Справа№ 756/7811/20 Головуючий у 1 інстанції Шевчук А.В.
Провадження № 33/824/4500/2020 Головуючий у 2 інстанції Капічон О.М.
Категорія: ч. 1 ст. 164 КУпАП
03 листопада 2020 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Капічон О.М., перевіривши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23 липня 2020 року, щодо
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,громадянина України, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
Відповідно до постанови судді, 04 червня 2020 року о 13 год. 30 хв. біля станції метро «Почайна» у м. Києві ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом «MERCEDES Sprinter, д.н.з. НОМЕР_1 , надавав послуги з перевезення пасажирів за маршрутом Київ - Вишгород, без державної реєстрації як суб'єкта господарювання та без одержання ліцензії на проведення даного виду діяльності, чим порушив порядок ведення господарської діяльності і вчинив правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 23 липня 2020 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок без конфіскації транспортного засобу.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить постанову Оболонського районного суду м. Києва від 23 липня 2020 року скасувати у зв'язку з тим, що на засіданні суду був відсутній та з рішенням суду не ознайомлений, оскаржувану постанову отримав 07 жовтня 2020 року, а тому просить поновити строк на апеляційне оскарження.
Вивчивши матеріали справи та апеляційну скаргу, вважаю, що вона підлягає поверненню апелянту, разом з доданими до неї матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Із матеріалів справи вбачається, що оскаржувана постанова винесена Оболонським районним судом м. Києва 23 липня 2020 року, а апеляційна скарга подана засобом поштового зв'язку до суду першої інстанції 16 жовтня 2020 року (а.с. 16), тобто після спливу 10-ти денного строку, встановленого Законом.
При цьому, вказані апелянтом обставини, в зв'язку з якими він пропустив строк на апеляційне оскарження не можутьбути визнані судом апеляційної інстанції як поважні, виходячи з наступного.
Так, з оскаржуваної постанови вбачається, що 23 липня 2020 року ОСОБА_1 не був присутнім під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції, однак, про день, час та місце розгляду справи він повідомлявся належним чином, що підтверджено довідкою про доставку SMS(а.с. 10).
Окрім того, ОСОБА_1 було відомо про наявність щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення серії АА 334179 від 04 червня 2020 року та його було повідомлено, що розгляд справи щодо нього відбудеться за викликом Оболонського районного суду м. Києва, що засвідчено його особистим підписом /а. с. 1/, однак, він за відповідною інформацією щодо руху справи до суду не звертався, внаслідок чого подав апеляційну скаргу майже через три місяці після винесення постанови.
Як убачається з матеріалів справи, її розгляд відкладався за клопотанням ОСОБА_1 у зв'язку із станом його здоров'я / а.с.6, 8/.
Посилання ОСОБА_1 на те, що він не був присутній під час розгляду справи про адміністративне правопорушення в суді першої інстанції, а оскаржувану постанову отримав лише 07 жовтня 2020 року - не можуть бути визнані судом як поважні причини пропуску строку на апеляційне оскарження постанови судді, оскільки з матеріалів справи не вбачається жодних об'єктивних підстав, які перешкодили ОСОБА_1 цікавитися результатом руху його справи та подати апеляційну скаргу в строк, визначений ч. 2 ст. 294 КУпАП.
У рішенні ЄСПЛ від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» Європейський суд з прав людини зробив висновок про те, що у разі якщо строк на ординарне апеляційне оскарження поновлений зі спливом значного періоду часу та за підстав, які не видаються переконливими, таке рішення може порушити принцип юридичної визначеності. Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак, такі повноваження не є необмеженими, тому від судів вимагається вказувати підстави для поновлення строку. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata (принцип юридичної визначеності).
Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що апелянтом не вказано об'єктивних причин пропуску строку на апеляційне оскарження та не наведено обставин, які б вказували на неможливість звернення з апеляційною скаргою у передбачений законом строк, у зв'язку з чим приходжу до висновку про відсутність підстав для його поновлення та необхідності повернення апеляційної скарги особі, яка її подала.
Керуючись ст. 294 КУпАП,
Відмовити ОСОБА_2 ув поновленні строку на апеляційне оскарження постанови Оболонського районного суду м. Києва від 23 липня 2020 року щодо нього.
Апеляційну скаргу разом з доданими до неї матеріалами, повернути особі, яка її подала.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Капічон