Справа №753/14550/20
Апеляційне провадження
№ 22-ц/824/13286/2020
2 листопада 2020 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Київського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача Рейнарт І.М.
суддів Кирилюк Г.М., Семенюк Т.А.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Дарницького районного суду міста Києва від 11 вересня 2020 року (суддя Заставенко М.О.) про передачу на розгляд до іншого суду цивільної справи за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Міністерство охорони здоров'я України, Міністерство соціальної політики України, Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Сушкевич Валерій Михайлович , Урядовий уповноважений з прав осіб з інвалідністю ОСОБА_3 , Уповноважений Верховної Ради України з прав людини Денісова Людмила Леонтіївна, Уповноважений Президента України з прав дитини ОСОБА_4 , Комітет з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Верховної Ради України про встановлення факту, що має юридичне значення,
встановила:
у вересні 2020р. заявник звернувся до Дарницького районного суду міста Києва із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення про те, що він мав захворювання та інвалідність з першого року до шестирічного року народження, та з шестирічного року народження до вісімнадцятирічного віку внаслідок захворювання у дитинстві у віці до 18 років.
Ухвалою судді Дарницького районного суду міста Києва від 11 вересня 2020 року справу передано на розгляд до Ленінського районного суду міста Запоріжжя за підсудністю.
У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Заявник посилається на неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, оскільки він проживає за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією договору оренди житлового приміщення від 5 червня 2020р. Даний факт можуть підтвердити власник будинку ОСОБА_5 та брат ОСОБА_6 .
Також заявник звертає увагу, що є студентом Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова у м. Києві та отримує соціальну і академічну стипендії.
Уповноважений Президента України з прав людей з інвалідністю Сушкевич В.М. направив пояснення, в яких підтримав доводи апеляційної скарги, посилаючись на те, що заявником правомірно подано заяву за своїм місцем проживання.
Інші учасники справи правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скориста -
лися.
Відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду про передачу справи на розгляд до іншого суду розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Передаючи справу на розгляд до Ленінського районного суду міста Запоріжжя, суддя виходив з того, що місце проживання заявника зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , доказів проживання його у Дарницькому районі м. Києва не надано, тому дана справа не підсудна Дарницькому районному суду м. Києва.
Колегія суддів вважає, що такий висновок судді відповідає матеріалам справи та ґрунтується на нормах процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Загальні підстави для визначення підсудності цивільних справ визначені у статях 27 та 28 ЦПК України, норми яких передбачають, що позови подаються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача або позивача.
Аналіз вказаних норм свідчить, що заява у справі окремого провадження подається заявником до суду за місцем свого проживання або перебування, яке зареєстроване у встановленому законом порядку.
Згідно частини 1 статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» документами, до яких вносяться відомості про місце проживання, є паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист.
Реєстрація - це внесення інформації до реєстру територіальної громади, документів, до яких вносяться відомості про місце проживання/перебування особи, із зазначенням адреси житла/місця перебування із подальшим внесенням відповідної інформації до Єдиного державного демографічного реєстру в установленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції.
Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов'язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов'язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування.
Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку про те, що реєстрації підлягає як місце проживання, так і місце перебування особи.
Як вбачається з копії паспорта ОСОБА_1 , місце його проживання зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 (с.с.65-66).
Даних про те, що ОСОБА_1 письмово повідомив орган реєстрації про своє місце перебування за адресою: АДРЕСА_1 , або у встановленому законом порядку зареєстрував своє місце перебування, матеріали справи не містять.
Доводи апеляційної скарги про те, що заявник проживає по АДРЕСА_1 на підставі договору оренди житлового приміщення від 5 червня 2020р., не є підставою для скасування ухвали судді, так як фізична особа може мати декілька місць проживання.
За таких обставин, суддя прийшов до правильного висновку про непідсудність даної справи Дарницькому районному суду м. Києва та на підставі п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України правомірно передав справу на розгляд Ленінського районного суду міста Запоріжжя.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при постановленні ухвали про передачу справи на розгляд до іншого суду не були порушені норми процесуального права, тому підстав для скасування ухвали суду та задоволення апеляційної скарги не встановлено.
Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-383 ЦПК України, колегія суддів
постановила:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, ухвалу судді Дарницького районного суду міста Києва від 11 вересня 2020 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, оскарженню у касаційному порядку не підлягає.
Суддя-доповідач І.М. Рейнарт
Судді Г.М. Кирилюк
Т.А. Семенюк