Справа 2-10520/11 Головуючий у І-й інстанції - Сіромашенко Н.В.
апеляційне провадження № 22-ц/824/13223/2020 Доповідач Заришняк Г.М.
29 жовтня 2020 рокуКиївський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого - Заришняк Г.М.
Суддів - Мараєвої Н.Є., Рубан С.М.
при секретарі - Діденко А.С.
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» Іжаковського Олега Валерійовича на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2020 року в справі за поданням Приватного виконавця виконавчого органу м. Київ Кошарського Олександра Володимировича про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа,-
В липні 2020 року приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Кошарський О.В. звернувся в суд з поданням про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 без вилучення паспортного документа.
В обґрунтування такого подання приватний виконавець зазначав, що на виконанні у приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Кошарського О.В. знаходиться виконавче провадження №60775382 з виконання виконавчого листа №2-10520/11, виданого Шевченківським районним судом м. Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» кредитної заборгованості у розмірі 29 985,17 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 4 серпня 2011 року становить 239 022,11 грн., судового збору в розмірі 1700 грн. та 120 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього - 240 842,11 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 квітня 2019 року здійснено заміну сторони стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника -ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні, що відкрите на підставі виконавчого листа №2-10520/11, виданого Шевченківським районним судом міста Києва.
3 грудня 2019 року постановою приватного виконавця виконавчого округу міста Києва відкрито виконавче провадження №60775382. Окрім цього, з метою забезпечення реального виконання рішення суду винесено постанову про арешт майна боржника у межах суми звернення стягнення. Рішення суду на сьогоднішній день боржником не виконано. В ході проведення виконавчих дій приватним виконавцем встановлено, що у боржника відсутнє на праві власності нерухоме та рухоме майно, повітряні та водні судна, що належать йому на праві власності, на яке можливо звернути стягнення; коштів на виявлених рахунках боржника у банківських установах для задоволення вимог стягувача недостатньо.
На виклики приватного виконавця боржник не реагує, пояснення за фактом невиконання вимог виконавчого документа не надав та не повідомляв про заходи, що вживаються з метою виконання рішення суду.
На запит приватного виконавця щодо перетину боржником державного кордону України Головним центром обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надано письмову відповідь про те, що ОСОБА_1 , двічі перетинав державний кордон України протягом 2019 року. Таким чином, боржник свідомо ухиляється від виконання рішення суду та не вчиняє жодних дій, спрямованих на таке виконання у виконавчому провадженні.
У зв'язку з зазначеним та посилаючись на невжиття боржником жодних заходів, спрямованих на виконання вищенаведених виконавчих документів, приватний виконавець просив подання задовольнити.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2020 року в задоволенні подання - відмовлено.
В апеляційній скарзі генеральний директор ТОВ «Вердикт Капітал» Іжаковський О.В., посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, просить ухвалу скасувати та постановити нову, якою подання задовольнити, тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України боржника - ОСОБА_1 .
Правом подачі відзиву боржник ОСОБА_1 не скористався.
В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник апелянта підтримав подану апеляційну скаргу з підстав та доводів, викладених в ній.
Інші учасники справи в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином.
Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність й обґрунтованість постановленої ухвали суду в цій частині, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні подання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив із недоведеності та необґрунтованості такого подання.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.
Згідно зі ст. 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Також ст. 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані вище права не можуть бути об'єктом ніяких обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров'я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому Пакті.
Закон України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
Статтею 6 вказаного Закону встановлено вичерпний перелік підстав для тимчасових обмежень у праві виїзду громадян України за кордон, зокрема, коли громадянин України ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання.
Примусове виконання рішень судів в Україні покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до Закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, визначені у Законі України «Про виконавче провадження».
За правилом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій, визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводиться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
За змістом ч.ч. 1 та 2 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні (ч.1,3 ст. 441 ЦПК України).
Відповідно до Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзд в Україну громадян України» (ст. 6 ) одним із заходів забезпечення виконання рішення може бути тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України з вилученням паспортного документа чи без такого, причому таке обмеження можливо на підставі судового рішення за поданням державного виконавця у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням.
Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов'язань, а за ухилення від їх виконання. У зв'язку з цим з метою всебічного і повного з'ясування всіх обставин справи, поновлення дійсних прав та обов'язків учасників спірних правовідносин, суду належить з'ясовувати, чи дійсно особа свідомо не виконувала належні до виконання зобов'язання в повному обсязі або частково.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження, важкої хвороби тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Аналогічні роз'яснення містяться у судовій практиці Верховного суду України від 01.02.2013 року щодо вирішення питання про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що на виконанні у приватного виконавця Кошарського О.В. знаходиться ВП №60775382 з виконання виконавчого листа №2-10520/11 від 3 грудня 2019 року, виданого Шевченківським районним судом міста Києва про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Укрсиббанк» заборгованості за кредитним договором на загальну суму 29 985,17 доларів США, що в гривневому еквіваленті станом на 4 серпня 2011 року становить 239 022,11 грн., судового збору 1700 грн. та 120 грн. збору на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи, а всього 240 842,11 грн.
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 02 грудня 2014 року змінено сторону виконавчого провадження за виконавчим листом №2-10520/11, виданого Шевченківським районним судом м. Києва 14 лютого 2013 року,а саме стягувача: з ПАТ УкрСиббанк» на ПАТ «ДельтаБанк».
Ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 11 серпня 2019 року було замінено сторону стягувача з ПАТ «Дельта Банк» на його правонаступника - ТОВ «Вердикт Капітал» у виконавчому провадженні №53733022, відкритому на підставі виконавчого листа №2-10520/11, виданомго Шевченківським районним судом міста Києва. З даної ухвали вбачається, що на виконання вищевказаного рішення суду 14 лютого 2013 року було видано виконавчий лист. Ухвалою суду від 2 грудня 2014 року замінено сторону виконавчого провадження за виконавчим листом, а саме: стягувача ПАТ «Укрсиббанк» замінено його правонаступником ПАТ «Дельта Банк». Виконавче провадження №53733022, відкрите на підставі виконавчого листа №2-10520/11, перебувало на той час на виконанні у Деснянському РВДВС м. Київ ГТУЮ у м. Києві. 9 листопада 2018 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір купівлі-продажу майнових прав №951/К, відповідно до умов якого ПАТ «Банк «Дельта Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал», а ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право вимоги заборгованості за договорами кредиту, у тому числі за договором кредиту №11155128000 від 17 травня 2007 року, укладеним між ПАТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 .
Відповідно до вимог ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом
Звертаючись до суду з поданням, приватний виконавець посилається на ухилення боржника від виконання рішення суду та значну суму заборгованості.
Постановою приватного виконавця Кошарського О.В. від 03 грудня 2019 року відкрито виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості на загальну суму 240842 грн.(а.с.16-17).
Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження) доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простим поштовим відправленням або доставляються кур'єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, постанов, передбачених пунктами 1-4 частини дев'ятої статті 71 цього Закону, які надсилаються рекомендованим поштовим відправленням. Боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.
Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.
Аналіз наведеної норми прямої дії свідчить про те, що перед тим, як застосовувати засоби і способи примусу, державний виконавець повинен пересвідчитися, чи отримав боржник копію постанови про відкриття виконавчого провадження, яка має бути направлена на зазначену у виконавчому документі адресу боржника та встановити факт отримання боржником копії цієї постанови, якою встановлено строк для добровільного виконання рішення. Отже, у разі з'ясування факту неодержання боржником копії постанови про відкриття виконавчого провадження державний виконавець не вправі вчиняти виконавчі дії.
В матеріалах справи відсутні докази про отримання боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.
В той же день, 03 грудня 2019 року постановою приватного виконавця Кошарського О.В. було накладено арешт на кошти боржника (а.с.22-23).
06 липня 2020 року приватним виконавцем Кошарським О.В. була винесена постанова про розшук майна боржника (ає.с.28-29).
Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС України в м. Києві Територіальний сервісний центр МВС №8041 за боржником ОСОБА_1 зареєстрований автомобіль Шевролет Лачетті (а.с.30).
Як слідує з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо суб'єкта, у власності боржника ОСОБА_1 перебуває 1/3 частина земельної ділянки. Постановою приватного виконавця Кошарського О.В. від 03 грудня 2019 року на вказану земельну ділянку накладено арешт.
Разом з тим, доказів щодо вирішення питання про звернення стягнення на вказане майно, матеріали справи не містять.
04 грудня 2019 року приватним виконавцем був здійснений виклик про зобов'язання боржника ОСОБА_1 з'явитись до виконавця на 19 грудня 2019 року на 12 год. 00 хв. щодо сплати боргу за виконавчим документом №2-10520/11, виданим 14 лютого 2013 року Шевченківським районним судом м. Києва.
Проте, доказів про належне отримання боржником вказаного виклику в матеріалах справи відсутні.
Крім того, в матеріалах подання відсутні належні та допустимі докази того, що боржник ОСОБА_1 належним чином повідомлений про існування вищезазначеного виконавчого провадження в порядку, регламентованому Законом України «Про виконавче провадження».
Отже, враховуючи наведене, а також те, що державним виконавцем не надано доказів на підтвердження обставин умисного ухилення боржника від виконання рішення суду та його намір вибути за межі України з метою уникнення виконання рішення суду, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив в задоволенні подання.
Ухвала суду відповідає вимогам норм процесуального права, й не може бути скасована з підстав, зазначених в апеляційній скарзі.
Будь-яких доказів, які б давали підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання, не виконавши зобов'язань, та доказів, які б свідчили про те, що ОСОБА_1 ухиляється від виконання судового рішення, виконавцем суду не надано.
Дані щодо перетину боржником державного кордону України не є доказом його ухилення від виконання рішення суду та про наміри залишити Україну з метою ухилення від виконання рішення суду, оскільки право на вільне пересування гарантоване Конституцією України.
Доводи апеляційної скарги про те, що факт направлення ухвали про відкриття виконавчого провадження підтверджується фіскальним чеком від 04 грудня 2019 року (ПН 215600426655), наявним у матеріалах справи, а також у вільному доступі на сайті Автоматизованої системи виконавчого провадження за критеріями пошуку по боржнику « ОСОБА_1 , наявна інформація про відкрите виконавче провадження №60775382 від 03 грудня 2019 року, не можуть бути підставою для скасування законної та обгрунтованої ухвали суду, оскільки ані фіскальний чек, ані сайт Автоматизованої системи виконавчого провадження не містять доказів про належне повідомлення боржника про відкриття виконавчого провадження №60775382, відкритого 03 грудня 2019 року.
Інші доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та не впливають на правильність постановленої ухвали суду.
Керуючись ст.ст.367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» Іжаковського Олега Валерійовича, - залишити без задоволення.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 12 серпня 2020 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до Верховного Суду.
Повний текст постанови виготовлений 02 листопада 2020 року.
Головуючий
Судді: