справа № 2а -1019/10
06 квітня 2010 року
Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючого судді: Корчистої О.І.
при секретарі: Морозовій Я.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги, як дітям війни,-
Позивач звернувся з адміністративним позовом до відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька, стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги, як дітям війни, посилаючись на те, що він має статус «дитини війни» у зв'язку з чим, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», виплачувана їй пенсія повинна підвищуватись на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Вважає, що положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» в частині зупинення дії ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» не відповідають Конституції України і тому не можуть застосовуватись. Позивач просив суд визнати дії відповідача неправомірними по не нарахуванню належної йому щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30 % від мінімальної пенсії за віком, просив стягнути з відповідача на його користь недоплачену щомісячну державну допомогу до пенсії починаючи з 2008 року по 31.12.2009 року, зобов'язати відповідача зробити нарахування щомісячної доплати до пенсії в розмірі 30% від мінімальної пенсії України за віком в подальшому.
В судове засідання позивач не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити.
В судове засідання представник відповідача - Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька не з'явився, про місце, дату та час розгляду справи повідомлений належним чином, надав письмову заяву з проханням розглядати справу без його участі та заперечення проти позовних вимог, в яких просив у задоволенні позовних вимог відмовити, застосувавши положення ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить висновку, що позов обґрунтований, але підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що позивач має правовий статус дитини війни, що підтверджується відповідним посвідченням (а.с. 5).
Також, слід зазначити, що Законом України «Про Державний бюджет України на 2008 рік» /п. 41 розділу 2 внесення змін до деяких законодавчих актів/ текст статті 6 викладено в такій редакції: «Дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни.
Ветеранам війни, які мають право на отримання підвищення до пенсії або щомісячного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, відповідно до цього Закону та Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» дане підвищення провадиться за їх вибором згідно з одним із законів.
Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 року визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення статті 67 розділу I, пунктів 2-4, 6-8, 10-18, підпункту 7 пункту 19, пунктів 20-22, 24-34, підпунктів 1-6, 8-12 пункту 35, пунктів 36-100 розділу II «Внесення змін до деяких законодавчих актів України» та пункту 3 розділу ІІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», в пункті 5 резолютивної частини якого визначено, що «Положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення».
Згідно ч. 2 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлено річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України, пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.
Позивач не звертався до суду з заявою про поновлення строку звернення до суду, не навів поважних причин його пропуску.
У зв'язку з тим, що позивачем пропущено строк звернення до суду з вимогами про виплату підвищення до пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року, а відповідач наполягає на застосуванні вказаного строку, суд вважає за необхідне відмовити позивачу у вимогах про підвищення пенсії як дитині війни за період з 22.05.2008 року по 31.12.2008 року.
Частково відмовляючи в задоволені позову з підстав пропуску річного строку звернення до суду, суд зауважує, що в даному випадку не підлягають застосуванню вимоги статті 46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до яких суми пенсії, не отримані своєчасно з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачується за минулий час без обмеження.
Законом України «Про соціальний захист дітей війни» визначено основи соціального захисту дітей війни та гарантовано їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки.
Статтею 6 цього Закону передбачено виплату державної соціальної підтримки дітей війни, яка додатково виплачується до пенсії. Вказана соціальна підтримка не може розцінюватись як пенсія або її складова частина. Тобто, йдеться про різні види правовідносин в системі соціального забезпечення та державної соціальної підтримки.
Статтею 71 Закону України « Про Державний бюджет України на 2009 рік встановлено те, що Кабінету Міністрів України надано право у 2009 році встановлювати розміри соціальних виплат, які відповідно до законодавства визначаються залежно від розміру мінімальної заробітної плати, в абсолютних сумах у межах асигнувань, передбачених за відповідними бюджетними програмами.
Названа норма передбачає встановлення в абсолютних сумах розмірів лише тих виплат, вихідним критерієм розрахунку яких є розмір мінімальної заробітної плати.
Таким чином дія вказаної норми Закону не поширюється на спірні правовідносини, оскільки розмір зазначених соціальних виплат згідно із Законом України «Про соціальний захист дітей війни» залежить від розміру мінімальної пенсії за віком.
Отже, нарахування та виплата у 2009 році дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону Україну «Про соціальний захист дітей війни».
Крім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.06.2009 року визнані незаконними пункти 8 та 15 Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Про деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» в частині набрання вказаної постанови законної сили та встановлення того, що дітям війни до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, підвищення проводиться у твердих розмірах твердих сум.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за можливе визнати бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька щодо не нарахування підвищення до пенсії позивачу, як дитині війни, неправомірними та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька зробити нарахування підвищення до пенсії в розмірі 30% від розміру мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.
Також, відповідно до ст. 94 КАС України, з Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька, за рахунок Державного бюджету України, необхідно стягнути на користь позивача суму судового збору у розмірі 3 гривні 40 копійок, відповідно до обсягу задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1, як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити нарахування за рахунок державного бюджету України ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 гривні 40 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у присутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя О.І. Корчиста
справа № 2а -1019/10
/вступна та резолютивна частини/
06 квітня 2010 року
Пролетарський районний суд м. Донецька у складі:
Головуючого судді: Корчистої О.І.
при секретарі: Морозовій Я.Е.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька про стягнення недоплаченої щомісячної державної допомоги, як дітям війни,-
Враховуючи вищенаведене, та керуючись ст. ст. 1, 2, 4, 5, 6, 10, 11, 14, 15, 17, 23, 48, 58, 69-71, 79, 86, 87, 94, 98, 104, 105, 111, 112, 114, 121, 160, 161, 162, 163, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька - задовольнити частково.
Визнати неправомірною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька по не нарахуванню щомісячної доплати до пенсії ОСОБА_1 , як дитині війни за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька здійснити нарахування за рахунок державного бюджету України ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, як дитині війни, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року, з урахуванням фактично здійснених виплат.
Стягнути з Управління Пенсійного фонду України в Пролетарському районі м. Донецька за рахунок Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 гривні 40 копійок.
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо постанову було проголошено у присутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений цим Кодексом, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя О.І. Корчиста