Апеляційне провадження
№22-з/824/808/2020
03 листопада 2020 року місто Київ
справа №2-617/12
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Борисової О.В.
суддів: Ратнікової В.М., Левенця Б.Б.
за участю секретаря судового засідання - Савлук І.М.
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про роз'яснення рішення Апеляційного суду міста Києва від 18 квітня 2012 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа: ОСОБА_3 про звернення стягнення на нерухоме майно,-
У вересні 2011 року позивач ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до суду з позовом до відповідачів, в якому просив:
у рахунок погашення заборгованості в сумі 1200393,59 грн. за кредитним договором №013/08-21/167М від 25 серпня 2005 року, що був укладений між АППБ «Аваль» та ОСОБА_3 , звернути стягнення на квартиру АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданного Відділом приватизації державного житла Залізничного району міста Києва 26 червня 1998 року, згідно з розпорядженням від 26 червня 1998 року №19945, зареєстрованому в КМБТІ 08 липня 1998 року та записано у реєстровій книзі за №1282, ціна якої була заздалегідь визначена сторонами та становить 277750 грн.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 13 січня 2012 року в задоволенні позову ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 18 квітня 2012 року апеляційну скаргу позивача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено.
Рішення Солом'янського районного суду міста Києва від 13 січня 2012 скасовано та ухвалено нове.
Позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено.
В рахунок погашення заборгованості в сумі 1200393,59 грн. за кредитним договором №013/08-21/167М від 25 серпня 2005 року, укладеним між АППБ «Аваль» та ОСОБА_3 , звернуто стягнення на нерухоме майно шляхом продажу на прилюдних торгах квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житла Залізничного району міста Києва 26 червня 1998 року, згідно із розпорядженням від 26 червня 1998 року №19945, зареєстрованого в КМБТІ 08 липня 1998 року та записано у реєстровій книзі за №1282, початкова ціна якої становить 277750,00 грн.
Стягнуто з ОСОБА_2 і ОСОБА_1 в рівних частках на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» понесені судові витрати: 1700 грн. судового збору і 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
05 жовтня 2020 року до Київського апеляційного суду від АТ «Райффайзен Банк Аваль» надійшла заява, в якій позивач просив роз'яснити рішення Апеляційного суду міста Києва від 18 квітня 2012 року у справі за позовом ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором №013/08-21/167М від 25 серпня 2005 року, а саме: яким чином ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» має виконати вказане рішення шляхом продажу предмету іпотеки - квартири на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої нормами Закону України «Про виконавче провадження», в якій проживає неповнолітня дитина.
В обґрунтування заяви посилався на те, що 04 вересня 2012 року Апеляційним судом міста Києва були видані виконавчі листи по даній справі.
Вказував, що 23 квітня 2019 року приватним виконавцем Телявським А.М. було проведено опис та арешт нерухомого заставного майна ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а саме квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 .
Зазначав, що приватним виконавцем було встановлено, що за адресою місцезнаходження предмету іпотеки з 23 квітня 2013 року зареєстрована малолітня особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є онуком ОСОБА_1 .
Посилався на те, що через відсутність подальших дій щодо звернення стягнення на предмет іпотеки банк направив до приватного виконавця Телявського А.М. клопотання щодо здійснення подальших дій по виведенню предмету іпотеки на реалізацію (передачу нерухомого майна на реалізацію через ДП «Сетам» без отримання згоди від органу опіки та піклування) з посиланням на правову позицію Верховного Суду України з порушеного питання.
Вказував, що 15 травня 2020 року на адресу стягувача надійшли листи-повідомлення приватного виконавця Телявського А.М. від 04 травня 2020 року №3012 та №3013, якими заявнику відмовлено у вчинені дій щодо виведення предмету іпотеки на ДП «Сетам» з посиланням на порушення законних прав малолітньої особи - ОСОБА_4 , вимог п.3 Розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5 та відсутністю дозволу Органу опіки та піклування - Служби у справах дітей та сім'ї Солом'янської РДА у місті Києві на реалізацію предмета іпотеки.
Зазначав, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в порушенням норм ст.586 ЦК України, ст.ст.1, 9 Закону України «Про іпотеку», п.п.2.1.1., 4.1.4. іпотечного договору самовільно, без будь-якої згоди заявника, 23 квітня 2013 року зареєстрували у предметі іпотеки малолітню особу ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Посилався на те, що станом на 01 жовтня 2020 року будь-яких письмових повідомлень/клопотань від ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо надання банком дозволу на реєстрацію місця проживання інших осіб до банку не надходило, будь-яких письмових дозволів на вчинення таких дій боржнику та/або іпотекодавцю АТ «Райффайзен Банк Аваль» не надано.
Зазначав, що відповідно до ст.ст.52, 61, 62, 62-1 Закону України «Про виконавче провадження» примусова реалізація предмета іпотеки за рішенням суду з прилюдних торгів не є правочином, а є виконанням рішення суду, отже, згода органу опіки та піклування на реалізацію квартир з аукціону в процесі виконання рішення суду (виконавчого напису) не потрібна.
Посилався на те, що на момент укладання договору іпотеки ОСОБА_4 , ще не був народжений та відповідно не міг бути зареєстрований та не мав/не має на сьогодні права власності на предмет іпотеки.
Сторони у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. Від АТ «Райффайзен Банк Аваль» до суду апеляційної інстанції надійшла заява, в якій останній просив розглядати справу у відсутність представника банку.
Колегія суддів вважає можливим розглядати справу у відсутності осіб, які не з'явилися у судове засідання на підставі ч.3 ст.271 ЦПК України.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.
У п.32 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою (необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю).
Згідно з ч.1 ст.271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз'яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення.
В силу зазначеної норми процесуального права роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю, якщо воно є неясним та незрозумілим для осіб, щодо яких воно постановлене, так і тих, що будуть здійснювати його виконання.
Суть роз'яснення полягає в тому, що суд не повинен давати відповіді на нові та невирішені ним вимоги, він лише має роз'яснити положення постановленого ним рішення, які нечітко ним сформульовані, що позбавляє можливості його реалізації.
Як вбачається з мотивувальної та резолютивної частини рішення Апеляційного суду міста Києва від 18 квітня 2012 року, в ній чітко зазначено, що в рахунок погашення заборгованості в сумі 1200393,59 грн. за кредитним договором №013/08-21/167М від 25 серпня 2005 року, укладеним між АППБ «Аваль» та ОСОБА_3 , звернуто стягнення на нерухоме майно шляхом продажу на прилюдних торгах квартири АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло, виданого Відділом приватизації державного житла Залізничного району міста Києва 26 червня 1998 року, згідно із розпорядженням від 26 червня 1998 року №19945, зареєстрованого в КМБТІ 08 липня 1998 року та записано у реєстровій книзі за №1282, початкова ціна якої становить 277750,00 грн.
Тобто в рішенні чітко зазначено, яким чином необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки.
Відповідно до ч.1 ст.18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Згідно з ст.129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
З огляду на принцип загальнообов'язковості судових рішень, судові рішення є обов'язковими для виконання, зокрема, посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.
Звертаючись до суду з заявою про роз'яснення рішення Апеляційного суду міста Києва від 18 квітня 2012 року, АТ «Райффайзен Банк Аваль» посилався на те, що у квартирі АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_2 та ОСОБА_1 з 23 квітня 2013 року зареєстрована малолітня особа - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є онуком ОСОБА_1 .
Вказував, що приватний виконавець Телявський А.М. листами-повідомленнями від 04 травня 2020 року №3012 та №3013 відмовив АТ «Райффайзен Банк Аваль» у вчинені дій щодо виведення предмету іпотеки на ДП «Сетам» з посиланням на порушення законних прав малолітньої особи - ОСОБА_4 , вимог п.3 Розділу 2 Порядку реалізації арештованого майна затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року №2831/5 та відсутністю дозволу Органу опіки та піклування - Служби у справах дітей та сім'ї Солом'янської РДА у місті Києві на реалізацію предмета іпотеки.
А тому, заявник просить роз'яснити, як виконати рішення Апеляційного суду міста Києва від 18 квітня 2012 року шляхом продажу предмету іпотеки - квартири на прилюдних торгах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої нормами Закону України «Про виконавче провадження», в якій проживає неповнолітня дитина.
Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на те, що відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Колегія суддів вважає, що рішення Апеляційного суду міста Києва від 18 квітня 2012 року є зрозумілим, не містить протиріч та в ньому чітко зазначено, яким чином необхідно звернути стягнення на предмет іпотеки.
При цьому, у повноваження суду апеляційної інстанції не входить надання роз'яснень з приводу порядку виконання рішення суду у межах процедури виконавчого провадження.
Враховуючи вищевикладене, підстави для задоволення заяви відповідача про роз'яснення судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.268, 271 ЦПК України, Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,-
У задоволенні заяви Акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» про роз'яснення рішення Апеляційного суду міста Києва від 18 квітня 2012 року - відмовити.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий:
Судді: