79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
20.04.10 Справа № 07/29-38
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії
головуючого - судді - Гнатюк Г.М.
суддів - Кравчук Н.М.
- Мирутенко О.Л.
Розглянувши апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Луцьк від 05.03.2010р..
на рішення господарського суду Волинської області від 22.02.2010р.
у справі № 07/29-38
за позовом Закритого акціонерного товариства «Українські радіосистеми», м.Київ
до відповідача: суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2, м.Луцьк
про стягнення 11259,05грн.
за участю представників сторін:
від позивача: Жук Р.С. - представник
від відповідача: не з'явився
Позивачу роз'яснено його права та обов'язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Відповідач явку повноважного представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином був повідомлені про час та місце судового засідання.
Клопотання про технічну фіксацію судового процесу не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Встановив :
Рішенням господарського суду Волинської області від 22.02.2010р. у справі №07/29-38 (суддя Сур'як О.Г.) позов задоволено повністю та стягнено з підприємця ОСОБА_2 на користь Закритого акціонерного товариства «Українські радіосистеми»10232,31грн. основного боргу, 565,86грн. пені, 153,91грн. 3% річних, 306,97грн. індексу інфляції, 112,59грн. державного мита та 236,00грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення суду мотивоване тим, що у відповідності до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Не погоджуючись з даним рішенням суду, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_2 оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що воно прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, а зокрема стверджує, що судом не досліджено всіх обставин справи, у зв'язку з чим просить рішення скасувати повністю та відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
У письмовому запереченні на апеляційну скаргу від 13.04.2010р. (вх.№3479 від 20.04.2010р.) та в судовому засіданні представник Закритого акціонерного товариства «Українські радіосистеми» спростовує доводи скаржника та зазначає про законність та обгрунтованість рішення місцевого суду, у зв'язку з чим просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення залишити без змін.
На адресу суду поступило клопотання суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 (вх.№3391 від 19.04.2010р.) про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю забезпечити явку свого представника в судове засідання. Зважаючи на те, що дане клопотання не підписане, колегія суддів не приймає його до уваги.
Розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу, оцінивши докази та заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів прийшла до висновку, що рішення господарського суду Волинської області від 22.02.2010р. у справі №07/29-38 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між сторонами у справі 25.06.2008р. укладено договір №114757351 про надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку, відповідно до умов якого, позивач зобов'язувався надавати послуги мобільного зв'язку відповідачу, а відповідач зобов'язувався своєчасно вносити плату за користування наданими послугами. При цьому, пунктом 3 Договору передбачено, що права та обов'язки сторін Договору та інші умови взаємодії між сторонами вказані у «Правилах надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку Закритого акціонерного товариства «Українські радіосистеми»- надалі «Правила», які затверджені Наказом №55-з від 31.01.2008 року. Одночасно п.10 Договору зазначено, що підписання договору Абонентом свідчить про його згоду з умовами Правил.
На виконання умов укладеного Договору Відповідачу було надано в користування корпоративні телефонні номери (перелік вказаний у додатку до Договору), а послуги зв'язку надавалися йому на умовах тарифного плану «Максимум»(умови вказаних тарифних планів викладені в додатку до позовної заяви). На момент підписання Договору умови тарифного плану «Максимум»відповідали умовам, які були додані до позовної заяви.
У відповідності до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).
Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.
Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, згідно із умовами договору та вимогами Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що зазвичай ставляться.
Стаття 525 ЦК України передбачає недопустимість відмови від виконання зобов'язання або односторонньої зміни його умов. Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Згідно із п.2. договору абонент зобов'язується сплачувати рахунки за послуги, які надаються Позивачем відповідно до договору.
Щодо порядку оплати послуг, то хочемо наголосити на тому, що пунктом 7.10 Правил передбачено, що: «У разі, якщо відповідний Тарифний план передбачає внесення щомісячних платежів, Оператор до 15 числа місяця, наступного за розрахунковим, виставляє Абоненту рахунок на оплату Послуг та Додаткових послуг. Абонент здійснює оплату до 25 числа місяця, наступного за розрахунковим».
Пунктом 8 Договору передбачено, що рахунки за надані послуги доставляються поштою на адресу Абонента. Керуючись даним пунктом Договору ЗАТ «Українські радіосистеми»надсилало рахунки на поштову адресу Відповідача рахунки за надані послуги простими поштовими відправленнями, отримання яких відповідачем не заперечено.
Однак, оплата за отримані послуги відповідачем не здійснена, у зв'язку з чим, станом на 30.04.2009р. утворилася заборгованість у сумі 10232,31грн. Доказів погашення заборгованості відповідачем не надано.
Отже, сума основної заборгованості відповідача перед позивачем становить 10232,31грн., яка не спростована відповідним доказом від відповідача, а тому місцевим господарським судом, на думку колегії суддів Львівського апеляційного господарського суду, стягнена правомірно.
Відповідно до п.8.3 Правил, у разі прострочення абонентом оплати послуг оператора, останній має право вимагати сплату пені в розмірі, передбачений законодавством. Відповідно до ст.36 Закону України «Про телекомунікації»позивачем нараховано пеню, яка обчислена від вартості неоплачених послуг, у розмір однієї облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, за кожну добу затримки.
Частина 1 статті 612 ЦК України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
На підставі наведеного, Відповідачу нарахована пеня в сумі 565,86грн.
Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За неналежне виконання грошових зобов'язань позивач нарахував відповідачу інфляційні витрати в сумі 306,97грн. та 153,91грн. - 3% річних від простроченої суми.
Заслухавши пояснення представника позивача, колегія суддів приходить до висновку про підставність задоволення позовних вимог щодо стягнення боргу, пені, річних та інфляційних втрат.
Щодо доводів відповідача про безпідставне стягнення боргу у більшому розмірі, оскільки він не був належним чином повідомлений про зміни умов тарифного плану, то колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, з 01 листопада 2008 року відбулися зміни тарифного плану «Максимум». Дана зміна умов тарифного плану була здійснена ЗАТ «Українські радіосистеми»у відповідності з вимогами пунктів 4.1.5. та 7.4. Правил надання послуг рухомого (мобільного) зв'язку Закритого акціонерного товариства «Українські радіосистеми», яким передбачено наступні положення, що Оператор зобов'язаний «Здійснювати повідомлення Абонентів про зміну або скасування існуючого Тарифного плану чи про введення нового Тарифного плану шляхом розміщення відповідного повідомлення на Інтернет-сайті або у інших засобах масової інформації не пізніше, ніж за 7 днів до дня здійснення вищевказаних змін.»та, що «Тарифні плани та тарифи на будь-які Додаткові послуги можуть бути змінені або скасовані Оператором за умови здійснення повідомлення Абонентів не менше, ніж за сім днів до дати такої зміни або скасування».
Про зміну тарифного плану повідомлено всіх абонентів через опублікування в газеті «Урядовий кур'єр»за 24 жовтня 2008 року нових умов тарифного плану.
Зважаючи на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що позивачем належно повідомлено про зміну тарифного плану, а отже доводи відповідача безпідставні.
Пунктом 233 «Правил надання та отримання телекомунікаційних послуг», які затверджені Постановою КМ України №720 від 09.08.2005 року визначено, що «Оплата послуг рухомого (мобільного) зв'язку здійснюється за тарифами, що діють на момент надання послуги».
Керуючись вказаною вище нормою Правил - ЗАТ «Українські радіосистеми»здійснювало нарахування вартості наданих послуг за тарифами, які діяли на момент надання цих послуг, тобто, з - 1 листопада 2008 року за новими умовами тарифного плану «Максимум».
Згідно з ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання,
Інші доводи, викладені апелянтом, як підстава скасування рішення, колегією суддів відхилено за їх необґрунтованістю.
Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України стороні, на користь якої відбулося рішення, друга сторона відшкодовує витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення місцевого господарського суду прийняте у відповідності до норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для його скасування.
Судові витрати по апеляційній скарзі, в порядку ст.49 ГПК України, слід віднести на скаржника.
Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд
Постановив:
1. Рішення господарського суду Волинської області від 22.02.2010 року у справі №07/29-38 залишити без змін, а апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_2 залишити без задоволення.
2. На виконання постанови місцевому господарському суду видати відповідний наказ.
3. Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.
4. Матеріали справи повернути в господарський суд Волинської області.
Головуючий суддя Гнатюк Г.М.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Мирутенко О.Л.