№ справи: 357/13687/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/11653/2020 (22-з/824/834/2020)
Головуючий у суді першої інстанції: Петришин Н.М.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
(додаткова)
02 листопада 2020 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Чобіток А.О., Ящук Т.І.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві заяву представника ОСОБА_1 - Кузьменко Світлани Володимирівни про ухвалення додаткового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал», треті особи: Приватний нотаріус Ірпінського міського нотаріального округу Київської області Кондратюк Віктор Станіславович, приватний виконавець виконавчого округу Київської області Голяченко, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню
встановив:
рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 липня 2020 року позов було задоволено, виконавчий напис визнано таким, що не підлягає виконанню. Постановою Київського апеляційного суду від 08 жовтня 2020 року апеляційну скаргу ТОВ «Вердикт Капітал» було залишено без задоволення, а рішення суду першої інстанції було залишено - без змін.
12 жовтня 2020 року представник позивача Кузьменко С.В. звернулась до суду із заявою про ухвалення додаткового судового рішення, у якій просила стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі 8 800 грн. 00 коп.
Положеннями ст. 270 та п. 15.9 Перехідних положень ЦПК України визначено, що суд, який ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження справи до суду, який має її розглядати. Матеріали цивільної справи надійшли на запит Київського апеляційного суду 26 жовтня 2020 року.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України визначено, що суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
В даному випадку необхідність розгляду заяви з викликом учасників справи відсутня, клопотання про розгляд в судовому засіданні заява про ухвалення додаткового рішення не містить, а тому суд розглядає її в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи заяви, колегія дійшла висновку, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч.3 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Частиною 8 ст.141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Як вбачається з матеріалів справи, у відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Вердикт Капітал» представник позивача ОСОБА_1 - Кузьменко С.В. вказувала про те, що позивачем були понесені витрати на правничу допомогу в розмірі 8 800 грн. Докази на підтвердження вказаних обставин були надані до суду представником позивача разом із заявою про ухвалення додаткового рішення, яка була направлена поштою до суду 12 жовтня 2020 року, тобто у встановлений процесуальним законом строк.
Відповідач ТОВ «Вердикт Капітал» подав до суду відзив на заяву про ухвалення додаткового рішення, а також клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу, у яких просив відмовити у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що заявлена сума є завищеною, оскільки справа, на думку відповідача, є незначної складності, а також позивачем не доведена необхідність понесення таких витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу представником позивача було надано копії Договору про надання правничої допомоги від 30 вересня 2020 року, детального опису та розрахунку витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, акту наданих адвокатських послуг та квитанції про оплату наданих послуг в розмірі 8 800 грн.
Зі змісту укладеного ОСОБА_1 . Договору з адвокатом Кузьменко С.В. вбачається, що сторонами було погоджено обсяг наданих адвокатом послуг в ході апеляційного розгляду даної справи та встановлено їх вартість у розмірі 8 800 грн.
З наданого до суду Детального опису та розрахунку витрат на правничу допомогу вбачається, що адвокатом було надано послуги з ознайомлення з рішенням, яке було предметом оскарження, апеляційною скаргою відповідача, підготовки та подання відзиву на апеляційну скаргу та участі в судовому засіданні у суді апеляційної інстанції.
Колегія суддів звертає увагу на те, що з вказаного опису витрат на правничу допомогу також вбачається, що адвокатом Кузьменко С.В. було включено до переліку наданих послуг підготовку та узгодження правової позиції щодо захисту прав та інтересів ТОВ «Теплоімпульс», який не був учасником справи, тривалістю одну годину. Поряд з цим, матеріали справи свідчать про те, що позивач та його адвокат погодили фіксований розмір гонорару адвоката, а не погодинну оплату, а тому включення до переліку наданих послуг вказаного пункту не може впливати на розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають відшкодуванню на користь позивача.
Викладені у клопотанні про зменшення розміру витрат на правничу допомогу доводи колегія суддів вважає неспроможними. Так, відповідач у поданому клопотанні вказує, що понесені позивачем витрати не є співмірними зі складністю справи, яка є справою незначної складності. Разом з тим, хоча предметом спору і були вимоги немайнового характеру - про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, однак оскаржуваним виконавчим написом було стягнуто з позивача на користь відповідача грошові кошти в розмірі 226 877 грн. 50 коп.
Частиною 6 ст. 19 ЦПК України визначено, що для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує двісті п'ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В даному випадку справа малозначною судом визнана не була, що спростовую твердження позивача про неспівмірність понесених позивачем витрат на правничу допомогу.
Безпідставними є і доводи ТОВ «Вердикт Капітал» про те, що у стягненні витрат на правничу допомогу має бути відмовлено з підстав свідомого вибору ОСОБА_1 адвоката та його згодою з розміром гонорару, оскільки апеляційний розгляд справи відбувався у зв'язку зі зверненням з апеляційної скаргою саме ТОВ «Вердикт Капітал», у задоволенні якої апеляційним судом було відмовлено. Інших обґрунтованих доводів щодо наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу або відмови у такому стягненні, подані клопотання та відзив не містять.
Враховуючи викладене, заяву представника позивача слід задовольнити та постановити додаткове судове рішення про стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 8 800 грн.
Керуючись ст. 133, 141 ЦПК України, суд
постановив:
заяву представника ОСОБА_1 - Кузьменко Світлани Володимирівни задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в розмірі
8 800 грн. 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Головуючий
Судді