Україна
Харківський апеляційний господарський суд
"21" квітня 2010 р. Справа № 15/338-09
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , судді ,
при секретарі Цвірі Д.М.
за участю представників:
позивача -не з'явився
відповідача -Грєнкова І.В. (дов,№08-11/650/2-10 від 23.03.2010р.)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача (вх. № 927Х/3-9) на рішення господарського суду Харківської області від 01.03.2010 р. у справі № 15/338-09
за позовом СПД-ФО ОСОБА_2, м. Харків
до Харківської міської ради, м. Харків
про визнання нечинним рішення,
встановила:
У жовтні 2009 року СПД-ФО ОСОБА_2 звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Харківської міської ради, в якому просила (враховуючи уточнення до позовної заяви т.2 а.с. 31) визнати нечинним рішення 34 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 24.06.2009 року № 131/09 „Про скасування та визнання такими, що втратили чинність рішень Харківської міської ради та її виконавчого комітету" в частині визнання такими, що втратили чинність рішення Харківської міської ради в частині надання земельних ділянок в оренду: пункт 97 додатку 1 до рішення 19 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 25.12.2004 року № 18/04 наступного змісту: „97. СПДФО ОСОБА_2 - надати в оренду земельну ділянку загальною площею 0,3744 га для будівництва торговельно-розважального комплексу по пр. Леніна, 25А до 01.12.2005р., але не пізніше здачі об'єкту до експлуатації до 01.12.2029 року" (пункт 12 додатку № 2 до рішення № 131/09 від 24.06.2009 року), пункт 86 додатку 1 до рішення 44 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.12.2005 року № 248/05 наступного змісту: „ 86. СПДФО ОСОБА_2: 86.1. Продовжити строки будівництва торговельно-розважального комплексу по пр. Леніна, 25А до 01.12.2007 року" (пункт 13 додатку № 2 рішення № 131/09 від 24.06.2009 року).
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.03.2010 р. у справі № 15/338-09 (суддя Лаврова Л.С.) прийнято до розгляду уточнення до позову. Позов задоволено. Визнано нечинним рішення 34 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 24.06.2009 року № 131/09 "Про скасування та визнання такими, що втратили чинність рішення Харківської міської ради в частині надання земельних ділянок в оренду: пункт 97 додатку 1 до рішення 19 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 25.12.2004 року № 18/04 наступного змісту: "97. СПДФО ОСОБА_2 - надати в оренду земельну ділянку загальною площею 0,3744 га для будівництва торгівельно-розважального комплексу по пр. Леніна, 25 А до 01.12.2005 р., але не пізніше здачі об'єкту до експлуатації до 01.12.2009 року" (пункту 12 додатку № 2 до рішення № 131/09 від 24.06.2009 року), пункт 86 додатку 1 до рішення 44 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.12.2005 року № 248/05 наступного змісту: "86. ОСОБА_2: 86.1. Продовжити строки будівництва торгівельно-розважального комплексу по пр. Леніна, 25 А до 01.12.2007 року" (пункт 13 додатку № 2 рішення № 131/09 від 24.06.2009 року).
Відповідач з зазначеним рішенням не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення господарського суду Харківської області від 01.03.2010 р. у даній справі скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити у повному обсязі. Вимоги апеляційної скарги відповідач обґрунтовує тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, висновки, викладені в оскаржуваному рішенні не відповідають обставинам справи. Свою позицію у справі відповідач обґрунтовує тим, що господарський суд Харківської області в оскаржуваному рішенні помилково та безпідставно посилається на те, що ні рішення 19 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 25.02.2004р. №18/04, ні договір оренди землі від 27.10.2004р. не містять строків здачі об'єкта в експлуатацію. Вказує на те, що міська рада шляхом прийняття відповідних рішень на свій розсуд може вирішувати питання щодо прийняття рішень про надання земельних ділянок, або щодо їх скасування за умов наявності порушень норм містобудівного, земельного законодавства, порушення законних прав та інтересів членів територіальної громади та Харківської міської ради як органу уповноваженого представляти інтереси територіальної громади, невиконання умов рішення про надання земельної ділянки, тощо. Крім того, Харківська міська рада вважає, що позивачем порушено норми статті 22 Закону України „Про основи містобудування” в частині заборони самочинного будівництва на земельній ділянці та не виконані п. п.п. 4.6, 4.7, 5.2 рішення 19 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 25.02.2004 року № 18/04, пункт 3.4 рішення 44 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.12.2005 року № 248/05, у зв'язку з чим, вищевказані порушення, на думку відповідача є підставою для скасування оскаржуваного рішення.
Крім того, відповідачем були надані доповнення до апеляційної скарги, в яких він, посилаючись на рішення Конституційного Суду України від 01.04.2010р. у справі №1-6/2010р., просив на підставі даного рішення апеляційне провадження у даній справі припинити.
Позивач у відзиві, проти вимог апеляційної скарги заперечує, вважає її безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення суду першої інстанції таким, що прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим просить залишити його без змін. Зокрема, позивач посилається на те, що вичерпний порядок підстав припинення права користування земельною ділянкою встановлені статтею 141 Земельного кодексу України, а тому за відсутності зазначених Кодексом обставин, відповідне рішення органу місцевого самоврядування про припинення права користування земельною ділянкою є таким, що не відповідає вимогам закону (постанова ВСУ від 23.12.2008 року № 2-8/16222-2007 ( 2-7/9359-1-2008). Будь-які посилання на відповідні норми земельного законодавства, які б слугували підставами для відповідних дій Харківської міської ради в оскаржуваному рішенні відсутні. Примусове припинення права на земельну ділянку здійснюється лише в судовому порядку за наявності підстав, передбачених ст.143 Земельного кодексу України, з дотриманням процедури, визначеної законодавством. Крім того СПД-ФО ОСОБА_2 вважає, що оспорюване Рішення Харківської міської ради не відповідає Конституції України, оскільки фактично позбавляє позивача законних прав на оренду земельної ділянки для використання її за цільовим призначенням, а також порушує її права як власника будівлі. За таких обставин, прийняте Харківською міською радою є таким що прийнято з перевищенням передбачених Конституцією і законами України повноважень та є незаконним, а тому підлягає визнанню недійсним.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце засідання суду був повідомлений належним чином, про що свідчить відмітка канцелярії суду на зворотній стороні ухвали суду про призначення апеляційної скарги до розгляду, а також відзив на апеляційну скаргу відповідача, поданий суду апеляційної інстанції 21.04.2010р. за вх.№2792 уповноваженим представником позивача.
Враховуючи належне повідомлення позивача про час та місце засідання суду, а також те, що явка представників сторін у судове засідання не була визнана обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності позивача, за наявними матеріалами у справі, в порядку ст. 75 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, доповненні до скарги та відзиві на неї доводи сторін, заслухавши у судовому засіданні пояснення уповноваженого представника відповідача, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши справу в межах ст. 101 ГПК України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, зважаючи на таке.
Рішенням 19 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 25.02.2004р. №18/04 „Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів” на підставі ст.25 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні”, ст. 116, 118, 121, 123, 124, 186 Земельного кодексу України, ст.12 Закону України „Про основи містобудування” та ст. 29 Статуту територіальної громади міста Харкова, СПД ФО ОСОБА_3 була надана в оренду земельна ділянка по пр. Леніна, 25-А загальною площею 0,3744 га для будівництва торговельно-розважального комплексу строком до 01.12.2005 року, але не пізніше здачі об'єкту до експлуатації, та для подальшої експлуатації до 01.12.2029 року.
Пунктом 4.2. вищезазначеного рішення зобов'язано фізичних та юридичних осіб оформити акти встановлення меж земельних ділянок на місцевості та договори оренди землі.
Спірні правовідносини виникли у зв'язку з тим, що позивач вважає дане Рішення незаконним та таким, що порушує його права на користування певною земельною ділянкою.
Статтею 124 Земельного кодексу України закріплено, що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Тобто чинним земельним законодавством чітко визначено, що набуття права оренди земельної ділянки здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Як свідчать матеріали справи та вірно встановлено судом першої інстанцій, 27.10.2004 року на підставі вказаного рішення між позивачем (орендарем) та відповідачем (орендодавцем) був укладений договір оренди землі (далі договір), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку несільськогосподарського призначення -землі житлової та громадської забудови, площею 0,3744 га.
Пунктом 8 договору встановлено, що договір укладено строком: на період будівництва до 01.12.2005 року, але не пізніше здачі об'єкту до експлуатації; на період експлуатації до 01.12.2029 року. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Встановлено орендну плату.
Пунктом 15 договору сторони встановили умови використання земельної ділянки -для будівництва торговельно-розважального комплексу та для експлуатації.
Пунктом 16 договору встановлено цільове призначення земельної ділянки -землі житлової та громадської забудови.
З матеріалів справи вбачається, що СПД-ФО ОСОБА_2 на виконання вимог зазначеного рішення, даний договір оренди було зареєстровано у Харківській регіональній філії Державного підприємства “Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах” в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі (книга №4) 27.10.2004 року за № 63203/04, що підтверджується листом Харківської регіональної філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” № 21/1498 від 12.02.2010 року, в якому вказано, що в Державному реєстрі земель в книзі № 4 записів державної реєстрації договорів оренди землі на земельну ділянку за адресою: м. Харків, пр.Леніна, 25 А зареєстровано договір оренди за суб'єктом підприємницької діяльності -фізичною особою ОСОБА_2.
Дозвіл на виконання будівельно-монтажних робіт № 779 від 27.12.2004 року видано Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Харкова СПД ФО ОСОБА_2 для будівництва торговельно-розважального комплексу по пр. Леніна, 25-А у Дзержинському районі м. Харкова відповідно до проектної документації, що узгоджена та зареєстрована в управлінні містобудування та архітектури м. Харкова за № 296/05 від 03.06.2005 року. 2412.2006 року дозвіл на початок виконання будівельних робіт від 27.12.2004 року було продовжено до 31-12.2006 року. і8.12.2006 року дозвіл на початок виконання будівельних робіт від 27.12.2004 року було продовжено до 08.04.2007 року. 06.04.2007 року дозвіл на початок виконання будівельних робіт від 27.12.2004 року було продовжено до 08.07.2007 року. 03.07.2007 року дозвіл на початок виконання будівельних робіт від 27.12.2004 року було продовжено до 01.12.2007 року.
Рішенням Харківської міської ради від 23.12.2005 року № 248/05 строки будівництва комплексу було продовжено до 01.12.2007 року.
Проте, рішенням Харківської міської ради 34 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 24.06.2009 року № 131/09 „Про скасування та визнання такими, що втратили чинність рішень Харківської міської ради та її виконавчого комітету” відповідно до вимог ст.ст. 10, 13, 17, Закону України „Про планування і забудову територій” та у зв'язку з порушенням норм статті 22 Закону України “Про основи містобудування” щодо заборони самочинного будівництва на земельній ділянці, відповідно до вимог п.1.6 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5, п.п. 4.6, 4.7, 5.2 рішення 19 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 25.02.2004 року № 18/04, пункту 3.4 рішення 44 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.12.2005 року № 248/05, пункт 97 додатку 1 до рішення 19 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 25.12.2004 року № 18/04 наступного змісту: „97. СПД-ФО ОСОБА_2 надати в оренду земельну ділянку загальною площею 0,3744 га для будівництва торговельно-розважального комплексу по пр. Леніна, 25-А до 01.12.2005р., але не пізніше здачі об'єкту до експлуатації до 01.12.2029 року” (пункт 12 додатку № 2) та пункт 86 додатку 1 до рішення 44 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.12.2005 року № 248/05 наступного змісту: „ 86. СПД-ФО ОСОБА_2: 86.1. Продовжити строки будівництва торговельно-розважального комплексу по пр. Леніна, 25-А до 01.12.2007 року” (пункт 13 додатку № 2) визнані такими, що втратили чинність.
У рішенні від 24.06.2009 року № 131/09 відповідач визначив ст.12 Земельного кодексу України, ст.25 та ст.59 Закону України „Про місцеве самоврядування" та вимоги ст.ст. 10, 13, 17 Закону України „Про планування та забудову територій". Відповідач також вважає, що СПД-ФО ОСОБА_2 порушено норми статті 22 Закону України „Про основи містобудування" в частині заборони самочинного будівництва на земельній ділянці та не виконані п. п.п. 4-6, 4-7, 5-2 рішення 19 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 25.02.2004 року № 18/04 пункт 3-4 рішення 44 сесії Харківської міської ради 4 скликання від 23.12.2005 року № 248/05. Проте, зазначені норми не регулюють порядок, підстави та повноваження відповідача, щодо скасування рішень, які було прийнято ним раніше. Крім того, зазначені вище дії позивача спростовують доводи відповідача щодо порушення позивачем статті 22 Закону України „Про основи містобудування", оскільки право користування земельною ділянкою для будівництва комплексу підтверджується укладанням договору оренди, а право на виконання будівельних робіт - отриманням дозволу на виконання будівельних робіт.
Пунктом 4.6 рішення 19 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 25.02.2004р. №18/04 „Про надання юридичним та фізичним особам земельних ділянок для будівництва (реконструкції) та подальшої експлуатації об'єктів" визначено, що позивач повинен після закінчення будівництва виконати виконавчу зйомку об'єктів, підвідних інженерних мереж та благоустрою.
Згідно з пунктом 4.7 вказаного рішення позивач повинен об'єкт будівництва здати до експлуатації чинним порядком.
Пунктом 5.2 рішення міська рада попередила, що у випадку не здачі об'єктів до експлуатації у встановлені в рішенні строки, а також неотримання дозволів на виконання будівельних робіт зазначене рішення втрачає чинність і договори оренди підлягають розірванню у встановленому порядку.
Тобто, позивач повинен виконати ці приписи після закінчення будівництва. Але, ні рішення 19 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 25.02.2004 року № 18/04, ні договір оренди землі від 27.10.2004 року не містять строків здачі об'єкта в експлуатацію. Крім того, пункт 31 договору оренди землі визначає обов'язки позивача як орендаря, однак договором обов'язок щодо строку здачі об'єкта в експлуатацію не встановлений.
Таким чином, СПД ФО ОСОБА_2 не порушувала п.4.6, 4.7, 5.2 рішення 19 сесії Харківської міської ради 24 скликання від 25.02.2004р. №18/04, оскільки їх виконання визначено моментом здачі об'єкта будівництва в експлуатацію, строк якого не встановлений даним рішенням і, як вбачається з відповідних доказів наявних в матеріалах справи, будівництво об'єкту виконано на 75 відсотків.
Крім того, КП „Харківське міське БТІ" було виготовлено та видано ОСОБА_2 технічний паспорт на громадський будинок - нежитлову будівлю літ. А-5 за адресою: пр. Леніна 25-Б, м. Харків. Технічний паспорт виготовлено станом на 21 квітня 2008 року. Відповідно до технічного паспорту загальна площа п'ятиповерхового громадського будинку літера А - 5 по пр.Леніна № 25 Б становить 5131,7 кв.м., у тому числі цокольний поверх - 349,5 кв.м, і поверх приміщень- 555,3 кв.м, другий поверх - 1094,2 кв.м, третій поверх складається з приміщень загальною площею 1105,9 кв.м, четвертий поверх -867,1 кв.м, п'ятий поверх -983,9 кв.м, технічний поверх-175)8 кв.м.
Отже, посилання відповідача про те, що позивач використовує земельну ділянку не за цільовим призначенням також спростовується вищезазначеними належними доказами.
Ст. 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначає загальну компетенцію міських рад, а у ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зазначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення відповідачем застосовано неналежне посилання на норми діючого законодавства виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території України. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
П.1 п.п.15 ст. 26 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” встановлено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються питання щодо скасування актів виконавчих органів ради, які не відповідають Конституції чи Законам України, іншим актам законодавства, рішенням відповідної ради, прийнятим у межах її повноважень.
Органи виконавчої влади або органи місцевого самоврядування, які одночасно здійснюють владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, у земельних правовідносинах виступають як представницькі органи суб'єкта власності - народу України, територіальної громади власників землі щодо права розпорядження, притаманного власнику. Такий висновок випливає з положень статей 13, 14, 140, 142, 143 Конституції України, статей 11, 16, 167, 169, 374 ЦК, статей 2, 8, 133 Господарського кодексу України, статей 80, 84, 123, 124, 127, 128 ЗК, якими врегульовано порядок розпорядження землею.
Рішення органу місцевого самоврядування або державної адміністрації про надання земельної ділянки господарюючому суб'єкту у власність або у користування втілює волевиявлення власника землі і реалізується у цивільних правовідносинах з урахуванням вимог ЗК, спрямованих на раціональне використання земельних ділянок як об'єктів нерухомості (власності).
У ч.10 ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” зазначено, що акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Аналіз норм чинного законодавства у сукупності з наявними матеріалами справи дають підстави колегії суддів стверджувати, що чинним законодавством не надано право міським радам одного скликання на скасування рішень міської ради попереднього скликання. Ці питання відповідно до ч.10 ст.59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні” вирішуються у судовому порядку.
Згідно з ч.1 ст.152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
Відповідно до ч. 3 ст.152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: а) визнання прав; б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; в) визнання угоди недійсною; г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування; ґ) відшкодування заподіяних збитків; д) застосування інших, передбачених законом, способів.
Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з ч. 1 ст. 21 ЦК України, суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи, що відповідачем не доведено законність прийнятого ним спірного рішення, колегія суддів дійшла висновку про те, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Щодо посилання відповідача на те, що 01.04.2010р. Конституційним Судом України прийнято рішення у справі №1-6/2010р. за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів «а», «б», «в», «г»статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів зазначає, що дане рішення Конституційного Суду України прийнято після прийняття рішення господарським судом Харківської області від 01 березня 2010 року. Дане рішення Конституційного Суду України прийняте на майбутнє і його дія не поширюється на ті рішення, які відбулися до його прийняття.
Відповідно до ст.33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На підставі викладеного, суд апеляційної інстанції, погоджуючись із місцевим господарським судом дійшов висновку, що СПД-ФО ОСОБА_2 при зверненні до господарського суду Харківської області з позовом про визнання нечинним рішення 34 сесії Харківської міської ради 5 скликання від 24.06.2009 року № 131/09, було правильно визначено спосіб захисту свого порушеного, що було і підтверджено рішенням місцевого господарського. Тому викладені в апеляційній скарзі заперечення, позбавлені фактичного та правового обґрунтування, а також не відповідають матеріалам справи.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду Харківської області від 01.03.2010 р. у справі № 15/338-09 прийняте без порушень норм матеріального та процесуального права, що не дає підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. ст. 99,101,102, п.1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 01.03.2010 р. у справі № 15/338-09 залишити без змін.
Головуючий суддя
Судді