання та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджених Кабінетом Міністрів України.
Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 668 від 01.08.2005 р. (далі Загальні умови).
Пунктом 1 Загальних умов передбачено, що вони відповідно до ЦК України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції будівель, споруд, технічного переоснащення підприємств (далі -капітальне будівництво об'єктів), а також комплексів і видів робіт, пов'язаних з капітальним будівництвом об'єктів.
П. 99 Загальних умов встановлено, що підставою для розрахунків за виконані роботи є документи про обсяги виконаних робіт та їх вартість (акти приймання -передачі робіт).
Згідно з наказом Державного комітету статистики України, Державного комітету України з будівництва та архітектури від 21.06.2002 р. N 237/5 «Про затвердження типових форм первинних документів з обліку в будівництві»складання типової форми N КБ-2В «Акт приймання виконаних підрядних робіт»поширюється на будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи із залученням бюджетних коштів або коштів підприємств, установ та організацій державної форми власності. А складання типової форми № КБ-3 поширюється на усі будівельні підприємства та будівельні структурні підрозділи підприємств усіх видів економічної діяльності незалежно від форм власності, що виконують будівельні та монтажні роботи, роботи з капітального та поточного ремонту будівель і споруд та інші підрядні роботи за рахунок усіх джерел фінансування. Первинні облікові документи за формою КБ-2В та КБ-3 складаються для визначення вартості виконаних обсягів підрядних робіт і проведення розрахунків за виконані підрядні роботи.
Як вбачається з матеріалів справи і вірно встановлено місцевим господарським судом, сторонами були підписані:
Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) за грудень 2008 року та довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за грудень 2008 року на суму 2 199 918,00 грн.;
Акт приймання виконаних підрядних робіт (форма КБ-2в) за червень 2009 р. та довідка про вартість виконаних підрядних робіт (форма КБ-3) за червень 2009 р. на суму 1 638 916,8 грн.
Всього сторонами підписані акти форм КБ-2в та КБ-3, як свідчать про виконання позивачем підрядних робіт на загальну суму 3 838 834,8 грн.
В порядку взаємного розрахунку відповідно до п.2.4. Договору сума заборгованості відповідача зменшена на вартість послуг Генпідряду на загальну суму 153 553,4 грн., в тому числі за грудень 2008 р. на суму 87 996,72 грн., за червень 2009 р. на 65 556,68 грн.
За період 28.11 2008 р. -13.10.2009 р. відповідачем було сплачено позивачу на виконання умов Договору 2 815 474,68 грн. (з урахуванням послуг Генпідряду на загальну суму 153 553,4 грн.), таким чином залишок заборгованості склав 1 023 360,12 грн.
Згідно ч.4 ст.879 ЦК України оплата робіт проводиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до п. 98 Загальних умов оплата за виконані роботи проводиться у порядку, визначеному договором підряду.
Судом встановлено, що сторони Договору визначили момент, з якого у Замовника виникає зобов'язання оплатити виконані роботи, - з дати підписання актів здачі -приймання робіт (п. 3.2., п.10.2. договору).
Акти за формою КБ-2в та КБ-3 не містять дати підписання, однак з урахуванням передбаченого Договором порядку їх підписання судова колегія вважає їх підписаними в останній день відповідного місяця.
Згідно ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Матеріалами справи підтверджується те, що позивач звертався до відповідача з претензіями про сплату заборгованості 21.08.2009 р. (вих. № 210) та 24.09.2009 р.(вих. № 227). В тексті претензій вказана сума заборгованості 1 073 360,12 грн., проте відповідач 13.10.2009 р. сплатив 50 000,00 грн., таким чином розмір основної заборгованості склав 1 023 360,12 грн.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Стаття 525 ЦК України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що дійсно за даними бухгалтерського обліку відповідача його заборгованість перед позивачем за виконані підрядні роботи складає 1 023 360,12 грн. як це і зазначено в позові.
Відповідно до умов Договору, відповідач був зобов'язаний розрахуватися з позивачем за виконані роботи в термін до 22.07.2009 р., але в цей час виникли істотні обставини, які зробили здійснення розрахунку неможливим.
Такими обставинами відповідач вважає результати планової виїзної перевірки за період з 01.01.2008 р. по 31.12.200 8р., яка в період з 16.03.2009 р. по 27.04.2009 р. була проведена ДПІ в м. Суми.
Згідно Акту перевірки від 14.05.2009 р. № 3559/2312/34013232/50 (далі Акт перевірки), ДПІ були виключені зі складу валових витрат відповідача 1 833 265,00 грн., виконаних позивачем у грудні 2008 р., а також виключено з валових доходів 73 330,6 грн., які складають вартість послуг Генпідряду.
За результатами перевірки ДПІ в м. Суми прийняла та направила на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення від 27.05.2009 р. № 0000652312/0/35607, яким відповідачу донарахована ПДВ в розмірі 1 914 787,00 грн. та штрафних санкцій 1 352 648,00 грн., а всього 3 267 435,00 грн. Також ДПІ в м. Суми прийняла та направила на адресу відповідача податкове повідомлення-рішення від 27.05.2009 р. № 0000642312/0/35608, яким відповідачу донарахована податок на прибуток в розмірі 512 650,00 грн. та штрафних санкцій 396 270,00 грн., а всього 908 920,00 грн.
Вказані повідомлення-рішення відповідач оскаржив шляхом подання до Сумського окружного адміністративного суду позову про визнання податкових повідомлень-рішень недійсними.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 14.08.2009 р. відкрито провадження у справі № 2а-4868/09/1870.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 26.10.2009 р. провадження у справі № 2а-4868/09/1870 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2-а/4449/09/1870, яка в свою чергу знаходиться на розгляді в Харківському апеляційному адміністративному суді (ухвала про відкриття апеляційного провадження від 01.02.2010 р.).
З цих підстав відповідач просив зупинити провадження у даній справі до розгляду справи № 2а-4868/09/1870, яка перебуває у провадженні Сумського окружного адміністративного суду від.
Судова колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ст.79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом.
Враховуючи те, що:
подання адміністративного позову зупиняє дію оскаржуваного акту;
згідно акту позапланової ревізії окремих питань фінансово-господарської діяльності ВАТ «Озеленитель»за період -01.01.2008 р. по 16.01.2009 р., здійсненої контрольно-ревізійним управлінням в м. Севастополі порушень законодавства про проведення безготівкових операцій в національній валюті, достовірності дебіторської та кредиторської заборгованості, правильності ведення бухгалтерського обліку, законності і достовірності операцій з необоротними активами, правильності визначення фінансових результатів не виявлено
судова колегія не вбачає підстав для зупинення провадження у даній справі.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦКУ).
Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні збитки за своєю правовою природою є наслідком інфляційних процесів в економіці, а тому їх слід вважати складовою частиною основного боргу, а нарахування 3% річних по грошових розрахунках є визначеною законом платою боржника за користування грошовими коштами кредитора. При цьому, передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку сума трьох процентів річних за 127 днів прострочення склала 11 020,79грн. та підлягає стягненню з відповідача.
Згідно п.11.4 Договору, за порушення строків оплати за виконані роботи Генпідрядник сплачує Підряднику пеню в розмірі 0,1 % від простроченої суми за кожен день прострочення.
Згідно ч.3 ст.549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно ч.1 ст.230 ГК України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушенням ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, після чого нарахування пені припиняється.
З огляду на приписи ст.3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»господарський суд Сумської області дійшов правильного висновку про стягнення пені в розмірі 76 855,01 грн., тобто в розмірі, що не перевищує подвійну облікову ставку НБУ, що діяла у період,за який стягується пеня.
Господарським судом Сумської області правильно зроблено висновок про незастосування до правовідносин сторін положень ч.2 ст.231 ГК України.
Згідно зі ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
При цьому ст.34 ГПК України встановлено, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно зі ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.
Враховуючи вищезазначене, колегія суддів вважає, що твердження відповідача, викладені ним в апеляційній скарзі, не доведені належними доказами, у зв'язку з чим підстав для її задоволення та скасування рішення господарського суду першої інстанції не вбачається.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 99, п.1 ч. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, , ст.ст.3, 846, 875, 879, 882, 883 ЦК України, колегія суддів
постановила:
В задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-Будіндустрія», м. Суми про зупинення розгляду даної справи -відмовити.
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрунзе-Будіндустрія», м. Суми залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 17.12.2009 р. у справі № 17/16-09 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді