79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
15.04.10 Справа № 16/115
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії: Головуючого -судді Галушко Н.А.
Суддів Краєвської М.В.
Орищин Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, с.Карпати Мукачівського району Закарпатської області б/н від 25.12.2009р.
на рішення господарського суду Закарпатської області від 30.11.2009р.
у справі № 16/115
за позовом фізичної особи -підприємця ОСОБА_2, с.Карпати
до відповідача: відкритого акціонерного товариства комерційного банку “Надра”, м. Київ Ужгородського регіонального управління, м. Ужгород
про визнання незаконними дій щодо неперерахування коштів згідно платіжного доручення; зобов'язання перерахувати кошти в розмірі 2 200,00грн. відповідно до платіжного доручення; стягнення матеріальної шкоди в розмірі 8 606,85грн. та моральної шкоди в розмірі 25 000,00грн.
за участю представників:
від позивача -ОСОБА_2,
від відповідача -Дорош І.І. представник;
Представникам сторін роз'яснено права та обов'язки передбачені ст. 20, 22 ГПК України.
Рішенням господарського суду Закарпатської області від 30.11.2009р. у справі № 16/115 (суддя О.В. Васьковський) у позові ФО - підприємця ОСОБА_2 до ВАТ КБ «Надра»про визнання незаконними дій щодо неперерахування коштів згідно платіжного доручення, зобов'язання перерахувати кошти в розмірі 2200 грн. відповідно до платіжного доручення, стягнення матеріальної шкоди в розмірі 8606,85грн. та моральної шкоди в розмірі 25000 грн. відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду мотивоване відсутністю на день розгляду справи на рахунку позивача коштів в сумі 2200 грн., необхідних для виконання зобов'язання по перерахунку коштів контрагенту позивача, відсутністю причинного зв'язку між невиконанням банком платіжного доручення та сумою збитків, заявлених до сплати, відсутністю доказів в підтвердження реальності зазначених позивачем моральних збитків.
Рішення місцевого господарського суду оскаржує позивач. В апеляційній скарзі б/н від 25.12.2009 р. просить рішення господарського суду Закарпатської області від 30.11.2009 р. у справі № 16/115 скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі у відповідності до позовної заяви.
ВАТ КБ «Надра»у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що вимоги апелянта, викладені в апеляційній скарзі, не підлягають задоволенню.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, заслухавши пояснення представників сторін суд встановив наступне.
26.05.2006 р. між сторонами укладено договір банківського рахунку № 79009(а.с.45-48).
Предметом даного договору є поточний рахунок у гривнях, який банк відкриває клієнту для зберігання коштів клієнта та здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та законодавства України, зобов'язання банку приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунку та проведення інших операцій з рахунком, що передбачені чинним законодавством України.
Як з'ясовано судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 29.01.2009 р. позивач надав відповідачу платіжне доручення
№ 2 про перерахування з поточного рахунку № НОМЕР_1 у філії ВАТ «КБ «Надра»Ужгородське РУ 2200 грн. на користь ТзОВ «В.В.Ф.»на рахунок № 26000018255364 у філії ВАТ «Укрексімбанку м. Ужгород, як плату за дизпаливо.
Відповідно до ст. 1089 ЦК України за платіжним дорученням банк зобов'язується за дорученням платника за рахунок грошових коштів, що розміщені на його рахунку у цьому банку, переказати певну грошову суму на рахунок визначеної платником особи (одержувача) у цьому чи в іншому банку у строк, встановлений законом або банківськими правилами, якщо інший строк не передбачений договором або звичаями ділового обороту.
Відповідно до ч. 3 ст. 1090 ЦК України платіжне доручення платника приймається банком до виконання за умови, що сума платіжного доручення не перевищує суми грошових коштів на рахунку платника, якщо інше не встановлено договором між платником і банком.
Відповідно до відмітки банку на платіжному дорученні № 2 від 29.01.2009 р. «проведено»платіжне доручення 29.01.2009 р. прийнято до виконання.
Відповідно до п. 2.3.3. договору банк взяв на себе зобов'язання своєчасно здійснювати розрахунково-касове обслуговування клієнта , у відповідності з чинним законодавством України. У разі відсутності або недостатності коштів на рахунку клієнта для здійснення операції та сплати відповідної комісії за РКО на момент подання розрахункових документів до банку, здійснювати списання коштів з рахунку в межах суми встановленого овердрафту, якщо це обумовлено окремо укладеним договором між клієнтом та банком, в іншому випадку повернути розрахункові документи без виконання не пізніше наступного робочого дня з відміткою про причини невиконання.
Відсутність дій, необхідність яких передбачена вищенаведеним пунктом у разі неможливості виконання платіжного доручення, свідчить по наявність на поточному рахунку коштів в день подання платіжного доручення, необхідних для здійснення банківської операції по його виконанню.
Банк зобов'язаний за розпорядженням клієнта видати або перерахувати з його рахунка грошові кошти в день надходження до банку відповідного розрахункового документа, якщо інший строк не передбачений договором банківського рахунка або законом(ч. 3 ст. 1068 ЦК України).
Відповідно до п. 4.2 договору операції за розрахунковими документами в гривнях, що надійшли до банку в операційний час, виконуються банком того ж дня.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, всупереч вищенаведеним нормам банком не виконано зобов'язання за платіжним дорученням № 2 від 29.01.2009 р. Невиконання такого зобов'язання відповідач не заперечує, у відзиві на апеляційну скаргу, проти вимог скаржника щодо визнання незаконними дій щодо перерахування коштів згідно платіжного доручення не апелює.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції помилково дано оцінку діям відповідача щодо виконання зобов'язань за договором банківського рахунку на день розгляду справи, при цьому не взято до уваги норми договору, що регламентують зобов'язання сторін. Відсутність коштів на рахунку відповідача на день розгляду справи не спростовує неправомірності дій відповідача в момент передачі позивачем банку платіжного доручення № 2 від 29.01.2009 р. для виконання.
Доводи Ужгородського регіонального управління ВАТ КБ «Надра»про введення в дію мораторію як підстави невиконання банком зобов'язання перед ФО-підприємцем ОСОБА_2 є безпідставними. Як зазначає сам відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, дія мораторію у ВАТ КБ «Надра»введена з 10.02.2009р., в той час, як платіжне доручення №2 подано філії ВАТ КБ «Надра»29.01.2009 р., яке згідно положень договору банківського рахунку № 79009 від 26.05.2006 р., умов цивільного законодавства підлягає виконанню в цей же день.
Таким чином, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не погоджується з висновками місцевого господарського суду в частині відмови в позові про визнання незаконними дій відповідача щодо перерахування коштів згідно платіжного доручення № 2 від 29.01.2009 р., відтак оскаржуване рішення в цій частині підлягає скасуванню, позовна вимога -задоволенню.
Відносно вимоги позивача про зобов'язання банку перерахувати кошти згідно платіжного доручення, за відсутності коштів на поточному рахунку позивача у РУ Ужгородського ВАТ КБ «Надра», що підтверджується довідкою ВАТ КБ «Надра»№ 115 від 12.04.2010 р. про рух коштів по рахунку № НОМЕР_1-гривня ПП ОСОБА_2 то така є безпідставною.
Не погоджується судова колегія апеляційної інстанції і з висновками місцевого господарського суду в частині відмови в стягненні з відповідача матеріальної шкоди з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 1166 ЦК України шкода, завдана неправомірними діями, відшкодовується у випадках, встановлених цим Кодексом та іншим законом
Відповідно до приписів ст. 1073 ЦК України у разі порушення банком розпорядження клієнта про перерахування грошових коштів з його рахунка банк, повинен негайно після виявлення порушення зарахувати відповідну суму на рахунок клієнта або належного отримувача, сплатити проценти та відшкодувати завдані збитки, якщо інше не встановлено законом.
Відповідальність за порушене зобов'язання у вигляді сплати збитків суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено передбачена ст. 224 ГК України. До збитків в розумінні ст.225 ГК України віднесено зокрема додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною.
Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме рішення господарського суду у Закарпатській області від 15.06.2009 р. у справі № 9/51 з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 на користь «В.В.Ф.»стягнуто суму 6 088,45 грн. основного боргу, 5 479,2 грн. пені, 808,85 грн. - штрафу, 200 грн. неустойки та 318грн. судових витрат. Вищевказане рішення мотивоване невиконанням зобов'язань щодо оплати нафтопродуктів, отриманих згідно договору № 05/СС від 10.06.2008 р.
З огляду на те, що причиною звернення «В.В.Ф»з позовом до господарського суду в частині стягнення 2200 грн. з ФО-підприємця ОСОБА_2 стали неправомірні дії відповідача у даній справі, сума пені в розмірі 1979,63 грн., 292,24 грн. штрафу, 72,26 грн. неустойки застосовані до ФО-підприємця ОСОБА_2, як відповідальність за невиконання грошового зобов'язання в сумі 2200 грн. стягнуті рішенням господарського суду Закарпатської області від 15.06.2009 р. у справі № 9/51 в контексті ст. 225 ГК України є додатковими витратами для позивача, спричиненими порушенням зобов'язання відповідачем, що підлягають стягненню з Ужгородського РУ ВАТ «КБ Надра»у вигляді матеріальної шкодив розмірі 2344,13 грн.
Позовна вимога про стягнення з відповідача збитків в частині суми, що перевищує суму платіжного доручення № 2 від 29.01.2009 р. за відсутності доказів її причинного зв'язку із неправомірними діями відповідача та заборгованістю позивача перед контрагентом, постановленою в цій частині до стягнення у справі № 9/51 є безпідставною. Рішення місцевого господарського суду в цій частині слід залишити без змін.
Оскільки, заявляючи позовні вимоги про стягнення моральної шкоди в розмірі 25000 грн. позивачем не наведено доказів в підтвердження реальності понесеної моральної шкоди, позовні вимоги в цій частині необгрунтовані, рішення місцевого господарського суду постановлене у відповідності до вимог чинного законодавства.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 99, 101 103-105 Господарського процесуального кодексу України,
Львівський апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу ФО-підприємця ОСОБА_2 задоволити частково.
Рішення господарського суду Закарпатської області від 30.11.2009р. у справі № 16/115 про відмову у визнанні незаконними дій щодо неперерахування коштів згідно платіжного доручення, стягнення 2344,13 грн. матеріальної шкоди скасувати В цій частині позов задоволити.
Визнати дії ВАТ КБ «Надра», м. Київ Ужгородського регіонального управління, м. Ужгород щодо неперерахування коштів згідно платіжного доручення № 2 від 29.01.2009 р. неправомірними. Стягнути з ВАТ КБ «Надра», м. Київ Ужгородського регіонального управління, м. Ужгород на користь ФО -підприємця ОСОБА_2 2344,13 грн. матеріальної шкоди, 23,45 грн. державного мита за розгляд справи в суді першої інстанції, 11,73 грн. державного мита за перегляд судового рішення в апеляційному порядку та 16.47 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Доручити господарському суду Закарпатської області видати наказ.
В решті рішення місцевого господарського суду залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути до господарського суду Закарпатської області.
Головуючий - суддя Галушко Н.А.
суддя Краєвська М.В.
суддя Орищин Г.В.