27 жовтня 2020 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду ОСОБА_2., розглянувши заяву особи, права та законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні - ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12020110000000753 від 26.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України,-
Ухвалою Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року скасовано ухвалу слідчого судді Святошинського районного суду міста Києва від 06 серпня 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12020110000000753 від 26.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, та задоволено частково клопотання прокурора у кримінальному провадженні - прокурора відділу Прокуратури Київської області ОСОБА_3. про арешт майна в рамках кримінального провадження №12020110000000753 від 26.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України.
06 жовтня 2020 року до Київського апеляційного суду надійшла заява особи, права та законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні №12020110000000753 - ОСОБА_1 в порядку ст.379 КПК України про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року в частині заборони користуватися квартирою АДРЕСА_1.
Ухвалою Київського апеляційного суду від 19 жовтня 2020 року заяву особи, права та законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні - ОСОБА_1, про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12020110000000753 від 26.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, залишено без задоволення.
20 жовтня 2020 року ОСОБА_1 повторно звернулася до Київського апеляційного суду із заявою в порядку ст.379 КПК України про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року в частині заборони користуватися квартирою АДРЕСА_1.
Перевіривши доводи та зміст заяви ОСОБА_1 приходжу до висновку, що вказану заяву слід залишити без розгляду, виходячи з наступного.
Згідно ст.379 КПК України суд має право за власною ініціативою або за заявою учасника кримінального провадження чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Поряд з цим, звертаю увагу, що наведені ОСОБА_1 в повторно поданій заяві про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року доводи вже були предметом розгляду апеляційного суду аналогічної заяви.
Статтею 2 КПК України, якою визначено завдання кримінального провадження, також вимагається і застосування належної правової процедури до кожного учасника кримінального провадження.
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
Згідно ч.6 ст.9 КПК України у випадках, коли положення цього Кодексу не регулюють або неоднозначно регулюють питання кримінального провадження, застосовуються загальні засади кримінального провадження, визначені частиною першою статті 7 цього Кодексу.
У статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» також зазначено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини.
Враховуючи наведені вище норми закону та обставини, вважаю за необхідне застосувати положення частини другої статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою передбачено право суду не розглядати будь-яку індивідуальну заяву, подану згідно зі статтею 34, якщо він вважає, що ця заява за своєю суттю є ідентичною до заяви, що вже була розглянута судом.
При цьому Європейський суд з прав людини аналогічно застосовує і положення підпункту «а» пункту 3 статті 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оголошуючи неприйнятною будь-яку явно необґрунтовану індивідуальну заяву, якщо ця заява є зловживанням правом на її подання.
Таким чином приходжу до висновку, що у повторно поданій заяві особи, права та законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні - ОСОБА_1 від 20 жовтня 2020 року відсутні підстави або обставини, які б зумовлювали необхідність розгляду цієї заяви.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 9, 379, КПК України, ст.34, 35 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суддя,-
Заяву особи, права та законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування у кримінальному провадженні - ОСОБА_1 про виправлення описки в ухвалі Київського апеляційного суду від 30 вересня 2020 року, якою накладено арешт на майно в рамках кримінального провадження №12020110000000753 від 26.06.2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.190 КК України, залишити без розгляду.
Копію ухвали про залишення заяви без розгляду, разом з заявою та усіма доданими до неї матеріалами надіслати особі, яка подала заяву.
Ухвалу може бути оскаржено в касаційному порядку.
Суддя: ОСОБА_2